Материал: Позашкільна діяльність школярів з вивчення охорони природи

Ще одна важлива практична діяльність блакитних патрулів - активна допомога рибнагляду в збереженні рибних багатств [20, с. 214].

Стараючись підтримати інтереси школярів з біології, вчитель пропонує їм провести які-небудь спостереження в природі, прочитати ту або іншу науково-популярну книгу, зробити наочну допомогу, підібрати матеріал для стенду і таке інше.

4.4 Різноманітність індивідуальних форм роботи з вивчення охорони природи

До найбільш поширених видів індивідуальної позашкільної роботи відносяться досліди і спостереження над рослинами і тваринами в природі, на учбово-дослідницькій ділянці, куточку живої природи, теплиці, виготовлення штучних гніздувань для птахів і спостереження за їх заселенням, шефство над сільськогосподарськими тваринами, самоспостереження, виготовлення наочної допомоги, підготовка доповідей і рефератів і таке інше [4, с. 8].

Письмова згадка про шпаківні є в "Книзі для мисливців" 1774 року Василя Левшина: "А в Криму, Малоросії в багатьох місцях по дворах під стріхами прижилися шпаки, деякі господарі роблять для них з берести спеціальні згортки, щоб їм гнізда вити. Такі двірські шпаки приємним свистом звеселяють слух людський".

Без сумніву, перші масові спроби людини спорудити і надати птахам житло робилися й набагато раніше, ймовірніше в минулому тисячолітті в Індії. Індуси здавна гуманно ставляться до усіх тварин. Індійському шпакові і зараз розвішують для гнізд сухі пляшкові гарбузи. До речі, пляшковий гарбуз - лапнарію - ще не дуже давно спеціально вирощували в деяких степових лісгоспах, щоб використовувати як хатиночки для птахів у лісопосадках.

В Європі першими навчилися запрошувати шпаків мешканці Нідерландів. Підтвердження цьому - деякі картини фламандського живопису, на яких, починаючи з 1500 року, зображені і шпаківні, і птахи біля них.

Є й письмові підтвердження. У стародавньому трактаті "Про птахів Олини", надрукованому в Римі в 1622 році, є зображення шпака і глиняної шпаківні поруч. Фламандські шпаківні були з обпаленої глини, у формі глечика, плоского з одного боку. На цій плоскій стінці був великий, щоб рука проходила, отвір. З іншого боку - льоток. Шпаківню чіпляли на будівлях на цвях, плоскою стороною до стіни. Шпаківні, виявляється, розвішувалися тоді зовсім не для охорони шпаків, а навпаки, для використання в їжу пташенят, як тільки вони підростали.

Ну а власне шпаківня - дерев'яний пташиний будиночок з дошок - уперше з'явилася на Русі. У старовину шпаківні часто робили витворами мистецтва. На частині колоди з порожниною в центрі вирізали постаті людей, розфарбовували їх. З дошок споруджували будиночок з двосхилим дахом, балконом, прикрашеним різьбленням. Птахам це було непотрібно, зате людям приємно. Цікаві старовинні шпаківні зберігаються в колекціях деяких історичних музеїв [13, c. 3].

Для масової позашкільної роботи характерна суспільно корисна спрямованість. Зазвичай в школах організовуються такі види масової роботи, як вечори, присвячені Дню птахів, Тижню саду, Тижню лісу, кампанії по збору насіння дерев і чагарників для лісових розплідників, збору корму для зимової підгодівлі птахів, посадці дерев і чагарників; підготовка і розвішування пташиних гніздувань, боротьба з шкідниками сільського господарства, рятування молоді риб, збирання лікарських трав, біологічні конференції, олімпіади [4, с. 9].

Традиційним стало проведення щорічних заходів, присвячених Дню довкілля, коли в усіх позашкільних закладах проводяться тематичні уроки, фестивалі, конкурси та семінари екологічної спрямованості. Вони здійснюються у тісній співпраці з громадськими організаціями [8, c. 61].

Висновки

Виконав дослідження, ми дійшли до таких висновків:

. Позашкільна діяльність з вивчення охорони природи повинна викликати інтерес у школярів, захоплювати їх різними видами діяльності. До певної міри позашкільна робота повинна бути відпочинком школярів від обов'язкових учбових занять.

