План
Вступ
. Сучасна сім'я: поняття, сутність, тенденції розвитку
. Вплив сім'ї на становлення особистості
. Проблеми молодих сімей
. Шляхи вирішення сімейних проблем
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Актуальність. Сім’я є одним з вирішальних чинників становлення та розвитку особистості. Виховання - складний, комплексний, багатовимірний процес, здійснюваний різними суспільними інститутами. Ми можемо говорити про виховання у широкому розумінні − стосовно до всієї сукупності суспільних відносин, включеність в які і прямо, й опосередковано формує особистість, і у вузькому − як про систему конкретних прийомів і впливів, що дозволяють досягти необхідного виховного ефекту. Однак і в першому, і в другому випадку своєрідним центром і фокусом виховання, безсумнівно, буде виступати сім'я.
Від того, настільки гармонійні сімейні стосунки, залежить ступінь досягнення головної мети виховання − формування всебічно розвиненої особистості.
Актуальність досліджень в царині сімейної проблематики зумовлена загальною кризою сім’ї, яку відзначають педагоги, психологи, соціологи, демографи. Ця криза є доволі поширеною, виявляється у кількісних (зменшення показників народжуваності дітей, значна кількість розлучень, проблемних сімей) та якісних показниках (трансформація суспільних та сімейних цінностей, ослаблення виховної функції сім’ї, психологічні проблеми членів сім’ї тощо). Очевидно, що за таких умов необхідними є ґрунтовні дослідження сучасної сім’ї та пошук ресурсів для подолання негативних явищ.
Ступінь розробленості теми. Найбільш значний внесок у дослідження проблем сім'ї внесли: С.В. Дармодехін (державна сімейна політика), А.Г. Харчев (теорія), М.С. Мацковський (методологія і методика), А.І. Антонов (народжуваність), В.А. Сисенко (стійкість шлюбу), І.С. Голод (стабільність сім'ї), В.А. Борисов (потреба в дітях), Л.А. Гордон, Е.В. Клопов (життєвий цикл сім'ї), І.А. Герасимова (демографічна типологія сімей), В.Л. Ружжо (типологія сімейних груп), І.В. Бестужев-Лада (прогнозування сім'ї), Н.В. Малярова (типологія подружніх конфліктів), Т.М. Гурко (молода сім'я), В.Б. Голофаст (функції сім'ї), І.С. Кон (сексуальна поведінка), Е.М. Черняк (соціологія сім'ї).
У дослідженні велику допомогу нам надали роботи таких авторів, як А.І. Антонов, Ю.А. Гаспарян, Т.С. Зубкова, Н.В. Тимошина та ін., в яких показана робота з сім'єю, її структурні та функціональні зміни, форми і методи соціальної роботи з молодими сім'ями.
Об'єкт дослідження - сучасна сім'я.
Предмет дослідження - проблеми сучасної сім'ї та її вплив на становлення особистості.
Мета дослідження - дослідити проблеми сучасної сім'ї.
Завдання дослідження:
. Визначити сутність поняття «сучасна сім'я», визначити її сутність та тенденції розвитку.
. З'ясувати вплив родини на становлення особистості.
. Охарактеризувати проблеми молодих сімей.
. Знайти шляхи вирішення сімейних проблем.
Методами дослідження даної курсової роботи є теоретичний аналіз наукових літературних джерел; синтез (ми досліджували об'єкт у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин); узагальнення (в нашому дослідженні мав місце перехід від окремих фактів, ситуацій, подій та явищ до ототожнення їх в думках і до створення щодо них загальних понять і суджень). Також були застосовані порівняння, конкретизація, спостереження, систематизація, анкетування.
Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що завдяки здійсненню аналізу проблем сім'ї як соціального інституту, як мікросоціального суб'єкта культуротворчості представляється можливою подальша теоретична розробка питань, пов'язаних з сучасними формами сім'ї основними направленнями трансформації родинного інституту, прогностико-аналітичних досліджень родинної політики, соціальної підтримки сім'ї т.п.
