Отже, удосконалення оплати праці на підприємстві матиме вищу ефективність за дотримання таких принципів:
відповідність заробітної плати ціні робочої сили;
залежність заробітної плати від кількості і якості праці та від кінцевих результатів роботи підприємства;
забезпечення переваг в оплаті праці тим працівникам, які роблять найбільший трудовий внесок у виробничі результати підприємства;
удосконалення тарифної системи та нормування праці;
відповідальність керівників підприємств за порушення законодавства про оплату праці;
поєднання індивідуальних інтересів з колективними (за розвитку колективних форм організації праці).
Також велику роль в удосконаленні оплати праці відіграє використання в тарифній системі «гнучкого графіка». Результати роботи кожного працівника оцінюються по трьохбальній шкалі і відповідно з одержаною кількістю балів він може просуватися по вертикалі тарифної сітки на один, два, три ряди. Тому навіть в межах однієї кваліфікації у кожного є можливість самостійно добиватися збільшення розміру своєї заробітної плати. Використання такої системи виключає автоматичний ріст заробітної плати не підвищуючи реальної кваліфікації і результативності працівників.
Нині перед керівниками вітчизняних підприємств постало нове складне завдання - максимально зацікавити персонал в реалізації свого фізичного або інтелектуального потенціалу. На сьогодні очевидно, що потрібні нові механізми і інструменти, які б створювали могутні стимули для продуктивної, якісної праці і максимальної реалізації потенційних здібностей людини. Першим завданням в реформуванні оплати праці за стимулюючим механізмом має бути підвищення реальної заробітної плати до вартості робочої сили. Заробітна плата - категорія не тільки економічна, а й соціальна, покликана забезпечити людині певний соціальний статус. Необхідно визначити найбільш ефективні системи оплати праці для окремих категорій працівників із урахуванням ефекту її застосування на прибуткових підприємствах:
для робітників основного виробництва доцільна відрядно-преміальна; не доцільні погодинна проста, відрядна колективна, погодинна преміальна та безтарифна;
для робітників допоміжного виробництва доцільна погодинно-преміальна; менш доцільна погодинна проста; недоцільні акордна, відрядна (всі форми) та безтарифна;
для службовців доцільна погодинна преміальна; менш доцільна погодинна проста; недоцільна відрядна (всі форми) та безтарифна;
для професіоналів та фахівців та керівників доцільна погодинна преміальна; менш доцільна безтарифна; недоцільні всі інші.
Визначення систем оплати праці для окремих категорій працівників дасть змогу підвищити ефективність виробництва та збільшити обсяги виробітку та реалізації продукції.
Необхідно зосередити увагу на
продуктивності і якості. Для цього потрібно визначити вимоги до організації
виробництва: всі програми повинні виконуватися в строк або достроково; всі
роботи необхідно виконувати з якнайменшими витратами; якість повинна
знаходитися на першому місці; потрібно використовувати найдосконаліші
технології, інструменти і методи.
Висновки та
пропозиції
Отже,Оплата праці - Це заробіток, розрахований, як правило у грошовому вираженні, що за трудовим договором виплачує власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу або надані послуги. Оплату праці з практичного погляду можна охарактеризувати як плату, що надається за використання праці, або як ціну витраченої праці. Вона може бути у вигляді премій, гонорарів, місячних окладів тощо.
Основним документом, що регулює організацію оплати праці, є Закон України "Про оплату праці", згідно з яким визначаються основні положення оплати праці, розмір та особливості нарахування мінімальної заробітної плати. Крім державних, існують й інші обмеження у питаннях оплати праці, що обумовлюються в колективних договорах.
В основу організації заробітної плати покладена тарифна система, що являє собою сукупність нормативів, за допомогою яких диференціюється та регулюється оплата праці робітників. Основними її елементами є:
1. тарифні ставки;
2. тарифні сітки;
. тарифно-кваліфікаційні довідники.
В даній курсові роботі об’єктом дослідження було обрано БЦДСС.
Фонд заробітної плати працівників БЦДСС складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших виплат і заохочень.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно за встановленими нормами праці норми часу, вироблення, обслуговування посадові обов'язки. Вона встановлюється згідно затверджених тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за роботу понад встановлені норми, за трудові досягнення. Вона містить у собі доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, а також премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань.
До інших заохочувальних і компенсаційних виплат відносяться: винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні і матеріальні виплати, що не передбачені актами діючого законодавства, але визначені галузевою угодою.
селекційній конкурентоспроможність розцінка праця
Список
використаної літератури
1. Закон України «Про оплату праці». Станом на 10.05.2003р. м. Київ, 24 березня 1995 р. N 108/95 - ВР.
2. Адамчук В.В. и ін. «Організація та нормування праці». М.2009.
. Баришніков Н.П. Заробітна платня - М.: «Філін», 2012. - 496с
. Грязнов А.Я. Основи організації та оплати праці М. 2009.
. Гук М.М. Планування сільськогосподарського виробництва. - К. Урожай, 1992. - 278 с
. Економіка підприємства. За редакцією О.І. Волкова. - М.: ІНФРА-М, 2008. - 416с.
. Колосніцина М.Г. Економіка праці. М. - 2008.
. Костюков Н.И. та ін. Організація, нормування та оплата праці. Р.-на-Д. 1993.
. Ломанова І. Сутність та роль мінімальної заробітної платні у ринковій економіці // Труд та заробітна платня. - 2008.
. Москаленко С. Преміювання робітників // Баланс. - 2005. -№9. - с.55-60.
. Нелеп В.М. Планування на аргарному підприємстві : Підручник. - К.:КНЕУ, 2000. - 372
. Організація заробітної платні. Досвід, проблеми, рекомендації. Л.Ф. Алексеєнко, А.Н. Заікін, В.Г. Локтев та ін.; за ред. В.І. Матусевіча - Мн.: НДІ праці, 2009. - 400с.
. Організація та нормування праці / за ред.. В.В. Адамчука - М.: Фінстатінформ, 2009. - 304 с.
14. Сахань І. Рівень оплати праці - показник добробуту суспільства Праця та зарплатня. - 2012. - №43. - Лист. - с. 4-5.