Зі шкідників, широко розповсюджених і несущих більшу шкоду посівам кукурудзи, є: дротяник, капустянка, кукурудзяний метелик, гусениці якого часто вражають качани кукурудзи. До шкідників ставляться також бавовняна совка, озима совка, комірні кліщі. Основні способи боротьби зі шкідниками: ретельне збирання кукурудзи й рослинних залишків, глибока зяблева оранка заражених ділянок, ретельна прополка посівів кукурудзи й збирання з поля бур'янів, обробіток насіння та хімічний захист посівів.
Хвороби проростків і сходів. Викликані бактеріями Fusarium, Aspergillus, Penicillium, Alternaria та ін. При використанні неякісного насіння (ураження хворобами, тріщини на оболонці, низька енергія проростання тощо), сівбі кукурудзи у холодний ґрунт, низьких температурах під час проростання насіння - ці збудники призводять до зрідження сходів, рослини повільно ростуть, неоднорідні за висотою. Найбільш ефективні заходи боротьби з ними - використання високоякісного протруєного насіння, оптимальні строки сівби і глибина загортання насіння, якісна підготовка ґрунту, ущільнення насіннєвого ложа, правильне співвідношення елементів живлення. [6]
Кореневі і стеблові гнилі спричинюються грибами Fusarium, (iiberella, Helminthosporium, Sclerotinia, Diplodia та ін. Найбільш поширені при монокультурному вирощуванні кукурудзи. Можуть вже на перших фазах росту уражати корені і нижню частину стебла. Руйнуються тканини, припиняється транспортування води, листки і стебла жовтіють, качани звисають вниз, рослини вилягають. Сильніше уражаються ранньостиглі гібриди. Збудники fusarium сприяють утворенню небезпечних мікотоксинів цеараиенонів і трихотеценів (Т2-токсин і НТ2-токсин), які спричинюють При споживанні інфікованих зерен у людини та тварин важкі захворювання. Необхідно підбирати стійкі до ураження гниллю гібриди, і дотримуватись сівозміни, збалансовувати норми внесення елемементів живлення (небезпечним є перевищення азоту над калієм), сівба в оптимальні строки, боротись з шкідниками та іншими стреl оцими факторами. Важливо протруювати насіння (вітавакс,максим, преміє, роялфло).
Нігроспороз. Збудник - гриб Nigrospora oryzae Petch. Уражує качани, листкові піхви, стебла у період достигання кукурудзи. І найбільш інтенсивно розвивається за високої вологості і температури в межах 20-25°С, особливо на пізніх посівах. Качани недорозвинуті, розщеплюються вздовж та розламуються впоперек. Зерно щупле, тьмяного, сіруватого кольору, легко осипається. Між рядами зернівок у борозенках розвивається біла або сірувата павутинна грибниця. Заходи захисту - cвоєчасне збирання кукурудзи; очищення полів від післязбиральних решток; осіння оранка; добір здорових качанів, калібрування та протруювання насіння (Альфа-Протруйник).
Гельмінтоспоріоз листя. Збудник - гриб Helminthosporium turcicum Pass. Поширений у більшості районів вирощування кукурудзи. На листках спочатку з'являються коричневі чіткі великі плями, які можуть сягати до 10 см завдовжки. Тканина у них висихає і набуває кольору соломи, через що хворобу інколи називають "білою плямистістю". Сильно уражені листки в'януть, а потім засихають. Заходи захисту - Найбільш ефективним та екологічно доцільним заходом захисту є впровадження у виробництво стійких гібридів з генетичним захистом від хвороби. Запобіжні агротехнічні заходи для ліквідування ранньої інфекції - очищення полів від післязбиральних решток та осіння оранка. На насіннєвих посівах, або на полях, де вирощується цукрова кукурудза для ринків свіжої продукції, необхідно використовувати фунгіциди (Альфа-Стандарт) при перших ознаках ураження, починаючи з моменту появи однієї-двох плям на листі.
Пухирчаста сажка. Збудник - гриб Ustilago zeae Beckm. Спори гриба розносяться вітром, опадами, комахами. Уражує качани, стебла і репродуктивні органи у вигляді характерних жорстких пухлин діаметром до 15 см. Органи рослин здатні уражуватися у будь-який період їх росту. Хламідоспори з пухирчастого наросту зберігаються на рослинних рештках, у ґрунті, на насінні до 12 місяців. Згодовування тваринам силосу, що містить пухирчасту сажку, не впливає на здоров'я тварин. Основні заходи боротьби - дотримання сівозміни і сівба протруєним насінням (вітавакс, преміє, реал).