Практичне значення дослідження. Результати дослідження можуть бути використані в розробці навчально-методичних посібників, в організації позашкільної і позакласної роботи з учнями та студентами, спецкурсів і спецсемінарів для закладів підготовки і підвищення кваліфікації вчителів.
Структура роботи. Курсова робота
складається зі вступу, основної частини, що включає чотири пункти плану,
висновків, списку використаних джерел, додатків. Бібліографія містить 25
найменувань. Загальний обсяг курсової роботи становить 45 сторінок, основний
зміст викладено на 30 сторінках.
1. Сучасна сім'я:
поняття, сутність, тенденція розвитку
Сім'я - це мала соціально-психологічна група, заснована на шлюбі або кровній спорідненості, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємною допомогою, моральною відповідальністю. Одночасно - це соціальний інститут, що задовольняє потреби суспільства у відтворенні населення, організації навчально-виховної роботи, реалізації суспільного споживання, передачі культурної спадщини та ін. [15, С. 48].
Шлюб - це вільний, добровільний, рівноправний союз чоловіка і жінки заснований на почуттях взаємної любові та поваги, що полягає для створення сім'ї і породження взаємних прав та обов'язків подружжя [10].
А.Г. Харчев розкриває поняття шлюбу як історично мінливу форму відносин між чоловіком і жінкою, через які суспільство впорядковує статеве життя і встановлює подружні і родинні права та обов'язки.
Ю.І. Семенов вважає, що шлюб - це певна соціальна організація відносин між статями. Він припускає наявність певних прав і обов'язків між пов'язаними їм сторонами.
Таким чином, шлюб - це, перш за все, офіційне визнання взаємних зобов'язань двох дорослих людей. Але не кожен шлюбний союз можна назвати сім'єю; гарний тому приклад - так званий фіктивний шлюб, який укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя. [21].
Отже, шлюб - це історично змінна соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, з якої суспільство впорядковує і санкціонує їх статеве життя і встановлює їх подружні і батьківські права й обов'язки. Існуючі з давніх часів моральні норми шлюбних відносин доповнюються релігійними і юридичними установами, за допомогою яких держава і суспільство захищають шлюб і карають порушників установлень.
Говорячи про сім'ю і шлюб, слід мати на увазі те, що виникли вони в різні історичні періоди, а також те, що сім'я являє собою більш складну систему відносин, оскільки вона, як правило, об'єднує не тільки подружжя, але і їхніх дітей, інших родичів або просто близьких подружжю і необхідних їм людей.
Сім'я є об'єктом вивчення багатьох наук: соціології, психології, педагогіки, демографії, етики, історії та інших, цей факт обумовлює існування досить різних визначень даного поняття.
На думку А.Г. Харчева, сім'ю можна визначити як історично конкретну систему взаємовідносин між подружжям, члени якої пов'язані шлюбними чи родинними відносинами, спільністю побуту, емоційним зв'язком і взаємними моральними обов'язками.
Таким чином, сімейні відносини можуть складатися як реально існуючі союзи незалежно від форми їх укладення, тобто фактичні (незареєстровані) та зареєстровані шлюби. На думку В.П. Шахматова, «шлюб і сім'я існують лише тоді, коли обоє визнають себе одруженими - усвідомлюють себе членами однієї сім'ї» [25, С. 8].
А.І. Антонов визначає сім'ю дещо іншим чином: «це заснована на інтимній загально сімейній діяльності спільність людей, пов'язаних узами шлюбу-батьківства-споріднення і тим самим здійснює відтворення населення і наступність сімейних поколінь, а також соціалізацію дітей і підтримку існування членів сім'ї» [1, С. 90]. Тобто тут йдеться про сім'ю як про триєдність: подружжя-батьківство-спорідненість, інші типи сім'ї А.І. Антонов називає «сімейними групами». Таким чином, з точки зору даного автора, головною ознакою сім'ї є наявність у ній дітей.
Оскільки сім'я - органічна єдність, що становить складну систему структурних елементів і функціональних взаємодій, то неможливо дослідити чи описати її одним способом, або вплинути на одну відокремлену ланку.
