- сторонніх неїстівних предметів
- волосся
- мінеральних речовин
Рахіт - це:
гостре захворювання
- хронічне захворювання
- хвороба молодняку
- хвороба дорослих тварин
Фосфатні камені формуються у:
- кислій сечі
- лужній сечі
- нейтральній сечі
Виражені морфологічні ознаки рахіту є процесом:
- зворотним
- незворотним
Сприяють виникненню остеодистрофії:
- надмірний моціон
- висока молочна продуктивність
- низька вгодованість тварин
- вагітність
- безпліддя
Пілобезоари побудовані з:
- рослинних волокон
- пір'я
- сторонніх неїстівних предметів
- мінеральних речовин
- волосся
На розвиток рахіту суттєво впливає дефіцит вітамінів:
- А
-В
-D
- Е
-К
При рахіті відмічають розростання:
- кісткової тканини
- остеоїдної тканини
- хрящової тканини
- волокнистої сполучної тканини
- жирової тканини
При дистрофічному звапненні солі кальцію відкладаються в:
- шкірі
- легенях
- некротизованій тканині
- вздовж сухожилків
- нирках
- фасціях
Остеодистрофія є процесом:
- гострим
- підгострим
- хронічним
Карбонатні камені формуються у:
- кислій сечі
- лужній сечі
- нейтральній сечі
Остеофіброз супроводжується:
- розсмоктуванням кісткової тканини
- демінералізацією кісткової тканини
- заміщенням кісткової тканини остеоїдною
При остеодистрофії першими зазнають змін кістки:
- грудних кінцівок
- тазових кінцівок
- хвостові хребці
- шийні хребці
- останні ребра
Фітобезоари побудовані з:
- рослинних волокон
- пір'я
- сторонніх неїстівних предметів
- мінеральних речовин
- волосся
Плюмоконкременти побудовані з:
- рослинних волокон
- пір'я
- сторонніх неїстівних предметів
- мінеральних речовин
- волосся
Запалення обов'язково супроводжується:
- інкапсуляцією, еміграцією, альтерацією, мутиляцією, ексудацією, петрифікацією
- проліферацією, некрозом, ексудацією, атрофією, гіперемією
- проліферацією, ексудацією, альтерацією
Альтерація може бути:
- загальна
- дифузна
- первинна
- змішана
- вторинна
Ексудація в широкому розумінні включає:
- вихід рідкої частини крові за межі судин
- вихід рідкої частини і клітин крові за межі судин
- запальна гіперемія
- еміграція клітин крові за межі судин
- запальну гіперемію, вихід рідкої частини крові і еміграцію клітин
Нейтрофільний еміграт характерний для:
- хронічного гранулематозного запалення
- алергічного осередку запалення
- осередку гнійного запалення
Еміграт із еозинофілів характерний для:
- паразитарної гранульоми
- осередку гнійного запалення
- туберкульозної гранульоми
Наявність в ексудаті великої кількості еритроцитів характерне для:
- гострого перебігу запалення
- підгострого перебігу запалення
- хронічного перебігу запалення
На початку фази проліферації інтенсивно починають розмножуватись:
- полібласти
- епітеліоїдні клітини
- фібробласти
- фіброцити
Запалення нирки має назву:
- нефроз
- фіброз нирки
- нефрит
- нефрозо-нефрит
Перигепатит - це є:
- запалення печінки і її капсули
- запалення капсули печінки
- запалення печінки та жовчних протоків
Для гострого перебігу альтеративного запалення характерним є:
- виражена судинна реакція в тканинах
- атрофічні явища
- проліферативні процеси
- дистрофічно-некротичні процеси
- зміни мало проявляються
Для хронічного перебігу альтеративного запалення характерними є:
- виражена судинна реакція в тканинах
- атрофічні явища
- проліферативні процеси
- дистрофічно-некротичні процеси
- зміни мало проявляються
Для серозно-запальної водянки характерним є:
- наявність в природних порожнинах прозорої рідини, тм'яність і гіперемія серозних оболонок
- наявність в природних порожнинах червоної рідини, серозні покриви гладенькі, блискучі
Фібринозне запалення супроводжується виходом за межі капілярів:
- фібрину
- плазми крові
- нейтрофілів
- фібриногену
- фібринолізину
При крупозному запаленні ексудат відкладається на :
- шкірі
- ендокарді
- слизових оболонках
- серозних оболонках
- інтимі судин
- соматичних лімфовузлах
Дифтеритичне запалення розвивається:
- в паренхіматозних органах
- в суглобах
- в слизових оболонках
