УКООПСПІЛКА ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І ФІНАНСІВ
Кафедра
аудиту
ЗВІТ
З ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
Виконала: студентка 611 групи
Спеціальності "Облік і аудит"
Пономаренко Марія Володимирівна
Науковий керівник: к.е.н., доц..
Герасименко
Тамара Олегівна
Львів
- 2013
Вступ
У відповідності до сучасних соціальних замовлень підготовка фахівців вищої освіти повинна ґрунтуватися на методологічній основі. Магістри економічних спеціальностей, особливо спеціальності "Облік і аудит", повинні володіти не тільки знаннями, вміннями і навичками творчої діяльності у відповідній галузі, а й уміти навчати інших, розробляти методологічні основи управління навчально-освітнім процесом у системі підготовки і перепідготовки управлінських кадрів усіх сфер народного господарства країни.
Інформаційна цивілізація XXI ст., яка прийшла на зміну індустріальній цивілізації XX ст., об’єктивно вимагає глобальної соціальної трансформації, в основі якої лежать корінні соціокультурні, технологічні, гуманітарні й освітньо-інформаційні зміни. Україна, яка обрала шлях на європейську інтеграцію, повинна гідно ввійти до зони європейської освіти, у так званий Болонський процес.
При цьому особливо важливими умовами Євроосвітньої інтеграції є:
· забезпечення якості навчання;
· реалізація інтенсивної дослідницької діяльності;
· визначення соціальної складової доступності вищої освіти;
· забезпечення мобільності студентів і працівників ВНЗ.
Визначальними тенденціями розвитку світової освітньої системи стають поглиблення її фундаменталізації, посилення гуманістичної спрямованості, духовної та загальнокультурної складової освіти, формування у студентів системного підходу до аналізу складних технічних і соціальних ситуацій, стратегічного мислення, виховання соціальної та професійної мобільності. Необхідність підтримання високої конкурентоспроможності на динамічному ринку праці потребує також прищеплення прагнення і навичок до самонавчання, самовиховання і самовдосконалення протягом усього активного трудового життя.
В Україні розглянуті тенденції і особливості розвитку істотно ускладнюються тим, що вони відбуваються на тлі процесів глибокої трансформації не тільки суспільно-політичного устрою та соціально-економічного укладу, а й суспільної психології, системи життєвих цінностей і орієнтирів, морально-етичної парадигми.
Освіта визнана однією з найголовніших складових загальнолюдських цінностей. Вектор сучасної політики і стратегії держави спрямований на подальший розвиток національної системи освіти, адаптацію її до умов соціально-орієнтованої економіки, трансформацію та інтеграцію в європейське і світове співтовариства. Останнім часом суспільство почало усвідомлювати принципово нову роль освіти у сучасному інформаційному світі, тому вона вже стала одним з найважливіших чинників політики.
Основою якісних змін у вищій освіті України є п'ять пріоритетних напрямів [28, с 5]:
· європейський рівень якості і доступності освіти;
· духовна зорієнтованість освіти;
· демократизація освіти;
· соціальне благополуччя науковців і педагогів, реалізація формули: "Щасливий учень - щасливий учитель - щаслива держава";
· розвиток суспільства на основі нових знань.
В України реалізується програма навчання протягом усього життя людини. Країни-учасниці Болонського процесу підкреслюють важливий внесок вищої освіти у впровадження довічного навчання в реальність. Вони вживають заходів, щоб спрямувати національну політику своїх країн до цієї мети і спонукати вищі навчальні заклади збільшити можливості щодо громадян навчатися незалежно від віку, включаючи визнання попередньої освіти. Вони підкреслюють, що такі дії повинні бути невід'ємною складовою діяльності вищої освіти.
Без висококваліфікованих, творчо обдарованих управлінських кадрів, здатних нестандартно вирішувати складні проблеми сьогодення, неможливо подолати економічну кризу, зберегти незалежність, побудувати демократичну і правову державу та вийти на рівень високорозвинутих країн. Це повною мірою стосується і професійної вищої освіти, яка органічно пов'язана із суспільним виробництвом і забезпечує відтворення робітничого потенціалу держави та є одним з важливих чинників підвищення продуктивності праці й забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції.
Підготовка сучасних управлінських кадрів вищої кваліфікації відповідно до вимог ринкового середовища потребує удосконалення змісту, форм і методів навчального процесу. Суспільству потрібен соціально мобільний фахівець, здатний професійно переміщуватись як угору по вертикальних ієрархічних сходинках у своїй галузі, так і по паралелі - із однієї галузі до іншої. Такі фахівці повинні володіти комплексом професійних знань, умінь та навичок, що відповідають інтенсифікації виробництва, передовим досягненням науки і техніки. Вони повинні бути здатними творчо вирішувати сучасні проблеми сьогодення, брати на себе роль лідера, вести за собою інших.