Сімейне життя - процес, який розгортається в часі і проходить в соціальному оточенні. Сім'я - один з найбільш консервативних соціальних інститутів, вона противиться змінам; іноді може створитися враження, що хвилі суспільних змін обтікають її, як острів в бурхливому морі.
Знадобилося чимало зусиль і часу, щоб у сучасному суспільстві утвердився термін «молода сім'я». У категорії родин, що потребують особливої допомоги, вона посідає перше місце. Це поняття не є особливим типом. Її проблеми входять складовою частиною в коло проблем сучасної сім'ї. Тому ставлення до молодої родини визначається тією соціальною політикою, яка проводиться відносно інституту сім'ї в цілому [14, С. 58].
«Молода сім'я - це сім'я в перші 3 роки після укладення шлюбу (у разі народження дітей - без обмеження тривалості шлюбу) за умови, що один з подружжя не досяг 30-річного віку» [11].
Таким чином, законодавчо встановленими ознаками молодої сім'ї є: наявність офіційно укладеного шлюбного союзу; тривалість спільного життя - до 3 років; межа віку подружжя - від 18 до 30 років [5, С. 37].
Молоду сім'ю відрізняє від інших типів сім'ї те, що в ній основна вісь відносин визначається не спорідненістю і батьківством, а подружніми відносинами, які домінують у порівнянні з усіма іншими. Разом з тим не можна не враховувати особливого значення і особливої функції сучасної молодої родини в житті суспільства. Це необхідно бачити і розуміти при визначенні її інноваційного потенціалу, стилю життя і діяльності.
Враховуючи те, що більшість молоді є студентством, більш детально розглянемо поміж молодих родин саме студентські. За статистикою, з 10 молодих людей, які навчаються в ВНЗ і технікумах, одружуються під час навчання 7 дівчат і 6 юнаків [3, С. 7]. Як правило, студентські шлюби - це союз людей з близькими дошлюбними соціокультурними характеристиками. Це дає можливість прогнозувати більшу вірогідність успішності шлюбів цієї соціальної групи. Таким сім’ям притаманні певні особливості та проблеми. Родина становить для студентів унікальне мікро середовище, де задовольняються такі життєві потреби, як любов, відпочинок, інтелектуальне спілкування, психологічний комфорт.
-15 років тому студентська сім'я вважалася звичним явищем, що було обумовлено цілою низкою причин: соціальним захистом дітей, самих молодих батьків, пільговим наданням житла, безкоштовною освітою, підвищеною стипендією, помірною платою за гуртожиток, тобто держава, стимулювало створення студентських сімей [3, С. 7].
В даний час відзначається середній відсоток студентських сімей у зв'язку зі зміною соціально-економічної ситуації в країні, зниженням рівня життя, появою платної освіти, відсутністю фінансування для здійснення державної політики в галузі сім'ї.
Демографічну кризу можна простежити на прикладі молодої сім'ї: зменшення кількості укладених шлюбів, збільшення числа розлучень, зростання кількості одиноких матерів, позашлюбної народжуваності, зростання кількості неповнолітніх матерів. Молода сім'я - одна із самих незахищених груп населення. Високий відсоток молодих шлюбів - наслідок приходу вагітності або навіть народження дитини. Серед молоді «побутує» спотворене уявлення про шлюб та родину. Кожен четвертий молодий чоловік готовий на вільні стосунки, без шлюбу, але засуджує вільне сексуальне життя. У ряді набутих життєвих цінностей на перше місце молодь відносить стосунки в родині, задоволеність в любові, інтимному житті, наявність дітей, бо як вже згадувалось сім'я задовольняє потреби суспільства у відтворенні населення.
Громадська думка стверджує, що шлюб без дітей не можна вважати повноцінним. Проте склалося стійке уявлення, що лише однодітна сім'я, максимум двохдітна відповідає сучасній дійсності.
