Загальне керівництво за організацію робіт з охорони праці покладено на перших керівників, головних спеціалістів, керівників виробничих дільниць.
Управління охороною праці передбачає виконання наступних функцій: контроль за станом охорони праці; планування робіт з охорони праці; стимулювання підвищення рівня охорони праці; організація і координація робіт з охорони праці; виховання та укріплення дисципліни.
Ці функції є обовʼязковими для виконання всіма керівниками та спеціалістами структурних підрозділів і функціональних служб підприємств, організацій та установ.
Керівники підприємств у своїй діяльності з охорони праці керуються законодавчими і нормативними актами, наказами і розпорядженнями вищих органів, несуть відповідальність за стан охорони праці на підприємстві і повинні:
1. Забезпечувати створення здорових і безпечних умов праці на робочих місцях, дотримання чинних стандартів ССБТ, правил і норм охорони праці; упровадження передового досвіду.
2. Наказом по підприємству кожного рокупризначати посадових осіб, відповідальних за охорону праці укожній галузі виробництва, цеху, ділянці, бригаді.
3. Комплектувати службу охорони праці відповідно до штатнихнормам; забезпечувати безпосередньо керівництво цієї служби; не допускати використання спеціалістів з охорони праці не за призначенням і виділяти їм транспорт для проведення оперативної роботи.
4. Укладати колективний договір;затверджувати спільно з профкомом заходи з охорони праці і попереджанням пожеж та забезпечувати їх матеріальними засобами.
5. В установленому порядку брати участь у розслідуванні нещасних випадків.
6. Регулярно перевіряти стан охорони праці в галузях, цехах, виробничих ділянках, бригадах; розглядати стан умов праці на виробничих нарадах, засіданнях, зборах.
7. Забезпечувати проведення паспортизації санітарно-технічного стану підприємств, цехів, ділянок; розробку і виконання комплексних планів для поліпшення умов праці.
8. Своєчасно організовувати складання заявок на засоби індивіду-ального захисту і забезпечувати видачу працівникам спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів, мила, молока та лікувально-профілактичного харчування.
9. Організовувати правильне збереження, прання, хімчистку, сушку, знешкодження і ремонт засобів індивідуального захисту.
10. Забезпечувати працівників санітарно-побутовими приміщеннями за чинними нормами.
11. Організовувати пропаганду охорони праці; обладнання кабінету і кутів з охорони праці.
12. Забезпечувати літературою, інструкціями, правилами, учбово-наочними посібниками і технічними засобами навчання.
13. Організовувати своєчасне навчання, перевірку знань і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.
14. Забезпечувати перевезення працівників, студентів, школярів при виконанні с/г робіт на автобусах або спеціально обладнаних автомобілях.
15. Забезпечувати фінансування заходів з охорони праці.
16. Забезпечувати розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, а також нещасних випадків, які сталися дорогоюна роботу і з роботи; своєчасно представляти звітність зробочого травматизму.
Головні спеціалісти підприємств у своїй роботі з охорони праці керуються законодавчими і нормативними актами, наказами, розпорядженнями вищих органів і керівників господарств, несуть відповідальність за стан охорони праці в керованій ними галузі та повинні:
1. Забезпечувати здорові і безпечні умови праці на робочих місцях угалузі та дотримання правил і норм з охорони праці.
2. Направляти працю спеціалістів галузі на попереджання нещасних випадків та профзахворювань; розробляти та здійснювати необхідні заходи з поліпшення умов і безпеки праці.
3. Забезпечувати проведення паспортизації санітарно-технічного стану цехів, ділянок, бригад, а також розробку та виконання комплексних планів поліпшення умов праці.
4. Впроваджувати прогресивні технології, механізацію та автоматизацію процесів; забезпечувати безпеку праці, особливо жінок та підлітків; вживати заходи щодо впровадження стандартів, досягнень науки, техніки та передового досвіду з охорони праці.
5. Забороняти роботу на ділянках у разі виникнення загрози життя та здоров’я людей; не допускати до експлуатації несправні машини та обладнання.
6. Організовувати спільно з керівниками підрозділів своєчасне випробування, технічне посвідчення і реєстрацію котлів та посудин, працюючих під тиском, вантажопіднімальних машин та механізмів, контрольно-вимірювальних приладів та іншого обладнання, яке підлягає періодичному випробуванню і огляду.
