Материал: РГР мікроекономіка

3.11. Тема 11: Монопольний ринок

Програма

Монопольний ринок. Основні види монополії. Модель „чистої” монополії. Умови максимізації прибутку на монопольному ринку. Особливості визначення монополістом ціни та обсягу виробництва. Крива попиту, крива граничного доходу монополіста. Вплив на поведінку монополіста цінової еластичності попиту.

Мінімізація збитків монополістом.

Пропозиція монополіста та особливості її формування. Цінова дискримінація. Довгострокова монопольна рівновага.

Монопольна влада, її показники. Економічні наслідки монополізації. Порівняльна оцінка конкурентного і монопольного ринків. Обмеження монопольної влади над ринком, антимонопольна політика.

Методичні рекомендації до вивчення теми курсу

Досліджуючи поведінку неконкурентних фірм на ринках продукту зважте, що вони одночасно можуть контролювати і обсяг виробництва і ціни. Фірма підбирає такі сполучення ціни та обсягу виробництва, які б дозволили максимізувати прибуток. Неконкурентна фірма на відміну від конкурентної може використати в своїй діяльності дію закону попиту Слід зрозуміти, що граничний дохід неконкурентної фірми у зв’язку з цим буде як правило менше ціни.

Далі доцільно перейти до аналізу поведінки фірми монополіста, згадати риси монопольного ринку, основні види монополій. З’ясуйте, що собою представляє чиста монополія, природна, проста, закрита, відкрита, монополія заснована на дискримінації цін. Слід розуміти те: що можливість монополіста маніпулювати цінами, ще не означає встановлення ним максимальної ціни. Він зацікавлений у максимізації прибутку не на одиницю продукції, а на всю її масу. Монополіст встановлює ціну на свій товар, тому монополію часто називають „шукачем цін”.

Згадайте залежність між ціною і виторгом при еластичному, нееластичному і одиничному попиті (тема 3). Покажіть, що монополіст завжди уникатиме нееластичної ділянки попиту і задіє еластичний її відрізок. При нееластичному попиті граничний дохід матиме від’ємне значення і виторг спадатиме, при еластичному – граничний дохід є додатнім і виторг зростатиме, а при одинично-еластичному попиті граничний дохід дорівнює нулю і сукупний дохід буде максимальним.

Зверніться до універсальних правил поведінки фірми на ринках готової продукції, які були визначені раніше (тема 9). Графічно проілюструйте стан рівноваги фірми на ринку чистої монополії за умов коли граничний дохід дорівнює граничним витратам. При цьому необхідно мати на увазі, що якщо в умовах досконалої конкуренції ціна дорівнює граничному доходу і лінія попиту окремої конкурентної фірми є абсолютно еластичною і співпадає з лінією граничного доходу, то в умовах монополізованого ринку ціна буде вищою за граничний дохід, лінія попиту матиме від’ємний нахил і буде розташована праворуч лінії граничного доходу. Представте графічно фірму монополіста в короткому періоді, що максимізує прибуток, є беззбитковою, терпить збитки. Згадайте умови мінімізації збитків фірмою. Обґрунтуйте положення про те, що монополіст залишить галузь лише тоді, коли ринкова ціна буде меншою середніх змінних витрат при оптимальному обсязі виробництва.

Слід зрозуміти особливості пропозиції фірми на ринку чистої монополії: для монополіста не існує однозначної залежності між ціною та обсягом пропозиції підприємства і відповідно не існує певної кривої пропозиції.

Зважте на те, що в довгому періоді фірма монополіст, що максимізує прибуток, збільшує обсяг виробництва до тих пір, доки не буде виготовляти такий обсяг продукції при якому граничний дохід дорівнював б довгостроковим граничним витратам.

Особливої уваги заслуговує вивчення поведінки фірми монополіста, що застосовує цінову дискримінацію. Остання передбачає встановлення продавцем різних цін на однаковий товар, який продається одному або різним покупцям. Різниця в цінах не обумовлена різницею у витратах по виготовленню, доставці товару на ринок. З’ясуйте умови, за яких фірма монополіст може здійснювати дискримінацію цін. Наведіть приклади цінової дискримінації у просторі, у часі, за доходами покупців, за обсягами споживання, за соціальним статусом споживачів. Розберіться у визначенні ступіней цінової дискримінації згідно А. Пігу.

