Материал: Проектування бази даних магазину мережного устаткування

Проектування бази даних магазину мережного устаткування

Зміст

база дані магазин access

Перелік умовних скорочень

Вступ

. Аналіз предметної області

. Аналіз технічного завдання

. Інфологічне моделювання предметної області

. Створення логічної моделі предметної області

. Обґрунтування вибору СУБД, в середовищі якої розроблятиметься додаток

. Реалізація логічної моделі у середовищі Microsoft Access

Висновки

Перелік умовних скорочень

СКБД - система керування базами даних

БД - база даних

ФЗ - функціональна залежність

НФ - третя нормальна форма

Зв’язок 1:1 - зв’язок один до одного

Зв’язок 1:М - зв’язок один до багатьох

Зв’язок М:М - зв’язок багато до багатьох

Вступ

Інформаційна система - сукупність апаратно-програмних засобів і даних, що зберігаються на зовнішньому носієві.

У найширшому змісті інформаційна система являє собою програмний комплекс, функції якого складаються в підтримці надійного збереження інформації в пам'яті комп'ютера, виконанні специфічних для даного додатка перетворень інформації і/чи обчислень, наданні користувачам зручного і легко освоюваного інтерфейсу. Звичайно обсяги інформації, з якими доводиться мати справу таким системам, досить великі, а сама інформація має досить складну структуру. Класичними прикладами інформаційних систем є банківські системи, системи резервування авіаційних чи залізничних квитків, місць у готелях і т.д.

Комп’ютерні системи, особливо в області комунікацій та збереження даних, розвиваються досить швидко, тому що їм доводиться йти на рівні з технологічними та соціальними змінами у світі. У зв’язку з тим, що обсяги інформації, яку потрібно зберігати, ростуть високими темпами, виробники програмного забезпечення вимушені розробляти нові гнучкі варіанти управління великим обсягом даних. Програмне забезпечення функціонує все більш непомітно для користувача, надаючи йому необхідну основу для маніпуляції інформацією. В даний час акцент робиться на використання мережних інформаційних технологій, що базуються на архітектурі клієнт/сервер, та переході від малозрозумілих внутрішніх процедур до змістовної роботи з предметною областю, яку описують дані в базі даних.

Оскільки бази даних займають лідируюче положення в області інформаційних технологій, вони залишаються невід’ємною частиною життя сучасної людини.

Використання інформаційної системи в магазині мережного обладнання необхідно для збереження великого обсягу інформації, що постійно вноситься в базу даних, або підключення зовнішніх даних; для обробки даних у базі даних: відбирання записів, сортування, фільтрування, оновлення даних у таблиці, створення нових таблиць; для введення, редагування, зміни даних; виведення на друк таблиць та результатів виконання запитів, а також для їхнього попереднього перегляду; для автоматизації часто виконуваних команд.

У даному курсовому проекті розроблена база даних, яка містить інформацію про комплектуюче устаткування та матеріали, що використовувалися при організації мережі на підприємстві. А також створені додатки для обробки даних цієї бази.

1. Аналіз предметної області

На першому етапі проектування бази даних необхідно визначити мету створення бази даних, основні її функції та інформацію, яку вона повинна містити. Тобто потрібно визначити основні теми таблиць бази даних та інформацію, що міститимуть поля таблиць.

База даних має відповідати вимогам тих, хто безпосередньо з нею працюватиме. Для цього потрібно визначити теми, які повинна покривати база даних, звіти, які вона має видавати, проаналізувати форми, що у даний момент використовуються для запису даних, порівняти створювану базу даних із добре спроектованою, подібною їй базою.

Інформаційна система магазину мережного устаткування повинна зберігати інформацію про:

1   Устаткування та матеріали, які необхідні для апаратної організації мережі, поділ їх на групи за призначенням

2       Виробників мережного устаткування (у тому числі з якої країни надходить устаткування)

         Поставку устаткування та матеріалів по датам, на який склад, скільки одиниць

         Ціну за кожну одиницю найменування

         Загальну вартість в залежності від кількості та ціни устаткування чи матеріалу

         Склади, устаткування на них.

Інформаційна система повинна генерувати для подальшого використання в документообігу наступні звіти:

1   Перелік комплектуючого устаткування та матеріалів по виробникам

2       Чек (загальні витрати на організацію мережі)

         Прибуток з продажу по датам

         Поставка устаткування та матеріалів на склади.

Інформаційна система повинна забезпечити подальше введення нової інформації (про комплектуюче устаткування, виробників, змінені ціни тощо). Дана вимога буде дотримана за допомогою організації наступних форм:

1   Введення інформації про нове комплектуюче устаткування та матеріали

2       Введення інформації про нових виробників

         Введення інформації про нових покупців

Інформаційна система повинна також забезпечувати можливість легкого внесення змін в БД, оновлення інформації.