. Виховання любові до природи - це основний напрямок еколого-освітянської роботи позашкільного закладу. Особливо необхідне безпосереднє спілкування з природою, яке не здатне замінити ніякі практичні заняття у навчальному закладі.

. Молодіжний природоохоронний рух почав зароджуватися ще на рубежі XIX-XX ст. Сучасна концепція екологічної освіти спрямована на ґрунтовне підвищення свідомості людини, на глибоке осягнення нею соціальних цінностей і становлення майбутнього громадянина країни, який здатний буде вирішувати екологічні проблеми поряд з іншими відповідно до його професійної спрямованості.

. Успіх позашкільної роботи у великій мірі пов'язаний з її змістом і організацією. Корисна робота школярів в заповідниках і національних парках. Цікавою формою проведення досліджень в природі є організація екологічних таборів. У екологічному таборі створюються сприятливі умови для спільної роботи різновікових груп школярів, що дуже важливе для взаємного спілкування школярів, педагогів, учених. Екологічний табір дозволяє досліджувати природні об'єкти в певному тимчасовому інтервалі, проводити щоденні спостереження, моніторинг.

Відчутні результати у вихованні відповідальності у школярів за стан природного середовища приносить посильна участь в пропаганді ідей охорони природи за допомогою випуску блискавок, плакатів природоохоронного змісту; підготовки тематичних радіопередач; роз'яснення правил поведінки на природі і бесід природоохоронної тематики; тематичних виступів агітбригад в своєму таборі і перед місцевим населенням.

. Екологічна навчально-виховна діяльність у позашкільному закладі має різноманітні форми: традиційні й оригінальні; індивідуальні, групові, масові; елементарні і комплексні; разові (тематичний вечір) і постійно діючі (гурток); усні (бесіда), друковані (газета), наочно-зображувальні (виставка); радіомовні, кінодемонстраційні; інформаційні, ігрові "(свято), змагальні (вікторина), ділові (зелений патруль).

. Відповідно до Закону "Про позашкільну освіту" (2000 р.) реформування позашкільної освіти, створення її державного стандарту та вимог до модернізації позашкільні заклади повинні забезпечити національну спрямованість змісту, інноваційні форми, методи навчально-виховного процесу. Тому позашкільна освіта, розрахована на цілеспрямовану і талановиту молодь, веде постійний пошук змісту, засобів та методів ефективного екологічного виховання, де пріоритет віддається безпосередньому спілкуванню з природою, сприяє розвитку особистості.

Список використаних джерел

. Вербицький В.В. Регіональна система неперервної позашкільної освіти як реальна інтеграція еколого-безпечної політики // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. № 20 - 21, 2004. - с. 59 - 61.

. Вербицький В. Соціально - педагогічна концепція екологічної освіти "Сім`я - дошкільна установа - школа - позашкільний та вищий навчальний заклади" // Початкова школа, № 6, 2007. - с. 1 - 5.

. Вербицький В.В. Екологія: школа і позашкілля // Екологічний вісник, №1, 2004. - с. 14.

. Внеклассная работа по биологии. - М.: Просвещение, 1974. - 288 с.

. Гончарова О. Екологічна освіта учнів у позашкільному закладі // Початкова школа, №6, 2007. - с. 26 - 31.

. Добрецова Н.В. Экологическое воспитание в пионерском лагере. - М.: Агропромиздат, 1988. - 239 с.

. Земля тривоги нашої. За матеріалами доповіді про стан навколишнього природного середовища в Донецькій області у 2004 році / Під редакцією Третьякова С.В.. - Донецьк: ЦЭПИ, ЭПИЦентр, 2005. - 120 с.

. Земля тривоги нашої. За матеріалами доповіді про стан навколишнього природного середовища в Донецькій області у 2005 році / Під редакцією Третьякова С.В.. - Донецьк: ЦЭПИ, ЭПИЦентр, 2006. - 108 с.

. Інформаційно - методичні матеріали до проведення природоохоронної акції "Первоцвіт". - К., 1998. - 17 с.

. Капанос П.И. Охрана природы. - К.: Вища школа, 1989. - 255 с.

. Константинов В.М. Охрана природы. - М.: Академия, 2003. - 240 с.

. Минделевич С.В. Пора в поход. - М.: Молодая гвардия, 1985. - 144 с.