Досліджуючи монопольний ринок, розгляньте показники монопольної влади, а саме: індекс Лернера (І_L), індекс Херфіндаля-Хіршмана (I_н). Показник Лернера коливається від нуля до одиниці, чим він вище, тим більша монопольна влада. Другий показник враховує як кількість фірм, так і нерівність в їх становищі на ринку, вимірює концентрацію ринку. Індекс досягає максимального значення – 1,0 (або 10000, якщо частка ринку визначається у відсотках). Високомонополізованою вважають галузь, де індекс Херфіндаля-Хіршмана перевищує 1800.

Розглянувши соціально-економічні наслідки монополізації, втрати суспільства від монополії доцільно перейти до вивчення основних напрямків антимонопольної політики, антимонопольних законодавств країн. Особливу увагу слід приділити Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Література: 1 (с. 240-257); 2 (с. 146-160); 3 (с. 139-161); 11 (с. 95-108); 12 (с. 135-156); 13 (с. 311-364); 14 (с. 225-232); 15 (с. 294-321); 16 (с. 100-130; 306-334).

Формули для розрахунків, розв‘язку задач:

1. Ступінь монопольної влади, індекс Лернера (I_L):

(3.11.1)

де: – монопольна ціна;

– граничні витрати;

– еластичність попиту за ціною на товар фірми.

2. Індекс Лернера (I_L) за умов, що граничні витрати прирівнюють середнім:

(3.11.2)

де: – прибуток;

– виторг.

3. Правило «великого пальця» для ціноутворення в умовах монопольної влади:

(3.11.3)

4. Індекс Херфіндаля-Хіршмана (І_н)

(3.11.4)

де: N – кількість фірм на ринку;

S – ринкова частка -ї фірми у відсотках.

3.12. Тема 12: Монополістичний ринок та олігополія

Програма

Ринкова поведінка монополістичного конкурента. Методи конкуренції. Диференціація продукту. Еластичність попиту. Визначення ціни та обсягу виробництва фірмою в умовах монополістичної конкуренції. Короткострокова та довгострокова рівновага монополістичної фірми. Монополістична конкуренція та ефективність, порівняльний аналіз з іншими ринковими структурами.

Теорія олігополії. „Дилема в’язня”. Стратегічна поведінка фірм на олігополістичному ринку, взаємозалежність. Основні моделі олігополістичного ціноутворення (моделі „ламаної” кривої попиту, лідерства в цінах, ціноутворення за принципом „витрати плюс”). Порівняльна характеристика ринкових структур.

Методичні рекомендації до вивчення теми курсу

Монополістичний ринок та олігопольний відносять до реальних ринкових структур. Вони організовані як суміш повної конкуренції та чистої монополії. Найбільш близькою до досконалої конкуренції є монополістична. Суттєвою характеристикою, якої є диференціація продукції при досить значній кількості постачальників і майже необмежених можливостях входження у галузь нових фірм.

Слід зрозуміти, що крива попиту для монополістичної фірми не є абсолютно еластичною як для фірми досконалого конкурента, але є значно більш еластичною, ніж для фірми монополіста; має від’ємний нахил навіть незважаючи на те ,що фірма може бути такою ж маленькою, як конкурентна. Останнє обумовлено тією ринковою владою, що дає диференціація продукту. Кожен продавець „отримавши” свого покупця може встановлювати ціну на свій товар, що є певним проявом монополізму продавця щодо покупця. Призначаючи ціну менше за конкурента монополістична фірма може збільшувати обсяг продаж, при цьому вона проводить свою цінову політику незважаючи на конкурента.

Одночасно продавець в умовах монополістичної конкуренції стикається з великою кількістю конкурентів, які виготовляють товари, що є замінниками, хоча й не абсолютними. Чим більше конкурентів і глибше диференціація продукту, тим більш еластичною буде крива попиту (тема 3).

Згадайте, за яких умов фірма знаходиться у стані рівноваги і обсяг її виробництва є оптимальним з точки зору максимізації прибутку, які умови мінімізації збитків фірмою (див. матеріали теми 9). Покажіть, в тому числі і за допомогою графіків, що ці умови для монополістичної фірми є такими, як і для інших фірм в короткому періоді.