2. Аналіз технічного завдання

На основі опису предметної області складається аналіз технічного завдання.

У даному курсовому проекті інформаційна система магазину мережного устаткування зберігає інформацію про устаткування та матеріали, виробників, покупців-замовників. У магазин надходять товари різних виробників. При надходженні товарів на склад, вказується країна-виробник, безпосередньо фірма-виробник, дата поставки, перелік товарів, що надійшли, та їх кількість.

Окремо ведеться контроль устаткування на складі: на якому складі, яке устаткування та скільки його одиниць зберігається. Все устаткування поділено на групи, кожна група має свій код.

Кожному покупцеві видається чек на придбані товари, в якому зазначається назва устаткування, його ціна, кількість придбаного устаткування в магазині та вартість.

Для введення нової інформації розробляються форми, за допомогою яких можна вводити нові дані щодо виробників устаткування та самого устаткування, покупців та їхніх покупок. Таким чином форми дають змогу постійно поповнювати базу даних новою інформацією.

База даних повинна містити звіти. Адже звіти забезпечують представлення збереженої інформації, виведеної на паперовий носій.

Звіти даної інформаційної системи можна розділити на групи в залежності від конкретної тематики інформації , яка буде представлена в них. Так в окрему групу можна об’єднати звіти, в яких інформація стосується устаткування - групи, виробника та ін. Виведення інформації щодо покупців та покупок устаткування можна також винести в окрему групу звітів.

3. Інфологічне моделювання предметної області

На основі аналізу предметної області виділяються такі сутності, як: Країна, Виробник, Покупець, Група, Устаткування, Чек, Склад. Між ними існують наступні зв’язки:

· Країна - Виробник

·        Група - Устаткування

·        Виробник - Устаткування

·        Покупець - Устаткування

·        Чек - Устаткування

·        Покупець - Чек

·        Чек - Склад

·        Склад - Устаткування

Стержневими сутностями являються Покупець та Устаткування.

Розглянемо детально дані зв’язки.

Зв’язок Країна - Виробник 1:М: У магазин надходять товари виробників з різних країн. Але устаткування певного виробника надходить лише з конкретної країни.

Зв’язок Устаткування - Група М:1: Кожен вид устаткування обов’язково входить до складу якоїсь групи (зазначається в переліку Групи 1 раз). Кожна група обов’язково має у своєму складі декілька видів устаткування.

Зв’язок Виробник - Устаткування 1:М : Кожне устаткування має лише одного виробника. Фірма-виробник, в свою чергу, виготовляє та постачає багато видів устаткування.

Зв’язок Покупець - Устаткування М:М: Кожний покупець може придбати будь-яке устаткування. Кожне устаткування може купити будь-який покупець.

Даний зв’язок не може бути реалізований в реляційній моделі. Тому його необхідно розчепити на два.

Сутність Чек являється асоціативною, адже зв’язує сутність Покупець (в чеку вказується покупець) і Устаткування (в чеку вказується товар).

Зв’язок Покупець - Чек 1:М: Кожний покупець може отримати декілька чеків, але кожний чек видається лише конкретному покупцеві. Зв’язок зі сторони чеку обов’язковий, так як кожному покупцеві обов’язково видається чек.

Зв’язок Чек - Устаткування М:М: Кожний товар може бути вказаний в декількох чеках і в кожному чеку може бути вказано декілька найменувань устаткування.

Вводимо сутність Склад.

Зв’язок Склад - Устаткування М:М: Кожне устаткування зберігається на будь-якому складі і на кожному складі зберігається багато устаткування. Даний зв’язок необхідно розчепити на Устаткування - Устаткування на складі та Склад - Устаткування на складі, ввівши сутність Устаткування на складі.

Необхідно також розчепити сутність Чек - Устаткування на Чек - Перелік устаткування та Устаткування - Перелік устаткування, ввівши сутність Перелік устаткування.

Зв’язок Устаткування - Устаткування на складі 1:1: Одному виду устаткування відповідає один запис в переліку устаткування на складі.

Зв’язок Склад - Устаткування на складі 1:М: На складі зберігається багато устаткування. Але вид даного устаткування на конкретному складі один.

Зв’язок Чек - Перелік устаткування М:1: Кожний чек обов’язково має декілька записів з переліку устаткування. Кожний запис з переліку устаткування входить в чек один раз.

Зв’язок Устаткування - Перелік устаткування 1:1: Кожен вид устаткування входить у перелік, в кожному записі переліку устаткування кожний вид устаткування може зазначатися лише один раз.