. Наша допомога птахам / Природоохоронні акції ВЕЛ, №11. - Ніжин: Аспект Поліграф, 2005. - с. 32.

. Охрана природы / Под редакцией Пашанга К.В. - М.: Просвещение, 1983. - 144 с.

. Охрана природы: Справочник / Митрюшкин К.П., Берлянд М.Е. - М: Агропромиздат, 1987. - 269 с.

. Пащенко О.В. Освіта в інтересах збалансованого сталого розвитку: молодіжний рух та роль неформальної освіти / Екологічний вісник, №5, 2004. - с. 24 - 26.

. Саєнко Т.В. Екологічна освіта в Україні - досягнення перспективи / Екологічний вісник, №5, 2004. - с. 20 - 24.

. Хильки М. І. Екологічна безпека України у запитаннях і відповідях. - К.: Знання України, 2006. - 144 с.

. Энциклопедический словарь юного биолога / Составитель Аспиз М.Е. - М.: Педагогика, 1986. - 352 с.

Додаток

Гра-подорож до країни квітів

Мета: перевірити набуті знання дітей про світ рослин, зацікавити до вивчення біологічних наук. Виховувати любов та бережливе ставлення до природи.

Ведуча:

Сьогодні ми з вами вирушимо в подорож до квіткового містечка - найпрекраснішого, чарівного, таємничого місця в усьому світі. Але щоб дістатися туди, його треба спочатку знайти, а допоможе нам старовинна карта "Країни квітів". Під час подорожі на вас чекає багато перешкод та завдань, але ваші знання допоможуть подолати всі перешкоди і ви дістанетесь до чудової країни. А квіти вам допоможуть і розкажуть багато цікавого про себе.

Дуже давно, коли на землі ще не було людини, грунт пробив маленький пагінець, потягнувся до неба, до сонця й розквітнув квіткою. Якою була та квітка, ніхто не знає. Але, безсумнівно, у світ прийшла краса.

Є безліч різних квіткових рослин.

Звідки ж походить ця узагальнена назва рослинного населення? Виявляється, що її походження пов'язане зі старолатинським словом "floris", що в перекладі означає "квітка".

У давніх італійців Флора була богинею квітів та юності. Культ Флори - один із найстародавніших місцевих сільськогосподарських культів древньої Італії. Пізніше стародавні римляни ототожнили Флору зі старогрецькою богинею квітів Хлорі, або Хлоридою, що означає "зелена". На честь свята Флори в стародавньому Римі з 28 квітня по 3 травня відбувалися народні гуляння, які називалися флораліями. У цей час влаштовували веселі масові ігрища, люди щедро прикрашали себе та домашніх тварин квітами, гірляндами, жінки одягали на себе сукні, майстерно зроблені з різноманітних квітів.

Квіти супроводжують нас усе життя, від народження до останньої хвилини. Перший урок й останній дзвоник, перше побачення й остання зустріч, трудовий успіх і героїчний вчинок - завжди квіти, які даруємо ми і які дарують нам: мовчазні й водночас такі красномовні. Квіти - це шана, дяка.

Російський письменник Ф.М. Достоєвський говорив, що "краса врятує світ". А квіти - це завжди краса, частинка величної земної краси. І найголовніше наше з вами завдання врятувати красу, а отже - і квіти. Мені хочеться сказати так: "Квіти - очі землі. Вони бачать нас, люблять, чарують, навіть лікують.

Будьмо ж і ми вдячні їм". І А тепер розглянемо нашу карту-путівник і вирушаємо в подорож, але спочатку ви повинні розшифрувати назви зупинок.

I зупинка. "Первоцвіти"

Вікторина "Первоцвіти України"

1. Яка лісова квітка у легендах багатьох народів Європи є символом золотих ключів весни? (Первоцвіт - ключ-трава)

. У ХVІ-ХVІІ ст. в Голландії за кілька цибулинок однієї рослини можна було купити будинок. Що це за надзвичайна рослина? (Тюльпан).

. Яку квітку названо на честь прекрасного грецького юнака - коханого трьох богинь Афродіти, Араміди, Персефони? (Нарцис).

. Якщо довіряти легендам, то навесні в наших лісах розкриває свої чудові квіти "лікар очей". Варто подивитись на неї лише 10 хвилин - і втоми, як не було. Назвіть ім'я цієї надзвичайної квітки. (Анемона).

