. Діагностує 6 категорії, в яких представлені різні моделі бачення себе: Фізичне «Я», Соціальне «Я», Професійне «Я», Гендерне «Я» (стать), Особистісне «Я», «Я» метафорічне.
. Для психологічного діагнозу, для наукового дослідження.
. Опитувальник містить 20 строчок для відповіді на питання «хто я такий?»
. Стандартизація шкал проводилася на вибірках студентів московських вищіх навчальних закладів. Результати перевірки на валідність і надійність високі.
. Діагностику може проводити психолог-дослідник, практикуючий психолог, фахівець-суміжник.
. Для дорослих від 16 до 65 років. Застосовується індивідуально.
. Чітких обмежень у часі роботи немає.
. Для практичних цілей бажана ситуація «клієнта».
. Методика Демро-Рубінштейн.
2.3 Напівструктуроване інтерв'ю для
вимірювання статусів ідентичності Дж. Марсії та С. Арчер
Джеймса Марсію - канадського психолога, заслуженого професора Університету Сімона Фрейзера, можна по праву назваті живим класиком у області психології ідентичності. Запропонована їм модель статусів ідентичності була лише однією з декількох спроб операционалізувати еріксоновській конструкт ідентичності, але, по визнанню його колег, «єдина привернула значну увагу наукового співтовариства» [57, с. 87]. На жаль, вітчизняні психологи знайомі з концепцією Дж. Марсиї в основному по оглядах, оскільки до теперішнього часу навіть основні його роботи не перекладені російською мовою. Маловідомим у вітчизняних професійних кругах залишається і вельми корисний для психологів-дослідників інструмент, запропонований цим ученим, - напівструктуроване інтерв'ю для вимірювання статусів ідентичності.
Докладний опис обговорюваної методики, її концептуальних підстав, структури, правил проведення і обробки приводиться в книзі «Эго-ідентичність: керівництво по психосоціальному дослідженню», що вийшла під редакцією Дж. Марсиї і його колег - Алана Вотермена, Девіда Меттісона, Салі Арчер і Джекоба Орлофські в 1993 р. [40, р. 193]. До цієї книги і хотілося б адресувати всіх зацікавлених читачів.
Для діагностики ідентичності та її рівня сформованості (на прикладі майбутніх менеджерів) використовували інтерв’ю Дж. Марсіа та С. Арчер, яке базується на епігенетичній карті Е.Еріксона [30, с. 86]. Воно передбачає виділення чотирьох основних варіантів або моделей формування ідентичності:
) наслідування; 2) мораторій; 3) дифузія; 4) досягнення ідентичності.
Перший етап інтерв’ю - знайомство психолога з досліджуваним. Мета цього етапу полягає у встановленні відомостей про досліджувану особу, а саме про вік, освіту, місце проживання, отримання даних про батьків, їх освіту, наявність родичів.
На другому етапі з’ясовуються професійні плани. В цьому етапі інтерв’ю існують окремі питання для осіб, які після закінчення школи продовжили навчання, тобто вступили до університету й осіб, які не пішли вчитися далі, а обрали роботу. У ході розмови уточнюються професійні уподобання особистості, що сприяло зробити її такий вибір, що не привабливе у цій сфері діяльності, чи розглядались інші альтернативи щодо професійних планів.
Третій етап - одруження і роль дружини (чоловіка) в житті досліджуваного. З’ясовуються у респондентів такі питання: які недоліки й переваги одруження; коли найкращий час для цього; що таке вдалий шлюб; питання щодо шлюбу їх батьків; про планування дітей; про догляд за ними; про роль матері й батька у сім’ї.
Четвертий етап спрямований на визначення пріоритетів сім’ї та кар’єри. Визначаються у досліджуваних молодих осіб питання про можливі проблеми в поєднанні професії та сім’ї, кількість дітей у шлюбі, конфлікти між сімейними обов’язками і професією, способи їх розв’язання.
П’ятий етап - релігійні переконання. Розглядаються в інтерв’ю питання про віру студентів, переконання їхніх батьків, схожість і відмінність їх поглядів у цій сфері.
