Материал: Регіональна структура міжнародної торгівлі

Регіональна структура міжнародної торгівлі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: Міжнародні економічні відносини

На тему: Регіональна структура міжнародної торгівлі

Зміст

Вступ.        Теоретико-методологічні засади регіональної структури міжнародної торгівлі

.1      Структура міжнародної торгівлі

.2      Зміст регіональної структури міжнародної торгівлі.        Аналіз сучасного стану регіональної структури міжнародної торгівлі

.1      «Велика 7»

.2      Міжнародна торгівля регіонів.     Проблеми міжнародної торгівлі

.1      Упакування, як засіб перевезення товарів при міжнародній торгівлі

.2      Шляхи підвищення безпеки та полегшення світової торгівлі

Висновок

Додатки

Список літератури

Вступ

Міжнародна торгівля має надзвичайно важливе значення для розвитку економіки будь-якої країни світу. Жодна країна не може обійтися без зовнішньої торгівлі. За допомогою зовнішньої торгівлі національна економіка взаємодіє з господарствами інших країн. Водночас вона є основним каналом, за допомогою якого світовий ринок через посередництво світових цін впливає на національне виробництво, диктуючи конкурентні техніко-економічні параметри виробництва, рівень витрат, стандарти якості, критерії ефективності тощо. Світова торгівля є рушієм виробництва як окремих країн та регіонів, так і світового господарства в цілому, оскільки вона забезпечує більш раціональне використання матеріальних та людських ресурсів на всіх рівнях господарювання. Світове виробництво, як і виробництво окремих країн та регіонів, протягом останніх років стало дедалі більше залежати від зовнішньої торгівлі.

Міжнародна торгівля є важливим засобом збалансованості між виробничими можливостями та перевагами споживачів, дає змогу отримувати продукти, в яких відчувається дефіцит, і реалізувати надлишок, котрий не поглинається внутрішнім ринком. Тим самим завдяки міжнародній торгівлі досягається вищий рівень задоволення потреб для населення кожної з торгуючих країн. Для бізнесу значення світової торгівлі визначається тим, що вона є актом реалізації додаткової вартості, вміщеної в експортованих товарах, і чинником, що діє проти тенденції норми прибутку до зниження (зниження витрат виробництва).

.        Теоретико-методологічні засади регіональної структури міжнародної торгівлі

.1 Структура міжнародної торгівлі

Міжнародна торгівля посідає особливе місце в складній системі світовогосподарських зв’язків. Вона опосередковує практично всі види та форми міжнародного співробітництва, включаючи спільну підприємницьку діяльність різнонаціональних суб’єктів, міжнародний трансферт технологій тощо.

Як історично, так і логічно інтернаціоналізація світовогосподарського життя почалась зі сфери товарного обігу. Від епізодичних варіантів міжнародного обміну товарами (без посередництва грошей) світова торгівля еволюціонувала до становлення світового товарного ринку.

У сучасних умовах через канали зовнішньої торгівлі проходить до 1/5 частини виробленої в світі продукції, і ця частка має тенденцію до зростання. Темпи розвитку світової торгівлі випереджають зростання виробництва.

Міжнародна торгівля - сфера міжнародних товарних відносин, специфічна форма обміну продуктами праці (товарами і послугами) різних країн. З іншого боку, міжнародна торгівля є сукупністю зовнішньої торгівлі всіх країн світу. При цьому зовнішня торгівля окремих країн виступає складовою міжнародної торгівлі.

Зовнішню і міжнародну торгівлю характеризують:

) експорт;

) імпорт;

) торговельний баланс;

) загальний обсяг зовнішньої торгівлі (зовнішньоторговельний оборот);

) загальний обсяг міжнародної торгівлі (світовий товарообіг);

) товарна структура;

) географічна структура.

