Материал: Розробка програмного забезпечення для аналізу сучасного стану соціальних медіа

Додаток створюється з метою отримання корисної інформації від користувачів, проте користувачам він може не здаватися корисним чи цікавим саме для них. Це може відобразитися на розповсюдженні додатку (якщо він не цікавий користувачу, той наврядчи розповість про нього іншим), тому в додатку передбачена функціональність, яка повинна зацікавити користувача, привернути його увагу і спонукати розповсюджувати додаток далі. Це та частина додатку, що оброблює дані користувача, доступні з його акаунта в соціальній мережі та показує йому в цікавому вигляді.

Також передбачене створення публічної сторінки в соціальний мережі (групи), з описом інформації про дослідження. Тобто зацікавлені люди можуть централізовано поширювати додаток і сторінку з інформацією.

.2 Розробка програмного забезпечення

Вибір мови програмування

ActionScript - об'єктно-орієнтована мова програмування, один з діалектів ECMAScript, який додає інтерактивність, обробку даних і багато іншого є вміст Flash-додатків. ActionScript виповнюється віртуальною машиною (ActionScript Virtual Machine), яка є складовою частиною Flash Player. ActionScript компілюється в байт-код, який включається в SWF-файл.файли виконуються Flash Player-ом. Flash Player існує у вигляді плагіна до веб-браузера, а також як самостійне виконується додаток (standalone). У другому випадку можливе створення виконуваних exe-файлів (projector), коли swf-файл включається у Flash Player.

За допомогою ActionScript можна створювати інтерактивні мультимедіа-додатки, ігри, веб-сайти та багато іншого.як мова з'явилася з виходом 5 версії Macromedia Flash, яка стала першою програмованої на ActionScript середовищем. Перший реліз мови називався ActionScript 1.0. Flash 6 (MX). У 2004 році Macromedia представила нову версію ActionScript 2.0 разом з виходом Flash 7 (MX 2004), в якій було запроваджено суворе визначення типів, засноване на класах програмування. Тобто з'явилися нові ключові слова:

·        class (клас),

·        interface (інтерфейс),

·        extends (установка спадкування)

·        модифікатори доступу: private, public;

·        та інші.1.0 є прототипною мовою програмування. Тобто він цілком реалізує всі три принципи об'єктно-орієнтованого програмування.2.0 є надбудовою над ActionScript 1.0. Перевірка типів і робота з ієрархією класів здійснюється під час компіляції, яка закінчується генерацією байткода, аналогічного ActionScript 1.0.

У 2006 році вийшов ActionScript 3.0 у середовищі програмування Adobe Flex, а пізніше в Adobe Flash 9.3.0 представляє, в порівнянні з ActionScript 2.0 якісна зміна, він використовує нову віртуальну машину AVM 2.0 і дає взамін колишнього формального синтаксису класів даний класова (class-based) Об'єктно-орієнтоване програмування. ActionScript 3.0 забезпечує зростання продуктивності, в порівнянні з ActionScript 1.0/2.0, до 700 разів (це лише обробка інструкцій, не зачіпаючи графіку). ActionScript 3.0 дозволяє працювати з бінарними даними, з BitMap (що забезпечує значний приріст продуктивності: до 10000 разів). ActionScript 3.0 по швидкості наблизився до таких мов програмування, як Java і C #. Збільшення продуктивності засноване на динамічній трансляції коду (JIT). Таке збільшення продуктивності можливе лише для деяких типів даних і вимагає особливої ​​організації коду. Обсяг коду, як правило збільшується в кілька разів (в порівнянні з AS1).

2.3 Опис програми

В межах дослідницької роботи передбачається створення додатку, за допомогою якого буде проводитися дослідження. Програма створюється на мові програмування ActionScript 3 за допомогою програмного пакету Adobe Flash Builder 4.1 та Adobe Flash Professional CS5. Такий вибір обумовлено можливостями API Vkontakte та зручністю інтерфейсу створює мого додатку завдяки технології Adobe Flash.

Структура програми включає 10 класів, що реалізовують передбачену функціональність. Функції програми:

·        Регістрація користувача;

·        Отримання інформації з профілю за допомогою API «В Контакте» (на схемі: «Всі користувачі» → «Інформація»);

·        Опитування користувача (на схемі: «Користувач» → «Форма анкетування» → «Анкетування»);

·        Обробка інформації (на схемі: «Анкетування» → «VPS» та «Інформація» → «VPS»);

·        Вивід інформації користувачеві (на схемі: «XML База даних» → «Форма результатів» → «Користувач»);

·        Вивід інформації адміністратору (на схемі: «XML База даних» → «Адміністратор»).