Шостий етап - політичні переконання. Чи існують політичні пріоритети у молоді, чи приймають вони участь у політичних акціях, належать до політичної партії, які політичні переконання їхніх батьків, братів чи сестер - ось такі питання з’ясовувались на цьому етапі.
Сьомий етап - атитюди до статевих ролей. Встановлювались уявлення досліджуваних щодо ролі жінки і чоловіка в суспільстві сьогодні, переваги й недоліки обох статей, важливі подібності й відмінності між їхніми думками щодо цього і думками батьків, братів і сестер.
На завершенні кожного з етапів інтерв’ю респонденту пропонували оцінити кожну із сфер за 7-пунктною шкалою, наскільки вона важлива в їхньому житті.
От 0-2 -низькій рівень сформованості ідентичності (дифузія);
От 2-4 - рівень Наслідування
От 4-6- Мораторій
От 6-7- Досягнення ідентичності (зріла ідентичність)
Характеристика показників:
За данною методикою професійна ідентичність ПІ включає в себе наступні показники: майбутні професійні плани - продовження навчання (ПН); майбутні професійні плани - робота (МПР); майбутні професійні плани - одруження (МПОдр); майбутні професійні плани - завершення (МПЗ). Сімейна ідентичність СІ включає: одруження і роль супруга (РС); роль батьків (РБ); сім’я і кар’єра (СіК). Релігійна ідентичність РІ включає- релігійні переконання (РП). Політична ідентичність ПоІ - політичні переконання (ПоП); Гендерна ідентичність ГІ - переконня до статевих ролей (ПСР). Крім цього виділено СтІ -статеву ідентичність.
Професійні плани (професійна ідентичність).
Важливим моментом вікової стадії студентів є вибір професії, набуття конкретної професійної ідентичності. Ставлення особистості до тієї чи іншої професії складається на основі певних знань про специфіку професійної діяльності (зміст професії, суспільні потреби в ній, місця набуття професії), позитивного чи негативного сприйняття всього, що пов’язане з професією: врахування особистісних, фізичних, психологічних і матеріальних можливостей. Спонукає до вибору відповідна ситуація, а напрям визначається соціальними і моральними переконаннями, правовими поглядами, інтересами, самооцінками, здібностями, соціальними установками, які виступають у ролі мотивів.
Сім’я служить моделлю визначеного стилю життя і є джерелом формування важливих життєвих цінностей й переконань. До того ж сімейна система задає певний рівень вияву індивідуальності й автономії, підкріплюючи ті чи інші зразки професійної кар’єри. Так, у дівчат, батьки яких працюють, більш висока мотивація досягнення успіхів у професійній діяльності та прагнення зробити кар’єру, ніж у тих, чиї батьки не працюють.
Одруження і роль дружини (чоловіка) -складова гендерної ідентичності. Із формуванням ідентичності тісно пов’язаний розвиток близькості з рідними, коханими, чоловіком чи дружиною. Е.Еріксон вважав, що розвиток близькості - це важливе досягнення ранньої дорослості. Ті молоді люди (студенті), які не здатні сформувати близьких стосунків протягом цього критичного періоду, можуть відчувати чималі труднощі у соціальній адаптації та страждати від почуття самотності, підозрілості. На думку Еріксона, значущою подією дорослості є досягнення генеративності - бажання продовжити себе у дітях [30, р. 96].
Незважаючи на те, що сьогодні спостерігається помітне і всезагальне послаблення нормативного імперативу щодо шлюбу, збереження сім’ї та виховання дітей, розподілу статевих ролей, більшість опитуваних молодих осіб обирає для себе традиційний стиль сімейного життя, включаючи шлюб і батьківство. В опитуванні всі юнаки й дівчата заявляли, що їх сімейні ролі для них дуже важливі. Хоча сім’я звичайно вважається володінням жінки, чоловіки теж вважать свої сімейні ролі значущими щодо визначення своєї ідентичності та забезпечення емоційної єдності.
Пріоритети сім’ї й кар’єри (сімейна ідентичність).