Ці вимоги зумовлюють необхідність
зростання професійних знань з дисциплін управлінського циклу, в т.ч.
економічного аналізу. Тому сучасна дидактика повинна адекватно реагувати на
соціальне замовлення, сприяти формуванню творчої особистості фахівця в різних
галузях народного господарства, активізації його навчально-творчої діяльності.
Основна частина
Перед проходженням педагогічної практики було складено календарний план її проходження. Керівник педагогічної практики ознайомив мене з програмою навчальної дисципліни "Аналіз господарської діяльності" та робочою програмою курсу.
Програма навчальної дисципліни є складовою стандарту вищої освіти вищого навчального закладу. Вона визначає роль і значення відповідної навчальної дисципліни в підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця; основні риси навчальної та науково-творчої діяльності, необхідні для успішної роботи фахівця, а також характер навчально-пізнавальних проблем і завдань, що сприяють формуванню цих рис; найважливіші світоглядні ідеї та категорії, які підлягають засвоєнню на конкретній змістовій основі; зміст навчання з дисципліни; очікувані результати навчання, тобто систему умінь, якими повинні оволодіти студенти (слухачі), а також рівні їх сформованості. "Аналіз господарської діяльності" є однією з основних складових циклу дисциплін, вивчення яких спрямоване на забезпечення професійної підготовки фахівців з обліку та аудиту освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр".
Знання, здобуті під час вивчення дисципліни "Аналіз господарської діяльності", допоможуть майбутньому фахівцю правильно оцінити стан об'єкта обліку і аудиту та стратегію його розвитку, визначити ефективність використання фінансових, трудових та матеріальних ресурсів, аналітичним шляхом встановити недоліки та вказати способи їх усунення.
Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисциплін та навчального плану вищим навчальним закладом складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є його нормативним документом.
Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни (в планах лекції та семінарських занять), послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного та підсумкового контролю. Робоча програма складається в розрізі спеціальностей (при різній кількості навчальних годин) або як єдина для декількох спеціальностей.
Робоча програма курсу "Аналіз господарської діяльності" містить розділи: мета, завдання та предмет курсу; міждисциплінарні зв'язки курсу; зміст тем курсу; структура курсу та розподіл годин за темами; тематика та зміст лекцій; тематика та зміст семінарських занять; тематика та зміст практичних занять; тематика та зміст лабораторних занять; тематика завдань для самостійної роботи студентів; контроль і критерії оцінки знань студентів; список рекомендованої літератури.
Метою курсу є поглиблення спеціальних знань з аналізу господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності галузей національної економіки, оволодіння організацією і методологією економічного аналізу, формування уміння використовувати теоретичні знання у практичній діяльності, виходячи з концептуальних основ розвитку ринкової економіки. Основними завданнями курсу "Аналіз господарської діяльності" є посилення економічної та аналітичної підготовки студентів, надання їм необхідних теоретичних знань і практичних навичок здійснення аналізу господарської діяльності суб'єктів обліку і аудиту в умовах ринкової економіки. Предметом курсу є організація і методологія аналізу господарської діяльності суб'єктів обліку і аудиту в умовах ринкової економіки.
Ознайомившись з програмою навчальної дисципліни "Аналіз господарської діяльності" та робочою програмою курсу, разом з керівником практики було обрано тему для проведення лекційного та практичного занять - "Методи комплексної детермінованої оцінки". Перед підготовкою до безпосереднього проведення занять, передбачених планом, було відвідано лекції та практичні заняття викладача-керівника практики, проведено їх аналіз, отримано консультацію щодо методики викладання дисципліни "Аналіз господарської діяльності". Після цього за обраною темою мною було розроблено навчально-методичний комплекс занять - складено план та текст лекції, перелік рекомендованих джерел, план практичного заняття, тести для перевірки знань, тематику рефератів, завдання для поточного модульного контролю. освіта педагог курс господарський
Лекція - основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, яка призначена для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція охоплює основний теоретичний матеріал окремої чи декількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій, зокрема і з економічного аналізу, визначається робочою навчальною програмою.
Підготовка до лекції включала збирання інформації та складання її плану, структуруючи матеріал і визначаючи час на його викладання. Було визначено головні проблемні аспекти, змістовні елементи, технологічність викладання матеріалу, порядок і форму завершення лекції.