Можна виокремити такі етапи розвитку міжнародної торгівлі:

1.            Етап - початковий (з XVIII ст. до першої половини XIX ст.), який характеризується промисловими революціями, що замінили мануфактурне виробництво великою машинною індустрією в усіх розвинутих країнах. Важка промисловість фактично сформувала світовий ринок і одночасно різко посилила свою залежність від нього;

2.      Друга половина XIX ст. - початок Першої світової війни (1914 р.), що мав такі основні середовищні чинники, як науково-технічний прогрес у виробництві товарів та вдосконалення транспортних шляхів та суттєве вдосконалення якісних характеристик транспортних засобів;

.        Період між двома світовими війнами деякі фахівці називають «мертвим», або «чорним» періодом у розвитку міжнародної торгівлі. Чверть сторіччя (1914-1939 рр.), що тривав цей етап, позначені подіями Першої світової війни та її руйнівними наслідками для економік європейських країн, економічними кризами 1920-1921 pp. та 1929-1933 pp., початком формування двох світових систем господарства;

.        Повоєнний (50-60-ті роки) етап розвитку міжнародної торгівлі дістав ще назву «золотого» - саме в цей період було досягнуто 7% щорічного приросту світового експорту;

.        Сучасний (з початку 70-х років) етап розвитку міжнародної торгівлі вже сьогодні можна поділити на два періоди: конкуренції двох світових систем господарства - капіталістичної та соціалістичної (до початку 90-х років) та глобалізації світової економіки (з початку 90-х років) [1].

Структуру міжнародної торгівлі розглядають у двох ракурсах: як торгівлю окремими групами товарів і як систему методів організації реалізації товарів на світовому ринку.

Товарна структура міжнародної торгівлі характеризує товарне наповнення експорту та імпорту.

Ступінь активності у світовій торгівлі є однією з головних ознак участі країни у міжнародних економічних відносинах. Для її оцінки використовуються такі показники:

а) експортна квота;

б) імпортна квота;

в) структура експорту;

г) структура імпорту;

д) порівняльне відношення частки країни у світовому виробництві ВВП/ВНП та її частки у світовій торгівлі.

Експортна квота відображає відношення обсягу експортованих товарів і послуг до ВВП/ВНП. На рівні галузі - це питома вага експортованих галуззю товарів і послуг в їх загальному обсязі.

Імпортна квота - це відношення обсягу імпорту до ВВП/ВНП. Питома вага експорту та імпорту у ВВП/ВНП є кількісним індикатором відкритості економіки у першому наближенні. Комплексним показником відкритості вважають зовнішньоторговельну квоту. Вона виражається відношенням обсягу зовнішньоторговельного обігу до ВВП/ВНП.

Структура експорту - це відношення або питома вага експортованих товарів за видами і ступенем їх перероблення. Цей показник характеризує спрямованість експорту (сировинна, машинно-технологічна тощо) та роль країни в міжнародній галузевій спеціалізації.

Структура імпорту характеризує склад і відношення обсягів сировини і готової кінцевої продукції, які ввозяться в країну.

Показник порівняльного відношення частки країни в світовому виробництві ВВП/ВНП та її частка в світовій торгівлі характеризують відповідність вироблених товарів світовому рівню якості та рівень розвитку галузі. Так, якщо частка країни у світовому виробництві певного виду товару становить 5 %, а частка у світовій торгівлі цим видом товару 1 %, то це свідчить про невідповідність якості цього виду товару світовим вимогам, а отже, і про низький рівень розвитку галузі загалом.

Регіональна структура міжнародної торгівлі - це розподіл торговельних потоків між окремими країнами та їхніми групами, створеними за територіальною або організаційною ознакою.

Територіальна географічна структура узагальнює дані про масштаби міжнародної торгівлі країн, що належать до однієї частини світу або укрупненої групи країн (розвинуті країни, країни, що розвиваються, країни з перехідною економікою).

Організаційна географічна структура узагальнює дані про міжнародну торгівлю або між країнами, що належать до інтернаціональних торговельно-політичних об'єднань, або торгівлю між країнами, що виділені в певну групу за вибраним критерієм (країни-експортери нафти, країни - цілковиті боржники тощо) [2].