Основна мета цієї сфери - з’ясувати пріоритет самовизначення між сімейними і професійними ролями. Важливі чи ні обидві сфери? Чи одна з них має більшу значущість? Чи обидві є вирішальними з погляду самореалізації?
Якщо достатньо важливі для молодої особистості дві сфери, то з’являється потенціал для конфлікту, оскільки обидві ролі можуть ставити великі вимоги щодо затрати часу й енергії. Сім’я може стосуватися дружини (чоловіка) чи дітей або обох, коли кожен вступає у конфлікт із кар’єрою. Дружина і кар’єра здебільшого не розглядаються як потенційний конфлікт.
Релігійні переконання (релігійна ідентичність).
Релігійні орієнтації у системі цінностей сучасної особистості займають значне місце. Особистості, які характеризуються досягненню ідентичністю, отримали здебільшого традиційне християнське виховання у колі своєї родини і віруючи у Бога, звертають до нього своїми словами, віддають перевагу традиційним формам молитви та іншим нетрадиційним формам молитви. Особистості, з низьким рівнем сформованості ідентичності характеризуються відсутністю ідеалів, розчарування у можливості що-небудь змінити, зневіра у свої сили, нездатність зрозуміти істину суть життя -все це, на жаль, визначає свідомість сучасних юнаків і дівчат.
Політичні переконання (політична ідентичність).
Адаптуючись до сучасного життя у суспільстві, особистість формує свої політичні ціннісні орієнтири. Відсутність обґрунтованого політичного соціального ідеалу не тільки породжує апатію, а й зменшує соціальну активність від участі у політичному, громадському, культурному житті. У цілому, проблеми, які турбують осіб відображають ситуацію в суспільстві.
Атитюди до статевих ролей (статева ідентичність).
Атитюди - невід’ємний елемент буденної свідомості, що акумулює деякий стандартизований колективний досвід, навіяний індивіду у процесі навчання і спілкування з іншими, допомагає йому орієнтуватися у житті й певним чином спрямовує його поведінку. Він може викликати й позитивні емоції, й негативні. Суть гендерних ролей полягає у наборі поведінкових очікувань (норм) для чоловіків і жінок.
Розмаїття установок і поведінки у різних культурах доводить, що сучасні особистості є теж продуктом культурних та статевих норм. Статеві культури жінок та чоловіків, частково відрізняються за нормами. Друга суттєва відмінність виникає через протилежність таких цінностей, як самостійність і колективна солідарність в узгодженні з груповою само ідентифікацією. Ця обставина впливає на Я-концепцію, соціальні стосунки та виховання дітей.
МАНУАЛ
1. «Напівструктуроване інтерв'ю для вимірювання статусів ідентичності Дж. Марсії та С. Арчер», Ego Identity: A Handbook for Psychosocial Research / Eds. J.E. Marcia, A.S. Waterman, D.R. Matteson, S.L. Archer, J.L. Orlofsky. N. Y.: Springer-Verlag, 1993..
. Діагностує професійну ідентичність ПІ, що включає в себе наступні показники: майбутні професійні плани - продовження навчання (ПН); майбутні професійні плани - робота (МПР); майбутні професійні плани - одруження (МПОдр); майбутні професійні плани - завершення (МПЗ); сімейну ідентичність СІ: одруження і роль супруга (РС); роль батьків (РБ); сім’я і кар’єра (СіК); релігійну ідентичність РІ - релігійні переконання (РП); політичну ідентичність ПоІ - політичні переконання (ПоП); гендерна ідентичність ГІ - переконня до статевих ролей (ПСР); СтІ -статеву ідентичність..
. Для психологічного діагнозу, для наукового дослідження.
. Опитувальник містить 159 питань.
. Стандартизація шкал проводилася на вибірках студентів московських вищіх навчальних закладів. Результати перевірки на валідність і надійність високі.
. Діагностику може проводити психолог-дослідник, практикуючий психолог, фахівець-суміжник.
. Для дорослих від 16 до 65 років. Застосовується індивідуально.
