Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, м. Кременчук, Україна
Особливості впровадження елементів дистанційного навчання у процес соціально-гуманітарної підготовки магістрів природничих спеціальностей
Н.В. Попенко
Анотація
дистанційний навчання магістр природничий
Обґрунтовано особливості впровадження елементів дистанційного навчання у процес соціально-гуманітарної підготовки магістрів природничих спеціальностей. Визначено основні фактори, що обумовлюють необхідність впровадження дистанційного навчання у процес підготовки магістрів природничого спрямування: зміна стилю навчання в магістратурі; поглиблення інтеграції навчання з науково-дослідною діяльністю; зміна способу життя майбутніх магістрів. Виділено основні принципи побудови та впровадження елементів дистанційних навчальних курсів в освітній процес підготовки магістрів, а саме: вільний вибір майбутнім магістром професійно-освітньої траєкторії; створення умов для самореалізації майбутнього магістра у творчій та дослідницькій діяльності; актуалізація і врахування соціально-професійного досвіду майбутнього магістра.
Ключові слова: освітній процес, дистанційне навчання, магістри природничих спеціальностей, соціально - гуманітарна підготовка.
Особенности внедрения элементов дистанционного обучения в процесс социально-гуманитарной подготовки магистров естественных специальностей
Н.В. Попенко
Кременчугский национальный университет имени Михаила Остроградского, г. Кременчуг, Украина
Аннотация
Обоснованы особенности внедрения элементов дистанционного обучения в процесс социально - гуманитарной подготовки магистров естественных специальностей. Определены основные факторы, которые обусловливают необходимость внедрения дистанционного обучения в процесс подготовки магистров естественного направления: смена стиля обучения в магистратуре; углубление интеграции обучения с научно - исследовательской деятельностью; смена стиля жизни будущих магистров. Выделены основные принципы построения и внедрения элементов дистанционных курсов в образовательный процесс подготовки магистров, а именно: свободный выбор будущими магистрами профессионально-образовательной траектории, создание условий для самореализации будущего магистра в творческой и исследовательской деятельности, актуализация и учет социально-профессионального опыта будущего магистра.
Ключевые слова: образовательный процесс, дистанционное обучение, магистры естественных специальностей социально-гуманитарная подготовка.
Features of distance learning elements implementation in the process of social and humanitarian training of masters of natural specialties
N. Popenko
Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, Kremenchuk, Ukraine
Annotation
Purpose. The article is dedicated to the substantiation of the distance learning elements features implementation in the educational process of Masters of Natural Sciences. Methodology. The research is carried out a theoretical analysis of regulatory and educational research literature on distance education; the main factors determining the necessity of introduction of distance education in the process of social and humanitarian training of Masters of Natural Science are determined. Results. The study of the professional training content of the Masters of Natural Sciences indicates the existence of a shortage of study time for the study of social and humanitarian disciplines that are necessary for the future specialist for successful professional activities. Therefore, we give the key role in shaping the social and humanitarian competence of future Masters of Natural Sciences in a qualitatively structured and managed distance independent work, because in the system of distance education the content of the teaching material can be varied in the light of the needs of education providers. Originality. Master's education as an adult education should create the conditions for the reflection in the future professionals to work and communicate, and focus on the best examples of professional skills. The use of an acmeological approach to the design of a distance educational process and is aimed at the implementation of quality training. The arguments given in the article allowed to highlight the basic principles of constructing and implementing the elements of distance education courses in the educational process of Masters of Natural Sciences, namely: the future Master's free choice of professional educational trajectory; creation of conditions for self -realization in creative and research activity; updating and taking into account the social and professional experience of the future Master's Degree. Practical value. The facts of our study indicate the need to introduce the elements of the distance education courses in social and humanitarian disciplines developed on the basis of the Moodle platform. Established distance courses are integrated and structurally consist of functionally-agreed blocks: instructional, educational, informational, communicative and controlling ones. Conclusions. The work on the formation of social and humanitarian competence in the conditions of distance education, the proper level of mastering the fundamental provisions of the training theoretical component supported by the necessary practical skills is the basis for the formation of a coherent system of knowledge, skills and competences of the future Master of Natural Sciences for the construction of a successful professional career.
Key words: educational process, distance learning, Masters of Natural Sciences, social and humanitarian training.