Зважте на те, що монополістичні фірми, здійснюючи суперництво, застосовують як цінову, так і нецінову конкуренцію. Підкресліть важливість реклами, проаналізуйте традиційний та сучасні погляди на неї.

Аналізуючи рівновагу фірми у довгостроковому періоді, зосередьте увагу на тому, що типове монополістичне підприємство буде отримувати нульовий економічний прибуток. Відкритість галузі для входження нових фірм не дає можливості отримувати економічний прибуток в довгому періоді – спрацьовує конкурентний механізм.

До найбільш поширеного типу ринкових структур в сьогоднішніх умовах господарювання відносять олігополію, її вважають найбільш складною і найменш передбачуваною структурою. Пригадайте основні риси олігопольного ринку. Наведіть приклади галузей, підприємства яких виготовляють стандартизовану продукцію (чиста олігополія) та диференційовану (диференційована олігополія). Підкресліть, що вхід на ринок має значні вхідні бар’єри, які можуть бути як природними, так і виникати внаслідок стратегічних дій наявних конкурентів.

Досліджуючи поведінку фірм олігополістів, зверніть увагу на її особливості, які визначаються двома протилежними тенденціями. З одного боку, фірми зацікавлені в максимізації сукупного прибутку галузі через змову та спільні дії, оскільки це дає змогу реалізувати монопольну владу; з другого, кожна фірма прагне отримати надприбуток за рахунок конкурентів, порушуючи угоду, що суттєво загострює суперництво. Олігополія є найбільш суперечливою і найменш стійкою ринковою структурою.

У зв’язку з цим подумайте, що собою представляє дилема олігополіста, „дилема в’язня”. Особливу увагу зверніть на таку найважливішу рису олігопольного ринку, як олігополістична залежність – фірма олігополіст вимушена розробляти стратегію своїх дій на ринку з урахуванням зустрічних дій своїх конкурентів.

3.13. Тема 13: Попит на фактори виробництва, його похідний характер

Програма

Ринки факторів виробництва. Ціноутворення на ринках ресурсів, його значення. Функціональний розподіл доходів. Похідний характер попиту на ресурси. Зміна обсягу попиту та попиту на ресурс. Еластичність попиту на ресурс, чинники що її визначають. Ринки факторів виробництва з досконалою та недосконалою конкуренцією.

Похідний характер попиту на ресурси та принцип їх оплати. Гранична доходність ресурсу. Граничні витрати на ресурс. Основні правила попиту на ресурси та їх використання. Правила оптимального сполучення ресурсів, що мінімізує витрати та максимізує прибуток. Універсальність правил для ринків з досконалою та недосконалою конкуренцією.

Методичні рекомендації до вивчення теми курсу

В попередніх темах були визначенні основні правила формування обсягів виробництва та цін фірмами-продавцями на ринках готової продукції. Для виготовлення товару потрібні ресурси, які фірма може придбати на ринках ресурсів. Слід мати на увазі, що для кожного типу ресурсів відповідної якості існують окремі ринки (основні форми ринків ресурсів) – ринок праці, ринок капіталу, ринок природних ресурсів. В результаті взаємодії попиту та пропозиції на цих ринках формуються ціни на ресурси. При їх дослідженні, перш за все, необхідно звернути увагу на правила, що є загальними для всіх ринків виробничих ресурсів.

Розглядаючи процеси ціноутворення на ринках ресурсів необхідно виходити з того, що якщо для фірми виробника ціни за ресурси є витратами, то для їх власників вони є доходами. Це означає, що по-перше, ціноутворення на ринку ресурсів відіграє важливу роль у функціональному розподілі доходів, основою для якого є власність на фактори виробництва. Власник праці отримує зарплату; власник капіталу – відсоток; власник природних ресурсів, землі – ренту; власник підприємницького таланту – прибуток, підприємницький дохід. Часто ці доходи називають факторними. По – друге, фірма зацікавлена в максимізації прибутку з найменшими витратами, у виготовленні вигідної для себе продукції, ефективно поєднуючи найменш дорогі ресурси. По – третє, саме ціни на ресурси визначають скільки їх може залучити фірма за інших рівних умов (певний рівень технології, витрат). Четверте, ціни на ресурси сприяють (особливо на рідкісні) їх розподілу між фірмами.