- в ендокарді
- в легенях
- в шкірі
Дифтеритичне запалення завершується:
- атрофією тканин
- дистрофічними змінами в тканинах
- некрозом тканин
- регенерацією тканин
Крупозна пневмонія найчастіше завершується:
- повною регенерацією ділянок запалення
- неповною регенерацією ділянок запалення
- формуванням секвестрів
Ведучу роль в розвитку гнійного запалення беруть:
- базофіли
- еозинофіли
- нейтрофіли
- моноцити
- гістіоцити
Гнійні тільця являють собою:
- лейкоцити в стадії активного фагоцитозу
- лейкоцити, які втратили активність фагоцитозу
- лейкоцити в стані дистрофії і які загинули від дії збудника
Гнійна сироватка являє собою:
- сироватку крові з лейкоцитами
- компонент плазми крові і тканинної рідини
- компонент тканинної рідини
Доброякісний гнійний ексудат містить у своєму складі:
- гнильну сироватку
- нейтрофільні лейкоцити
- базофіли та лімфоцити
- гнійні тільця
Абсцесом називають:
- природну порожнину, заповнену гнійним ексудатом
- порожнину суглоба, заповнену гнійним ексудатом
- накопичення гнійного ексудату під епідермісом
- новоутворена порожнина, заповнена гнійним ексудатом
Накопичення гнійного ексудату в природній порожнині тіла називають:
- абсцес
- флегмона
- емпієма
- пустула
- карбункул
Розлите гнійне запалення пухкої сполучної тканини:
- емпієма
- флегмона
- пустула
- карбункул
- абсцес
- лімфоекстравазат
Гнійний перитоніт відносять до:
- емпієми
- флегмони
- пустули
- гнійника
Геморагічне запалення завершується:
- проліферацією клітин строми
- утворенням капсули
- некрозом тканин
- дистрофічними змінами тканин
Катаром називають:
- запалення серозних оболонок
- запалення строми органів
- запалення слизових оболонок
- запалення підшкірної клітковини
Слизова оболонка тонкого кишечнику гіперемійована, набрякла. В його просвіті міститься злегка водяниста рідина - це:
- слизовий катар
- серозний катар
- застій крові в стінці кишечнику
Слизова оболонка шлунка світло-сіра, зібрана в дрібні складки, що не розправляються, потовщена, вкрита густим слизом - це:
- гострий слизовий гастрит
- серозний гастрит
- хронічний слизовий гастрит
- серозно-фібринозний гастрит
Слизова оболонка тонкого кишечнику набрякла, темно-червона, потовщена і вкрита сірим, тягучим слизом - це:
- застійний катар
- серозний катар
- слизовий катар
- геморагічний катар
Дифузне проліферативне запалення завершується:
- циротичними процесами
- дистрофією
- некрозом
- формуванням гранульом
- формуванням абсцесів
В процесі проліферативного запалення найбільших змін зазнають:
- судини
- строма органа
- паренхіма органа
В процесі формування інфекційної гранульоми переважно розмножуються:
- нейтрофіли
- еозинофіли
- моноцити
- місцеві тканинні елементи
- клітини паренхіми органа
Дифузне проліферативне запалення є процесом:
-зверхгострим
- гострим
- підгострим
- хронічним
За біліарного (паразитарного) цирозу змін зазнають:
- венозні судини
- артеріальні судини
- паренхіма органа
- жовчовивідні протоки
- жовчний міхур
Перебіг колібактеріозу телят буває:
- гострий
- підгострий
- хронічний
Телята хворіють колібактеріозом у віці:
- до семиденного віку
- до 2-х недільного віку
- після 2-х недільного віку
- старші місячного віку
- від народження і до місячного віку
Сприяють виникненню колібактеріозу телят:
- випоювання молозива раніше 2 годин після народження
- випоювання підігрітого молозива
- випоювання охолодженого молозива
- випоювання малої кількості молозива
- випоювання великої кількості молозива
Загибель телят за септичної форми колібактеріозу відбувається в терміни :
- до 3-х днів
- до 7-й днів
- до 12-и днів
- до 30 денного віку
При ентеричній формі колібактеріозу загибель телят відбувається:
- до 3-х днів
- до 7-й днів
- до 12-и днів
- до 30 денного віку
Для септичної форми колібактеріозу характерними є:
- виснаження
- зневоднення
- гіпотрофія
- діарея
- інтоксикація ендотоксинами
У телят, за колібактеріозу, крововиливи найчастіше виявляють:
- у кишечнику
- під епікардом
- в сичузі
