План заняття:
1. Особливості формування персоналу для інноваційної діяльності
2. Стимулювання і мотивація інноваційної політики
Основні поняття теми:
Формування персоналу: (співвідношення між чисельністю фахівців і допоміжного персоналу, визначення рівня діяльності робітника, його професійний ріст, тощо.).
Основні та другорядні потреби робітника. Робочий графік, робочій тиждень, зайнятість.
11.1. Для призначення спеціаліста на посаду повинні бути розглянуті наступні пункти:
Визначити співвідношення між чисельністю спеціалістів та допоміжного персоналу
Розглянути вимоги до кандидату на посаду
Визначити рівень діяльності робітника
Забезпечити необхідний соціальний пакет
11.2. При розгляді питання про підвищення працівника повинні враховуватися:
Організаційну структуру підприємства
Стаж роботи
Рівень кваліфікації
Особисті зв’язки працівника
11.3. Рисами інноваційної ієрархічної структури є:
Широка участь спеціалістів в прийнятті рішень
Випуск регламентуючих рішень
Взаємодовіра начальника та підлеглого
Високий рівень нерегламентованих зв’язків у колективі.
11.4. До стимулюючих чинників інноваційної діяльності відносять:
а) розвиток товарно-грошових відносин;
б) конкуренцію на ринку;
в) безробіття;
г) посилення інфляції.
11.5. Мотивацією винаходів і нововведень найчастіше є:
а) людська цікавість;
б) бажання заробити більше грошей і просунутися в суспільстві;
в) бажання краще й ефективніше виконати роботу;
г) усе попереднє;
11.6. Існують наступні методи стимулювання інноваційної діяльності:
а) адміністративні, моральні, економічні, примусові;
б) динамічні та статичні;
в) тактичні та стратегічні;
г) всі відповіді вірні.
11.7. За характером впливу стимули бувають:
а) економічні, адміністративно-організаційні, соціально-психологічні;
б) мікроекономічні та макроекономічні;
в) короткострокові та довгострокові;
г) спонукальні та примусові.
11.8. За рівнем управління стимули бувають:
а) економічні, адміністративно-організаційні, соціально-психологічні;
б) мікроекономічні та макроекономічні;
в) короткострокові та довгострокові;
г) спонукальні та примусові.
11.9. За терміном дії стимули бувають:
а) економічні, адміністративно-організаційні, соціально-психологічні;
б) мікроекономічні та макроекономічні;
в) короткострокові та довгострокові;
г) спонукальні та примусові.
11.10. За способом впливу стимули бувають:
а) економічні, адміністративно-організаційні, соціально-психологічні;
б) мікроекономічні та макроекономічні;
в) короткострокові та довгострокові;
г) спонукальні та примусові.
11.11. За суб’єктом стимулювання стимули бувають:
а) індивідуальні та колективні;
б) прямі та непрямі;
в) випереджуючі та підкріплюючі;
г) спонукальні та примусові.
11.12. Гнучкий робочий графік - розклад роботи, при якому працівник може вибрати час приходу і відходу в певних кордонах, яке встановлюється:
самостійно;
керівництвом;
членами бригади;
державними органами влади.
11.13. Стислий робочий тиждень є графіком, по якому певна кількість робочих часів впродовж робочого тижня…
відпрацьовується в наступному тижні;
є коротшою у порівнянні зі звичайним робочим тижнем;
відпрацьовується в різну кількість робочих днів;
не відпрацьовується з дозволу роботодавця.
11.14. Часткова зайнятість – це:
можливість комбінувати основну роботу з додатковою
робота по виконанню тих же обов'язків, але впродовж меншого часу
робота, де відпрацьовується половина робочого часу;
робота у вільному місці впродовж визначеного терміну.
План заняття:
12.1. Моніторинг інновацій як основа цілеспрямованого новаторства
12.2. Джерела інноваційних можливостей
Основні поняття теми:
Новаторство як вид діяльності та його особливості, систематичне новаторство.
Моніторинг суб'єктів ринку з метою виявлення перспективних напрямів інноваційної діяльності. Несподівані події для фірми чи галузі (несподіваний успіх чи невдача, несподівана зовнішня подія, невідповідність уявлень і бажань фактичним економічним умовам, невідповідність між уявними та дійсними цінностями і сподіваннями споживачів). Демографічні змини, зміни у сприйняттях та значеннях, нові знання. Товар-новація.