Летюча сажка. Збудник - гриб Sorosporium reilianum Mc.Alp. Поширена скрізь, де вирощують кукурудзу. Уражуються суцвіття, волоть, качани. Волоть у період цвітіння перетворюється в чорну летючу масу, качани - в чорний сухий клубок, що розпилюється повільно до фази повного достигання кукурудзи. Втрати врожайності набагато вищі, ніж при ураженні пухирчастою сажкою. Сприяє поширенню монокультура, пізні строки сівби, тепла весна і посушливе літо. Заходи захисту - агротехнічні і протруювання насіння (вітавакс, преміє, реал). [2]
Вірусні хвороби. Кукурудза може уражатися такими вірусними хворобами: мозаїчна хвороба кукурудзи, мозаїка цукрової тростини, штрихуватість кукурудзи, крапчастість кукурудзи, карликовість, плямистість листя та ін. Заходи захисту зводяться до знищення хворих рослин, бур'янів, які мають спільний вірус, захисту від комах (цикадка, попелиця, жуки), що є перенощиками вірусних хвороб, підбір стійких гібридів.
Кукурудзяний стебловий метелик (Ostrinia nubilalis Hb). Поширений в Україні повсюдно, але найбільшої шкоди завдає в зоні Лісостепу. Зимують гусениці у стеблах пошкоджених рослин. Навесні за температури 15-16°С заляльковуються. Літ метеликів збігається з початком викидання волоті кукурудзи. Через 3-5 днів самки відкладають яйця купками на нижній бік листків, у середньому до 400 яєць кожна. У перші дні після відродження гусениці живуть на поверхні рослин, потім через пазуху листків потрапляють у середину стебла. Гусениці метелика прогризають ходи у стеблах, ніжках качанів, волотях, пошкоджують листки, качани, зерно. Пошкоджені стебла і качани у вітряну погоду надламуються і падають. Гусениця жовто-сіра з рожевим відтінком і темною смужкою вздовж спини, завдовжки 20-25 мм. Метелик у розмаху крил 26-32 мм. У самки передні крила біло-жовті або світло-коричневі з двома поперечними хвилястими лініями, задні крила світліші.
У самців передні крила світло-коричневі або бурувато-сірі з блідо-жовтими смужками, а задні - з світлою перев'яззю посередині.
Для боротьби з цим шкідником на початку і в період масового відкладання яєць випускають трихограму (50-200 тис./га). У період масового розвитку гусениць при заселенні шкідником 10% рослин посіви обприскують інсектицидами.
Дротяники (ковалики). Жуки мають видовжене тіло (7-14 мм), зверху від жовто- до чорно-коричневого кольору, здатні підстрибувати, видаючи при цьому звук. Личинки (власне дротяники) мають вузьке червоподібне тонке, циліндричне жорстке тіло, від жовтого до червоно-бурого кольору з трьома парами однаково розвинутих ніг. Зимують личинки в ґрунті на глибині від 25-35 до 70-90 см. Навесні вони піднімаються у верхній шар (1-8 см) ґрунту, живляться набубнявілим насінням, виїдаючи зародок та ендосперм, пізніше сходи рослин. При сильному ураженні посіви зріджуються, іноді є потреба в їх пересіві. Вгризаючись у підземну частину рослини, дротяники можуть завдавати шкоди впродовж всього літнього періоду. Шкідливість дротяників підвищується в умовах затяжної прохолодної весни. Найбільшої шкоди кукурудзі завдають личинки (дротяники) таких видів коваликів: темний, посівний, смугастий, степовий, західний, широкий, блискучий. Хімічний захист полягає у передпосівній обробці насіння: промет 400,40%-й мк.с. (25 л/т), гаучо, 70% з.п. (130 г на 100 тис. насінин), космос 250, т.к.с. (4,0 л/т), круізер 350, т.к.с. (6-9 л/т), семафор, 20% т.к.с. (2,0-2,5 л/га). Під час сівби вносять флагман (2,5-3,0 л/га).
Чорниші (Tenebrionidae)
Мідляк кукурудзяний - жук завдовжки 7-10 мм з овальним чорним тілом. Личинки завбільшки до 20 мм, від сіро-жовтого до жовто-коричневого забарвлення.
Мідляк широкогрудий - жуки великі (17-27 мм) чорні. Забарвлення личинок від жовтого до темно-жовтого, довжина до 40 мм, ширина близько 5 мм. Зимують жуки у ґрунті, у квітні виходять на поверхню. Яйця відкладають у поверхневий шар ґрунту, починаючи з травня і до кінця вегетації. Личинки виїдають порожнини у набубнявілому насінні, пошкоджують підземну частину стебел, паростки та коріння. У роки масового розмноження перед сівбою для обробки насіння використовують промет 400 (25 л/т).
Західний кукурудзяний жук (Diabrotica vigrifera Le Conte) - новий карантинний шкідник. Дорослі жуки виїдають пиляки волоті, вигризають смужками листки. Личинки відроджуються в другій половині травня (за температури ґрунту понад 11°С) і живляться корінням кукурудзи. Вони білі з темно-коричневою головою і грудним щитком.