Змінилися духовно-моральні орієнтири молоді на здобуття освіти, престижну роботу, відсунувся вік вступу в шлюб. Великий вплив на цей процес має й зміна культури відносин між статями: особисте щастя, задоволення сімейними і інтимними стосунками стають життєвими пріоритетами для молоді. Зростає орієнтація на емоційну сферу особистості, його почуття, настрої, прагнення.
Нестабільність студентських сімей менш помітна, ніж наприклад, асоціальна поведінка, але не менш небезпечна і руйнівна, оскільки призводить до розбитих надій, покинутих дітей.
У сучасному суспільстві склалися досить стійкі уявлення про загальність сімейного призначення кожної людини, а родина розуміється обов'язково сім'єю з дітьми. Найчастіше дитина з'являється на світ в перші роки шлюбу; користуватися засобами планування сім'ї подружжя починає, як правило, після її народження. Тільки у половини сімей в перші ж п'ять років на світ з'являється друга дитина [7, С. 45].
Створення сім'ї починається з вироблення загального стилю життя, з взаємного пристосування подружжя, зі зближення смаків і т.п. Розглянемо докладно період становлення молодої сім'ї, так як він виявляє і визначає основні труднощі і проблеми в родині. Саме в цей час молода сім'я потребує певної підтримки «ззовні» і, тим самим, стає об'єктом соціальної роботи [2, С. 65].
Зближення смаків, оцінок у майбутнього подружжя відбувається, як правило, ще до вступу в шлюб. Молоді люди прагнуть зрозуміти, прийняти, полюбити все, що дороге йому(їй). На початку спільного життя яскраво проявляється бажання подружжя до ще більшого духовного зближення, співпереживання, прагнення жити інтересами один одного. З часом партнери починають розкриватися з різних сторін, інколи не тільки несподіваних, але навіть небажаних. І виникає перша сварка, перший конфлікт, перша образа.
Численні дослідження соціологів, психологів, педагогів говорять про те, що стабільна сім'я може бути створена при певній готовності молодих людей до сімейного життя. О.Н. Сізанов стверджує, що поняття «готовність до сімейного життя» включає в себе соціально-моральну, мотиваційну, психологічну та педагогічну готовність [17, С. 85-86].
Соціально-моральна готовність до сімейного життя передбачає громадянську зрілість (вік, середня освіта, професія, рівень моральної свідомості), економічну самостійність, здоров'я. Створити сім'ю можна в 18 років, але найбільш сприятливий з медичної точки зору вік вступу в шлюб - 20-22 роки для дівчат і 23-28 для юнаків (тут враховується той факт, що чоловічий організм досягає повної зрілості пізніше жіночого). При вивченні успішних і неуспішних шлюбів (до успішних відносяться ті, де партнери задоволені своїми відносинами і вважають свій шлюб міцним) з'ясувалося, що в першій групі лише 43 % жінок вступили в шлюб до 21 року, а в другій - 69 % [22, С. 130].
Рівень моральної свідомості молодих людей - одна з важливих умов готовності до створення сім'ї. Він визначається розумінням молоддю соціальної значущості сім'ї, серйозним ставленням до шлюбу, продуманим вибором партнера, почуттям відповідальності за створювану родину, глибокою повагою до майбутнього чоловіка (дружини), представників старшого покоління, інших членів сім'ї.
Готовність до створення сім'ї і її благополуччя багато в чому залежить від стану здоров'я молодих людей, що вступають у шлюб. Здоровий спосіб життя сприяє розвитку духовної культури людини, зміцненню внутрішньосімейних відносин, підтримці дружніх та високоморальних стосунків з оточуючими людьми, а також дозволяє людині значно легше долати психоемоційні труднощі і стресові ситуації, що часом виникають у сімейному житті.
Молодим людям, які збираються створити сім'ю без міцного матеріального фундаменту, зазвичай доводиться вислуховувати чимало цілком справедливих застережень. Та все ж створення такої сім'ї має набагато більше раціональних підстав, ніж це уявляється тим, хто визнає обов'язковим матеріальну забезпеченість молодят. Як правило, тривалий період залицяння може призвести до спаду любовних відносин [6, С. 107].