Материал: Технологія виробництва холодної прокатки труб

Таблиця 4.3 - Засоби індивідуального захисту для робітників

Перед перевіркою знань з охорони праці на підприємстві проводять заняття, лекції, семінари та консультації. Перелік питань для перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва складають члени комісії з перевірки знань з питань охорони праці, погоджує служба охорони праці та затверджує керівник підприємства. У складі комісії з перевірки знань з питань охорони праці повинно бути не менше трьох осіб, які в установленому порядку пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці оформляються протоколом.

Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці, забороняється. Відповідальність за організацію навчання та перевірку знань з охорони праці на підприємстві покладається на його керівника, а в структурних підрозділах цеху.

За характером і часом проведення інструктажів з питань охорони праці підрозділяються на: вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий.

Вступний інструктаж з охорони праці проводиться з:

усіма робітниками, які щойно працевлаштувалися (постійно або тимчасово) незалежно від їх освіти, стажу роботи за професією або посади;

працівниками, які перебувають у відрядженні на підприємстві і беруть безпосередню участь у виробничому процесі;

учнями, вихованцями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики;

учнями, вихованцями та студентами в навчально-виховних закладах перед початком трудового та професійного навчання у лабораторіях, майстернях, на полігонах тощо.

Первинний інструктаж проводять на робочому місці до початку роботи з:

працівником, новоприбулим (постійно або тимчасово) на підприємство;

працівником, якого переводять з одного цеху виробництва в інший;

працівником, який буде виконувати нову для нього роботу;

відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві;

під час проведення позашкільного навчання в гуртках та секціях.

Повторний інструктаж проводять на робочому місці з усіма працівниками:

на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на квартал, на інших роботах - 1 раз на півріччя. Повторний інструктаж проводять індивідуально або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі.

Позаплановий інструктаж проводять з працівниками на робочому місці або у кабінеті охорони праці:

під час запровадження нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також за внесенні змін і доповнень до них;

за зміни технологічного процесу, заміни або модернізації устаткування, приладів та інструменту, сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці; за порушенні працівником, студентом, учнем або вихованцем нормативних актів про охорону праці, які можуть призвести або призвели до травми, аварії або отруєння;

на вимогу працівників органу державного нагляду за охороною праці, вищої господарської організації або державної виконавчої влади, якщо виявлено незнання працівником, студентом або учнем безпечних методів, прийомів роботи або нормативних актів про охорону праці;

за перерви в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - більше 60 днів.

Цільовий інструктаж проводять з працівниками за:

виконанні разових робіт, не пов'язаних з безпосередніми спеціальності (навантаження, розвантаження, разові роботи за межами підприємства, цеху тощо);

ліквідації аварії, стихійного лиха;

проведенні робіт, на які оформляється наряд-допуск, дозвіл та інші документи;

екскурсії на підприємства.

Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншою документацією, що дозволяє проведення робіт.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктаж проводить безпосередньо керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер, інструктор виробничого навчання, викладач тощо). Після інструктажу має бути проведене усне опитування, а також перевірка практичних навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє той, хто проводив інструктаж. Про проведення первинного, повторного, позапланового інструктажів, стажування та допуск до роботи особи, яка, проводила інструктаж, робить запис у журналі. При цьому обов'язковими є підписи того, кого інструктували, і того, хто інструктував. Журнали інструктажів повинні бути пронумеровані, прошиті та засвідчені печаткою.