. Героїня однієї казки, Білосніжка, змушена була втекти від злої мачухи. Втікаючи, вона загубила в лісі намисто, яке розсипалося тендітними гарними квітами. Відтоді щороку навесні ці квіти дивують нас своєю красою. Назвіть їх. (Конвалія).

. Про яку рослину йшлося в давньоруських легендах: "Хто носить цю траву з собою, від тієї людини вся нечиста сила біжить". (Сон-трава).

. Масове цвітіння цієї рослини - картина неймовірної краси. Над морем трійчастороздільних зубчастих сизуватих листків здіймається справжнє море суцвіть-китиць з ліловими квітками, які мають приємний аромат меду з ваніллю. Українська назва її говорить про те, що ця рослина ніколи не росте поодиноко, а утворює рясні килими. Що це за рослина? (Ряст порожнистий).

. Про яку маленьку квіточку йдеться в одній із казок Ганса Христіана Андерсена? Як називається ця квітка? (Підсніжник).

. Які первоцвіти занесені до Червоної книги України? (Тюльпан Шренка, тюльпан дібровний, підсніжник звичайний, тюльпан вузьколистий, рябчик шахматний).

II зупинка. "Квіткові рослини" - кросворд

Впишіть назви рослин (конвалія, кульбаба, підсніжник, півонія, тюльпан).

III зупинка. "Рослини - символи"

Віддавна квіти були для людини символом її почуттів, думок, а на Сході існує навіть наука тлумачення мови квітів, за допомогою якої люди нечутно, але зрозуміло можуть висловити свої почуття.

Мова квітів.

Навпроти кожної рослини допишіть, що ця рослина символізує:

Айстра → сум

Верба → відвертість

Волошка → простота, ніжність

Гвоздика → мужність, стійкість

Дзвоник → вдячність

Конвалія → приховане кохання

Мак → краса, молодість

Нарцис → гордість, самозакоханість

Піон → довголіття

Пролісок → ніжність, чистота, вірність

Ромашка → кохання й мир

Троянда → кохання, здоров'я

Фіалка → сором'язливість

IV зупинка. "Загадкова"

Загадка 1:

Слів на описи не трачу - словами не передаси

Їх земної, безсловесної, дивовижної краси.

Люди дивляться, п'яніють, в них кохаються віки,

Нареченим їх дарують, заплітають у вінки.

(Квіти)

Загадка 2:

В житечку зеленім -

Факели вогненні.

Цілий день горять,

З сонечком лягають спать.

(Маки)

Загадка 3:

Сонце луг поцілувало -

Все довкола жовтим стало.

Дуже сонечко пригріло -

Жовта фарба побіліла,

Літній вітерець повіяв -

(Кульбаба)

Загадка 4:

Квіточка маленька, голівонька біленька

На галявині стоїть.

Про весну нам сповіщає.

Ви не рвіть мене! - прохає.

(Підсніжник)

V Зупинка. Рослини-хижаки

Змалку ми знаємо, що комах в основному їдять птахи, їх навіть навмисне заохочують до життя в садах, щоб позбутися шкідників. Але щоб комах їла рослина?! Про це знають далеко не всі, хтось може і не повірити. Бо рослини не мають ані рота, ані зубів, ані шлунка. Справді, не мають, але комах усе-таки їдять. Проте, не всі, а лише окремі види, які в процесі еволюції пристосувалися до цього. Втім, їх не так уже й мало: близько 500 видів. Вони живуть по всьому світу, а деяких можна зустріти і в нашій країні.

Наприклад, росичка круглолиста. Вона росте в заболочених соснових лісах, на сфагнових болотах. Іноді її можна побачити на кожному болотяному горбочку. Рослинка ця дуже маленька. її листочки не більші копійки. Вони зібрані в розетки і притиснуті до моху, тому і роздивитися її важко, а листочки вкриті червонуватими війками, від чого мох теж має червонуватий відтінок.

Цвіте росичка в червні - серпні. Дрібні білі квіточки, розташовані на тоненькому квітконосі, приваблюють комах. Як усі квіткові рослини, вона отримує білки з вуглекислого газу і мінеральні речовини з ґрунту. Втім, ґрунт на болотах дуже бідний. От росичка і розширила свій харчовий раціон.