Материал: Позашкільна діяльність школярів з вивчення охорони природи

Позашкільна діяльність школярів з вивчення охорони природи

Позашкільна діяльність школярів з вивчення охорони природи

Зміст

Вступ

. Значення позашкільної роботи з вивчення охорони природи

. Історія природоохоронного руху

. Зміст і організація позашкільної роботи з вивчення охорони природи

. Форми і види позашкільної екологічної діяльності

.1 Гурток - як постійно діюча форма екологічної діяльності

.2 Роль позашкільних лісництв у вихованні дбайливого відношення до природи

.3 Загони "зелених" і "блакитних" патрулів - форми дитячого руху з охорони природи

.4 Різноманітність індивідуальних форм роботи з вивчення охорони природи

Висновки

Список використаних джерел

Додаток

Вступ

У сучасну епоху науково-технічної революції надзвичайну складність і важливість придбали питання взаємодії природи і людини. Бурхливе зростання населення земної кулі, інтенсивний розвиток техніки у багато разів збільшили ступінь впливу людини на природу, споживання різних природних ресурсів. Серйозною проблемою стали питання можливого і до того ж швидкого виснаження запасів корисних копалини, прісної води, ресурсів рослинного і тваринного світу, забруднення природного середовища. У ряді районів світу, особливо в крупних промислових центрах, забруднення навколишнього середовища прийняло загрозливі для здоров'я людини розміри.

Все це і примусило людство звернути особливу увагу на питання охорони природи. Ці питання складні, їх реалізація вимагає великих матеріальних витрат і глибокого наукового обґрунтування зі сторони фахівців різного профілю - медиків, юристів, інженерів, техніків і інших. Проте особлива роль серед них належить географам і біологам, - здатним якнайповніше вивчити суть проблеми. Саме біологи першими ще в минулому сторіччі звернули серйозну увагу на необхідність охорони природи. І це не випадково, бо об'єкти їх пізнання - рослини і тварини раніше інших компонентів природи піддалися впливу з боку людини. Зараз, коли активно змінюються земна кора, повітря, вода, ґрунти, а також природні комплекси в цілому, важливе значення придбали і географічні дослідження, направлені на вивчення проблем охорони природи.

Саме тому екологізація свідомості - важлива умова оптимізації взаємодії суспільства і природи, яка регулює діяльність людини у довкіллі.

Перш за все, це потрібно робити ще серед підростаючого покоління - серед школярів за допомогою різноманітних форм екологічного напрямку. Тому тема даної курсової роботи: позашкільна діяльність школярів з вивчення охорони природи.

Мета роботи: вивчення позашкільної діяльності школярів з охорони природи.

Об`єкт дослідження: позашкільна діяльність.

Предмет дослідження: позашкільна екологічна діяльність школярів.

Завдання курсової роботи:

. З`ясування значення позашкільної роботи з вивчення охорони природи.

. Аналіз історії розвитку природоохоронного руху.

. Вивчення видів позашкільної діяльності з охорони природи.

. З`ясування форм організації позашкільної екологічної роботи.

Для вирішення завдань курсової роботи використовувались наступні методи дослідження: метод опису, метод порівняння.

1. Значення позашкільної роботи з вивчення охорони природи

В даний час під "охороною природи" прийнято розуміти систему міжнародних, державних і суспільних заходів, направлених на раціональне використання, відновлення і охорону природних ресурсів, на захист природного середовища від забруднення і руйнування на користь задоволення матеріальних і культурних потреб як існуючих, так і майбутніх поколінь людей. Інакше кажучи, охорона природи - це практичне здійснення системи розроблених заходів щодо оптимізації взаємовідносин людського суспільства і природи [10, с. 15].

Охорона природи повинна стати моральною категорією і користуватися пріоритетом за будь-яких політичних ситуацій і компромісах [19, с. 3].