4.4 Пожежна безпека

Грубе порушення техніки безпеки спричиняє вибухи, пожежі. По ступені пожежної небезпеки ТВЦ відповідно до СНІП 2.01.02-85 відноситься до категорії «Д», тобто виробництво, зв'язане з обробкою неспалених матеріалів у холодному стані. По класифікації будівельних матеріалів, елементів будинку, приміщення цеху відноситься до I ступеня вогнестійкості. З метою зниження пожежонебезпеки в цеху передбачена автоматична система пожежегасіння кабельного господарства й олія оксидів, установлені крани з водою для гасіння швидко займистих речовин. На ділянці ХПТ на випадок пожежі установлені вогнегасники ОП-5,ОУ-2. Кількість вогнегасників типу ОП-5 береться з розрахунку пожежегасіння приведеного в таблиці4.4. Кількість вогнегасників типу ОП-5 береться з розрахунку один ОП-5 на 600м площі цеху. Кількість вогнегасників типу ОУ-2 береться з розрахунку один ОУ-2 на десять електродвигунів потужністю до 100квт, один ОУ-2 на два електродвигуни потужністю до 200квт і один ОУ-2 на п'ять електродвигунів потужністю до 30квт. У прольоті ХПТ двигунів: до 30квт-90шт; 200квт-12шт. При проектування виробничих, допоміжних і інших приміщень забезпечується можливість безпересторожнього виходу з приміщення при виникненні пожежі, вибухів і інших аварій.

Таблиця 4.4 - Забезпечення приміщень вогнегасниками.

Протипожежні перестороги вживають для попередження розповсюдження пожежі. До них відносяться неспалимі перекриття й протипожежні стінки. Двері, ворота, вікна в протипожежних стінах повинні виконуватись із неспалимих або важко спалимих матеріалів з межею вогнестійкості не менш 1,2 часу, при цьому загальна площа отворів  не повинна перевищувати 25% площі протипожежної стінки.

Протипожежні стінки спираються на фундамент або фундаментальні балки, при цьому протипожежні стінки будуються вище покрівлі при спалимому покритті в будівлях зі спалимим або важко спалимими зовнішніми стінами повинні виступати за площу зовнішніх стін, а також за карнизи й завіси дахів не менш ніж на 30 см, або ж примикати до неспалимих ділянок зовнішніх стін з неспалимими карнизами шириною в плані не менш 1,8 м з однієї й з другої сторони від протипожежної стінки.

До основних засобів гасіння пожеж, які застосовують на металургійних підприємствах, відносять воду, водні емульсії галоідованих вуглеводом, водяний пара, повітряно-механічну й хімічну піну, інертні гази, вуглекислоту, стиснене повітря, сухі вогнегасні речовини й покривала.

Вогнегасники призначені для гасіння полум'я та пожеж у початковій стадії їх утворення до прибуття пожежних підрозділів. У залежності від типу  загорання створені різні типи вогнегасників.

Хімічні пінні, вогнегасники призначені для подачі хімічної піни, отриманої із водяних розчинів лугів і кислот. Вони бувають декількох тинів: ОХП-10, ОП-М (морський) і ОП-9ММ (малогабаритний).

Газові вогнегасники - вуглекислотні. Призначені для гасіння полум'я вуглекислотою в газо- або снігоподібному вигляді. Для отримання газоподібної вуглекислоти застосовують стаціонарні установки або пересувні установки.

Ручні вуглекислотні вогнегасники ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8 призначені для різноманітних матеріалів і електрообладнання, що знаходяться під напругою.

4.5 Охорона навколишнього середовища

Для видалення забруднень на ТВЦ ПрАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн» застосовуються оборотні системи застосовуються різні системи очищення. Цехи старої будівлі працюють на прямоточній системі водопостачання, де вода подається в ставок-охолоджувач, і звідси знову надходить у цехи. У цехах будівлі 60-70-х років застосовуються оборотні системи водопостачання, стічні води яких мають стабільний склад домішок.

Стічні води проходять двох або триступінчасте очищення, при якій їх попередньо очищають у локальних очисних спорудженнях від домішок, найбільш характерних для даних цехів і ділянок. У ТВЦ діють дві системи оборотного водопостачання: чистого й брудного циклів.

Вода системи оборотного водопостачання чистого циклу в процесі роботи піддається тільки нагріванню й після охолодження в градирнях використається повторно.

Окалино утримуючі стічні води системи оборотного водопостачання брудного циклу цеху проходять тpьеxcтупенева очищення у відстійниках, що приведені на рисунку 4.1.

