Материал: Розробка системи заходів для одержання вищого урожаю зерна кукурудзи

За нестачі азоту формуються низькорослі рослини з дрібними світло-зеленими листками. [7]

Критичний період засвоєння азоту - фаза цвітіння. У цей час висока температура сприяє проходженню процесів мінералізації і вивільнення азоту з ґрунту, який кукурудза використовує найкраще серед зернових культур. Тому норму внесення мінерального азоту орієнтовно встановлюють з розрахунку N15 на 1 т зерна на родючих ґрунтах і N20 на 1 т зерна на бідніших ґрунтах. За врожайності 8 т зерна необхідно внести N120(8 т х 15 кг) - N160(8 т х 20 кг). За врожайності 10 т зерна норма внесення азоту зростає до N150-200

Кукурудза добре реагує на внесення карбаміду або суміші карбаміду і аміачної селітри у співвідношенні 1:1. Вносять добрива за 10 днів до сівби під культивацію. Спочатку засвоюється нітратний азот, як найбільш рухомий і доступний. Аміачна форма азоту не вимивається з ґрунту, акумулюється в орному шарі ґрунту і засвоюється рослинами у цій формі пізніше. Частина трансформується у нітратну форму. Амідна форма азоту використовується рослинами в останню чергу, після переходу її в аміачну та нітратну форми.

Гостру потребу у фосфорі кукурудза має у початковій фазі росту. Він входить до складу нуклеїнових кислот, впливає на енергообмін, відіграє важливу роль у нагромадженні вуглеводів, регулює процеси дихання, фотосинтезу та ін. За його нестачі листки набувають фіолетово-вишневого кольору, затримуються фази цвітіння і достигання. Важливо враховувати, що нестачу фосфору в ранні фази росту неможливо компенсувати внесенням його у пізніші строки.

Засвоєння фосфору покращується при вапнуванні ґрунтів. Проте кукурудза на початкових фазах росту, в умовах низьких температур (менше 10-12°С), слабо засвоює фосфор. Тому вищу ефективність забезпечують добрива, що містять легкодоступні форми фосфору (амофос, 1,0-1,5 ц/га). [7]

Якщо в ґрунті не вистачає калію, то молоді рослини сповільнюють ріст, сповільнюється фотосинтез, листки спочатку стають жовтувато-зеленими по краях, а потім жовтими. Верхівки і краї листків засихають, ніби від опіків. Калій інтенсивно засвоюється від фази 5-6 листків до цвітіння. Він підвищує стійкість до вилягання, до стеблової гнилі та інших хвороб, важливий для формування качанів. Кукурудза дуже чутлива до нестачі кальцію і магнію. Магній входить до складу хлорофілу, бере участь у синтезі амінокислот. Нестача магнію проявляється за несприятливих ґрунтових та погодних умов, за зруйнованої структури ґрунту. Це негативно впливає на процеси цвітіння та запилення, що обмежує зав'язування качанів, зменшує їх озерненість. Критична фаза - зав'язування і формування зерна.

Ефективним є внесення доломіту навіть у невеликих кількостях (3-4 ц/га), оскільки в ньому містяться магній і кальцій. Проводять також листкове підживлення сірчанокислим магнієм. Нестача кальцію проявляється при високих нормах внесення NPK.

Норма мінеральних добрив розраховується на запланований урожай і змінюється залежно від типу ґрунту, попередника, наявності органічних добрив. Для Степу вона становить орієнтовно N80-140Р80-100К70-120. Всю норму фосфорних і калійних добрив необхідно внести восени під оранку, азотні вносять під весняну культивацію (70-90%), решту використовують для підживлення під час вегетації. Кукурудзу за інтенсивної технології вирощування здебільшого не підживлюють. Для забезпечення рослин кукурудзи магнієм рекомендується використовувати калійне добриво калімагнезію, в якому міститься 6-8% магнію і 28% калію. Складні добрива (нітроамофоска тощо) найбільш ефективні при внесенні навесні під культивацію за 10-14 днів перед сівбою і доброму вимішуванні гранул добрив з ґрунтом. Норма внесення 5-8 ц/га. [7]

Кукурудза добре реагує на листкове підживлення карбамідом - 6%-ним розчином (6 кг карбаміду на 100 л води). Обприскують посіви зранку або ввечері, коли температура є нижчою. Найкраще підживити рослини від фази 6-7 листків впродовж трьох тижнів 1-3 рази через 6-8 днів. Одночасно вносять мікроелементи та водорозчинний сірчанокислий магній (MgS04 5%-ої концентрації). [7]

Вплив добрив на якість зерна. Оптимальне забезпечення рослин фосфором і калієм збільшує стійкість кукурудзи до термічного стресу і нестачі води, поліпшує амінокислотний склад білка. Фосфор і магній сприяють кращому виповненню зерна, забезпечують рівномірне і більш швидке достигання урожаю. Найбільший вплив на якість зерна має азот, який крім збільшення врожайності сприяє підвищенню вмісту білка і жиру в зерні.