Широке інформування населення стало одним з пріоритетних напрямків державної екологічної політики нашої держави. Про це свідчить факт ратифікації Україною Оргузької Конвенції про забезпечення доступу громадськості до інформації екологічного характеру та участі громадськості у прийнятті екологічно вагомих рішень, а також Укази Президента України "Про удосконалення діяльності органів виконавчої влади з питань інформування населення", "Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади", Постанова Кабінету Міністрів "Про порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади"[7, c. 75].

Система освіти України нині переживає глибокі процеси реформування, становлення, модернізації, як і все українське суспільство. Це закономірний стан змін, результат минулих помилок, прорахунків. Ера розбудови соціалізму і комунізму пронеслася на наших теренах кривавою грозою, а "подарована" незалежність перетворилася на роки люмпенізації і жебрацтва. Феномен втрати значного економічного та освітянського потенціалу, який мала Україна напередодні самостійності, чекає серйозних і об'єктивних досліджень, але разом з подіями у Чорнобилі вони принесли для держави величезні збитки. Україна посіла одне з найостанніших місць у світі за доходами з кожного жителя, обсяг валового національного продукту катастрофічно впав, зросло хижацьке розграбування матеріальних цінностей, природних ресурсів, тоталітарний атеїстичний простір заполонили майже сто релігійних конфесій, наукові установи втратили державне фінансування, провідних спеціалістів, талановита молодь і тисячі безробітних нині експортуються у розвинені країни світу, де як дешева робоча сила підтримують могутність багатих держав. Такою виявилася ціна "дарованої" незалежності, що підтвердило дію четвертого екологічного закону Гаррі Коммонера: нічого не дається у подарунок і за все треба платити [18, c. 20].

Зникнення будь-якого виду рослин с великою естетичною втратою для всього світу. Це можна ймовірно порівняти з руйнуванням великого витвору мистецтва художника чи скульптора, з тою лише різницею, що на відміну від витворів мистецтва, створених людиною, еволюція одного виду є процесом, який триває багато мільйонів років і ніколи не може бути продубльованим.

Один з кращих проявів людського характеру - любов до природи. Чи може бути щось красивіше за квітку, що розкриває назустріч сонцю свої пелюстки, чи може бути щось красивішим за пелюсток, що тягнеться до сонця, вкритий, мов намисто, краплинами роси? [9, c. 3].

Мета екологічної освіти і виховання - формування системи наукових знань при розкритті багатогранних цінностей природи. Незаперечним є те, що центральною ланкою в цьому процесі є школа, оскільки саме в шкільні роки формування особистості відбувається найбільш інтенсивно.

Водночас відомо, що саме собою знання не веде до мотивації поведінки. Вивчення навіть самостійного шкільного предмета "екологія" як науки про екосистеми в біосфері, так і "збагачених" екологією біології, географії, історії тощо не сформує екологовідповідної поведінки. Тому треба розглядати процес формування екологічного світогляду з трьох боків: виховання, освіти і просвіти.

Екологічне, наукове і культурне майбутнє нашої країни на початку третього тисячоліття тісно пов'язане з вихованням і формуванням практичного розуму підростаючого покоління. І тому на порядку денному стоїть найголовніше питання - гуманістично-раціональний взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем, де вона є суб'єктом такої екосистеми, як "природа - людина - суспільство".

Позашкільна освіта, розрахована на цілеспрямовану і талановиту молодь, веде постійний пошук змісту, засобів та методів ефективного екологічного виховання, де пріоритет віддається безпосередньому спілкуванню з природою. Цьому навчально-виховному процесу сприяє розроблена концепція "сім'я - дитяча установа - позашкільний і виший навчальні заклади". Конкретно сформульовані моделі цієї концепції враховують вікові особливості дітей і учнівської молоді, а зміст заходів, створених за такими моделями, розвиває зацікавленість і бажання знати [3, c. 14].