- в клапанах серця
-під капсулою печінки
- в суглобах
- в очеревині
- під капсулою нирок
За колібактеріозу телят катаральне або катарально-геморагічне запалення виявляють переважно в:
- нирках
- серці
- сичузі
- легенях
- тонкому кишечнику
- сліпій кишці
- ободовій кишці
- прямій кишці
- печінці
За колібактеріозу телят селезінка зазнає наступних змін:
- гіпертрофії
-гіперплазії
- септичне припухання
-гіпоплазія
- незначна атрофія
У хутрових звірів колібактеріоз має перебіг:
- абортивний
- гострий
- підгострий
- хронічний
- латентний
Поросята переважно хворіють колібактеріозом:
- в перший день після народження
- в перші десять днів життя
- після десятиденного віку
- після двадцятиденного віку
- після відлучки від свиноматки
У поросят, за колібактеріозу, патолого-анатомічно виявляють:
- запалення головного мозку
- катаральне або катарально-геморагічне запалення шлунку і тонкого кишечнику
- катаральне або катарально-геморагічне запалення товстого кишечнику;
- запалення легень
- запалення нирок і селезінки
- дистрофічні явища в серці, печінці, нирках;
- зневоднення
- септичні явища в селезінці
Для енцефалітної форми колібактеріозу у хутрових звірів характерні:
- гострий перебіг
- хронічний перебіг
- зневоднення
- виснаження
- потовщення кісток черепа
- порушення зростання кісток черепа
- анемія оболонок мозку
- гіперемія оболонок мозку
- гідроцефалія
Коліентеротоксемією хворіють поросята:
- зразу після народження
- в перші 10 днів життя
- через 5-10 днів після відлучення від свиноматки
- в місячному віці
- в двомісячному віці
Сприяють виникненню коліентеротоксемії:
- дефіцит білкових речовин в раціоні
- надмірна кількість вуглеводів в раціоні
- дефіцит Са і Р і їх незбалансованість
- наявність в кормах важкозасвоюваних білків
Першими за коліентеротоксемії гинуть:
- поросята незадовільної вгодованості
- добре вгодовані поросята
- поросята з ознаками відставання в рості
Ззовні трупа, за коліентеротоксемії, можна спостерігати:
- ознаки діареї
- зневоднення
- набряк повік
- ціаноз шкіри вушних раковин, підгруддя і живота
- жовтувате забарвлення склери, шкіри і слизових оболонок
- крововиливи в шкірі
За коліентеротоксемії у шлунку можна виявити наступні зміни:
- незначне наповнення кормовими масами
- значне наповнення кормовими масами
- катарально-геморагічне запалення
- ерозії в слизовій оболонці і крововиливи
- виразки
- набряк підслизової основи
- ерозії
За коліентеротоксемії зміни в тонкому кишечнику:
- застій хімусу
- катаральне запалення
- плямисті крововиливи
- гіперплазія пейєрових бляшок
- зміни несуттєві
- поодинокі виразки
- набряк брижі і підслизової основи
За коліентеротоксемії зміни в товстому кишечнику:
- набряк брижі і підслизової основи
- катаральне запалення
- геморагічне запалення
- дифтеритичне запалення
- копростаз
- некроз солітарних фолікулів
- гіпертрофія структур слизової оболонки
За коліентеротоксемії зміни в селезінці:
- не виражені
- септичне припухання
- гіперплазія селезінки
За коліентеротоксемії зміни в печінці:
- паренхіматозна жовтяниця
- зерниста дистрофія
-артеріальна гіперемія
- застійна гіперемія
- жировий гепатоз
- крововиливи під капсулою
- некрози
Колібактеріоз птахів має перебіг:
- надгострий
- гострий
- підгострий
- хронічний
- латентний
Колібактеріоз птахів виникає переважно:
- у молодняку
- у дорослої птиці
- у дорослої птиці і молодняку
У курчат до 14-20-денного віку колібактеріоз супроводжується:
- запаленням легень та повітроносних мішків
- запаленням травного каналу
- запаленням серозного покриву грудо-черевної порожнини
За колібактеріозу птиці на розтині типовими змінами є:
- асцит
- дифузний фібринозний перитоніт
- геморагічний перитоніт
- жовтковий перитоніт
- селезінка збільшена
- селезінка зменшена
- селезінка не зазнає змін
- трупи курчат задовільної вгодованості
- трупи курчат незадовільної вгодованості
- трупи курчат виснажені
За колібактеріозу дорослої птиці в органах розмноження виявляють:
- розрив яєчника