Жуки 4-5 мм завдовжки блідо-зеленувато-жовтого забарвлення з трьома темними поздовжніми смужками на надкрилках у самок. З'являються на посівах у період викидання волоті у кукурудзи.
Шведська муха (Oscinella frit). Один з найпоширеніших шкідників кукурудзи. Шведська муха відкладає яйця у фазі одного-двох листків. Личинки проникають у стебло, спричинюють відставання рослин у рості, склеювання і пошкодження листків, що ускладнює їх розгортання і викривлює.
Часто рослина у разі пошкодження
точки росту може відмирати повністю. Небезпека ураження збільшується в умовах
тривалого похолодання, що сповільнює ріст рослин.
.7 Строки та технологія збирання
врожаю
Кукурудзу на зерно збирають при фізіологічній стиглості за вологості зерна не більшій за 35-40% зернозбиральними комбайнами. До цієї фази нагромадження асимілянтів закінчується, про що свідчить чорний прошарок (чорна точка) між зерном і місцем прикріплення його до серцевини качана. "Чорна точка" з'являється через 55-60 днів після появи стовпчиків з приймочками (волосся) на качані. Якщо вологість зерна не перевищує 30%, то качани відразу обмолочують зерновими комбайнами з пристосуваннями.
У виробництві кукурудзу на зерно збирають у качанах без їх обмолочування і з обмолочуванням. У качанах з їх одночасним доочищенням кукурудзу починають збирати при вологості зерна не більше 35-40% комбайнами КСКУ-6А, КСКУ-6, "Херсонець-9", "Херсонець-200", без качанів - при вологості зерна 30% зерновими комбайнами СК-5, "Нива" з пристосуванням ППК-4.
Збирають кукурудзу також комбайном „ДОН-1500" при підвищеній вологості зерна (35-40%) із спеціальним пристосуванням ПДК-10 для одержання подрібненої зерно-стрижневої суміші.
За останні роки став популярним зернозбиральний комбайн "JOHN DEER" (США), який обладнаний принципово новою кукурудзяною жаткою, конструювання якої дозволяє працювати і поперек поля. [2]
Оптимальні строки збирання мають дуже важливе значення для зернової кукурудзи. Як свідчать дані наукових дослідів, найбільші збори зерна високої якості забезпечує збирання врожаю, яке починають у кінці воскової - на початку повної стиглості і закінчують не більш як за 14-18 днів. У деяких господарствах практикують пізнє збирання кукурудзи, вважаючи, що тоді качани підсохнуть на стеблах. Але аналіз осінньої погоди на Україні показує, що, починаючи з другої половини жовтня, навіть у степових районах здебільшого не буває сприятливих умов для підсихання качанів на пні. Навпаки, в цей період значно знижується температура, а вологість повітря збільшується до 60-70%. Через це випаровування вологи з качанів, вкритих обгортками, майже припиняється, тому вологе зерно під обгортками уражується грибковими мікроорганізмами, знижується його кормова і товарна цінність.
Післязбиральну доробку врожаю і підготовку його до зберігання виконують двома способами: 1) сушка зерна і початків і 2) подрібнення з послідуючою закладкою в башту чи герметично закриті траншеї у вологому виді. Для сушки зерна використовують очисно-сушильні комплекси КЗС-20, КЗС-40 або на площадках активного вентилювання до вологості 15-16% [10]. Фірма "JAFFRANI" (Італія) представляє ефективні сушарки мобільного і стаціонарного типу ємністю від 6,5 до 20,5 тон з продуктивністю за 24 години від 40 до 80 тон на сушінні кукурудзи вологістю від 27 до 13%.
Може закладатись корнаж, що являє собою високопоживну консервовану масу із подрібненого зерна (вологість 24-35%) або подрібнених качанів кукурудзи підвищеної вологості (35-40%). Це цінний корм для відгодівлі свиней. Качани подрібнюють дробарками і масу закладають в траншею. Подрібнена маса трамбується, герметизується плівкою. При заготівлі корнажу важливо добре подрібнити масу, не менш 80% повинно мати діаметр частинок близько 3 мм. Найвищу якість корму одержують за вологості зерна 38% (36-40%). За такої вологості вміст цукру в зерні найвищий. За вищої вологості зерна із засилосованої маси витікає багато соку, а разом з ним втрачається цукор, тому корм стає кислим, менш поживним.
За допомогою кормозбирального комбайна при вологості зерна 40-45% подрібнюють зерно і стрижні разом з листковою обгорткою і силосують. У тваринництві такий корм використовується як концентрований.
Листостеблову масу зернової кукурудзи можна силосувати разом з зеленою масою поукісних посівів, гичкою буряків тощо у співвідношенні 2:1.