Для масової позашкільної роботи характерна суспільно корисна спрямованість. Зазвичай організовуються такі види масової роботи, як вечори, присвячені Дню птахів, Тижню саду, Тижню лісу, кампанії по збору насіння дерев і чагарників для лісових розплідників, збору корму для зимової підгодівлі птахів, посадці дерев і чагарників; боротьба з шкідниками сільського господарства, рятування молоді риб, збір лікарських трав, шефська допомога лісництвам, вечори веселих і винахідливих, годинник цікавої біології, біологічні конференції, олімпіади і таке інше [4, с. 9].

2. Історія природоохоронного руху

Ще на рубежі XIX-XX ст. у Росії почав зароджуватися молодіжний природоохоронний рух. При гімназіях і ліцеях створювались товариства "ліги малолітніх захисників тварин", "травневі союзи", в яких брали участь діти і підлітки від 9 до 16 років. З'явилися нові суспільні структури альтернативні шкільним формам навчання - допоміжні установи і організації: "дитячі майданчики", клуби, кухлі, екскурсійні станції, дитячі парення, біостанції, станції юних натуралістів і інші. Проводилися заходи, які можна назвати прототипами масових природоохоронних компаній, що набули широкого поширення за радянських часів.

У Росії перше товариство з охорони природи було створене в 1910 р. в с. Верхня Хортиця Єкатеринославської губернії, в Україні за ініціативою вчителя П.Ф. Бузука. Метою товариства була "охорона тварини, рослинного і мінерального царства природи, в сенсі збереження цілісності, краси і багатства їх представників, і розповсюдження в місцевому населенні понять про розумне користування дарами природи" (Благосклонов, 1967). Завдання товариства були вельми прогресивними і близькими до сучасних. Хортицькі ентузіасти, а їх в 1912 р. налічувалося більше 200 чоловік, узяли під строгий контроль полювання і рибний лов в Катеринославському повіті, посадили на пісках сад в 800 кущів троянд, 930 кущів жимолості, 1500 кленів і ялин, організували публічну бібліотеку по природознавству, привертали птахів, розвішуючи штучні гніздівля (Борейко, 1998).

У 20-і рр. з'являються юнацькі гуртки. Цьому сприяла організація "Московського біосаду" (1918) і "Біостанції аматорів природи" (1918), перейменованої в 1920 р. в "Біостанцію юних натуралістів ім. К.А. Тимирязева". Тут почали працювати перші в Радянській Росії гуртки юних натуралістів. Створюються об'єднання юннатів в Московському зоопарку, в Петрограді і інших містах.

З'являються перші станції юних натуралістів. Провідне місце в становленні дослідницької діяльності школярів займало Всеросійське суспільство охорони природи (ВООП), створене в 1924 р. Однією з поширених тоді форм роботи були натуралістичні гуртки, основною спрямованістю занять в яких були спостереження за об'єктами місцевої природи: рослинами і тваринами.

У 30-і рр. розвернувся рух по вивченню дітьми сільського господарства і участі їх в сільськогосподарському виробництві. Це ослабило увагу до дослідження і практичною діяльності в природі. Тоді ж в країні стали приділяти більше уваги озелененню міст і селищ, продовжене в 40-і рр. Створювали нові сади, паркі, сквери, бульвари і реконструювали старі, озеленювалися міські вулиці і житлові квартали. Активну участь в цій роботі брали школярі.

Популярними були загони "зелених" і "блакитних" патрулів, які досліджували стан рослинності і водних об`єктів, стежили за чистотою водного середовища, водозахисних зон.

Загони "зелених" патрулів спочатку виникли як заходи, направлені на охорону зелених насаджень. Школярі патрулювали лісопосадки, лісопарки, лісові масиви, зелені насадження з метою їх захисту від знищення. "Зелені" патрулі стали не тільки дитячою суспільною інспекцією з охорони природи, але і активом, організуючим під керівництвом дорослих заходи щодо залучення птахів, закладки парків, квітників, посадці лісу, а також пропаганду охорони природи серед школярів і населення.