Слід зрозуміти, що ціноутворення на ринках ресурсів залежить від того, чи є ці ринки конкурентними чи ні. За умов досконалої конкуренції ні покупці ні продавці не можуть впливати на ціни ресурсів. При недосконалій конкуренції – на ціни ресурсів може впливати або продавець або покупець (монопсонія – на ціну ресурсу впливає одна фірма – покупець, олігопсонія - декілька )

Особливістю попиту на ресурси є його похідний характер, бо він визначається попитом на кінцеву продукцію. До того ж не можна використовувати один з факторів окремо, а тільки у певному сполученні з іншими відповідно до виробничої технології. Оскільки попит на ресурси є вторинним, то стійкість попиту на окремий ресурс буде залежати від його продуктивності (згадайте закон спадної віддачі), а також від ринкової ціни товару, що виготовляється за допомогою цього ресурсу.

Проаналізуйте нецінові детермінанти попиту на ресурси: зміна попиту на той товар, що виготовляється; зміни цін на інші ресурси – замінники та компліментарні; технологічні зміни, що впливають на продуктивність ресурсів, граничний продукт ресурсу. Слід згадати, що нецінові детермінанти попиту, в т.ч. попиту на ресурси, призводять до зсуву кривої попиту, а зміна цін на ресурси за інших рівних умов веде до руху уздовж кривої попиту (тема 2).

Згадайте що таке еластичність попиту за ціною (тема 3). Проаналізуйте чинники, що впливають на цінову еластичність попиту на ресурс: цінова еластичність попиту на кінцевий продукт; частка певного ресурсу в загальних виробничих витратах фірми; технологічна можливість заміщення одного ресурсу іншим, легкість заміщення; термін використання ресурсу.

Для любої фірми актуальними є питання кількості ресурсів, яку слід придбати та використати з метою максимізації прибутку. У зв’язку з цим, розгляньте основне правило попиту на ресурси, та основне правило їх використання. Перше передбачає зіставлення граничної доходності виробничого ресурсу (МRР) та граничних витрат на нього (МRC). Слід зрозуміти , що під граничною доходністю ресурсу розуміють той додатковий доход, який отримано в результаті продажу продукції, виробленої за допомогою додаткової одиниці певного змінного ресурсу. Граничну доходність ресурсів пов’язують з граничним продуктом. Гранична доходність ресурсів при кожному рівні його споживання дорівнює граничному фізичному продукту помноженому на граничний доход на одиницю продукції. Згадайте чому буде дорівнювати граничний доход за умов досконалої конкуренції (див. тема 10). Граничні витрати виробничого ресурсу – це додаткова сума грошей, на яку зростають загальні витрати в разі купівлі додаткової одиниці виробничого ресурсу.

Зверніть увагу на цінові війни, таке явище вважають характерним тільки для олігополії. На зниження ціни одним з конкурентів, інші, щоб покарати порушника, здійснюють ще більше зниження цін. У відповідь перший олігополіст може ще зменшити ціни. Таких поетапних знижень може бути декілька. В результаті найбільш слабкі фірми банкрутують.

Моделі поведінки фірм олігополістів досить різноманітні і формуються на різних підходах щодо сценаріїв їх стратегічної поведінки – способів конкурентної боротьби і взаємодії із суперниками в умовах прагнення до максимальних прибутків. Виокремлюють чотири основні моделі олігопольного ціноутворення: ламаної кривої попиту (модель цінової стратегії олігополістів без змови); модель заснована на таємній угоді; лідерства в цінах; ціноутворення за принципом „витрати плюс”. Розгляньте кожну з цих моделей. Проаналізуйте ефективність монополістичної конкуренції та олігополії. Подумайте чому думки економістів щодо олігополії не є однаковими. Одні з них вважають, що олігополія навіть ще більш небажана, ніж монополія; інші – підкреслюють її позитивний ефект щодо сприяння технологічному прогресові. Вискажіть свою думку з цього приводу.

Література: 1 (с. 258-326); 2 (с. 161-186); 3 (с. 162-190); 11 (с. 109-134); 12 (с. 157-184); 13 (с. 365-447); 14 (с. 233-278); 15 (с. 385-422); 16 (с. 100-130, 306-334).

РОЗДІЛ 5: РИНОК ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА. ЦІНОУТВОРЕННЯ НА РИНКУ РЕСУРСІВ