Враховуючи дані про винос поживних речовин одиницею врожаю, наявності їх у ґрунті та коефіцієнтів використання з ґрунту та добрив, визначаються загальні норми внесення мінеральних добрив на запланований урожай за формулою:

НД = 100 * У * В - (30 * П * Кп + ОД * Со * Ко)Км,         (5.4.1)

де НД - норма добрива, кг/га діючої речовини;

У - величина запрограмованого врожаю;

В - винос одним центнером основної та побічної продукції азоту, фосфору і калію, кг;

- коефіцієнт переводу мг/100г поживної речовини, кг/га;

П - вміст NPK у ґрунті, мг/100г;

Кп - коефіцієнт використання поживної речовини з ґрунту, %;

Од - норма органічних добрив, т/га;

Со - вміст в одній тонні органічного добрива поживної речовини, кг;

Ко - коефіцієнт використання поживної речовини з органічного добрива, %;

Км - коефіцієнт використання поживної речовини з мінеральних добрив, %.

НN == 100*64*3,3-30*9*1550 = 8625-205050 = 657550 = 131,5 кг/га

НР =  100*64*1,2-30*7,5*1020 = 3644-125020 = 239420 = 119,7 кг/га

НК =  100*64*3-30*8*3060 = 19200-720060 = 693060 = 200 кг/га

Таблиця 5.4.1

Система застосування мінеральних добрив під кукурудзу

.5 Підготовка насіння та сівби

Насіння кукурудзи до сівби найбільш якісно готують на насіннєвих заводах де його доводять до високих посівних кондицій: висушують до вологості 13-14%, калібрують (за товщиною, шириною та довжиною) на фракції, інкрустують, протруюють вітаваксом 200 (2 кг/т), максимом 025 (1 кг/т) та іншими препаратами. Відповідно до державного стандарту, насіння товарних гібридів (F1) має задовольняти таким нормам якості: мати типовість мінімум 98%, схожість не менше 92%, чистоту не менше 98%, насіння сортів (рН 1 - 3) не менше 87% схожість та чистоту не менше 98%. Особливо високої якості має бути насіння при сівбі кукурудзи в допустимо ранні строки. [10]

Таблиця 5.5.1

Підготовка насіння до сівби

Способи сівби. Сіють кукурудзу пунктирним способом з міжряддями 70 см з допомогою сівалок СУПН-8, СУПН-12А, УПС-8, УПС-12, Оптіма. У надмірно загущених посівах пригнічується ріст і розвиток качанів.

Глибина сівби. У Лісостепу і на Поліссі насіння кукурудзи загортають на глибину 4-6 см, на легких ґрунтах і при підсиханні посівного шару - на 5-8 см. На вологих ґрунтах глибину сівби зменшують до 3-4 см. В умовах Західної України при сівбі ранньостиглих холодостійких гібридів у пізніші строки рекомендується сіяти на глибину 2-3 см. У степових районах з дефіцитом вологи у верхньому шарі ґрунту насіння загортають на глибину 6-10 см.

Важливе значення для одержання дружних, вирівняних сходів має дотримання рівномірної глибини загортання насіння, що забезпечується ретельним вирівнюванням ґрунту і правильним регулюванням сівалки на задану глибину.

Строки сівби. За оптимальних умов сходи з'являються через 7-8 днів. За холодної погоди кукурудза може зійти через 3 тижні. Інкрустоване насіння може знаходитись у ґрунті один місяць і після цього дати сходи. Кукурудзу на зерно і силос сіють, коли температура ґрунту на глибині 10 см становить 10-12°С. Холодостійкі гібриди можна висівати раніше, за температури ґрунту 8-10°С впродовж трьох днів. У недостатньо прогрітий ґрунт сіяти ризиковано.

За народною прикметою, фенологічною ознакою настання строків сівби є цвітіння черемхи, черешні.

Запізнення зі строками сівби відносно оптимальних на 10 днів спричинює зниження врожаю зерна на 6-8 ц/га, значно підвищує вміст вологи в зерні. Не повинно бути значної (більше одного тижня) різниці між строками сівби кукурудзи на зерно і силос, оскільки мета вирощування одна - мати якнайвищий урожай зерна.

В умовах Західного Лісостепу і Полісся календарні строки сівби кукурудзи припадають на період з 1 по 15 травня, у тепліших регіонах України - з 20 по З0 квітня. [10] Швидше на 6-10 днів можна висівати інкрустоване насіння. У роки з ранньою весною їх можна сіяти 10-20 квітня, а в умовах пізньої весни - з 20-25 квітня.

Таблиця 5.5.2

Сортові і посівні якості насіння

Норма висіву. Необхідно розрізняти два терміни: кількість насінин для висіву на одиниці площі, кількість рослин перед збиранням на одиниці площі. Рекомендована густота для умов України коливається в значних межах 40-80 тис. рослин на 1 га перед збиранням. Для ранньостиглих сортів і гібридів густота рослин може зростати до 85-90 тис./га і більше.

Кількість насінин, що висіваються на одиницю площі, включає резерв на зменшення рослин під час сходів (різниця між лабораторною і польовою схожістю) і випадання впродовж вегетації.