Рисунок 4.1 - Схема роботи системи оборотного водопостачання брудного циклу

- система лотків гідрозмиву окалини;

- первинний відстійник;

- колектор, що збирає;

- грейферний кран;

- насос;

- горизонтальний відстійник;

- радіальний відстійник;

- подача очищеної стічної води в цех;

- шламова пульпа;

- трубопроводи;

До складу споруджень чистого циклу входить циркуляційна насосна станція, загальна для чистого й брудного циклів, три трисекційні вентиляторні градирні із секціями 192 м2 і шість швидкісних кварцових фільтрів діаметром 2 м і продуктивністю 200 м3/година кожний. Фільтри призначені для доочищення частини води, що подається для охолодження робочих валків редукційного й каліброваного станів, елементів кільцевих і індукційних печей, повітроохолоджувачів машинних залів і термовідділа, теплообмінників маслопідвалів. Відпрацьована вода від цих споживачів приділяється в брудний цикл цеху, здійснював у ньому дисбаланс, Витрата води чистого оборотного циклу c-cтавляє 4050 м3/година.

По напрямку руху стічної води, відстійники класифікують на горизонтальні, вертикальні, радіальні й комбіновані. Для очищення забруднених вод у цеху газоводопостачання застосовуються горизонтальні й радіальні відстійники.

До складу споруджень системи оборотного водопостачання брудного циклу входять чотири первинних відстійники з бункерами зневоднювання, насосна станція подачі води на вторинне очищення її й гідрозмив окалини, два вторинних горизонтальних відстійники, три радіальних відстійники діаметром 28 м, два маслосбірника, група насосів оборотної води, пятисекційна вентиляторна градирня, трисекційна площадка зневоднювання окалини.

У цеху по системі лотків гідрозмиву окалини стічні води спочатку надходять у чотири первинних відстійники,службовці для вловлювання й осадження великої окалини. Ця окалинa періодично відвантажується з відстійників грейферним краном у спеціальні бункери (накопичувачі) для її зневоднювання. У міру нагромадження бункерів-накопичувачів, окалина відвантажується в залізничні вагони МШС і відправляється на металургійні заводи для подальшої переробки (утилізації).

Потім, стічні води, що пройшли через відстійники цехи, з водозбірних колекторів насосами по системі трубопроводів подаються на горизонтальні відстійники ділянки цеху ГВС. Дзеркало води горизонтальних відстійників розташовано вище радіальних відстійників, тому прояснена стічна вода самопливом перетікає в радіальні відстійники, у яких дзеркало води розташоване на рівні землі (ґрунту).

У горизонтальному відстійнику, що на рисунку 5.2, вода, що подається насосами по трубопроводу, надходить у його зону, утворену перегородкою й корпусом відстійника. Відстійник по довжині розбитий на дві зони, у яких спостерігається нерівномірний розподіл швидкостей по глибині потоку. У першій зоні більша частина часток забруднень осідає в мул частина відстійника, у другій зоні швидкість потоку вважається постійної, де також відбувається осадження часток. Через трубопровід вода виводиться з горизонтальних відстійників і далі самопливом надходить у радіальні відстійники, що володіють більше високою продуктивністю.

У радіальний відстійник, що на рисунку 5.3, стічна вода, що тече, надходить по вхідному патрубку з діаметром, що розширюється, по перетині на виході й рухається в радіальному напрямку

Збільшення вихідного діаметра патрубка забезпечує, при заданій витраті, зменшення швидкості витікання стічної води із трубопроводу й, отже, збільшення ймовірного ламінарного осадження твердих часток у відстійнику.

Кожний радіальний відстійник обладнаний рухливою формою з маслоулавлювачі, що збирає основну частину масел з поверхні води.

Очищена стічна вода по трубопроводах, що відводять, направляється в прийомні камери насосної станції. Насосом вода подається в градирню для охолодження, у якій прохолоджується 50% оборотної води. Потім вона насосом іншої групи вертається в ТВЦ.

Шламова пульпа з радіального відстійника насосом типу 4НФ відкачує на горизонтальні відстійники.