7. Забезпечувати санітарно-побутове обслуговування працівників угалузі відповідно чинних норм і правил.
8. Вести пропаганду охорони праці і забезпечувати галузь літературою, інструкціями, правилами, стандартами, учбово-наочними посібниками; оснащати кутки з охорони праці.
9. Проводити вступний інструктаж з охорони праці з кожним новим працівником, якщо цьому зобовʼязує наказ по підприємству.
10. Контролювати своєчасність та якість проведення первинного, повторного, позапланового, цільового інструктажів на робочих місцях та правильність їх оформлення і реєстрації.
11. Організовувати та брати участь у навчанні спеціалістів середньої ланки, робітників та службовців з охорони праці з перевіркою їхніх знань.
12. Убезпечувати перевезення людей на автобусах та спеціально обладнаних автомобілях.
13. Складати та затверджувати маршрути пересування техніки з однієї ділянки виробництва на іншу; контролювати використання машин та механізмів, виділених в їхнє розпорядження для проведення робіт на підприємництві; приймати заходи для проведення медичних оглядів водіїв транспортних засобів.
14. Розробляти інструкції з охорони праці в керованій галузі.
15. Брати участь в організації та проведенні “Дня охорони праці”, громадських оглядів-конкурсів, виставок, вітрин з охорони праці.
16. Сприяти організації санітарних постів та проведенню періодичних медоглядів працівників.
17. Своєчасно складати заявки на засоби індивідуального захисту і контролювати видачу спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування.
18. Вести облік та аналіз виробничого травматизму і профзахворювань та брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві в керованій галузі.
Інженер з охорони праці підприємства призначається та звільняється з посади наказом керівника підприємства з числа осіб, які мають вищу або середню спеціальну освіту і працює під керівництвом керівника підприємства. Забороняється покладати на інженера з охорони праці обовʼязки, не повʼязані з питаннями охорони праці.
Інженер з охорони праці проводить свою роботу за планом, затвердженим керівником підприємства, і вирішує покладені на нього завдання спільно з іншими спеціалістами та профкомом підприємства.
Інженер з охорони праці у своїй роботі керується законодавчими актами, наказами і розпорядженнями вище стоячих органів і органів Держнагляду з охорони праці.
Обовʼязками інженера з охорони праці є:
1. Організація роботи зі створення здорових та безпечних умов праці, попередження виробничого травматизму і профзахворювань на підприємстві.
2. Упровадження досягнень науки, техніки та передового досвіду з охорони праці.
3. Розробка спільно з спеціалістами структурних підрозділів та профкомом плану поліпшення умов праці і санітарно-оздоровчих заходів та здійснення контролю за його виконанням.
4. Надання допомоги спеціалістам у розробці та переогляді інструкцій з охорони праці на робочих місцях, а також у проведенні паспортизації санітарно-технічного стану виробничих ділянок та обʼєктів.
5. Участь у комісіях з приймання в експлуатацію побудованих або реконструйованих виробничих обʼєктів, техніки з ремонту, періодичних, технічних оглядів машин та обладнання, при цьому треба звертати велику увагу на присутність запобіжних пристроїв та інших засобів захисту працівників.
6. Здійснення контролю за складанням заявок на засоби індивідуального захисту та своєчасністю видачі спецодягу, спецвзуття, захисних пристосувань, молока, лікувального харчування.
7. Організація і проведення спільно з іншими спеціалістами і профкомом перевірок стану охорони праці на виробничих ділянках.
8. Контроль за своєчасним фінансуванням заходів з охорони праці і використанням виділених коштів за призначенням.
9. Участь у проведенні іспитів та технічному освідченні парових і водогрійних котлів, посудин, які працюють під тиском, вантажопідйомнихмашин і механізмів, контрольних приладів, які підлягають періодичному випробуванню та освідченню.
10. Організація спільно з головними спеціалістами навчання і перевірки знань працівників.
11. Контроль своєчасності і якості проведення інструктажів на робочих місцях з охорони праці, а також періодичних медоглядів та забезпечення аптечками виробничих ділянок.
12. Контроль за виконанням заходів з протипожежного захисту.
13. Організація пропаганди безпечних методів праці; обладнання кабінету та кутків з охорони праці; забезпечення правовою, нормативною і технічною документацією, плакатами та іншими посібниками з охорони праці.