Актуальність роботи
Зміни, що відбуваються сьогодні в суспільстві, вимагають адекватної трансформації системи освіти, а саме: забезпечення можливості навчатися протягом усього життя, надання всім громадянам рівних можливостей доступу до отримання освіти завдяки зняттю вікових, соціальних та організаційних обмежень, можливості формування й реалізації індивідуальної освітньої траєкторії для кожного майбутнього фахівця з урахуванням його психофізіологічних особливостей, уподобань, інтересів та здібностей, можливості обирати певні навчальні курси та зручний для суб'єкта навчання час. Сучасна модернізація вищої освіти стимулюється соціальним замовленням суспільства, а тому ставить нові вимоги до рівня підготовки майбутніх фахівців, а саме: уміння знаходити, аналізувати і систематизувати важливу інформацію, розвиток критичного мислення, самостійна творча діяльність. Здобувачам вищої освіти необхідно сьогодні навчитися працювати з великим обсягом інформації: розуміти основний смисл того, що вони вивчають, спиратися на факти, узагальнювати відомий матеріал та робити обґрунтовані висновки. Тому посилюється інформатизація освіти, відбувається включення до системи освіти інформаційного середовища і залучення Інтернет-ресурсів. Відбувається зміна парадигми освіти - значна роль надається методам активного пізнання, самоосвіті, дистанційному навчанню (ДН).
Про активний розвиток ДН свідчить низка нормативних документів та положень законодавства України - Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті (2013), Законах України «Про освіту» (2017), «Про вищу освіту» (2014), Державній програмі «Освіта» (Україна XXI століття) (1993), «Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні» (2000), «Положенні про дистанційне навчання» (2013).
На основі узагальнення результатів аналізу літературних джерел ми виділили праці як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, що викликають особливий інтерес та присвячені питанням теорії і практики ДН, зокрема: змісту, розвитку та науковому забезпеченню дистанційної освіти (В. Биков, М. Михальченко, Л. Лещенко, П. Стефаненко); організаційно - педагогічним основам дистанційної освіти, організації ДН в післядипломній освіті (Н. Жевакіна, Н. Корсунська, В. Олійник, П. Таланчук, та інші); використання Інтернету в сучасному суспільстві, психолого-педагогічні аспекти і технології створення дистанційних курсів (Н. Болюбаш, В. Кухаренко, Т. Олійник, В. Рибалко, та інші); можливостям та перспективам ДН у закладах вищої освіти (ЗВО) України та за кордоном (Р. Гуревич, В. Жулькевська, К. Корсак, Б. Шуневич та інші).
Переважна більшість вчених у своїх наукових працях підкреслюють необхідність впровадження ДН в освітній процес ЗВО. Однак, питання впровадження ДН у процес соціально-гуманітарної підготовки магістрів природничих спеціальностей, на нашу думку, досліджено не достатньо і потребує додаткового вивчення та розробки.
Мета пропонованої статті полягає у визначенні та обґрунтуванні особливостей впровадження елементів ДН в освітній процес магістрів природничого спрямування.
Матеріал і результати досліджень
Аналіз науково-педагогічних досліджень свідчить, що різні вчені по-різному визначають ДН, але всі вони спільні в тому, що у визначення дистанційного навчання входять такі три компоненти: відкрите навчання, комп'ютерне навчання, комп'ютерна система комунікацій (Інтернет) [1].
Основу освітнього процесу при ДН складає цілеспрямована і контрольована інтенсивна самостійна робота студента, який може навчатися в зручному для себе місці, за індивідуальним розкладом, маючи при собі комплект спеціальних засобів навчання і погоджену можливість контакту з викладачем. Дистанційні форми навчання надають широкі можливості при розробці навчальних програм, орієнтованих на активізацію пізнавальної діяльності осіб, що навчаються, підготовки студентів до творчої самостійної роботи, реалізації ідеї індивідуального та диференційованого підходу в процесі навчання [2]. В Україні дистанційне навчання перебуває на етапі активного становлення, вивчається світовий досвід у галузі ДН, розробляється відповідна теоретична база, створюються центри ДН, накопичується практичний досвід. Розуміючи важливість процесу розвитку ДН, робоча група Міністерства освіти і науки України (МОНУ) розробила Положення про дистанційне навчання [3]. Положення визначає основні, визначальні принципи побудови ДН у ЗВО.
Розглянемо актуальні для нашого дослідження аспекти Положення:
дистанційна форма навчання з прийняттям Положення нарешті стала «не експериментальною», а повноцінною окремою формою навчання;
чітко визначено можливу сферу застосування дистанційного навчання в різних закладах освіти;
передбачено гнучкі умови впровадження дистанційного навчання як окремої форми і дистанційних технологій в освітньому процесі за всіма іншими формами навчання;
передбачено можливість дистанційного навчання іноземців, що вкрай необхідно для участі українських ЗВО у повноцінному конкурентному світовому освітньому середовищі. Це потребує повноцінних навчальних матеріалів іноземними мовами, насамперед англійською [4].
