Материал: РГР мікроекономіка

3.5. Тема 5: Ординалістська теорія поведінки споживача

Програма

Вибір споживача з ординалістських позицій. Уподобання споживача. Припущення щодо системи уподобань. Криві байдужості (індиферентності), карта кривих байдужості, їх властивості, види. Гранична норма заміщення благ.

Обмеження споживача. Бюджет споживача, ціни на споживчі товари та бюджетна лінія. Властивості бюджетної лінії. Рівновага споживача: економічна, алгебраїчна та графічна інтерпретація. Рівняння споживчого вибору. Модель раціонального споживчого вибору.

Методичні рекомендації до вивчення теми курсу

Згідно ординалістських позицій уподобання споживача можна представити графічно за допомогою кривих байдужості. При цьому слід мати на увазі основні допущення, які покладені в основу теорії споживчого вибору: завершеність, транзитивність, „більше-краще”. Охарактеризуйте кожне з них.

Дайте визначення кривих байдужості, яку інформацію вони несуть. Підкресліть, що карта кривих байдужості представляє собою шкалу переваг споживача. Криві байдужості відповідають різному рівню задоволення його потреб, різному рівню корисності; використавши графік карти кривих байдужості, розгляньте їх властивості.

Важливим робочим поняттям ординалістської теорії корисності є гранична норма заміщення (MRS), яка показує можливість заміни споживачем одного товару на інший. Зверніть увагу на те, що кут нахилу кривої байдужості можна виразити через граничну норму заміщення. Криві байдужості для товарів з частковою заміною одного товару іншим, для товарів субститутів та компліментів будуть мати різну конфігурацію. Охарактеризуйте граничну норму заміщення для кожного з типів кривих байдужості. Обмеження споживача можна проілюструвати графічно за допомогою бюджетної лінії. Необхідно зрозуміти як вона будується, показати, що кожна її точка свідчить про комбінацію двох споживчих товарів (кількість інших є заданою), які можуть бути придбані споживачем за умов коли дохід його визначений і обмежений та визначені ціни на товари. Кут нахилу лінії бюджетного обмеження можна виразити через ціни товарів (-Рх\Ру). Проаналізуйте властивості бюджетної лінії.

Стан рівноваги споживача можна представити графічно. Обґрунтуйте положення, згідно якого, стану рівноваги відповідає точка дотику бюджетної лінії до кривої байдужості. Саме ця комбінація споживчих товарів відповідає оптимальному плану споживання, стану рівноваги споживача. В цій точці нахил бюджетної лінії співпадає з нахилом кривої байдужості. Наприкінці проаналізуйте рівняння споживчого вибору.

Література: 1 (с. 79-112); 2 (с. 65-82); 3 (с. 47-57); 11 (с. 44-52); 21 (с. 24-35); 13 (с. 164-201); 14 (с. 127-131); 15 (с. 66-95); 16 (с. 69-85; 277-296).

Формули для розрахунків, розв‘язку задач:

1. Гранична норма заміщення товаром Х товару У ( ):

, при (3.5.1)

де: – величина, на яку зменшується споживання товару ;

– величина, на яку збільшується споживання товару .

2. Бюджетне обмеження споживача:

(3.5.2)

де: І – дохід споживача;

– ціни товарів та ;

– кількості товарів та .

3. Рівня споживчого вибору, умова рівноваги споживача:

(3.5.3)

де: – гранична норма заміщення;

, – граничні корисності благ та ;

Р_х, Р_у – ціни товарів.

3.6. Тема 6: Аналіз поведінки споживача

Програма

Реакція споживача на зміну його доходу. Крива „дохід-споживання”. Криві Енгеля, їх економічний зміст. Криві Енгеля за Торнквістом.

Реакція споживача на зміну цін товарів. Крива „ціна-споживання”. Побудова кривої індивідуального попиту споживача.

Ефект заміщення, ефект доходу та споживчий вибір. Ефекти доходу та заміщення, їх дія щодо товарів нормальних, другорядних, товару Гіффена.

Вибір в умовах невизначеності результату. Вартість часу. Споживчі переваги у часі.

