Материал: Методика й організація аудиту розрахунків по оплаті праці

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

2.3 Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці

Одним з основних етапів проведення аудиту розрахунків з оплати праці є перевірка даних синтетичного та аналітичного обліку розрахунків та звітності. Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами) на ЗФ СК «ОРАНТА-СІЧ» здійснюється на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці». Детальна структура рахунку 66 відображена на рисунку 2.1.[17] Рахунок 66 «Розрахунки з робітниками по оплаті праці» - пасивний, балансовий, розрахунковий і має два субрахунки:

661 «Розрахунки за заробітною платою»,

- 662 «Розрахунки з депонентами».

По кредиту субрахунку 661 «Розрахунки з оплати праці» відображається нарахована заробітна плата всьому персоналу страхової компанії.

Кредитове сальдо по рахунку означає заборгованість підприємства перед персоналом по нарахованих: основній і додатковій заробітній платі, преміях, допомоги з тимчасової втрати працездатності, матеріальної допомоги, але не виданих ще працівникам.

По дебету субрахунку 661 «Розрахунки з оплати праці» відображається виплачена заробітна плата, премії, депонована заробітна плата, а також суми утримання податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань.

Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (тобто по кожному працівникові) дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунка 66 за звітній місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу та підприємству у цілому. Сума усіх утримань по аналітичних рахунках дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”. Залишок по кредиту рахунку 661 відображає суму невиплаченої працівникам заробітної плати.

Рис. 2.1 Детальна структура рахунку 66«Розрахунки з робітниками по оплаті праці»

Суми невиплаченої заробітної плати в бухгалтерії депонуються на субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами». Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений термін суми з оплати праці, відображають за дебетом субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» та кредиту субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами».

По дебету субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами» відображається видача депонованих сум. По кредиту субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами» відображаються суми своєчасно не виданої заробітної плати, премій, допомог та інше працівникам підприємства.

Аналітичний облік розрахунків з депонентами здійснюється у «Книзі обліку розрахунків з депонентами», яка відкривається у розрахунку на один календарний рік. Видача депонованої заробітної плати здійснюється лише за «Видатковим касовим ордером», який виписується окремо на кожного працівника для погашення однієї або декількох заборгованостей.

Сума заробітної плати, по якій закінчився строк позовної давності (3 роки), підлягає перерахуванню до бюджету, відображається записом по дебету рахунка 662 «Розрахунки з депонентами» і кредиту рахунка 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами».

Нарахування заробітної плати - це водночас її розподіл на відповідні рахунки витрат за статтями і об’єктами калькулювання. При нарахуванні заробітної плати кредит рахунка 661 «Розрахунки з оплати праці» кореспондує з рахунками відповідних витрат. ЗФ СК «ОРАНТА-СІЧ» використовує в обліку рахунки класу 9 “Витрати діяльності”, то нарахування витрат на оплату праці і обов’язкових зборів відноситись в дебет рахунків: 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати” (оплата праці апарату управління), 93 “Витрати на збут” (оплата праці персоналу відділу збуту), 94 “Інші витрати операційної діяльності”. При такому варіанті ведення обліку витрати вкінці звітного періоду у повній сумі списуються на рахунок фінансових результатів, тобто з кредиту відповідного субрахунку 9 класу у дебет рахунка 791 “Результат основної діяльності”.

Аналітичний облік нарахування й видачі заробітної плати в ЗФ СК «ОРАНТА-СІЧ» ведеться в розрізі кожного працівника, видів виплат і утримань. Аналітичний облік розрахунків зі службовцями по оплаті на даному підприємстві ведеться в картках - особових рахунках, які містять інформацію по нарахованих сумах, утриманнях, виплаті. Ця інформація використовується для наступних розрахунків середньої заробітної плати (при оплаті відпусток, нарахуваннях допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо), видачі різного виду довідок.

Після розрахункової обробки первинних документів, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахункові відомості, які узагальнюють статистичні дані по розрахунках з працівниками.

