Значним фактологічним матеріалом і виваженим аналізом історичних подій привертають увагу дослідження А. Киридон. Комплексне вивчення взаємин України та Польщі, з'ясування їх змісту і характеру динаміки дозволили автору зробити висновок про те, що позиція Варшави, як одного із найбільш важливих партнерів України на міжнародній арені, захисника її інтеграційних прагнень, формувалася упродовж тривалого періоду, однак остаточне оформлення отримала зі вступом Польщі до НАТО і ЄС. Першим серйозним кроком на шляху підтримки Польщею України стала висунута польськими дипломатами у січні 2003 р. ініціатива розробки «східного виміру» політики ЄС, яке, серед іншого, має містити концепцію особливих відносин із Україною. Однак пропозиції, що передбачають чітке визначення перспективи членства України в ЄС, а також негайне надання їй статусу країни із ринковою економікою, належної підтримки серед країн-членів співтовариства не отримали. Вступ Польщі до ЄС і «помаранчева революція» в Україні наповнили взаємини двох держав новим змістом і надали нові можливості для лобіювання польськими дипломатами євроінтеграційних устремлінь Української держави. Безпосереднім їх відображенням дослідниця називає польсько-шведську ініціативу «Східне партнерство», покликану забезпечити «реальне прискорення процесу приєднання України (поряд з іншими східноєвропейськими державами) до інтеграції з ЄС» [18, с. 50].
У роботі Т. Сидорук [27] осмисленню піддалися ініційовані Польщею заходи, що скеровувалися на розвиток східної політики ЄС, поглиблення взаємовідносин співтовариства із сусідами на Сході. Датуючи закріплення за Польщею ролі європейського адвоката східних сусідів 1989 р., автор розглядає її еволюцію, аналізує наповненість конкретними подіями. Досить показовим став неофіційний документ із пропозиціями щодо майбутніх взаємин розширеного ЄС з його новими сусідами на сході, розроблений МЗС РП у грудні 2002 р. У ньому Польща аргументовано доводила виняткову важливість для Європи співробітництва з Україною. Черговим проявом підтримки Польщею співпраці ЄС з Україною стало представлення офіційною Варшавою на розгляд Брюсселя у 2006-2007 рр. документів «Європейська політика сусідства - Східний вимір» і «Відносини ЄС - Україна: польські пропозиції», наскрізною ідеєю яких було обґрунтування необхідності переглянути «політику сусідства», що її реалізовував Брюссель та приділити більшу увагу взаєминам із сусідами на сході. Головним успіхом Польщі у цьому напрямку стала розроблена спільно зі Швецією ініціатива «Східне партнерство». На її розгляді дослідниця зосередилася більше: проаналізувала зусилля, яких довелося докласти Польщі, щоб програма була схвалена співтовариством; визначила цілі, досягти яких покликана ініціатива; представила бачення програми політичними колами Польщі.
Питання «Східного партнерства» в сучасному історіописанні займає помітне місце. Незмінно викликаючи стійкий інтерес, «Східне партнерство», враховуючи його «коротку історію», оцінюється досить неоднозначно. Як зазначено у роботі О. Брусиловської, «аналітики досі не можуть вирішити: розглядати це як успіх українсько-польського тандему чи навпаки» [15, с. 645].
Показово, що українські фахівці у своїх оцінках ініціативи виявилися досить категоричними. А. Гетьманчук [28], зокрема, зазначила, що, будучи відображенням проукраїнської позиції Польщі, «мірилом польських дій» на користь України в ЄС, програма, разом із тим, не має для Української держави ніякої додаткової вигоди. Очевидно, що для України, яка декларує прагнення до поглиблення двосторонніх відносин з ЄС, такого роду ініціатива не є особливо важливою. А. Кудряченко [26, с. 147-154] і Я. Матійчик [29, с. 24-31] польсько-шведську ініціативу оцінюють ще більш критично. Дослідники вказують на недостатню ефективність програми і називають її такою, що не відповідає інтересам України.
Передумови впровадження «Східного партнерства», його зміст, цілі, а також значення для України комплексного осмислення зазнали у публікації Ю. Макара і О. Добржанської [30, с. 15-19]. Сприйняття ініціативи в Україні, розуміння її важливості для наближення держави до ЄС, автори констатували через плюралізм поглядів. Вказавши на неспроможність «Східного партнерства» забезпечити у майбутньому країнам-учасницям членство у ЄС, майже повну відсутність у його рамках дієвих проектів, незрозуміле фінансування, а також недостатню зацікавленість у його успіхах як країн-учасниць, так і самого ЄС, дослідники назвали ініціативу малоефективною.