При розробці інформаційної моделі було зроблено наступне:

1)   визначено перелік типів сутностей, інформація про які зберігатиметься у базі даних;

2)   встановлено зв’язки між сутностями створюваної бази даних, визначено типи зв’язків та обмеження участі їх членів, вилучено зайві зв’язки;

3)   визначено попередній перелік атрибутів та зв’язано їх з конкретними типами сутностей;

4)   визначено первинні та потенційні ключі для кожного об'єкту бази даних;

5)   побудовано ER - діаграму.

У розроблюваній БД створені наступні сутності:

Зв’язок обов’язковий зі сторони Виробника.

Ключі - Код_Виробника, Код_Устаткування.

Зв’язок обов’язковий зі сторони Країни.

Ключі - Код_Країни, Код_Виробника.

Зв’язок обов’язковий зі сторони Групи.

Ключі - Код_Устаткування, Код_Групи.

Розщепляємо даний зв’язок.

Перший зв’язок обов’язковий зі сторони Чека.

Другий зв’язок розчіпляємо.

Ключі - Код_Покупця, Код_Устаткування.

Зв’язок Чек - Склад обов’язковий зі сторони Чека.

Ключі - Код_Устаткування, № Складу, Код_Покупця.

Інші два зв’язки М:М розчіплюємо.

Перший зв’язок обов’язковий зі сторони Складу. Другий зв’язок обов’язковий зі сторони Устаткування_На_Складі.

Ключі - № Складу, Код_Устаткування.

Ключ - Код_Устаткування.

Перший зв’язок обов’язковий зі сторони Перелік устаткування. Другий зв’язок обов’язковий зі сторони Перелік_Устаткування.

Ключі - Код_Устаткування, Код_Покупця.

Ключ - Код_Устаткування.

Загальний вид ER-моделі представлено на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 - ER-модель БД

4. Створення логічної моделі предметної області

Логічна модель використовується для формального представлення інформаційних потреб виробництва, економіки, бізнесу тощо. Найрозповсюдженішою формою відображення цієї моделі слугують ER-діаграми. Основними поняттями ER-моделі є сутність, зв'язок та атрибут. Кожна з частин такої діаграми повідомляє дещо про структуру даних або про те, як ці дані співвідносяться з іншими.

Розробка логічної моделі являє собою ітераційний процес, що складається з фаз аналізу, проектування та оцінювання. При цьому на кожній ітерації додаються нові правила.

Для відстежування процесу проектування логічної моделі використовуються звіти. У звітах, як правило, перераховуються сутності, їх атрибути, правила та обмеження, що вміщують до бази даних. Добрі засоби підготовки звітів містять різні види інформації про логічну модель, сприяють гнучкому розміщенню та форматуванню, а також поданню звіту у файл або його експорту в інші додатки. У процесі розробки фізичної моделі сутності, атрибути та зв'язки складають фізичну модель, відображаються у таблиці та стовпчиках. До раніш заданих властивостей стовпчиків (типів даних, протяжностей і невизначених значень) додаються нові - первинні та зовнішні ключі, індекси, перевірочні обмеження та правила підтримки посилкової цілісності.

На основі аналізу предметної області виділяються такі сутності, як

1.  Виробник - характеристична сутність, оскільки розширює опис сутності Устаткування (вказує Виробника устаткування).

Виробник(Код_Виробника, Код_Країни, Виробник)

2.  Група - характеристична сутність, оскільки розширює опис сутності Устаткування (вказує групу, до якої належить устаткування).

Група(Код_Групи, Група)

3.  Країна - характеристична сутність, оскільки розширює опис сутності Виробник (вказує країну Виробника устаткування).

Країна(Код_Країни, Країна)

.        Покупець - базова сутність, тому що існує незалежно ні від чого і зберігає інформацію про покупців.

Покупець(Код_Покупця, Покупець)

.        Склад - характеристична сутність, оскільки розширює опис сутності Устаткування (вказує № складу, на якому зберігається певне устаткування, дату поставки устаткування).

Склад (№_Склада, Код_Устаткування, Кількість, Дата_Поставки)

6.  Устаткування - базова сутність, тому що існує незалежно ні від чого і зберігає інформацію про мережне устаткування.

Устаткування(Код_Групи, Код_Устаткування, Код_Виробника, Устаткування, Ціна)

.        Склади - характеристична сутність, оскільки розширює опис сутності Склад.

Склади (Код_Склада, Склад)

.        Чек - асоціативна, тому що реалізує зв'язок між базовими сутностями - Устаткування та Покупець. Дані сутності входять у склад сутності Чек у вигляді зовнішніх ключів.

Чек(Код_Покупця, Код_Устаткування, Кількість, Ціна, Вартість, Дата_Покупки).