Розвиток творчих здібностей
майбутніх лікарів і провізорів у процесі формування їх-компетентності
Добровольська А.М.,
Івано-Франківський національний медичний університет
У статті акцентовано увагу на понятті «творчі здібності». Охарактеризовано завдання 4-х рівнів, а також досліджено їх значущість для розвитку творчих здібностей майбутніх лікарів і провізорів у процесі формування інформаційно-технологічної компетентності (ІТ-компетентності) під час навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки (ДПНП). З’ясовано роль проблемних завдань у процесі розвитку творчих здібностей майбутніх фахівців, у котрих формується ІТ-компетентність під час навчання ДПНП. Розроблено методику оцінювання рівнів творчих здібностей майбутніх фахівців за умови набуття ними ІТ-компетентності під час навчання ДПНП, яка передбачає анкетне опитування суб’єктів освітнього процесу за сформульованими запитаннями та реалізацію алгоритму оцінювання його результатів з використанням відповідних статистичних методів.
У межах розробленої моделі проведено анкетне опитування суб’єктів дослідження, а також оцінено його результати за передбаченим алгоритмом. Доведено, що процес формування ІТ-компетентності під час навчання ДПНП з використанням розроблених посібників є визначальним для розвитку творчих здібностей майбутніх лікарів і провізорів, котрі дозволять їм творчо вирішувати завдання і проблеми не тільки в майбутній професійній діяльності, але й в інших дотичних сферах.
Ключові слова:
анкетне опитування, завдання, ІТ-компетентність, методика, посібники, рівень,
творчі здібності.
Постановка проблеми
На сьогодні важливими елементами професійності лікарів і провізорів є їх уміння обробляти великі потоки фахово спрямованої інформації, проявляючи вміння до її аналізу, критичного оцінювання, узагальнення, синтезу, систематизації. Тому основним завданням сучасної вищої медичної і фармацевтичної освіти є не тільки формування в майбутніх фахівців міцних системних знань, умінь і навичок, умінь постійно підвищувати свій професійний рівень, умінь самостійно здобувати нові фахові знання, але й розвиток їх творчих здібностей і потенціалу.
Саме наявність у лікаря чи провізора творчого потенціалу сприяє тому, що він не пристосовується до нових мінливих умов професійної діяльності, а є активним перетворювачем дійсності і фахівцем, котрий творчо вирішує різноманітні проблемні ситуації в практичній діяльності.
Окрім того, динамічний розвиток освітнього простору вимагає від профільних ВНЗ підготовки майбутніх лікарів і провізорів відповідно до соціального замовлення суспільства, здатних до творчості в професійній діяльності.
Тому формування і розвиток творчих здібностей і потенціалу в майбутніх фахівців є важливою й актуальною проблемою сучасної вищої медичної і фармацевтичної освіти.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми творчості, формування і розвитку творчих здібностей у наукових дослідженнях з різних точок зору розглядали В. Андреєв, Т. Артем’єва, Крутецький, Д. Леонтьєв, О. Леонтьєв, О. Лук, Рубінштейн, О. Чус та інші вчені.
Загальні проблеми розвитку здібностей суб’єктів освітнього процесу вивчали Л. Антонюк, П. Атаманчук, Б. Гніденко, С. Гончаренко, А. Давиденко, Є. Коршак, М. Мартинюк, В. Сергієнко, М. Шут та інші дослідники.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Проблемами освіти майбутніх лікарів і провізорів займалися багато вчених, а саме І. Булах, Л. Кайдалова, О. Майоров, В. Марценюк, О. Мінцер, Л. Муц, Л. Унгурян, Т. Хомазюк, О. Швидкий, Л. Шевченко, М. Моор та інші, але комплексні дослідження процесу розвитку творчих здібностей і потенціалу майбутніх фахівців під час навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки (ДПНП) «Європейський стандарт комп’ютерної грамотності» («ЄСКГ») «Медична інформатика» («МІ»), «Інформаційні технології у фармації» («ІТФ»), «Комп’ютерне моделювання у фармації» («КМФ») не проводилися.