Методичні рекомендації до вивчення теми курсу

Вибір споживача залежить не тільки від його переваг та уподобань, але й від рівня його доходу. Покажіть, що саме за допомогою кривої „дохід-споживання” графічно ілюструють взаємозалежність між доходами споживача та кількостями споживчих товарів, які він готовий придбати. Побудуйте відповідну криву, зверніть увагу на те, що вона об'єднує всі точки рівноваги споживача за умов, що доходи його зростають, а ціни на споживчі товари залишаються без змін. Слід мати на увазі, що за допомогою конфігурації кривої „дохід-споживання” можна зробити висновок про відношення споживача до цих товарів по мірі зростання його доходів. Згадайте, які товари для споживача є нормальними, а які другорядними.

Від аналізу кривої „дохід-споживання” доцільно перейти до так званих, індивідуальних кривих Енгеля. Останні показують взаємозвязок між доходом і оптимальним обсягом споживання певного товару. Зважте, що вигляд відповідних кривих для товарів нормальних та другорядних буде різним. Індивідуальні криві Енгеля модифікують у криві витрат Енгеля. Останні показують залежність між змінами у доходах споживача і витратами на певний споживчий товар. Підкресліть, що саме Енгель займався дослідженням взаємозалежностей між зростанням доходу домогосподарства і зміною часток його витрат із сімейного бюджету на продукти харчування; споживання освітніх, юридичних послуг і послуг, пов'язаних з відпочинком, а також товарів розкоші. Що розуміють під законом Енгеля? Яка питома вага витрат Вашої родини на продукти харчування, товари довготривалого використання, послуги?

Проаналізуйте реакцію споживача на зміну цін товарів. З цією метою побудуйте криву „ціна споживання”, яка показує як змінюється обсяг покупок споживчого товару при зміні ціни на нього за умов незмінності всіх інших факторів попиту. Зважте, що на основі кривої „ціна-споживання” можна побудувати криву індивідуального попиту. Зрозумійте, що крива попиту та крива „ціна-споживання” це два різні способи описання того, як змінюється обсяг придбаного товару при зміні ціни на нього за інших рівних умов. Згадайте в чому полягає зміст закону попиту, які чинники впливають на попит.

На поведінку споживача, його вибір впливають: ефект заміни, коли дешевшим товаром замінюють більш дорогий; ефект доходу, коли внаслідок зменшення ціни, за інших рівних умов, реальний дохід покупця збільшується, обсяг покупок зростає. З'ясуйте, як діють дані ефекти щодо товарів нормальних, другорядних, товару Гіффена. Продумайте відповідні приклади. В чому особливість зміни величини попиту на товар Гіффена, який вигляд має крива попиту на цей товар? Чи можна пов’язати проблеми бідності з особливостями зміни величини попиту на товар Гіффена? Зверніть увагу на дослідження дії ефектів доходу та заміни Хіксом та Слуцьким.

Вивчаючи вибір споживача в умовах невизначеності результату покажіть, що ступень ризику можна зменшити за допомогою диверсифікації, придбання страхових послуг; здобуттям додаткової інформації.

При здійсненні вибору споживачеві необхідно враховувати фактор часу. Підкресліть, що час це важливий економічний ресурс, який має свою цінність. Чи однаковою вона буде для різних споживачів, від чого залежить?

Покажіть, що при купівлі товару, його споживанні необхідно враховувати не тільки ціну цього товару, але й цінність часу, який витрачається на його придбання, споживання. Слід мати на увазі також і те, що за інших рівних умов, споживач буде надавати перевагу реаліям сьогодення над майбутніми благами. Розгляньте цінність грошей у часі, чому вона буде різною, які чинники це обумовлюють. Проаналізуйте їх та наведіть відповідні приклади, використавши дані по Україні.

Література: 1 (с. 79-112); 2 (с. 83-95); 3 (с. 38-56); 11 (с. 53-61); 14 (с. 132-157); 15 (с. 96-107, 134-158).

РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ФІРМИ. ВИРОБНИЦТВО ТА ВИТРАТИ

3.7. Тема 7: Теорія виробництва

Програма

Підприємство як суб'єкт ринку та виробничо-ринкова система. Мотивація поведінки фірми, підприємства. Основні види вибору підприємства: що виробляти, як виробляти, для кого виробляти. Фактор часу у функціонуванні фірми.

Основи теорії виробництва. Виробнича функція та її властивості. Способи побудови виробничої функції (табличний, графічний, алгебраїчний).

Виробництво з одним змінним ресурсом. Однофакторна виробнича функція. Поняття сукупного (валового), середнього, граничного продукту, їх взаємозалежність.

Виробництво з двома змінними вхідними ресурсами. Двофакторна виробнича функція. Ізокванта та її властивості. Гранична норма технологічного заміщення. Види ізоквант. Розширення виробництва та ефект масштабу виробництва: постійний, додатній, від’ємний.

Методичні рекомендації до вивчення теми курсу

Формування пропозиції товару на ринку залежить від результатів його виробництва. Теорія виробництва дає можливість зрозуміти поведінку виробника і є ключовою в економічному управлінні фірмою. При вивченні проблем даної теми слід мати на увазі, що методологічно теорія виробництва в багатьох випадках є симетричною теорії поведінки споживача, але на відміну від останньої основні категорії виробництва, його показники мають об’єктивну природу, їх можна визначити у фізичних та вартісних одиницях виміру.

Виробництво – це процес трансформації вхідних ресурсів у кінцеві продукти. Залежність між вхідними ресурсами і кінцевим продуктом виробництва, обсягом готової продукції, можна описати за допомогою виробничої функції. Зверніть увагу на те, що виробнича функція показує залежність між певною комбінацією факторів виробництва та максимально можливим обсягом виробництва продукції при певній технології. Зміна останньої веде до зміни самої функціональної залежності. Різні види виробничих функцій мають спільні властивості, з’ясуйте їх, наведіть відповідні приклади.

Врахуйте, що виробнича функція може бути побудована для будь-якої кількості змінних факторів і може бути визначена, як однофакторна, двофакторна, багатофакторна. Покажіть, що якщо однофакторна виробнича функція характеризує залежність обсягу випуску продукції від зміни одного фактору, наприклад праці, коли інші залишаються фіксованими: Q = F( L); то двофакторна – від зміни двох факторів, наприклад, праці та капіталу : Q=F(L,K).

Важливу роль у функціонуванні фірми, у розумінні особливостей процесу виробництва, у визначенні та формуванні витрат відіграє фактор часу. Слід зрозуміти, що окремі ресурси, технології їх використання фірмою протягом певного часу можуть змінюватись. Залежно від можливостей фірми змінювати обсяги використання ресурсів вирізняють переважно три періоди: миттєвий, коротко- та довготривалий. Покажіть, що якщо в короткому періоді хоча б один ресурс залишається постійним, то в довгому всі ресурси є змінними. Наведіть приклади постійних та змінних ресурсів (затрат) в короткому періоді. Слід зрозуміти, що всі постійні (вхідні), ресурси в короткому періоді, це результат попередніх рішень ухвалених у періоді довгому. Важливим є також і те, що короткий і довгий періоди не можна пов’язувати з конкретним проміжком часу. Час, про який йдеться економічний, а не календарний.

Для дослідження поведінки фірми в короткому періоді використовують однофакторну виробничу функцію: Q=F(L). Має місце виробництво з одним змінним ресурсом. Показати вплив змінного фактора на результати виробництва можна за допомогою показників: сукупного (TP) середнього (AP) та граничного продукту (MP). З’ясувавши, що собою представляє кожен з них, проаналізуйте їх взаємозалежність. Покажіть що визначальним для виробництва в короткому періоді є закон спадної віддачі. Згідно якого послідовне приєднання додаткових одиниць змінного ресурсу до фіксованих, починаючи з певного моменту, веде до зменшення граничного фізичного продукту в розрахунку на кожну додаткову одиницю змінного ресурсу, продуктивність останнього починає спадати. Дія закону спадної віддачі охоплює практично всі виробничі процеси та виробничі затрати у короткому періоді. Наведіть відповідні приклади.