Материал: Проблема дослідження спрямованості особистості старшокласника

• Група високомотивованих випробовуваних з гармонійними орієнтаціями. Все орієнтації виражені сильно і в рівній мірі.

• Група низькомотивованих випробовуваних, у яких всі орієнтації виражені надзвичайно слабо.

• Група з дисгармонійними орієнтаціями, у яких деякі орієнтації виражені сильно, а інші можуть бути навіть відсутніми.

Результати за цією методикою узгоджуються з викладеним раніше матеріалом - чотири рівні сформованості мотивації у молодих людей.

Відповідно, за допомогою цієї методики можливо виявити на якому рівні знаходиться мотиваційна сфера індивіда. Необхідно відзначити, що знання молодими людьми основних своїх потреб - вихідний момент самомотивації, особистісного менеджменту, і, відповідно, істотний плюс для вибудовування свого власного життєвого шляху, кар'єри.

Шкали: орієнтація на - процес, результат, альтруїзм, егоїзм, працю, гроші, свободу, владу.

Призначення тесту - виявлення ступеня вираженості соціально-психологічних установок.

Інструкція до тесту, текст опитувальника та ключ подані в Додатку В.

Опис методики дослідження життєвих смислів особистості.

Метою використання в нашому дослідженні методики В.Ю.Котлякова [34] є вивчення категорій життєвих смислів старшокласників.

Автор виділяє вісім категорії життєвих смислів: альтруїстична, гедоністична, екзистенційна, категорія самореалізації, статусна категорія, комунікативна, сімейна, когнітивна.

Альтруїстічна категорія включає в себе: доброту, турботу про інших, допомогу іншим людям, бажання покращити світ.

Екзистенційна категорія сенсів життя включає в себе: свободу, смисли «щоб жити» і «щоб любити».

Гедоністична категорія включає в себе: отримання задоволення, бажання відчувати щастя і отримувати якомога більше відчуттів і переживань.

Категорія самореалізації включає прагнення до самовдосконалення, здійснення себе, реалізацію всіх своїх можливостей.

Статусна категорія включає: успіх, хорошу кар'єру, гідне положення в суспільстві.

Комунікативна категорія включає в себе радість спілкування з іншими, бажання бути з близькою людиною і відчувати, що комусь потрібен.

Сімейні сенси життя включають в себе життя заради своєї сім'ї і заради дітей, а також допомогу рідним і близьким.

Когнітивна категорія, яка включає бажання зрозуміти самого себе, життя і пізнавати Бога, пов'язується із загальною картиною світу людини, з її власним світоглядом, відповідями на питання «що є Я», «що є життя».

Обрахувавши результат згідно методики залежно від отриманої суми рангових значень за кожною із категорій оцінюється представленість кожної з категорій в особистісній системі життєвих смислів.

При інтерпретації отриманих даних слід враховувати ступінь вираженості того чи іншого смислу в особистісній системі життєвих смислів досліджуваних.

Так, 18 - 24 балів - смисли цієї категорії представлені слабо системі життєвих сенсів; 10 - 17 балів - смисли цієї категорії представлені в достатній мірі; 3 - 9 балів - смисли цієї категорії домінують у й системі життєвих сенсів. Крім того, на підставі отриманих даних можнп побудувати профілі представленості життєвих смислів (Додаток Б).

.2 Інтерпретація результатів дослідження

Обираючи дослідження смислової сфери особистості, ми зазвичай стикаємося з досить обмеженим набором методик. Найчастіше для досліджень в цій області використовуються два методи: тест смисложиттєвих орієнтацій (адаптований Д. О. Леонтьєвим тест «Мета в житті» Дж. Крамб і Л. Махоліка.) та методика граничних смислів (Д. О. Леонтьєв, 1985; Д. О. Леонтьєв і В. М. Бузіна, 1992) [22 ]. Тому методика В.Ю.Котлякова виявилась доцільною в нашому дослідженні, пов’язаному з вивченням спрямованості особистості старшокласника [24].

Уявлення про те, що сенс людського життя не може бути зведений до якої-небудь простої формули, а, швидше за все, являє собою складно організовану систему смислів, давно і міцно вкоренилося в сучасній психології. Так, наприклад, Л. С. Виготський розглядав динамічну смислову систему (ДСС) як єдність афективних та інтелектуальних процесів свідомості, Д. О. Леонтьєв визначав ДСС як «... відносно стійку і автономну ієрархічно організовану систему, що включає в себе ряд різнорівневих смислових структур і функціонують як єдине ціле »[22], Б. С. Братусь також говорить про складну динамічну систему, що утворює особливу смислову сферу особистості і зумовлює всю життєдіяльність людини [7].