1.2          Зміст регіональної структури міжнародної торгівлі

Як було раніше зазначено, географічна структура міжнародної торгівлі являє собою розподіл торговельних потоків між окремими групами країн, що диференціюються за територіальною або організаційною ознакою.

Товарна структура міжнародної торгівлі характеризує товарне наповнення експорту та імпорту (сільськогосподарські продукти, продукти видобувної промисловості, промислові товари тощо).

Ступінь активності у світовій торгівлі є однією з головних ознак-участі країни у міжнародних економічних відносинах. Для її оцінки використовуються такі показники:

а) експортна квота;

б) імпортна квота;

в) структура експорту;

г) структура імпорту;

д) порівняльне відношення частки країни у світовому виробництві ВВП/ВНП та її частки у світовій торгівлі.

Експортна квота відображає відношення обсягу експортованих товарів і послуг до ВВП/ВНП. На рівні галузі - це питома вага експортованих галуззю товарів і послуг в їх загальному обсязі.

Імпортна квота - це відношення обсягу імпорту до ВВП/ВНП. Питома вага експорту та імпорту у ВВП/ВНП е кількісним індикатором відкритості економіки у першому наближенні. Комплекснішим показником відкритості вважають зовнішньоторговельну квоту. Вона виражається відношенням обсягу зовнішньоторговельного обороту до ВВП/ВНП.

Структура експорту - це відношення або питома вага експортованих товарів за видами і ступенем їх перероблення. Цей показник характеризує спрямованість експорту (сировинна, машинно-технологічна тощо) та роль країни в міжнародній галузевій спеціалізації.

Структура імпорту характеризує склад і відношення обсягів сировини і готової кінцевої продукції, які ввозяться в країну.

Показник порівняльного відношення частки країни в світовому виробництві ВВП/ВНП та її частка в світовій торгівлі характеризують відповідність вироблених товарів світовому рівню якості та рівень розвитку галузі. Так, якщо частка країни у світовому виробництві певного виду товару становить 5 %, а частка у світовій торгівлі цим видом товару 1 %, то це свідчить про невідповідність якості цього виду товару світовим вимогам, а отже, і про низький рівень розвитку галузі загалом[3].

ІІ. Аналіз сучасного стану регіональної структури міжнародної торгівлі

.1 «Велика 7»

«Велика сімка» в міжнародній торгівлі відіграє доволі помітну роль, адже клуб країн-лідерів сприймають як одну з провідних організацій, що координує світову економічну політику. І це не дивно, адже у склад G8 входять дві основні економічні сили, а саме Сполучені Штати Америки та Європейський Союз. Хоча, традиційно «Вісімка» не має великого успіху у вирішенні питань, які стосуються світової економіки,валютного процесу та торгівлі. Рішення, прийняті на самітах «Великою сімкою» реалізуються через систему міжнародних економічних організацій, наприклад Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світова Організація Торгівлі (СОТ), Організація з економічного співробітництва та розвитку (ОССР). Країни G8 також мають близько 50% голосів у Світовому Банку та МВФ, величезний вплив на СОТ.

До країн G7 належать 7 найрозвиненіших промислових країн: Канада, США, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Великобританія. 7 учасниць форуму виробляють 47% світового ВНП та контролюють 53% міжнародної торгівлі.

Отже, розглянемо зовнішню торгівлю окремих країн цієї групи.

Канада

Зовнішньоторговельна стратегія Канади побудовано на участі країни у процесі глобалізації світової економіки («Велика сімка», СОТ), і на регіональній орієнтації розвитку (більшість зовнішньої торгівлі посідає США).

Слід відзначити високу концентрацію зовнішньої торгівлі Канади - на 10 основних партнерів припадає 85% всього товарообігу. При цьому на США припадає приблизно 63%.

Канадський експорт , незважаючи на слабке зростання, він все ж перевищив докризовий рівень 2008 року.

