Провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України, Віктор Лір, розглянув цінові особливості газового ринку, а також наголосив на тому, що після вступу до СОТ Україна отримала можливість впливати на питання участі РФ в Енергетичній Хартії. Окремо було зазначено, що географічне положення України дає їй певні переваги, - але разом з тим для нас виникає необхідність перебудувати своє стратегічне мислення, насамперед - чітко визначити та розмежувати функції держави та ринку.
Доповідь Олексія Воловича, директора Одеської філії Національного інституту стратегічних досліджень, була присвячена проекту газопроводу «Білий потік» та позиціям причетних до його впровадження сторін щодо перспектив його реалізації.
Федір Медвідь, заступник завідувача кафедри Національного університету Державної податкової служби України, проаналізував питання енергетичної безпеки України крізь призму Стратегії національної безпеки, особливо відмітивши необхідність зняття з України «ярликів» ненадійності, на появу яких впливає неконсолідованість українського суспільства та якість української економіки.
Геннадій Рябцев, заступник директора НТЦ “Психєя” з наукової роботи, головний редактор Нафтового огляду “Термінал” зосередив увагу на потребі інтенсифікації розвитку транзитного потенціалу України вже до 2010 року, тому що зволікання у цій сфері може призвести до вкрай несприятливих економічних наслідків. В умовах сучасного стану газотранспортних систем України, по мірі зростання техногенних ризиків, все актуальнішим стає питання модернізації цих мереж, оскільки, якщо Європа не буде впевнена в надійності поставок, вона може поступитися питаннями диверсифікації на користь надійності джерел енергопостачання.
На другій сесії обговорювалися актуальні проблеми транспортно-комунікаційної галузі та можливості реалізації транзитного потенціалу України як на залізничному транспорті, так й у морській та автотранспортній галузях.
З тематичною доповіддю на другій секції виступив державний експерт відділу енергетичної та транспортно-комунікаційної безпеки НІПМБ Дмитро Могильний: «Актуальні питання розвитку транзитного потенціалу України в транспортній галузі». На його думку, експорт транспортних послуг може і повинен бути такою ж важливою складовою ВНП, як і експорт товарів. Основною ж проблемою реалізації конкурентних переваг України на світовому ринку є невідповідність її транспортної системи умовам, що склалися на світовому ринку товарів та послуг. У доповіді було виокремлено ряд важливих причин суперечностей між конкурентними перевагами України на світовому ринку та їх використанням, та висловлено пропозиції стосовно розв’язання цих проблем.
Володимир Шевченко, заступник директора Одеської філії Інституту стратегічних досліджень, у своєму виступі розглянув участь України у колективних проектах з вирішення питань морської безпеки, а також основні проблеми розвитку портів та відзначив, що Україна може втратити ресурсний потенціал у цій галузі. Також, з його точки зору, у транспортній сфері Україна повинна насамперед вирішити питання оновлення рухомого складу залізниць і морських портів, а також кваліфікації спеціалістів дорожніх служб.
Директор департаменту Міністерства транспорту та зв’язку України, Григорій Легенький, навів дані щодо динаміки транзитних перевезень за останні роки та окреслив подальші перспективи у цій галузі, виходячи зі зростання обсягів світової торгівлі. Крім того він наголосив на тому, що основним орієнтиром для інвестицій у розвиток транзитного потенціалу України, має бути не державний бюджет, а приватний капітал. Тут необхідно створити однакові умови для залучення інвестицій до різних сфер, оскільки на сьогоднішній день спостерігаються певні диспропорції, наприклад, у значному відставанні у розвитку припортових залізничних станцій у порівнянні з розвитком самих портів.
Ігор Корнілов, завідувач відділу Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України, зазначив, що у транспортній галузі на сьогоднішній день існує 3 основні типи проблем, своєчасне розв’язання яких необхідне для ефективної реалізацій транзитного потенціалу України. По-перше, забезпечення переміщення вантажів з центральних регіонів до портів та прикордонних переходів, по-друге, питання Одеського транспортного вузла, по-третє, проблема участі України в міжнародних транспортних коридорах (зокрема, МТК№9).