Як видно із таблиці 1 у старшокласників загальноосвітньої школи переважають зі значним відривом від інших категорій життєвих смислів сімейні життєві смисли (34,4 % усіх опитаних), на другому місці альтруїстичні смисли (28 %), на третьому - категорія самореалізації (12, 5 %).

Не останнє місце в системі життєвих смислів займають гедоністичні, пов’язані із радощами та задоволення від життя (9, 3 %), комунікативні - 6, 25 %. І на останньому місці майже однозначно екзистенційні, статусні та когнітивні (3, 1 %, 3% і 3% відповідно).

Таблиця 2.1

Переважаючі категорії життєвих смислів у старшокласників

(за методикою визначення життєвих смислів В.Ю.Котлякова)

Дані результати можна розцінювати як такі, що свідчать про тісний зв'язок старшокласників із батьками, з сім'єю, з надією на те, що сім'я підтримає, допоможе в житті і входитиме в коло надзвичайно значущих цінностей для юнаків. В свою чергу діти схильні теж турбуватися про близьких, віддавати їм частину своєї уваги і турботи - про що свідчать альтруїстичні смисли старшокласників, які розташовані на 2 му місці в їх системі життєвих смислів. Як бачимо сенс у самореалізації в житті бачать 12, 5 % старшокласників, що відносно мало як для особистостей, що шукають своє місце в житті.

Можливо навіть покладання на сім'ю гальмує свободу життєвого вибору старшокласника. Насторожує низький показник по когнітивним смислам - 3 %. Щодо екзистенційних смислів, то питання існування, сенсу життя ще попереду для нашої категорії опитуваних. Низький показник по статусності підкреслює недостатність мотивів по самореалізації старших школярів, які брали участь в опитуванні.

Гістограма 2.1. ілюструє отримані в дослідженні дані.

Гістограма 2.1

Рис.2.1. Гістограма домінуючих життєвих смислів старшокласників (за методикою В.Ю. Котлякова)

Теретично очікувався більш високий показник по комунікативних смислах, але він складає лише 6, 25 % відповідей опитуваних.

В цілому ми бачимо, що старшокласники надають великого значення сімейним й альтруїстичним цінностям, цінностям самореалізації та гедоністичним цінностям. Саме в служінні іншим, допомозі та підтримці сім'ї, пошуку себе та задоволенні від життя бачать юнаки сенс життя в даний віковий період.

Те, що когнітивні та екзистенційні смисли не посідають перших місць теж має своє пояснення, обумовлене віковими особливостями досліджуваних.

Аналіз результатів дослідження спрямованості особистості старшокласника показав, що дуже чітко домінує спрямованість на себе -

, 3 % опитуваних, далі - на взаємодію - 31 % опитуваних, і на останньому місці - спрямованість на задачу ( 20, 6 % відповідей).

Результати емпіричних даних приведені в таблиці № 2.2.

Таблиця 2.2

Спрямованість особистості старшокласника

Отримані дані дають підстави вважати, що для старшокласників важливою залишається власна особистість, корисливі інтереси, мотиви власного добробуту, прагнення до особистої першості, престижу. Така людина найчастіше буває зайнята сама собою, своїми почуттями і переживаннями і мало реагує на потреби людей навколо себе. У навчанні бачать насамперед можливість задовольнити свої домагання. Можливо сама оцінка для таких дітей вжить більше, ніж міцні знання.

Колективістська спрямованість, або спрямованість на взаємні дії (ВД), має місце тоді, коли вчинки людини визначаються потребою у спілкуванні, прагненням підтримувати добрі стосунки з товаришами по роботі. Така людина виявляє цікавість до спільної діяльності.

Ділова спрямованість (спрямованість на завдання - НЗ) відображає переважання мотивів, породжуваних самою діяльністю, захоплення процесом діяльності (у нашому дослідженні це навчання), безкорисливе прагнення до пізнання, оволодіння новими вміннями та навичками. Зазвичай така людина прагне співробітничати з колективом і домагається найбільшої продуктивності групи, а тому намагається довести точку зору, яку вважає корисною для виконання поставленого завдання.

Гістограма 2.2

Рис. 2.2 Гістограма спрямованості особистості старшокласника (за методикою М. Смекала - В.Кучера)

Те, що ділова спрямованість знаходиться за результатами дослідження на останньому місці (20,5 % респондентів) говорить про те, що сучасні старшокласники недостатньо визначились щодо свого майбутнього, прикладають недостатньо зусиль до навчання, про до речі свідчить низький показник по когнітивним життєвим смислам за методикою В.Ю.Котлякова. Ймовірно старшокласники не бачать прямого зв’язку між успішністю навчання в школі і своїми можливостями реалізуватись у житті.

