Материал: Практикум УІПП 2019

де З1, З2 – приведені витрати на одиницю продукції при базовому і новому варіантах;

А2 - річний обсяг при новому варіанті;

∆ П – різниця прибутку при базовому і новому варіантах;

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

∆К – різниця питомих капітальних вкладень при базовому і новому варіантах.

5.26. Критерієм ефективності інноваційного проекту є виконання такої умови:

1. Ер ≥ Ен, або Тр ≤ Тн;

2. Ер ≤ Ен, або Тр ≥ Тн;

3. Ер = Ен, або Тр = Тн;

4. Ер ≥ 0, або Тр ≤ Тн,

де Ер, Ен – розрахунковий та нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень відповідно;

Тр, Тн – розрахунковий та нормативний термін окупності капітальних вкладень відповідно.

5.27. Методика визначення економічної ефективності інноваційних проектів, спрямованих на зниження витрат на виробництво продукції підприємства, передбачає розрахунок таких показників:

1. річний економічний ефект, термін окупності додаткових капітальних вкладень, приріст прибутку, нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень;

2. річний економічний ефект, термін окупності загальних капітальних вкладень за проектом, термін окупності додаткових капітальних вкладень;

3. приведені витрати, приріст прибутку, термін окупності загальних капітальних вкладень за проектом;

4. мінімум приведених витрат за проектами, річний економічний ефект, термін окупності додаткових капітальних вкладень.

5.28. Методика визначення економічної ефективності інноваційних проектів, спрямованих на підвищення якості продукції підприємства, передбачає розрахунок таких показників:

1. річний економічний ефект, термін окупності додаткових капітальних вкладень, приріст прибутку, нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень;

2. річний економічний ефект, термін окупності загальних капітальних вкладень за проектом, термін окупності додаткових капітальних вкладень;

3. приведені витрати, приріст прибутку, термін окупності загальних капітальних вкладень за проектом;

4. мінімум приведених витрат за проектами, річний економічний ефект, термін окупності додаткових капітальних вкладень.

5.29. Фактичний рівень затрат и результатів за даними бухгалтерського обліку і звітності стосується:

а) реальної ефективності;

б) розрахункової ефективності;

в) умовної ефективності;

г) економічної ефективності.

5.30. Цей вид ефективності базується на проектних (планових) показниках, отриманих розрахунковим шляхом:

а) реальна ефективність;

б) розрахункова ефективність;

в) умовна ефективність;

г) економічна ефективність.

Тема 6. Оновлення техніко-технологічної бази підприємства

План заняття:

6.1. Техніко-технологічна база підприємства

6.2. Науково-технічний рівень засобів праці

6.3. Науково-технічний рівень предметів праці

6.4. Науково-технічний рівень технології

Основні поняття теми:

Технологія, технічний рівень виробництва, методика його розрахунку. Технічний рівень засобів праці, технічний рівень предметів праці, показники. Узагальнюючі показники технічного рівня виробництва. Інтегральний коефіцієнт технічного рівня виробництва.

Завдання для самостійної перевірки знань (тести)

6.1. Механоозброєність праці (Мо.п) визначається за формулою:

а) Мо.п = См.у. / Чо.р.;

б) Мо.п = См.у. + Чо.р.;

в) Мо.п = См.у. * Чо.р.,

г) Мо.п = См.у. - Чо.р.;

де См.у. - вартість машин і устаткування; Чо.р. - облікова чисельність робітників

6.2. Технологія, що дає можливість модифікувати продукти, які випускають із її допомогою, постійно удосконалює їхню здатність задовольняти потреби споживачів, - це:

а) стабільна технологія;

б) плідна технологія;

в) непостійна технологія;

г) мінлива технологія.

6.3. До показника технічного рівня предметів праці відноситься:

а) фондовіддача;

б) механовіддача;

в) матеріаломісткість продукції;

г) ступінь механізації та автоматизації праці.

6.4. До показника технічного рівня засобів виробництва відноситься:

а) фондовіддача;

б) енергомісткість продукції;

в) матеріаломісткість продукції;

г) ступінь механізації та автоматизації праці.