Метою статті є дослідження питання
розвитку творчих здібностей майбутніх лікарів і провізорів, у яких формується
ІТ-компетентність під час навчання ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ».
Виклад основного матеріалу
Розвиток творчих здібностей майбутніх лікарів і провізорів є однією із важливих складових процесу формування їх ІТ-комптентності під час навчання ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ».
Варто зазначити, що, перш за все, творчість - це неформалізований процес створення або виявлення суб’єктом освітнього процесу нових відомостей під час навчання.
У науковій літературі [1; 5-7; 9] існує декілька підходів до класифікації здібностей, котрі набуваються в процесі навчання і виховання, на підставі чого можна стверджувати, що:
творчі здібності - це здібності, розвиток яких пов’язаний зі складними психічними процесами (В. Крутецький, Є. Рапацевич);
творчі здібності - це здібності до наукової роботи, що сприяють отриманню об’єктивно значущих результатів діяльності, а також здібності до навчальної діяльності, котрі надають можливість швидко й успішно оволодівати певними знаннями, вміннями і навичками (В. Крутецький);
творчі здібності - це здібності, які є результатом розвитку загальних і спеціальних здібностей особистості, котра перебуває за певних позитивних умов навчання і виховання, що відповідають вимогам певного виду творчої діяльності (В. Андреєв, Д. Леонтьєв);
творчі здібності - це здібності, формування і розвиток яких залежить більшою мірою від природних особливостей особистості (Т. Артем’єва та інші).
Під час дослідження, ми дотримувались думки, що з метою формування творчих здібностей майбутніх фахівців, у котрих формується ІТ- компетентність, під час навчання ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ» має здійснюватись педагогічний процес, спрямований на розвиток їх творчого потенціалу.
Очевидним також є й те, що творчі здібності майбутніх лікарів і провізорів за час набуття ними ІТ-компетентності в процесі навчання ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «ШФ» мають бути сформовані і розвинуті так, щоб, вирішуючи проблемні завдання, вони могли використовувати попередній досвід для нового осмислення і бачення конкретної проблеми.
Здійснюючи дослідження, ми дотримувались думки, що розвиток творчих здібностей майбутніх фахівців за умови формування їх ІТ-компетентності відбувається за рахунок різних форм, методів, способів і засобів організації і реалізації процесу навчання зазначеним ДПНП.
З метою навчання майбутніх лікарів і провізорів ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «ШФ» в Івано-Франківському національному медичному університеті (ІФНМУ) використовуються розроблені посібники «Європейський стандарт комп’ютерної грамотності. Практикум», «Європейський стандарт комп’ютерної грамотності. Тестові завдання», «Медична інформатика. Практикум», «Медична інформатика. Тестові завдання», «Інформаційні технології у фармації. Практикум», «Інформаційні технології у фармації. Тестові завдання», «Комп’ютерне моделювання у фармації. Практикум», «Комп’ютерне моделювання у фармації. Тестові завдання», «Комп’ютерне моделювання у фармації. Завдання і методичні рекомендації до курсової роботи», котрі є авторськими розробками і складовими відповідних навчально- методичних комплексів.