12.1 Згідно з чинним законодавством України «моніторинг інноваційної діяльності» — це:
сукупність науково-технічних, виробничих, фінансово-збутових та інших заходів, пов’язаних з виробництвом та просуванням на ринок нової продукції;
політика, яка пов’язана з вибором пріоритетів у науці та техніці;
систематичний збір, обробка та аналіз інформації про перебіг інноваційних процесів, практичні наслідки заходів держави щодо стимулювання і регулювання інноваційної діяльності в країні, результати реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності;
діяльність зі встановлення норм, правил і характеристик, що здійснюється з метою забезпечення безпеки продукції, робіт та послуг для оточуючого середовища, життя, здоров`я та майна.
12.2 Науково-технічна інформація – це:
інформація, розміщена в книгах, наукових статтях, депонованих рукописах, звітах про проведені науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, дисертаціях тощо;
інформація у поданих, але ще не розглянутих заявках і виданих охоронних документах;
відомості про об'єкти або явища навколишнього середовища, які запитуються у випадку виникнення необхідності в них;
кількісна міра об’єктів і їх властивостей на навколишньому світі.
12.3 Патентна інформація – це:
інформація, розміщена в книгах, наукових статтях, депонованих рукописах, звітах про проведені науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, дисертаціях тощо;
інформація у поданих, але ще не розглянутих заявках і виданих охоронних документах;
відомості про об'єкти або явища навколишнього середовища, які запитуються у випадку виникнення необхідності в них;
кількісна міра об’єктів і їх властивостей на навколишньому світі.
12.4 Державний контроль у сфері інноваційної діяльності здійснюється:
Державним комітетом України з економічних питань;
центральним органом виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику;
Державною палатою з питань сертифікації і стандартизації України;
Антимонопольним комітетом України.
12.5 Україна почала формувати власний патентний фонд у:
1990 р.
1992 р.
2000 р.
2010 р.
12.6 Моніторинг суб’єктів ринку з метою виявлення перспективних напрямів інноваційної діяльності передбачає:
аналіз умов конкуренції і рівня науково-технічного потенціалу підприємства;
створення економічного клімату та інформаційного середовища для інновацій на підприємствах;
участь держави у визначенні пріоритетних напрямів розвитку науки та техніки;
соціальне регулювання наслідків науково-технічного прогресу.
12.7 За тематикою бібліографічні покажчики науково-технічної літератури поділять на:
галузеві, тематичні;
світові, галузеві;
глобальні, ринкові;
тематичні, технічні.
В наступному році компанія «Світ» планує впровадження нової техніки. Потрібно визначити найбільш економічний варіант впровадження нової техніки і річний економічний ефект від його використання на основі даних таблиці. Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень – 0,15.
Показники |
Базовий варіант |
I варіант |
II варіант |
III варіант |
1. Собівартість продукції (грн.) |
1300 |
1190 |
1220 |
1100 |
2. Питомі капітальні вкладення в основні фонди (грн.) |
2100 |
2500 |
3500 |
3700 |
3. Випуск продукції (шт.) |
100 |
120 |
130 |
150 |
В наступному році компанія «Моторз» планує впровадження нової техніки. Потрібно визначити найбільш економічний варіант впровадження нової техніки, річний економічний ефект та строк окупності додаткових капітальних вкладень від його використання при запланованому розмірі випуску продукції 600 од. виробів на основі даних таблиці. Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень – 0,15.
Показники |
Базовий варіант |
I варіант |
II варіант |
III варіант |
1. Собівартість продукції (грн.) |
1700 |
1508 |
1230 |
1490 |
2. Питомі капітальні вкладення в основні фонди (грн.) |
5000 |
6000 |
6600 |
6400 |
В наступному році холдинг «ОРК» планує впровадження нової техніки. Потрібно визначити найбільш економічний варіант впровадження нової техніки, річний економічний ефект, строк окупності додаткових капітальних вкладень та коефіцієнт ефективності від його використання при запланованому розмірі випуску продукції 2000 од. виробів на основі даних таблиці. Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень – 0,15.
Показники |
Базовий варіант |
I варіант |
II варіант |
III варіант |
1. Собівартість одиниці виробу (грн.) |
5 |
4,10 |
4,30 |
4,50 |
2. Капітальні вкладення в основні фонди (тис. грн.) |
30 |
36 |
34 |
36 |