Наступним етапом розрахункової роботи бухгалтерів ЗФ СК «ОРАНТА-СІЧ» по розрахунках з робітниками та службовцями є формування даних синтетичного обліку розрахунків та звітності. Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» - пасивний, балансовій, розрахунковий і складається з наступних субрахунків:

661- «Розрахунки за заробітною платою»;

662 - «Розрахунки з депонентами»;

663 - «Розрахунки за іншими виплатами».

У бухгалтерському обліку нарахування виплат, пов’язаних з оплатою праці, відображають за кредитом рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» і дебетом рахунків витрат. При цьому рахунок, що дебетують, залежить тільки від того, до якої категорії належить працівник і у зв’язку з чим призначено виплату .

Отже, для підприємства будь-які виплати, пов’язані з оплатою праці - це практично завжди витрати, але витрати різних категорій:

витрати поточного періоду (рахунки класів 8 і 9);

витрати майбутніх періодів (рахунок 39);

витрати, відображені в обліку та звітності раніше (рахунок 47).

Облік заробітної плати в системі рахунків - це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати, визначення належної суми працюючим і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями і об’єктами калькулювання. В ЗФ СК «ОРАНТА-СІЧ» на суму нарахованої заробітної плати роблять запис по кредиту рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і дебету рахунків:  91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та ін. (на суму нарахованої основної і додаткової заробітної платні премій, які виплачуються із фонду оплати праці);  65 «За соціальним страхуванням» (на суму допомоги по соціальному страхуванню, нарахованої за рахунок коштів соціального страхування).

Суми, виплачені з каси підприємства (заробітна плата премії, допомога по тимчасовій непрацездатності тощо належні працівникам), відображаються записом по дебету рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» і кредиту рахунка 30 «Каса».

У бухгалтерському обліку узагальнюється інформація про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і до не облікового складу підприємства. Так, для нарахування заробітної плати, яка належить кожному працівникові, розраховується заробіток за місяць і від цієї суми здійснюють необхідні відрахування. Сума, яка нарахована працівнику за виконану роботу, і сума, яка належить до виплати, як правило, відрізняються одна від одної на суму проведених утримань із оплати праці. При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань, передбачених законодавством України, не може перевищувати 50% заробітної плати.

Отже, документування робочого часу і чисельності працівників сприяє посиленню контролю за дотриманням працюючими його встановленого режиму, підвищенню кількості та поліпшення якості роботи; забезпечує точність розрахунку заробітної плати та правильність використання коштів на оплату праці, полегшує складання статистичної звітності. [9]

.4 Оформлення результатів аудиту та пропозиції щодо удосконалення системи оплати праці на підприємстві

За результатами проведеного аудиту аудитором складається звіт та аудиторський висновок (Додаток 8).

Законом України "Про аудиторську діяльність" [2] аудиторський висновок визначався як "офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), містив в собі висновок стосовно достовірності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності" [14].

Аудитор складав аудиторський висновок про фінансову звітність регламентується Міжнародним стандартом аудиту №700 "Аудиторський висновок про фінансову звітність".

Результатом огляду та оцінювання висновків є визначення думки аудитора про те, чи складені фінансові звіти згідно прийнятої концептуальної основи фінансової звітності, чи за Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО), чи за національними стандартами або практичним досвідом.

Таким чином, аудитором проаналізовано ті статті фінансової звітності підприємства, які суттєво пов'язані між собою та впливають на інформацію, про яку він надав свій висновок.

Аудиторський висновок складався за результатами перевірки, які зафіксовані в робочих документах аудитора. Оскільки аудитору надана вся інформація, яка достатня для відображення реального стану процесу нарахування та використання заробітної плати, та пояснення, необхідні для цілей аудиту, фінансова документація складена на основі прийнятої на підприємстві системи бухгалтерського обліку, а сама система задовольняє існуючі законодавчі та нормативні вимоги, звітність складена на основі дійсних облікових даних, проте є незначні помилки, тому аудиторський висновок є умовно-позитивним.

Як показала перевірка, автоматизація системи бухгалтерського обліку розрахунків із оплати праці призвела до підвищення ефективності ведення даного виду обліку. Проте існує ще ряд невирішених проблем, зокрема велика наповненість первинних документів постійними реквізитами, відсутність чіткої системи мотивування працівників до виконання своїх обов’язків.