Таблиця 1

. Інші Європейський Союз включає Австрію, Бельгію, Болгарію, Кіпр, Чеську Республіку, Данію, Естонію, Фінляндію, Францію, Німеччину, Грецію, Угорщину, Ірландію, Італію, Латвія, Литву, Люксембург, Мальту, Нідерланди, Польщу, Португалію, Румунію , Словаччину, Словенію, Іспанію та Швецію.

. Інші країни в Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) включають Австралію, Канаду, Чилі, Ізраїль, Ісландію, Мексику, Нову Зеландію, Норвегію, Південну Корею, Швейцарію та Туреччину.

( Дані взято з сайту #"878999.files/image002.gif">

( Дані взято з сайту #"878999.files/image003.jpg">

Імпорт США, млрд. доларів США

Рис. 1 [8]

Основне збільшення в експорті послуг припало на групу "інші приватні послуги" (17,6 млрд. дол), які включають в себе освітні, фінансові, страхові, телекомунікаційні, технічні, консультаційні, юридичні, інженерні, архітектурні, послуги зі зв'язків з громадськістю тощо. Також збільшився експорт послуг в галузях туризму (на 14,7 млрд. дол), вантажних перевезень (8,7 млрд. дол), роялті та ліцензійних зборів (8,5 млрд. дол) і пасажирських перевезень ( 5,8 млрд. дол). У той же час відбулося невелике скорочення (на 0,9 млрд. дол) в області послуг, пов'язаних з військовими контрактами. Основне збільшення в імпорті послуг припало на групу «інші приватні послуги» (9,8 млрд. дол), послуги в області вантажних перевезень (5,8 млрд. дол), туризму (4,2 млрд. дол), пасажирських перевезень (3,8 млрд. дол), роялті та ліцензійних зборів (2,8 млрд. дол).

Експорт США, млрд. доларів США

Рис. 2[9]

Торгівля з країнами СНД в 2008 році характеризувалася незначними обсягами у порівнянні з країнами - основними торговими партнерами Сполучених Штатів. Питома вага країн СНД у товарообігу США склав 1,5%. При цьому більше 71% цього обсягу припадало на Росію. У вартісному вираженні обсяг торгівлі США з країнами СНД склала 50,7 млрд. дол, збільшившись в порівнянні з 2007 роком на 41%, в основному за рахунок зростання російсько-американського товарообігу.

Основними торговельними партнерами США серед країн СНД у минулому році були Росія <#"878999.files/image005.gif">

( Дані взято з сайту #"878999.files/image006.gif">

( Дані взято з сайту #"878999.files/image007.gif">

( Дані взято з сайту #"878999.files/image008.gif">

( Дані взято з сайту #"878999.files/image009.gif">

( Дані взято з сайту http://www.ved.gov.ru )

торгівля міжнародний регіональний товар

Згідно з даними Всесвітньої торгової організації на кінець 2013 р., частка японського експорту у світовій торгівлі послугами складає 3,3%. Японія займає шосте місце в світі за цим показником після США, Великобританії, Німеччини, Франції , КНР. Частка Японії в імпорті послуг становить 4,2%. У міжнародних порівняннях за даним показником Японія займає четверте місце після США , Німеччини , КНР , Великобританії [13].

Великобританія

В 2013 р. провідними торговельними партнерами Великобританії залишалися країни Європейського союзу (52% британського зовнішньоторговельного товарообігу; в 2012 р. - 51%), в т. ч. Німеччина (12,2%, в 2012 р. - 12,1%), Нідерланди (8,2%, в 2012 р. - 7,8%), Франція (6,7%, в 2012 р. - 6,4%), Бельгія 4,7% (в 2012 р. - 4,5%). Важливими партнерами з інших регіонів були США (9,9%, в 2012 р. - 10,2%), Китай (6,1%, в 2012 р.- 5,7%), Норвегія (2,8%, в 2012 р. - 3,6%) і Японія (1,6%, в 2012 р. - 1,8%).