6.5. Правильна формула матеріаломісткості (Мм) має вигляд:

а) Мм=M*Q;

б) Мм=M/Q;

в) Мм=Q/M;

г) Мм=(M*Q)/100.

де М - витрата матеріальних ресурсів на весь обсяг виробленої продукції,

Q - обсяг продукції:

6.6. Фондоємність розраховується як:

а) відношення середньорічної вартості основних фондів підприємства до обсягу товарної (валової, чистої) продукції підприємства за рік;

б) відношення обсягу товарної (валової, чистої) продукції підприємства за рік до середньорічної вартості основних фондів підприємства;

в) відношення середньорічної вартості основних фондів підприємства до середньооблікової чисельності промислово-виробничого персоналу;

г) відношення середньооблікової чисельності промислово-виробничого персоналу до середньорічної вартості основних фондів підприємства.

6.7. Під технікою розуміють сукупність таких елементів:

а) інструменти; предмети праці; верстати;

б) знаряддя праці; предмети праці; машини;

в) знаряддя праці; предмети праці; технологія;

г) технологія; машини; інструменти.

6.8. Фондовіддача розраховується як:

1. відношення середньорічної вартості основних фондів підприємства до обсягу товарної (валової, чистої) продукції підприємства за рік;

2. відношення обсягу товарної (валової, чистої) продукції підприємства за рік до середньорічної вартості основних фондів підприємства;

3. відношення середньорічної вартості основних фондів підприємства до середньооблікової чисельності промислово-виробничого персоналу;

4. відношення середньооблікової чисельності промислово-виробничого персоналу до середньорічної вартості основних фондів підприємства.

6.9. До показника технічного рівня технології відноситься:

1. фондовіддача;

2. механовіддача;

3. матеріаломісткість продукції;

4. ступінь механізації та автоматизації праці.

6.10. Коефіцієнт використання матеріалу (нормативний) розраховується як відношення:

1. чистої ваги виробу до норми витрати матеріалу на одиницю виробу;

2. чистої ваги виробу до фактичної витрати матеріалу на одиницю виробу;

3. норми витрати матеріалу на одиницю виробу до чистої ваги виробу;

4. фактичної витрати матеріалу на одиницю виробу до чистої ваги виробу.

Тема 7. Система управління інноваційними процесами

План заняття:

7.1. Інноваційна діяльність як об’єкт управління

7.2. Оперативне управління інноваційною діяльністю

7.3. Організаційні структури управління інноваційною діяльністю

Основні поняття теми:

Управління інноваційним процесом як невід'ємна складена діяльності сучасного підприємства. Основні задачі управління інноваціями. Стратегія та стратегічне управління інноваційною діяльністю, яке націлене на прогнозування глобальних змін в економічній ситуації. Цілі підприємства, об’єкт управління, оперативне управління, планування інновацій, види планів, механістичні організаційні структури, органічні організаційні структури.

Завдання для самостійної перевірки знань (тести)

7.1. Інноваційна стратегія - це:

1. пошук найбільш результативних варіантів введення в дію ресурсів (капіталу, робочої сили) відповідно з головними цілями підприємства і з урахуванням ситуації на ринку, як зараз, так і в майбутньому.

2. розробка обґрунтованих заходів і планів (програм, проектів) досягнення намічених цілей, в яких повинні бути враховані науково-технічний і виробничий потенціали підприємства і його ринково-збутові можливості.

3. визначення цілей інноваційної діяльності, вибір засобів їх досягнення та джерел залучення цих коштів.

4. створення умов для розвитку науково-технічної діяльності підприємств і посередницьких організацій, що сприяють активізації інноваційної діяльності і допомагають встановленню зв'язків між науково-дослідною сферою і виробництвом, а також комерціалізацією результатів наукових досліджень.