Варто зазначити, що розвиток творчих здібностей майбутніх фахівців з успіхом відбувається через вирішення ними під час навчання ДПНП «ЄСКГ», «Мі», «ІТФ», «КМФ», зокрема і в процесі виконання самостійної як аудиторної, так і позааудиторної роботи, представлених у зазначених вище посібниках завдань практично спрямованого змісту і пошуково-творчого характеру, які складають основу (залежно від змісту) практичних занять, розрахунково-графічних, контрольних і курсових робіт (проектів), а також індивідуальних самостійних і навчально-дослідницьких робіт. Серед цих завдань особливе місце займають завдання, які досить часто є міжпредметними і виконуються з використанням інтегрованих знань та інформаційно-комунікаційних технологій, а саме завдання [2]:
І-го рівня - завдання на основні визначення і поняття в межах зазначених ДПНП, вирішення котрих передбачає збирання інформації, її аналізування й узагальнення, а також набуття майбутніми лікарями і провізорами загальнонауко- вих знань, умінь і навичок за умови формування їх ІТ-компетентності як на теоретичному, так і на практичному рівнях;
ІІ-го рівня - професійно спрямовані завдання теоретичного і практичного характеру, здебільшого на відтворення, вирішення яких передбачає закріплення теоретичного матеріалу, а також застосування вмінь і відтворення навичок, набутих суб’єктами освітнього процесу в межах формування ІТ-компетентності під час навчання зазначеним ДПНП;
ІІІ-го рівня - творчі міждисциплінарні проектні завдання (завдання розрахунково-графічних і контрольних робіт, індивідуальних самостійних робіт, навчально-дослідницьких робіт), котрі відрізняються підвищеним рівнем складності, а також забезпечують вироблення в майбутніх фахівців знань міжпредметного, а вмінь і навичок експериментального характеру в межах формування і розвитку ІТ-компетентності;го рівня - міждисциплінарні проектні завдання (завдання курсових робіт), у процесі вирішення яких виконується і контролюється самостійна навчально-дослідницька і пошуково-творча робота, котра має за мету поглиблене вивчення деяких питань, а також закріплення набутих у межах формування ІТ-компетентності знань, умінь і навичок, скерованих на творчий розвиток професійної компетентності майбутніх лікарів чи провізорів.
Досліджуючи, ми погоджувались з думкою Є. Рапацевича, що вирішення завдань І-го і ІІ-го рівнів сприяє формуванню в майбутніх лікарів і провізорів репродуктивних здібностей, які забезпечують можливість засвоєння знань і вмінь, а також оволодіння діяльністю за певним алгоритмом [9, с. 121]. Ми дійшли висновку, що під час вирішення завдань ІІІ-го і ЇУ-го рівнів (головним чином за допомогою розроблених посібників) вже набуті суб’єктами освітнього процесу репродуктивні здібності зазнають значного розвитку, що дозволяє розглядати їх як вже творчі здібності.
Окрім того, в процесі дослідження було очевидним, що вирішення сформульованих завдань всіх рівнів:
відбувається в дискусійній атмосфері, котра передбачає для майбутніх фахівців обмін думками, а також їх аналітичну діяльність, доведення власної позиції тощо;
сприяє виробленню вмінь шукати потрібну інформацію засобами мережі Інтернету, а також користуватись літературою;
допомагає суб’єктам освітнього процесу набувати вмінь самостійно працювати з інформацією;
дозволяє виконувати не тільки репродуктивну частину роботи, а й формувати здатність до критичного аналізу, виявляти гнучкість мислення, тобто поступово розвивати творчі здібності [9, с. 122].
Було з’ясовано, що розвитку творчих здібностей майбутніх фахівців дослідницького характеру під час навчання ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ» головним чином сприяють знання, а також практичні вміння і навички, набуті ними в процесі формування ІТ-компетентності за умови виконання виключно завдань ІІІ-го і ІУ-го рівнів.
Дослідницький характер таких завдань забезпечується за рахунок того, що особи, які навчаються, одержавши тему завдання (навчального дослідження) або сформулювавши її, самостійно:
складають план виконання завдання або навчально-дослідницької роботи;
окреслюють можливі варіанти його реалізації й обирають найоптимальніший серед них;
реалізують обраний план;
перевіряють переконливість та однозначність одержаних висновків [4, с. 52].