Як вже було зазначено, основною формою організації освітнього процесу за дистанційною формою є самостійна робота. Крім того, у ЗВО під час організації освітнього процесу за будь-якою формою навчання можна використовувати технології дистанційного навчання для навчально-методичного забезпечення самостійної роботи, контрольних заходів, а також і під час занять. Освітній процес організовується відповідно до освітніх програм та затверджених навчальних планів з урахуванням їх адаптації до ДН.
Проаналізуємо та визначимо актуальність та особливості впровадження елементів ДН у процес професійної підготовки магістрів природничих спеціальностей та її соціально-гуманітарної складової.
Перехід до багаторівневої підготовки фахівців у ЗВО змінює не лише підходи до організації освітнього процесу, а і принципи цілепокладання та самомотивацію тих, хто навчається. Майбутній магістр природничої галузі повинен володіти високим ступенем самостійності, відповідальності, готовністю поповнювати свої знання протягом всього життя, його конкурентноздатність повинна визначатися не лише ступенем адаптації до сфери професійної діяльності, здатністю до перенавчання та оволодіння суміжними професіями, а й готовністю до неперервного саморозвитку та самоосвіти.
Магістерська освіта природничого спрямування є процесом і результатом опанування здобувачем освіти програми підготовки магістра, що спрямована на розвиток професійних, особистісних якостей та дослідницької компетентності в сфері професійної діяльності, які дозволять розв'язувати науково- технологічні задачі та проблеми інноваційного характеру в галузі природничих наук та здійснювати в цих сферах науково-дослідну діяльність.
Визначимо основні фактори, що обумовлюють необхідність впровадження елементів ДН до соціально-гуманітарної підготовки магістрів природничих спеціальностей.
По-перше, в умовах магістратури змінюється сам стиль навчання: значна частина навчального часу проходить не в аудиторії з викладачем, а в режимі самостійної роботи.
Аналіз змісту соціально-гуманітарної складової навчальних планів підготовки магістрів природничого спрямування провідних ЗВО, демонструють, що існує реальний дефіцит навчального часу на вивчення дисциплін соціально-гуманітарного спрямування. Тижневе навчальне навантаження для соціально-гуманітарних дисциплін складає 1-2 години, що складає 8-11% загального навантаження.
Цілком очевидно, що в умовах постійного збільшення обсягу нової інформації з соціально - гуманітарних знань і обмеження часу на її засвоєння, ключова роль у формуванні соціально - гуманітарної компетентності майбутнього магістра природничої галузі відводиться самостійній роботі.
І тут варто зазначити, що самостійна робота студентів в умовах ДН має ряд принципових переваг та відмінностей від самостійної роботи під час традиційного навчання:
- по-перше, самостійна робота в умовах ДН є абсолютно керованою викладачем оскільки на кожному її етапі ставляться конкретні мета та завдання, а також постійно контролюється їх виконання. За необхідності надаються оперативні консультації та допомога з боку викладача, як в режимі online так і в режимі offline (Інтернет, електронна пошта, скайп, телефон, сучасні месенджери: Viber, Telegram, WhatsApp та ін.);
по-друге, самостійна робота здійснюється за індивідуальним планом, у зручному для здобувача освіти місці, темпі, послідовності;
по-третє, навчально-методичне забезпечення самостійної роботи не обмежується лише методичними рекомендаціями, переліком літературних джерел та тем для опанування, а здійснюється за допомогою спеціалізованих дистанційних навчальних комплексів, курсів та інших комп'ютерних засобів навчання;
по-четверте, здобувач вищої освіти повинен володіти методами планування та організації самостійної роботи з навчальним матеріалом в системі ДН, мати навички самоосвіти та навички роботи з комп'ютером і мережею Інтернет.
Відмінні показники самостійної роботи при дистанційному та традиційному навчанні наведені у табл. 1.
Отже, якісно структурована та керована дистанційна самостійна робота під час соціально- гуманітарної підготовки в умовах дефіциту навчального часу, сприятиме формуванню соціально - гуманітарної компетентності у майбутніх магістрів природничої галузі.
По-друге, поглиблюється інтеграція навчання з науково-дослідною діяльністю (НДД). Замість традиційного репродукування знань майбутні магістри залучаються до процесу пошуку та відкриття нових знань.