За змістом і формою представлення інформації лекція "Методи комплексної детермінованої оцінки", проведена мною, носила інформаційний характер, а за типом її подачі слухачам - комбінації монологу з діалогом. Текст лекції виводився на екран за допомогою мультимедійного обладнання.
Щоб студенти успішно оволоділи знаннями, вміннями та навичками, викладачеві необхідно організувати навчальний процес у відповідності до сучасних принципів мотивації і потреб особистості. Саме тому лекційне заняття розпочалось з наголошення важливості теми лекції та можливості практичного застосування отриманих знань у професійній діяльності та повсякденному житті.
Зміст лекції було розкрито у такій послідовності:
· суть та значення методів комплексної детермінованої оцінки;
· методи комплексної детермінованої оцінки:
– метод сум,
– метод бальної оцінки,
– метод відстаней;
Протягом лекційного заняттям студентам було надано можливість отримувати відповіді на незрозумілі їм питання, підтримувався зворотній зв'язок з аудиторією.
Практичне заняття - форма навчального заняття, на якому викладач організує детальне закріплення студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, в результаті чого формуються уміння і навички практичного застосування знань теоретичного матеріалу шляхом індивідуального виконання студентами відповідних завдань.
Практичні заняття - найбільш поширена форма професійного навчання спеціалістів, що дозволяє найкращим чином реалізувати принцип зв’язку теорії та практики, навчання з життям.
Практичні заняття, як і лекції, проводяться відповідно до розробленого тематичного плану й охоплюють весь матеріал. Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі (тестах для виявлення рівня знань студентів), практичних завданнях різної складності; наочному матеріалі; методичних вказівках; засобах оргтехніки. Назване методичне забезпечення готує викладач, якому доручено проводити практичні заняття, за погодженням з лектором дисципліни.
Мета практичного заняття - розширення, поглиблення та деталізація наукових знань, одержаних студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення вмінь і навичок, розвиток наукового мислення та мовлення студентів.
Практичне заняття було проведено за
такою логічною схемою (рис.1):
Рис. 1. Схема проведення практичного
заняття з теми "Методи комплексної детермінованої оцінки"
У структурі заняття домінувала самостійна робота студентів. Таким чином, поєднуючи теорію з практикою, було закріплено знання, отримані на лекції, та вироблено у студентів навички застосування методів детермінованої комплексної оцінки на практиці.
Отже, практичне заняття є формою
навчального заняття, де викладач організовує детальний розгляд студентами
окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички
їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом
відповідно до сформульованих завдань. Проводяться в аудиторіях або навчальних
лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання,
обчислювальною технікою.
Висновки
Отже, структура освіти України за своєю ідеологією та цілями узгоджена зі структурами освіти більшості розвинутих країн світу. Україна досягла високого рівня реалізації двох стратегічних завдань: розширення доступу до отримання вищої освіти і досягнення рівня, відповідного світовим стандартам, що сприятиме найповнішому задоволенню освітніх потреб громадян. В основі педагогічної науки лежать виховання, навчання й освіта, а її предметом виступають закономірності, принципи організації процесу виховання і навчання, що передбачає визначення цілей, змісту, методів, форм, способів залучення індивіда до оволодіння соціальним досвідом людства, його культурними цінностями з метою забезпечення позитивних змін у формуванні й розвитку особистості.
Кваліфікований економіст повинен добре володіти сучасними методами економічних досліджень, методикою системного, комплексного економічного аналізу. Міжнародна практика на сучасному етапі перетворила аналітичну роботу, зокрема, аналіз господарської діяльності, на розвинуту інформаційну індустрію, яка реалізує взаємозв’язки між постачальниками фінансово-економічної інформації (суб’єктами господарювання) і її користувачами. Аналітична підготовка майбутніх спеціалістів з економіки будь-якого фахового спрямування займає особливе місце в системі економічної освіти. Володіння прийомами і методами економічного аналізу створює для фахівців підґрунтя для розвитку їх економічного мислення, набуття ними здатності сприймати економічні процеси, що відбуваються на підприємствах, у всіх їх багатогранності та взаємозумовленості.
Таким чином, у процесі проходження
педагогічної практики мною було здобуто теоретичні знання з основ методики
викладання у вищій школі та практичні навички проведення лекційного та
практичного занять, усвідомлено суть та значення навчального процесу з точки
зору викладача.
Список використаних джерел
1. Україна. Закон. Про вищу освіту: від 17.01.2002 р. № 2984-ІІІ.
2. Аксьонова О. В. Методика викладання економіки : навчальний посібник / Аксьонова О. В. - К. : КНЕУ, 1998., - 280 с.