Такий алгоритм дій під час вирішення завдань ІІІ-го і ЇУ-го рівнів можливий завдяки тому, що:
спостерігаються факти і вивчаються питання;
з’ясовуються незрозумілі питання, які підлягають дослідженню (постановка проблеми);
висувається гіпотеза;
будується план дослідження;
здійснюється план дослідження, в процесі якого з’ясовуються зв’язки питань, котрі вивчаються, з іншими питаннями;
формулюється алгоритм вирішення проблеми, який пояснюється і реалізується;
перевіряється рішення;
робляться практичні висновки про можливе і необхідне застосування одержаних результатів і знань [4, с. 52].
Варто зазначити, що завдання ІІІ-го і ІУ-го рівнів здебільшого мають не тільки дослідницький, але й пошуково-творчий характер, а тому вимагають нестандартних підходів і знаходження альтернативних способів вирішення.
Було встановлено, що, вирішуючи такі завдання, необхідно стежити за розумним співвідношенням логічного і творчого підходів [8, с. 238], бо виключно логічний спосіб вирішення завдань ІІІ-го і ІУ-го рівнів, доцільність використання котрого не викликає жодних сумнівів, не забезпечує розвиток творчих здібностей майбутніх фахівців.
Вирішити це протиріччя, на нашу думку, можна:
розвиваючи логічне мислення суб’єктів освітнього процесу в межах раціонального формування їх ІТ-компетентності;
спираючись на наукову інтуїцію і навички подолання інертності і стереотипів мислення майбутніми фахівцями під час вирішення завдань у потрібний момент у процесі формування ІТ-компетентності;
формуючи в осіб, які вивчають ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ», здатність до пошуково-творчої діяльності за рахунок розвитку якостей, необхідних творчій особистості, а також навичок дослідницької діяльності в процесі формування ІТ-компетентності.
Під час дослідження було очевидним, що розвиток творчих здібностей майбутніх лікарів і провізорів супроводжується формуванням їх творчої уяви за рахунок аналізу і синтезу знань, накопичених під час навчання зазначеним ДПНП і формування ІТ-компетентності, а також за рахунок побудови моделей, що з успіхом реалізуються в процесі перевірки різноманітних гіпотез і застосування принципу аналогій [8, с. 238].
Окрім того, ми пересвідчились на практиці, що висування гіпотези є найбільш складною фазою творчості майбутніх фахівців у процесі навчання ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ» і формування в його межах ІТ-компетентності, бо висунута гіпотеза повинна задовольняти певні вимоги, тобто дозволяти особам, котрі навчаються, робити обґрунтовані висновки, мати можливість для їх перевірки та оцінювання евристичної значущості.
Варто наголосити, що під час навчання зазначеним ДПНП на практичних заняттях з метою навчити майбутніх фахівців висувати гіпотезу викладачі створюють певні проблеми або проблемні ситуації, що дозволяє їм активізувати мислення суб’єктів освітнього процесу за рахунок їх здогадів і припущень.
Такі проблеми або проблемні ситуації, на нашу думку, є значущими, тому що викладач вже знає хід їх вирішення, а також йому відомо, які риси творчої діяльності потрібно проявити особам, які навчаються, під час його здійснення.
Досліджуючи, ми пересвідчились у тому, що побудова системи згаданих проблем або проблемних ситуацій у вигляді проблемних завдань дозволяє передбачати діяльність майбутніх лікарів і провізорів під час формування і розвитку їх ІТ-компетентності в процесі навчання ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ», що поступово призводить до вироблення в них необхідних рис творчої діяльності [4, с. 52].
Було з’ясовано, що невміння майбутніх фахівців висувати гіпотезу обумовлене невмінням будувати моделі досліджуваних об’єктів чи процесів. Тому творча діяльність майбутніх лікарів і провізорів під час формування ІТ-компетентності передбачає розвиток їх умінь самостійно будувати потрібні моделі, що, на нашу думку, є одним з обов’язкових елементів процесу навчання ДПНП «ЄСКГ», «МІ», «ІТФ», «КМФ».
Варто зауважити, що саме ступінь адекватності створеної моделі реальному об’єкту чи процесу визначає рівень і глибину знань осіб, які навчаються, а також рівень розвитку їх творчих здібностей.