14. Проведення вступного інструктажу з охорони праці.
15. Проведення спільно з профкомом “Дня охорони праці” та оглядів з охорони праці.
16. Участь у розслідуванні нещасних випадків відповідно до “Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві”.
17. Здійснення контролю за безпечним використанням транспортних засобів і проведенням передрейсових та післярейсових медоглядів водіїв.
18. Складання звітності з охорони праці по формам і ведення документації з охорони праці.
19.1. Перевіряти стан охорони праці в усіх підрозділах підприємства та давати обовʼязкові для виконання всіма спеціалістами та іншими працівниками розпорядження по усуненню недоліків, які можуть бути скасовані тільки розпорядженням керівника підприємства.
19.2. Використовувати службовий транспорт для оперативної роботи з охорони праці.
19.3. Забороняти, з повідомленням про це керівника підприємства, як експлуатацію автомобілів, тракторів, комбайнів, машин, обладнання, котельних установок, посудин, які працюють під тиском, піднімально-транспортних засобів та контрольно-вимірювальних приладів, будов та споруд і проведення робіт, якщо це загрожує життю та здоровʼюпрацівників або може призвести до аварії.
19.4. Вимагати від керівників підрозділів усунення від роботи осіб, які не мають допуску до виконання даної роботи або грубо порушуютьправила, норми та інструкції з охорони праці. Ці вимоги підлягають обовʼязковому виконанню.
19.5. Вимагати письмове пояснення від осіб, які допустили порушення правил, норм і інструкцій з охорони праці.
19.6. Вносити керівництву підприємства пропозиції про нагороду працівників за високопродуктивну працю без травм та аварій, а також притягнення робітників для відповідальності за порушення законодавчих та нормативних актів, невиконання наказів, розпоряджень і вказівок з охорони праці.
19.7. Брати участь у розгляданні питань охорони праці в державних та громадських організаціях.
колективному договорі
Як відомо, відповідно до законодавства, складання колективного договору(КД) між власником і трудовим колективом є обовʼязковим. Однак розробка статей КД у трудових колективах багатьох підприємств проходить важко і з помилками тому, що не лише рядові працівники не вміють цього робити, а й спеціалісти з вищою освітою не мають навичок складання цього договору.
Перед укладенням КД повинні відбуватися переговори, які розпочинаються сторонами за 3 місяці до закінчення строку дії попереднього договору. В цьому підготовчому періоді необхідно звернути особливу увагу, забезпечивши інформування, збір і вивчення пропозицій працівників, аналіз результатів атестації робочих місць, стану виробничого травматизму, професійної і виробничо-обумовленої захворюваності, розробку найактуальніших заходів щодо поліпшення безпеки і умов праці у виробничих підрозділах підприємства, проведення відповідними спеціалістами економічних розрахунків, визначення обсягів робіт, порядку їх фінансування, матеріально-технічного забезпечення тощо.
Зобовʼязання, які пропонується внести до КД за підсумками переговорів, повинні бути всебічно обґрунтованими і реальними, адже після їхнього схвалення та підписання сторонами вони стають обовʼязковими для виконання, локальною нормою, що діє у межах підприємства, захищає працівників від свавілля власника, яке, на жаль, ще має місце, особливо у сільському господарстві. Необхідно наголосити, що ці зобовʼязання не повинні суперечити законам і іншим нормативним актам України, а гарантії, пільги та компенсації, що передбачені для трудящих чинним законодавством, повинні вважатися мінімальними і обовʼязковими для виконання за будь-яких умов. У разі наявності на підприємстві певних економічних можливостей, нормативні пільги, компенсації та інше можуть вноситися у КД у більш значних розмірах.
З метою зменшення обсягів КД рекомендується не вносити в нього інформацію, пільги і компенсації, обовʼязки та інше, що є в чинному законодавстві і обов'язкове для виконання адміністрацією підприємства. Достатньо у текстовій частині КД обумовити зобовʼязання адміністрації щодо дотримання цих нормативів у загальному плані з посиланням на них. Однак обовʼязковими слід вважати Додатки до КД, які визначені трудовим колективом з доповненням до вимог чинного законодавства. Наприклад, в них може бути передбачено:
- надання працівникам додаткової відпустки за несприятливі умови праці (наднормово, що визначено чинними документами);