Методика О.Ф. Потьомкіної на визначення мотиваційної сфери школяра можливо допоможе нам об'єднати результати досліджень і знайти відповіді на поставлені питання. Дані приведені в табл. 2.3.

спрямованість особистість життєвий мотиваційна

Таблиця 2.3.

Соціально - психологічні настановлення особистості старшокласників (за методикою О.Ф.Потьомкіної)

Орієнтація на процес. Люди, орієнтовані на процес, менше замислюються над досягненням результату, часто запізнюються зі здачею роботи, їх процесуальна спрямованість перешкоджає їх результативності; ними більше рухає інтерес до справи, а для досягнення результату потрібно багато рутинної роботи, негативне ставлення до якої вони не можуть подолати.

Орієнтація на результат. Люди, які орієнтуються на результат, одні з найнадійніших. Вони можуть досягати результату у своїй діяльності всупереч суєті, перешкодам, невдачам.

Орієнтація на альтруїзм. Люди, які орієнтуються на альтруїстичні цінності, часто на шкоду собі, заслуговують на повагу. Це люди, про яких варто подбати. Альтруїзм - найбільш цінна громадська мотивація, наявність якої відрізняє зрілу людину. Якщо ж альтруїзм надмірно шкодить, він, хоча і може здаватися нерозумним, але приносить щастя.

Орієнтація на егоїзм. Люди з надмірно вираженим егоїзмом зустрічаються досить рідко. Відома частка "розумного егоїзму" не може нашкодити людині. Швидше більш шкодить його відсутність, причому серед людей "інтелігентних професій" це зустрічається досить часто.

Орієнтація на працю. Зазвичай люди, орієнтуються на працю, весь час використовують для того, щоб щось зробити, не жаліючи вихідних днів, відпустки і т. д. Праця приносить їм більше радощів і задоволення, ніж якісь інші заняття.

Орієнтація на гроші. Провідною цінністю для людей з цієї орієнтацією є прагнення до збільшення свого добробуту.

Орієнтація на свободу. Головна цінність для цих людей - це свобода. Дуже часто орієнтація на свободу поєднується з орієнтацією на працю, рідше це поєднання "свободи" і "грошей".

Орієнтація на владу. Для людей з подібною орієнтацією провідною цінністю є вплив на інших, на суспільство.

Як бачимо, найвищі показники орієнтації на процес (у нашому дослідженні - навчальний) - Мχ = 25, наступні по кількості - орієнтація свободу (Мχ = 21,25) та на альтруїзм (Мχ = 20,75).

З одного боку школярі прагнуть самостійного життя і незалежності (від школи, вчителів, батьків, старших), а з іншого проявляють готовність турбуватися про інших, можливо і на шкоду собі. Цей результат співвідноситься з результатами за методикою Смекала - Кучера - спрямованість на себе (48,4 %), спрямованість на взаємодію, колективізм (31 %). Дані вказують на деяку суперечність в мотиваційній сфері старшокласника, що може бути причиною непослідовної поведінки та зовнішньої невмотивованості його вчинків.

Якщо співставити результати за даною методикою та методико визначення життєвих смислів, то побачимо, що там теж начіткіше виражені альтруїстичні життєві смисли старшокласників.

Позитивною для випускників школи є орієнтація на результат, хоча й в незначної кількості досліджуваних: Мχ = 13, 15, на працю - Мχ = 8,5. Можемо сказати, що хай і в незначній мірі, але все ж таки присутнє усвідомлення, того факту, що для того, щоби чогось досягти у житті необхідно працювати.

Низькі значення по орієнтації на гроші та владу (Мχ = 3, 65 та Мχ = 4, 8 відповідно). В методиці визначення життєвих смислів ми спостерігали також низький відсоток статусних смислів (3%). У цьому віці, як бачимо, учні не пов'язують свої майбутні життєві досягнення з владою над іншими людьми, статусом та грошима.Найнижче значення має показник по егоїзму - Мχ = 2,9.

Таким чином, результати трьох методик, використаних в нашому дослідженні показують, що в юнацькому віці, в якому перебувають старшокласники, переважає спрямованість особистості на себе та на взаємодію, і найменше представлена спрямованість на задачу. Серед особистісних смислів переважають сімейні та альтруїстичні смисли насамперед, а наступні за вибором -смисли самореалізації та гедоністичні.

Аналіз соціально - психологічних настановлень особистості старшокласників показав, що в цьому віці переважають орієнтації на навчальний процес, свободу та альтруїзм. Орієнтації на гроші, владу та егоїзм представлені найнижчим рівнем вираженості в даному віці у досліджуваній нами вибірці.