З 2010 р. українські дослідники досить однозначно почали заявляти, що перед партнерством двох держав, його розвитком у напрямку європейської інтеграції з'явилися серйозні виклики. В Україні з приходом до влади Президента В. Януковича намітилися кардинальні зрушення у зовнішній політиці: вибір моделі «стратегічної рівноваги» винесло на порядок денний поєднання курсу на інтеграцію з ЄС із подальшим розвитком взаємин стратегічного партнерства зі США, співпрацею з НАТО і кардинальним поліпшенням взаємин із Росією. Усе більше прагматизму у зовнішній політиці почала демонструвати Польща, очолювана Президентом Б. Коморовським. Вказуючи на «втому» Європи від української багатовекторності, а також «вербальний характер» прагнення України будувати європейське майбутнє, дослідники справедливо почали ставити під питання подальше використання Польщею практики лобіювання євроінтеграційного курсу офіційного Києва.
Однак події, які почали розгортатися в Україні восени 2013 р., засвідчили безпідставність такого роду міркувань. Офіційна Варшава із уже звичною наполегливістю виступила на захист євроінтеграційних прагнень українського народу. Відмова державного керівництва від підписання політичної частини Угоди про асоціацію з ЄС спричинила масові акції протесту. Для участі у врегулюванні конфлікту між владою та народом в Україну прибула офіційна польська делегація. Підтримку українському народу у його боротьбі за європейські цінності продемонструвало польське суспільство. Враховуючи те, що в силу своєї сучасності зазначені питання перебувають у полі зору, насамперед, політологів, їх осмислення істориками залишається ще на часі. В очікуванні дослідника, головне, разом із тим, перебуває на поверхні: офіційна Варшава, попри передбачення, продовжує залишатися «адвокатом» України.
Таким чином, у працях українських дослідників обґрунтуванню ролі Польщі в стосунках України з ЄС приділено чимало уваги. Разом із тим, спеціального дослідження, присвяченого комплексному її аналізу, в українській історіографії досі немає. Важливість проблеми за умови недостатності її наукового осмислення обумовлює необхідність продовження дослідницького пошуку, заповнення існуючих прогалин. Першочергової уваги серед них, на нашу думку, потребує питання еволюції позиції офіційної Варшави щодо європейського курсу України.
Список використаних джерел
європейський інтеграція заангажованість
1. Каспрук В. Україну ніхто так не розуміє, як Польща / В. Каспрук // Сучасність. - 2008. - №7. - С. 27-29
2. Возняк Т. Польща: контексти відносин / Т. Возняк // День. - 25 травня 2004
3. Знахоренко О.М. Стратегічне партнерство в українсько-польських відносинах / О.М. Знахоренко // Історичний архів. Наукові студії: зб. наук. пр. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2008. - Вип. 2. - С. 90-98
4. Котляр Ю.В. Україна і Польща в світлі інтеграційних процесів на початку XXI століття / Ю.В. Котляр // Історичний архів. Наукові студії: зб. наук. пр. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. - Вип. 1. - С. 120-126
5. Снігир О.В. Зовнішня політика Польщі та перспективи українсько-польського стратегічного партнерства / О.В. Снігир // Стратегічні пріоритети. - 2011. - №1 (№18). - С. 128-133
6. Алексієвець М. Зовнішня політика України в контексті сучасних цивілізаційних викликів / М. Алексієвець, Я. Секо // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / [За заг. ред. проф. М.М. Алексієвця]. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2006. - Вип. 3. - С. 85-106
7. Гевко В. Основні тенденції політичного українсько-польського співробітництва в 1993-1996 роках / В. Гевко // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / [За заг. ред. проф. М.М. Алексієвця]. - Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2003. - Вип. 3. - С. 364-370
8. Трофимович В. Політичні відносини України та Республіки Польща / В. Трохимович // Наукові записки «Транскордонне співробітництво у контексті перспектив європейської інтеграції України». Серія: Політичні науки. - Острог: Вид-во Нац. ун-тету «Острозька академія». - 2010. - Вип. 4. - С. 121-133
9. Кіндрат К. Українсько-польські стосунки на зламі тисячоліть: монографія / К. Кіндрат, С. Трохимчук. - Львів: Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, 2002. - 112 с.