Професор Київського національного університету внутрішніх справ, Петро Біленчук, у своєму виступі приділив увагу необхідності нової наукової класифікації понять для адекватного опису діючої інфраструктури. Також він проаналізував стан розвитку дорожніх і шляхових проблем автомобільного транспорту, питання наближення до євростандартів та можливі моделі подальшого шляху України в напрямку інтеграції до Європи.
Завідувач відділу Одеського філіалу Національного інституту стратегічних досліджень, Олексій Хумаров, висвітлив питання забезпечення конкурентоспроможності української економіки за рахунок ефективного використання транзитного потенціалу держави.
Олена Никіфорук, старший науковий співробітник відділу проблем розвитку і розміщення транспорту РВПС НАН України, розглянула перспективи реалізації інтегрального потенціалу соціально-економічного розвитку України в транспортній сфері, сучасний стан транзитних перевезень через територію України та можливість залучення транзитних вантажопотоків на територію України з інших країн.
Ігор Матвіїв, начальник управління зовнішніх зв’язків “Укрзалізниці”, навів сучасні наріжні проблеми в галузі залізничного транспорту. Серед них: нагальна потреба модернізації та збільшення кількості рухомого складу, необхідність розвитку інфраструктури у східних частинах України та підвищення координуючої ролі Мінтрансу. Також він підкреслив, що варто уважно проводити аналіз тарифних умов інших країн, щоб не припустити переорієнтації транзитних шляхів у невигідних для України напрямках.
Юрій Меркулов, заступник начальника головного комерційного управління “Укрзалізниці” детальніше розкрив особливості залучення приватного капіталу до укпомлектування рухомого складу залізничного транспорту, а також механізми взаємодії з російськими компаніями для забезпечення перевезень на внутрішньому ринку України та для забезпечення розвитку її транзитного потенціалу.
Заступник начальника відділу Державного комітету статистики України, Ірина Сенчук, навела дані щодо обсягів перевезень за 2007 рік, динаміки та складу транзитних вантажів в останні роки, зокрема - енергоносіїв.
Лариса Хомич, старший науковий співробітник Одеської філії Національного інституту стратегічних досліджень, говорила про необхідність перегляду вузько галузевих підходів у функціонуванні окремих видів транспорту та розробки інтегрованої стратегії розбудови транзитно-транспортної інфраструктури.
На думку Тетяни Стародуб, державного експерта Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України, Україна повинна залучати іноземні інвестиції для розв’язання питань, що виникають в процесах розвитку її транзитного потенціалу, - та запропонувала перелік міжнародних проектів, яким у цьому контексті варто приділити особливу увагу.
Доповідь Романа Лапшина, головного консультанта, Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України, стосувалася шляхів комплексного розвитку транспортної мережі Півдня України.
Цікаво, що за матеріалами
конференції планується видання наукової збірки доповідей.[3]
Висновки
Україна має потужний енерготранзитний потенціал, який повинен стати стратегічним орієнтиром розвитку нафтогазового комплексу для зменшення енергетичної залежності та забезпечення національних інтересів. Існуючі транзитні системи газо- і нафтопроводів та їх подальший розвиток є важливим фактором надійності і безпеки енергозабезпечення та євроінтеграції.
Гарантування безпеки поставок
енергетичних продуктів має досягатися через диверсифікацію джерел і маршрутів
постачання природного газу в Україну шляхом участі у міжнародних проектах
транспортування газу до Європи з Туркменістану, Азербайджану, Ірану та інших
країн. Ці пріоритетні позиції забезпечують подальший розвиток транзитного
потенціалу, що позитивно вплине на розвиток національної економіки, дозволить
збільшити інвестиційні потоки та підвищить рівень енергетичної безпеки України.
Джерела
1. Енергетичні ресурси та потоки/ За ред. Шидловського А.К. - К.: УЕЗ, 2003.-с. 410.
. Земляний Н. Чинники безпеки нафтопроводів при виборі варіантів диверсифікації постачання нафти в Україну/ Н. Земляний, В. Бараннік
. Круглий стіл «Проблеми та механізми реалізації транзитного потенціалу України»
. Нафтопереробна промисловість України: стан, проблеми і шляхи розвитку [Електронний ресурс] // Національна безпека і оборона. - 2006. - № 3 (75).