- крововиливи в яєчнику
- оваріїт
- атрофію яєчника
- сальпінгіт
- звуження яйцепроводу
- непрохідність яйцепроводу
Колігрануломатоз захворювання, яке має:
- гострий перебіг
- підгострий перебіг
- хронічний перебіг
На колігрануломатоз хворіти можуть:
- кури
- гуси
- качки
- індики
- всі види птахів
Основною ознакою колігрануломатозу є:
- дифузне запалення кишечнику
- утворення інфекційних гранульом в печінці і сліпих кишках
- хронічне запалення репродуктивних органів
- тривала інтоксикація і дистрофії в паренхіматозних органах
- утворення пухлин в кишечнику, печінці та інших органах
За колігрануломатозу вузлуваті утворення на розрізі представлені:
- саловидною тканиною
- зліпком фібрину
- коагуляційним некрозом
- фібринозно-жировою тканиною
Гемобластози - це група захворювань:
- яка характеризується системним розмноженням зрілих клітин кровотворних органів
- пухлинної природи, які розвиваються в органах кровотворення
- яка характеризується атиповим розростанням тканин організму
Мішенню онкогенних вірусів є:
- стволова кровотворна клітина
- молоді клітини кровотворних органів
- поліпотентна клітина
При гемобластозах клінічні ознаки:
- специфічні
- не специфічні
- специфічні і не специфічні
Серед гемобластозів найчастіше зустрічаються:
- лейкози
- лімфосаркоми
- лімфогранулематоз
Лімфогенез проходить:
- селезінці
- печінці
- лімфатичних вузлах
- нирках
- пеєрові бляшки
- щитоподібна залоза
- солітарні фолікули
- червоний кістковий мозок
При лімфоїдному лейкозі великої рогатої худоби лімфатичні вузли:
- збільшені
- не збільшені
- однорідно світло-сірі
- не однорідно світло-червоні
- симетрично збільшені
- асиметрично збільшені
При лімфоїдному лейкозі великої рогатої худоби селезінка:
- однорідна світло-червона
- мозаїчна
- на розрізі зерниста
- на розрізі сальна
- септична
При мієлоїдному лейкозі великої рогатої худоби мішенями вірусу є клітини:
- селезінки
- печінки
- лімфатичних вузлів
- червоного кісткового мозку
При мієлоїдному лейкозі великої рогатої худоби спостерігаються збільшення соматичних вузлів:
- симетричне
- асиметричне
- можуть містити крововиливи
- крововиливів не виявляють
При мієлоїдному лейкозі великої рогатої худоби селезінка:
- мозаїчна
- однорідна
- однорідно-сіро-червона (на розрізі)
- однорідно малинова (на розрізі)
- ламка
- резиноподібна
При лімфогранулематозі у птахів пухлинний процес у вигляді множинних осередків розвивається:
- печінка, нирки, селезінка
- під серозним покривом за ходом травного каналу
- в слизовій оболонці кишечнику
- в стінці кишечнику
Класична хв. Марека виникає у птиці віком:
- 1-6 міс.
- 6 міс. і старше
- у всіх вікових групах
Гостра форма хв. Марека виникає у птиці віком:
- 1 - 6 міс.
- 6 міс. і старше
- у всіх вікових групах
При розвитку класичної форми хв. Марека можна виявити:
- сіроокість
- запальні процеси в травному каналі
- парези
- дистрофічні зміни в паренхіматозних органах
- паралічі
- явища геморагічного діатезу
При розвитку гострої форми хв. Марека можна виявити:
- парези, паралічі
- явища геморагічного діатезу
- опухоподібні салоподібні розрости в підшкірній клітковині, м'язах
- запальні процеси в травному каналі
- дистрофічні зміни в паренхіматозних органах
Пухлини - це:
- атипові розростання тканин, які носять захисно-пристосувального характеру
- атипові розростання тканин, які не носять захисно-пристосувального характеру
Суть теорії виникнення пухлин за Р. Вірховим:
- фізико - хімічне подразнення
- вплив вірусів
- зародкова теорія
- ендогенна теорія
Суть теорії виникнення пухлин за П. Раусом:
- фізико - хімічне подразнення
- вплив вірусів
- зародкова теорія
- ендогенна теорія
Суть теорії виникнення пухлин за Конгеймом:
- фізико - хімічне подразнення
- вплив вірусів
- зародкова теорія
- ендогенна теорія
Характеристика доброякісних пухлин:
- складаються із диференційованих клітинних елементів
- складаються із недиференційованих клітинних елементів
- мають інфільтративний ріст
- мають експансивний ріст