Рис. 2.1 Схема роботи додатку

Розглянемо частину коду, що відповідає за створення додатку. Під час роботи додаток звертається до «API В Контакте» та отримує інформацію, що доступна на сторінці його профілю.

class Main extends MovieClip {

// опис зміннихvar api_id: Number; // id додатку та інші службові параметри: сигнатура, секретний код доступу, id користувача, ключ авторизаціїvar sid: String;var secret: String;var id_viewer: Number;var auth_key: String;var api_url: String = '#"785239.files/image002.jpg">

Рис. 2.2 Попередження безпеки

Після підтвердження відбувається запуск додатку. Отримавши дозвіл, звертаючись до серверів «В Контакте» отримує інформацію про користувача. Програма відразу ж оброблює доступні дані та видає статистику користувача. Йому доступна інформація щодо статі та віку його друзів міста, в якому проживають, та основного ВНЗ, в якому навчалися або навчаються. За цими даними додаток проводить частотний аналіз і представляє їх у вигляді кругових діаграм. Користувачу доступні фільтри, щоб корегувати список друзів (вибірку), серед яких буде проведено аналіз і виведено на екран, проте, для загального дослідження програма отримує всю інформацію, без заданих користувачем обмежень за допомогою фільтрів.

Завдяки можливості отримання інформації про користувача не займаючи при цьому нього самого, взаємодія з додатком полегшується и пришвидшується дослідження: йому не має потреби зазначати своє ім’я, стать, вік, місто, в якому проживає, ВНЗ, в якому навчався або навчається зараз, та інше. При повторному проходженні анкетування програма не прийме його відповіді, якщо воно не потрібне і, навпаки, коли необхідно звернутися до думки користувача, що вже проходив анкетування, вбудовані засоби «В Контакте» дозволяють надіслати йому повідомлення і запросити пройти анкетування.

Рис. 2.3 Статистика за віком і статтю користувачів

Статистика за віком розподіляється в залежно від вікових груп, такими є групи до 16 років, 16-20 років, 21-25 років, 26-30 років, 31-35 років, 36-40 років, 41-45 років, 46-50 років та старше 51 року. Такий поділ добре характеризує кожну з вікових груп, притаманні їм дії та моделі поведінки.

Поділ же на статі відіграю мізерну роль у формуванні поведінки в соціальних медіа, проте така характеристика є все одно важливою.

Рис. 2.4 Статистика за містом, в якому проживають, та основного ВНЗ, в якому навчалися або навчаються користувачі

Статистика за містом, в якому проживає користувач, передбачає результати за дев’ятьма найчастіше зустрічаємими містами.

Статистика за ВНЗ, в якому людина навчалася або навчається у даний момент, аналогічна статистиці за містами. Якщо людина має декілька вищих освіт, то буде враховуватися той ВНЗ, що вказано першим.

На другому етапі користувачеві пропонується пройти анкетування. Користувач має на кожне запитання декілька варіантів відповідей. Таке анкетування не завдає користувачеві труднощів дати на питання чіткі відповіді і водночас дає певну гнучкість опитуванню.

Рис. 2.5 Анкетування користувача

Після проходження анкетування програма оброблює дані, зберігає їх та формує звіт для користувача. Інтерфейс звіту нічим не відрізняється від того, що виводив статистичну інформацію зі сторінки користувача.

Доступна загальні інформація про всіх користувачів, що встановили додаток. Це категорії «Стать і вік» та «Місто та ВНЗ» так само як і в статистиці користувача. Фільтрування інформації так само доступне, щоб форсувати вибірку.

Рис. 2.6 Дані статистики всіх користувачів за містом, в якому проживають, та основного ВНЗ, в якому навчалися або навчаються

Визначення моделі поведінки користувачів, що пройшли анкетування, виводиться на екран. Можна використовувати фільтри, як і раніше, щоб обмежувати аудиторію соціальних медіа.

Також визначається належність користувача конкретній групі, що характеризуються моделями поведінки, про що його інформується.

Рис. 2.7 Дані статистики всіх користувачів за моделлю поведінки та модель поведінки самого користувача

3. Аналіз отриманих даних

3.1 Зберігання даних

В результаті розробки додатку і розміщення його в соціальній мережі постійно отримується нова інформація, що формує результати дослідження. Процес дослідження є неперервним, це важливо вважаючи той факт, що кількість користувачів Інтернету та соціальних медіа теж постійно зростає.

Необроблена інформація також зберігається і може бути отримана і оброблена в залежності від поставлених цілей. Наприклад, підприємству або відділу маркетингу потрібна інформація щодо певної категорії споживачів, завдяки збереженим необробленим даним, можна сформувати за необхідними параметрами вибірку і отримати необхідні дані.

Слід зазначити, що в міру вивчення аудиторії користувачів соціальних медіа «зсередини» (опитування тільки користувачів соціальних медіа), неможливо визначити їхню абсолютну кількість, та кількість відносно загальної кількості Інтернету. Проте, таким чином отримується біль чітка і точна інформація щодо користувачів соціальних медіа.

Програма зберігає данні, що отримуються під час її роботи, на веб-сервері у вигляді XML файлу. XML база даних побудована за спеціальним шаблоном і всі існуючі в ній дані можна легко зіпсувати, тому доступ до бази даних має лише адміністратор. Через певний проміжок часу робиться резервна копія XML документа, щоб запобігти втраті даних.

База даних створена таким чином, щоб всі дані, що в ній містяться, можна було комфортно переглядати та оброблювати. Для цього передбачена можливість імпорту бази даних в Microsoft Access, що дозволяє інтерпретувати інформацію засобами Access та Excel, у будь-який вигляд, що його потребує певна задача.