Щоб забезпечити передзбиральну густоту рослин, встановлюють страхові надбавки насіння. Вони можуть становити від 5-10% до 30-40% залежно від рівня технології, зокрема якості насіння, підготовки ґрунту, класу сівалки.

Вагова норма висіву насіння становить 10-25 кг/га. [11]

Необхідно враховувати, що надмірне загущення посівів спричинить надмірну витрату вологи з ґрунту, підвищить конкуренцію рослин за світло, що призведе до слабшого наливання зерна, збільшення кількості дрібних качанів, запізнення зі строками збирання врожаю. Ранньостиглі гібриди можна сіяти густіше ніж пізні, оскільки вони формують менші рослини.

Дуже важливе значення має не тільки оптимальна кількість рослин, а й рівномірне розміщення їх на площі. Зменшення ширини міжрядь понад 70 см при вирощуванні кукурудзи на зерно призводить до рівномірного стояння рослин, але негативно впливає на ріст качанів і особливо на формування зерна в них після цвітіння. Тому необхідно рівномірно, на однаковій відстані розміщувати насіння (рослини) в рядку. Для забезпечення рівномірного розміщення насіння в рядку потрібно сіяти зі швидкістю 4-7 км/год. Для пневматичних сівалок швидкість руху 5 км/год., механічних - не більше 7 км/год.

На 1 м довжини рядка при ширині міжрядь 70 см повинно висіватись орієнтовно 5,6 насінин, що забезпечить густоту 80 тис./га, 6,3 насінин (90 тис./га), 7 насінин (100 тис./га).

Норма висіву кукурудзи розраховується за формулою:

Н = 100 * К * АГП , (5.5.1)

де Н - норма висіву, кг/га;

К - рекомендована поштучна норма висіву, тис.шт./га;

ГП - посівна придатність насіння, %;

А - маса 1000 насінин, кг.

кукурудза агротехнічний врожай зерно

Н = 100*45*0,2993,1 = 130593,1 = 14 кг/га

Отже, вагова норма висіву кукурудзи на зерно гібриду білозірський буде 14 кг/га.

5.6 Догляд за посівами

Догляд за посівами кукурудзи починається з боронування в перші дні після сівби. Якщо до появи сходів утворилася ґрунтова кірка, її треба зруйнувати боронуванням в 1-2 сліди. Наступне боронування проводять після появи сходів. Дворазове боронування має на меті не лише розпушування ґрунту, але й знищення бур'янів. Важливим прийомом догляду за посівами кукурудзи є міжрядний обробіток, що проводять не менш 2-3 разів протягом літа в поздовжньому й поперечному напрямках з ретельною прополкою бур'янів біля гнізд.

Першу культивацію в поздовжньому й поперечному напрямках проводять із появою 3-4 листів. Під час культивації ретельно просапують бур'яни в гніздах. Другу обробку міжрядь починають через 2-3 тижні після першої, а третю - приблизно через такий же проміжок часу після другий, залежно від ущільнення ґрунту й появи бур'янів. Четверту обробку міжрядь, якщо в цьому є необхідність, проводять перед викиданням мітелок. Для більше тривалої підтримки ґрунту в пухкому стані й поліпшення аерації в районах достатнього зволоження, особливо на глинистих ущільнених ґрунтах, рекомендується останню культивацію заміняти підгортанням. Міжрядний обробіток ґрунту, підтримує поверхневий шар її в розпушеному стані, сприяє збереженню вологи, знищенню бур'янів і створює умови для гарного розвитку кореневої системи.

Велику шкода посівам кукурудзи приносять шкідники й хвороби, втрати врожаю від яких нерідко досягають 50%, у той же час знижується якість зерна. До найбільш шкідливих хвороб кукурудзи відноситься пухирчаста сажка, сильно розповсюджена на півдні України. Вона вражає стебла, качани, листи, утворюючи на заражених місцях здуття із чорним пилом. При їхньому дозріванні оболонка здуттів лопається, суперечки розносяться вітром, заражаючи інші рослини, а також попадають у ґрунт. Із хвороб, що мають велике поширення, необхідно відзначити летючу сажку, що вражає переважно чоловічі суцвіття й качани кукурудзи. Не меншу шкоду приносить суха гниль. Вона вражає насіння, качани, стебла й листи кукурудзи. Листи й стебла вкриваються коричневими плямами з більшою кількістю чорних крапок на поверхні, зерно також забарвлюється в коричневі кольори, руйнується й втрачає схожість. Хвороба фузаріоз вражає качани кукурудзи, покриваючи насіння тріщинами, суперечками, насіння виходять щуплими або розм'якшуються й при підсиханні руйнуються. Кукурудза уражається також червоною й білою гниллю, бактеріальною плямистістю. Основні міри боротьби із хворобами: ретельне збирання з поля всіх уражених рослин й їхнє спалювання, глибока осіння оранка, дотримання сівозміни з поверненням кукурудзи на колишнє місце через кілька років, відбір здорових насінних качанів, заміна сприйнятливих сортів стійке й урожайними, зберігання качанів у сухих приміщеннях при гарній вентиляції. [1]