10. Медвідь Ф.М. Стратегічне партнерство України і Польщі в умовах багатополярного світу / Ф.М. Медвідь // Наукові праці МАУП. - 2011. - Вип. 1 (28). - С. 33-38
11. Павленко С. Відносини України і Польщі в контексті європейської інтеграції / С. Павленко // Україна і Польща - стратегічне партнерство. Історія. Сьогодення. Майбутнє: зб. наук. пр. / Таїсія Зарецька (заг. ред.). - К., 2002. - Ч. 2. - С. 30-39
12. Чекаленко Л.Д. Без незалежної України не було б незалежної Польщі / Л.Д. Чекаленко // Науковий вісник Дипломатичної академії України. - Вип. 15. Світова та українська дипломатія: історичний досвід, сучасний стан, перспективи / [За заг. ред. Б.І. Гуменюка, В.Г. Ціватого]. - К., 2009. - С. 139-146
13. Антонюк О.С. Становлення та розвиток українсько - польських відносин (1991-2003) / О.С. Антонюк // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. - Вип. 74-76. - К., 2004. - С. 4-7
14. Бочаров В.В. Євроінтеграційні орієнтири стратегічного партнерства України і Республіки Польща / В.В. Бочаров // Сучасна українська політика. Спецвипуск: Україна як суб'єкт сучасних цивілізаційних процесів. - К.: Фенікс, 2011. - С. 129-136
15. Брусиловська О. І. Зовнішня політика України після 2004 року: східноєвропейський вимір / О.І. Брусиловська // Вісник Одеського національного університету. Серія: Соціологія і політичні науки. - Одеса: Астропринт, 2009. - Т. 14. - Вип. 13. - С. 641-647
16. Василенко С. Європейський вектор української геополітики / Світлана Василенко // Людина і політика. - 2000. - №2. - С. 57-61
17. Киридон А. Україна - Польща: сучасний стан і перспективи узгодження зовнішньополітичних орієнтирів / А. Киридон // Історія України. - 2012. - №13-14 (749-750). - С. 3-9
18. Киридон А.М. Україна - Польща: узгодження зовнішньополітичних орієнтирів / А.М. Киридон // Слов'янський вісник: зб. наук. пр. - 2011. - Вип. 11. - С. 47-53
19. Басараб М.Б. Досвід європейської інтеграції Польщі: перспективи для України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 21.01.01 «Основи національної безпеки держави» / М.Б. Басараб. - К., 2004. - 15 с.
20. Пивоваров А.С. Основні аспекти українсько-польського стратегічного партнерства / А.С. Пивоваров // Держава і право. - 2008. - №1 (39). - С. 710-716
21. Гевко В.Р. Україна і Польща: особливості розвитку двосторонніх відносин (1991-2004 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 «Історія України» / В.Р. Гевко. - Чернівці, 2005. - 20 с.
22. Стоєцький С.В. Концепція стратегічного партнерства в політиці Республіки Польща щодо України / С.В. Стоєцький // Політичний менеджмент. - 2005. - №3 (12). - С. 147-158
23. Стоєцький С.В. Україна в зовнішній політиці Республіки Польща: євроатлантичний та європейський інтеграційний вимір: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / С.В. Стоєцький. - К., 2007. - 18 с.
24. Посельський В. У пошуках оптимальної стратегії євроінтеграції / В. Посельський // Дзеркало тижня. - 10 лютого 2006 - №5. - С. 5
25. Яніна О. Вплив ЄС на польсько-українські стосунки в постбіполярну епоху / О. Яніна // Вісник Одеського національного університету. Серія: Соціологія і політичні науки. - Одеса: Астропринт, 2010. - Т. 15. - Вип. 7. - С. 155-159
26. Кудряченко А.І. Європейський вибір України: необхідність, реалії, перспективи / А. І. Кудряченко // Науковий вісник Дипломатичної академії України. - К., 2009. - Вип. 15. - С. 147-154
27. Сидорук Т. Польське бачення Східної політики Європейського союзу / Т. Сидорук // Наукові записки «Транскордонне співробітництво у контексті перспектив європейської інтеграції України». Серія: Політичні науки. - Острог: Вид-во Нац. ун-тету «Острозька академія». - 2010. - Вип. 4. - С. 188-198
28. Гетьманчук А. Польские страхи Украины / А. Гетьманчук. - Режим доступу: http://www.inosmi.ru/ukraine/ 20100601/160326784.html
29. Матийчик Я. Реалии отношений Евросоюз - Восточная Европа: имитация, лукавство и похороны интеграции / Я. Матийчик // Между Востоком и Западом. В поисках новых плоскостей и инструментов регионального сотрудничества: матер. междунар. эксперт. конф. (Вроцлав, 15-16 ноября 2012 г.). - Вроцлав, 2012. - С. 24-31
30. Макар Ю. Східне партнерство та Україна / Ю. Макар, О. Добржанська // Зовнішні справи. - 2011. - №3. - С. 15-19.