Загони "блакитних" патрулів працювали з охорони рибних ресурсів. Особливо широкою популярністю користувалися роботи з порятунку рибної памолоді, що опинилася в результаті висихання місць нересту в дрібних водоймищах і калюжах, відрізаних від основного водоймища. Окрім цього "блакитні" патрулі вели спостереження за розвитком мальків, вивчали водоймища, стежили за чистотою води, вели роз'яснювальну, пропагандистську роботу.

Надалі за ініціативою ВООП проводилися чисельні масові природоохоронні заходи: "Мурашник", "Джерело", "Джміль", "Біощит" та інші [11, з. 220 - 221].

Зараз позашкільні заклади типу еколого-натуралістичних центрів та станцій юних натуралістів, де основна увага спрямована на обдарованих, талановитих дітей, враховуючи свій поглиблений напрямок навчально-виховного процесу, у розробленій концепції спираються на Закон України "Про позашкільну освіту", за яким виховання і навчання дітей у вільний час здійснюється відповідно до соціального замовлення сьогодення.

На підставі принципу автономної, мобільної системи запропонованої концепції в освітньому процесі використовуються такі основні компоненти, як освітній, оздоровчий, пошуковий, духовний, становчо-педагогічний (фаховий). Усі ці компоненти у різних комбінаціях мають бути опрацьовані різними формами додаткової природничої освіти. Концепція екологічної освіти спрямована на ґрунтовне підвищення свідомості людини, на глибоке осягнення нею соціальних цінностей і становлення майбутнього громадянина країни, який здатний буде вирішувати екологічні проблеми поряд з іншими відповідно до його професійної спрямованості [2, c. 2].

3. Зміст і організація позашкільної роботи з вивчення охорони природи

екологічний освіта гурток лісництво

Успіх позашкільної роботи у великій мірі пов'язаний з її змістом і організацією. Позашкільна робота повинна викликати інтерес у школярів, захоплювати їх різними видами діяльності. А це можливо перш за все при умов, якщо її не перетворюватимуть на додаткові заняття для учнів з біологічних предметів, що вивчаються в школі, проводити подібно до класних уроків, лабораторних і інших обов'язкових занять. До певної міри позашкільна робота повинна бути відпочинком школярів від обов'язкових учбових занять.

При організації позашкільної роботи слід завжди враховувати вікові особливості дітей [4, с. 11].

Молодіжний, дитячий, громадський рух є вдалою системою для формування самоорганізованої особистості, людини з високими показниками громадської активності та громадянської відповідальності. Саме в позашкільній роботі дитина виявляє якнайбільше якостей особистості, на їх основі за допомогою дорослих, і, що є дуже важливим, однолітків, формуючи нові, набуває вмінь та навичок, через які поступово будує власний світогляд.

Виховання у громадській організації здійснюється у такий спосіб, щоб надати можливість кожній молодій людині, дитині взяти участь у цікавих, обов'язково практичних, природоохоронних заходах. Важливо те, що за допомогою спеціальних програм діти у кожній акції можуть здійснювати взаємонавчання. Такі заходи допомагають не тільки підвищити рівень обізнаності в сфері екології, формувати власний екологічний світогляд, а й стати лідерами в колективі [17, c. 25].

Корисна робота школярів в заповідниках і національних парках. Всі вони привабливі для відвідин школярами, для практичної, учбової і дослідницької роботи шкільних колективів. У більшості заповідників і національних парків створені спеціальні еколого-просвітницькі відділи, в завдання яких входить організація екскурсій в буферній (охоронній) зоні, музеї, управлінні заповідника. Для прийому відвідувачів в них створюють візит-центри, на кордонах в буферній зоні заповідників обладнали місця для стоянок, прийому груп школярів. Співробітники розробляють спеціальні програми і організовують разом з педагогами екологічні табори школярів. Заслуговує заохочення і розвитку така форма роботи школярів (приїжджих з довколишніх селищ), як волонтер, коли школярі на добровільних і безвідплатних умовах допомагають співробітникам заповідника, національного парка в їх нелегкій праці по прибиранню території, вирощуванню молодняка в розплідниках диких тварин. Практична участь в природоохоронних заходах надає могутню виховну дію на школярів.