. Чітких обмежень у часі роботи немає.
. Для практичних цілей бажана ситуація «клієнта».
. Методика Демро-Рубінштейн.
2.4 Опитувальник «я - жінка/чоловік»
На бланках у стовпчик написані незакінчені вислови, які починаються з фрази «Я - жінка» або «Я - чоловік» (бланки роздають відповідно до біологічної статі учасників експерименту) і далі залишений порожній рядок. Завдання для досліджуваних: протягом 10 хвилин продовжити пропозиції. Кількість пропозицій - 14
Обробка результатів. Для кожного вислову виводиться бал, що показує, наскільки даний вислів характеризує досліджуваного як відповідного гендерному стереотипу (3 бали), не відповідного (1 бал) або нейтрального (2 бали). У останньому випадку індивідуальна оцінка ступеня стереотипності /нестереотипності носить суб'єктивний характер, тобто досліджуваний визначає для себе характеристики гендерного стереотипу.
Одержані по всіх висловах результати підсумовуються.
Набрана кількість балів від 19 до 27 свідчить про те, що особистість характеризує себе особистістю яка відповідає гендерному стереотипу; кількість балів від 10 до 18 - про те, що особистістю погано усвідомлюються або «витісняються» власні гендерні характеристики; кількість балів від 0 до 9 свідчить про те, що особистість характеризує себе як не відповідну гендерному стереотипу
МАНУАЛ
1. «Опитувальник Я-чоловік, Я-жінка», Ожигова Л.Н. Психология гендерной идентичности личности. Краснодар: Кубанский гос. ун-т, 2006. 290 с.
. Діагностує рівень відповідності гендеоному стереотипу.
. Для психологічного діагнозу, для наукового дослідження.
. Опитувальник містить 9 незакінчених висловів, які починаються з фрази «Я - жінка» або «Я - чоловік» (бланки роздають відповідно до біологічної статі учасників експерименту), які потрібно продовжити.
. Стандартизація шкал проводилася на вибірках студентів вищіх навчальних закладів Краснодарського краю. Результати перевірки на валідність і надійність високі.
. Діагностику може проводити психолог-дослідник, практикуючий психолог, фахівець-суміжник.
. Для дорослих від 16 до 65 років. Застосовується індивідуально.
. Термін проведення опитування - 10 хвилин.
. Для практичних цілей бажана ситуація «клієнта».
. Методика Демро-Рубінштейн.
.5 Дослідження показників
ідентичності особистості за допомогою методики Дембо-Рубінштейн
Виходячи з завдань дослідження нами було розроблено методику дослідження показників ідентичності особистості (Дембо-Рубінштейн). Дана методика заснована на безпосередньому оцінюванні (шкалюванні) досліджуваними ряду особистих якостей, таких як стійкість ідентичності особистості, відчуття тотожності себе, потреба у пошуках себе, легкість знаходження своєї ідентичності, гнучкість в зміні ідентичності, широта у пошуках ідентичності, безперервність у пошуках себе, активність в побудові своєї ідентичності.
Досліджуваним пропонується на вертикальних лініях відзначити певними знаками рівень розвитку у них цих якостей (показник самооцінки). Кожному випробовуваному пропонується бланк методики, що містить інструкцію і завдання.
Психологічний зміст показників методики:
Усталеність ідентичності (УІ). Здатність людини незмінно зберігати цілісність і тотожність самому собі незалежно від ситуації, ролі, самоосприйняття та інших впливаючих чинників. Стійке відчуття себе.
Відчуття тотожності себе (ВТС). Відчуття тотожності самому собі, тобто несуперечність і узгодженість уявлень про себе.
Потреба у пошуку себе (ППС). Схильність до пошуку природного і справжнього себе. Хто я є насправді. Пошук свого призначення.
Легкість знаходження своєї ідентичності (ЛЗІ). Характеризує ступінь напруги і подолання труднощів на шляху вивчення себе і своєї ідентичності. Характеризується відсутністю труднощів, бар'єрів, психічної напруги в знаходженні своєї тотожності.