До бази даних існує схема даних XSD, завдяки якій XML файл можна імпортувати. В самому файлі містяться поля, що зберігають інформацію отриману безпосередньо із середовища «В Контакті», а також додаткові поля, що присутні лише там, де містититься інформація анкетування. Такий запис файлу дозволяє економити дисковий простір та зменшувати час обробки інформації.

Аналіз даних може бути отриманий як в автоматичному режимі так і в ручному. Програма може сама проаналізувати зібрану інформацію і представити у наглядному виді. Ця можливість реалізована за такими категоріями:

В результаті роботи додатку, отримана інформація оброблюється, після чого представляється в зручному вигляді. Категорії, за якими автоматично оброблюється інформація: вік, стать, місцезнаходження, освіта, модель поведінки в соціальних медіа. Якщо виникає потреба отримати аналіз будь-якого іншого напрямку, наприклад, рід занять, інтереси, споживацькі вподобання, цілі користування Інтернетом тощо, тоді необхідний певний порядок дій:

·    завантажити базу даних XML з сервера на локальний комп’ютер;

·        імпортувати XML до Microsoft Access, використовуючи штатний механізм Access;

·        за домопогою засобів Microsoft Access зробити вибірку;

·        обробити вибірку за допомогою Microsoft Access або Microsoft Excel.

Для обробки даних з Microsoft Access можна використовувати і будь-які інші програмні засоби, що можуть бути в пригоді для інших задач.

Загалом інформація всередині XML бази даних зберігаються в такому вигляді:

<UserInfo>

<Код>1</Код>

<id_vk>1702950</id_vk>

<Name>Александр</Name>

<SecondName>Короид</SecondName>

<BD>27.05.1990</BD>

<Sex>1</Sex>

<Contry>Украина</Contry>

<City>Днепропетровск</City>

<Univercity>ДНУ им. О. Гончара</Univercity>

<Faculty>Прикладной математики</Faculty>

<Groups>

ПК-11 м ПК-11с ДНУ Центр информации, Буковель, ПК-07-2

</Groups>

<Param1>1</Param1>

…

<Param20>5</Param20>

</UserInfo>

Але заважаючи на збитковість XML файлів та їх великий розмір, теги максимально скорочені, відсутні атрибути, а додаткові параметри згруповані в одне поле, яке відсутнє для записів, що описують користувача не пройшовщого анкетування.

Таким чином кінцевий XML файл виглядає наступним чином:

<? xml version= «1.0» encoding= «UTF-8»?>

<dataroot xmlns:od= «urn:schemas-microsoft-com:officedata» xmlns:xsi= «#"785239.files/image008.jpg">

3.3 Модель поведінки у соціальних медіа

Окремої уваги заслуговує аналіз інформації щодо моделі поведінки користувачів в соціальних медіа, типологія такого дослідження заснована на особливостях користування соціальних медіа. Дослідження може буди корисним задля багатьох цілей. Також на основі нього можна судити щодо майбутнього соціальних медіа, тенденцій, моделей подальшого розвитку.

Рис. 3.1 Статистика за моделлю поведінки в соціальних медіа

Кожна з моделей поведінки має на увазі певний перелік дій, що користувач робить найчастіше. Таким чином виділяються сегменти активних та малоактивних користувачів за моделлю поведінки.

Серед малоактивних найменш активними є користувачі з периферійними цілями, активнішими - з метою навчання, найактивнішими - споживачі контенту. Серед активних важко визначити хто є більш активним, хто менш.

Активність аудиторії визначається не кількість користувачів, що належить до кожної з моделей поведінки, а інші фактори, пов’язані зі створенням, споживанням та розповсюдженням інформації простором соціальних медіа.

Рис. 3.2 Сегментування та пояснення щодо кожної з моделей поведінки

Методика визначення наявності у користувача певної моделі поведінки передбачає, що кожній з моделей характерний певний набір дій.

Для кожної дії підраховується кількість користувачів, що її роблять, та підраховується відносно загальної кількості користувачів. В кожній з моделей переважають певні дії. За тими діями, які переважають у користувача і визначається його модель поведінки в соціальних медіа.

Рис. 3.3 Перелік дій, характерний користувачам з активною моделлю поведінки

Рис. 3.4 Перелік дій, характерний користувачам з активною моделлю поведінки

4. Результати

4.1 Кількість користувачів мережі Інтернет

Загальна кількість Українців, за даними на травень 2012 року складає 45 437 187 чоловік. Кількість користувачів Інтернет − 43% від населення країни, а користувачів соціальних мереж 87% від кількості користувачів Інтернету.

Якщо розглядати користувачів соціальної мережі «В Контакте» як вибірку, а користувачів Інтернету як генеральну сукупність, то можна сказати, що вибірка є репрезентативною, і цілком відповідає генеральній сукупності.

Саме факт репрезентативності користувачів соціальних медіа и користувачів Інтернету в Україні дає змогу проводити подібного роду аналіз, що проводиться в роботі.

4.2 Результати обробки даних