При біологічному рослинництві, після
збирання зерна, подрібнену листостеблову масу розстеляють на поверхні ґрунту.
Пізніше її придисковують важкими боронами БДТ-7,0 і приорюють. З допомогою
оборотних плугів і трактора К-700 можна приорати подрібнене кукурудзиння без
попереднього дискування, при умові, що глибина оранки становитиме більше 30 см,
а плуг обладнаний спеціальними обтікаючими передплужниками. Така технологія
збирання забезпечує повернення значної кількості органіки у ґрунт.
6. Нові досягнення науки та
передовий досвід вирощування кукурудзи на зерно
Зважаючи на прогноз агрометеорологічних умов на перші три місяці весняно-літнього періоду, є підстави передбачити, що врожай зернової кукурудзи в нашій країні наступного року буде близьким до середнього за попередні п'ять років.
Кукурудза належить до зернофуражних культур з найвищим потенціалом продуктивності, який може сягати 150-200 ц зерна з гектара. Торік площа її збирання в усіх категоріях господарств України становила 2,1 млн. У зв'язку з прогнозованою загибеллю частини посівів озимини цього року, посівна площа її може значно зрости.
Незважаючи на різке зменшення обсягів використання добрив, урожайність кукурудзи в нашій країні істотно зростає. Якщо в середньому за 2000-2004 рр. урожай зерна цієї культури становив 34,1 ц/га, то за 2005-2009 роки він досяг 43,3 ц/га, тобто зріс на 9,2 ц/га, або на 27 відсотків.
У 2010 році Україна вперше зібрала найвищий урожай кукурудзи, який досяг 50,6 ц зерна з гектара. Цьому сприяли як нові гібриди, так і прогресивні технології її вирощування, зокрема нова комплексна, за розробку якої групі вітчизняних учених присуджено Державну премію в галузі науки й техніки.
І все ж, маючи певні досягнення, за рівнем урожайності кукурудзи наша держава ще значно відстає від таких високорозвинутих країн світу, як США, Канада, Франція, Італія, та деяких інших, де збирають по 70-90 ц зерна цієї культури з гектара.
Це свідчить про великі невикористані резерви подальшого підвищення врожайності кукурудзи в нашій країні, які доцільно ширше реалізувати цього року. Агрометеорологічні умови весняного та початку літнього періоду, за результатами аналізу багаторічних даних і розрахунків, передбачають близькими до середньо-багаторічних, однак настання дат стійкого весняного прогрівання повітря до 10°С очікують раніше за норму на чотири-дев'ять днів і в зоні Степу (на 4-6°С), і в Лісостепу (на 5-8), і на Поліссі (на 6-9°С), як і в цілому по Україні.
Суми активних температур повітря з перевищенням 10°С на початку весняно-літнього періоду очікують вищими за середньо-багаторічну норму.
У зв'язку з очікуваним підвищеним
тепло-забезпеченням посівів кукурудзи, є підстави передбачати, що достигати
вона почне значно раніше.
Висновки
Для одержання вищих урожаїв зерна кукурудзи доцільно розширити впровадження найновіших, особливо маловитратних, заходів підвищення її продуктивності. Зокрема:
придбати насіння найпродуктивніших гібридів з енергією проростання не нижче 90%;
передбачити обробку його кращими вітчизняними регуляторами росту, які, за результатами дослідів, спроможні підвищувати врожаї на 16-22% за окупності витрат прибавками врожаїв не менше ніж у 100 разів;
використати також маловитратні комплексні добрива, мікродобрива та бактеріальні препарати.
Передовим вітчизняним і зарубіжним досвідом доведено, що надмірні передпосівні й післяпосівні обробітки ґрунту, особливо без вирівнювання поверхні, значно збільшують втрати ґрунтової вологи, що негативно впливає на врожай. Якщо ви збираєтеся вирощувати кукурудзу, тоді доцільно врахувати, що високорозвинуті зарубіжні країни, які вирощують урожаї цієї культури в 1,5-2 рази вищі, ніж в Україні, в основному, відмовилися від механічних засобів боротьби з бур'янами. Тепер використовують найновіші високоефективні гербіциди, які за дуже малих доз дають змогу знищувати бур'яни без істотного негативного впливу на навколишнє екологічне середовище.
Слід також врахувати, що значний
позитивний вплив на підвищення врожайності кукурудзи мають раціонально ранні
строки сівби. За результатами виробничого досвіду та широкого узагальнення
дослідів, проведених у США, затримка із висіванням кукурудзи лише на десять
днів призводить до недобору врожаю зерна кукурудзи на 16%. Досвід засвідчує, що
в нашій країні кращі результати у вирощуванні зернової кукурудзи мають ті
господарства, які закінчують її висівання до кінця квітня.