7.2. Планування — це:

1. процес реалізації намічених цілей

2. процес визначення цілей, що підприємство передбачає досягти за визначений період;

3. процес визначення засобів, шляхів і умов досягнення поставлених цілей;

4. усі відповіді правильні

7.3. Принципи планування, що являють собою наступність і взаємозв’язок планів різноманітної тривалості, а також вимоги постійного здійснення планових розрахунків відповідно до умов, що змінюються, і відхилень – це:

1. принцип безперервності

2. принцип комплексності

3. принцип гнучкості

4. принцип домінування стратегічних об’єктів

7.4. Управління цілями означає, що:

1. кожен учасник інноваційного процесу має право на самостійне встановлення цілей

2. кожен учасник інноваційного процесу відповідає за координацію цілей між усіма підрозділами

3. кожен учасник інноваційного процесу у разі необхідності може звернутися до управлінця

4. кожен учасник інноваційного процесу має чіткі цілі своєї діяльності

7.5. Існують такі органічні організаційні структури як:

1. лінійні та дивізіональні;

2. матричні та проектні;

3. дивізіональні та матричні;

4. усі відповіді правильні.

7.6. Функціональна організаційна структура…:

1. передбачає чітку ієрархію структурних ланок, які гарантують виконання окремої функції управління на всіх рівнях

2. сприяє розподілу підприємства на окремі ділянки

3. складається з взаємопідпорядкованих структурних ланок, зв'язок яких з вищими рівнями правління здійснюється безпосередньо через керівника;

4. поєднанням структурування організації за функціями (вертикальне) та проектами (горизонтальне), що забезпечує координацію дій з реалізації кількох інноваційних проектів

7.7. Об’єднання механістичної та органічної організаційних структур на підприємстві сприяє до:

1. інноваційних змін;

2. стабілізації життєвого циклу інновації;

3. більш детального аналізу внутрішнього середовища підприємства;

4. більш швидкому оновленню основного капіталу.

7.8. Планування інновацій буває:

а) продуктово-тематичне;

б) техніко-економічне;

в) календарне;

г) усі відповіді вірні.

7.9. Організаційні структури управління інноваційною діяльністю бувають таких типів:

а) механістичні та органічні;

б) статичні та динамічні;

в) оперативні та стратегічні;

г) лінійні та функціональні.

7.10. Генеральна комплексна програма дій, що визначає пріоритетні для підприємства проблеми, головні цілі і розподіл ресурсів для їхнього досягнення, називається:

а) місією підприємства;

б) стратегією підприємства;

в) стратегічним завданням;

г) цільовою програмою;

7.11. Процес ефективного формального і неформального впливу на людей у зв’язку з реалізацією місії підприємства називається:

а) регулювання;

б) комунікація;

в) мотивація;

г) організація.

7.12. При розробленні інноваційної стратегії підприємства враховуються:

а) ринкова позиція підприємства;

б) науково-технічна політика підприємства;

в) життєвий цикл продукту;

г) усі відповіді правильні.

7.13. Розроблення інноваційної стратегії підприємства починається з:

а) формулювання загальної мети підприємства;

б) розроблення плану інноваційної діяльності підприємства;

в) вибору джерел фінансування інноваційного проекту;

г) оцінювання ринку збуту.

7.14. Які з перелічених чинників не перешкоджають проведенню інноваційної діяльності у великих організаціях:

а) узгодженість роботи всіх підрозділів;

б) складність структури ієрархії;

в) стимулювання інноваційних заходів;

г) опір змінам.

7.15. Розроблення інноваційної стратегії підприємства ґрунтується на:

а) аналізі зовнішнього та внутрішнього середовища;

б) фінансовій стійкості підприємства;

в) аналізі конкурентної позиції підприємства;

г) аналізі фінансового стану конкурентів.

7.16. Система стратегічних цілей розвитку підприємства визначається:

а) кон’юнктурою ринку;

б) місією підприємства;

в) поведінкою підприємств-конкурентів;

г) умовами державного регулювання.

7.17. Ця організаційна структура управління сприяє інноваційній діяльності на підприємстві:

а) лінійно-функціональна;

б) матрична;

в) дивізіональна;

г) лінійна.

7.18. Постійний систематичний пошук можливостей для створення нових товарів називається:

а) генеруванням ідей;

б) проектуванням нового товару;

в) економічним обґрунтуванням створення нового товару;

г) плануванням інноваційної діяльності підприємства.

7.19. Генерування ідей при плануванні інноваційної діяльності — це:

а) систематичний пошук можливостей для створення нової продукції;

б) пошук можливостей удосконалення технологічного процесу для підвищення конкурентного рівня підприємства;