Для покращення організації обліку на підприємстві слід дотримуватись таких основних правил [8]:

система нарахування оплати праці має бути прозорою та зрозумілою насамперед будь-якому працівникові, бо якщо він не розуміє, за що йому платять, то не працюватиме ефективно;

показники преміювання слід періодично переглядати, тому що змінюються пріоритети в діяльності товариства, працівники звикають до системи штрафів та заохочень і, як наслідок, ефективність їх праці знижується.

Доречно ввести на підприємстві систему так званих відкладних премій. Це означає, що за створення нових страхових продуктів встановлюються премії для персоналу, залученого до процесу нововведень, але виплата їх відкладається на фіксований термін, наприклад на один або два роки. Після закінчення цього терміну попередньо встановлений розмір премії коригується на відповідні розроблені коефіцієнти залежно від “поведінки” нового продукту на ринку, оцінки її споживачем та комерційних результатів.

Відбір кадрів необхідно здійснювати відповідно до загального плану розвитку товариства, а також варто удосконалити кадрове планування та створити планування кар’єри працівників в товаристві. [12]

Прийняті до уваги вищенаведені облікові рішення призведуть до посилення ефективності діяльності підприємства, сформують нові стимули для робітників щодо підвищення результативності їх праці, не допустять негативний процес виникнення плинності кадрів, а також створять умови для ефективного проведення аудиту нарахування заробітної плати та її використання на підприємстві.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Фактографічна (облікова) інформація є джерелом для контролю операцій щодо оплати праці, а нормативно_законодавчу інформацію аудитор використовує для того, щоб обґрунтувати законність операцій, пов’язаних з нарахуванням, документальним забезпеченням і обліком цих операцій.

Перевірка по суті передбачає проведення детальних тестів за всіма нарахуваннями виплат та утриманнями з них (сальдо та обороти рахунків, які перевіряються) як синтетичних, так і аналітичних процедур у відповідній послідовності.

Визначення підходів до удосконалення організації та методики аудиту розрахунків з оплати праці згідно з останніми змінами у трудовому законодавстві, а також посилення значення оплати праці пов’язане з чітким окресленням предметної області аудиту розрахунків з робітниками, яка складається із фінансової та статистичної інформації про виплати робітникам та пов’язаними з ними нарахуваннями, утриманнями та розрахунками; системним внутрішнім контролем, обліком особистого складу, оперативним та бухгалтерським обліком розрахунків з оплати праці, системою трудових відносин на підприємстві.

Аудит питань праці та її оплати як елемент виявлення резервів підвищення ефективності і прибутковості підприємства є одним із найбільш діючих факторів економічної політики підприємства, що особливо наочно проглядається в умовах трансформації економіки. Чисто методично аудит містить у собі як мікроекономічні, так і макроекономічні питання організації праці і її оплати, охоплює практично всі елементи трудових відносин. Систематичне проведення аудиторських перевірок дає можливість правильно оцінити стан і розвиток трудових відносин на підприємстві.

Зважаючи на сучасний стан розвитку соціально-економічних відносин з оплати праці в Україні, доцільно запровадити обов’язкове виділення таких перевірок окремим завданням з аудиту спеціального призначення у рамках загального аудиту фінансової звітності.

Мета аудиту виплат працівникам полягає у висловленні аудитором думки про те, чи дійсно інформація про розрахунки з оплати праці та інших виплат працівникам, що відображена у фінансовій звітності, обліку та первинних документах в усіх суттєвих аспектах підготовлена відповідно до норм чинного законодавства й визначеної концептуальної основи бухгалтерського обліку. Завдання аудиту виплат працівникам мають бути доповнені оцінкою та інтерпретацією положень внутрішніх регламентів щодо організації системи оплати і стимулювання праці, перевіркою й оцінкою системи внутрішнього контролю за дотриманням норм законодавства та внутрішніх регламентів щодо порядку й обліку розрахун ків з виплат працівникам, оцінкою ефективності і соціальної направленості напрямів політики управління витратами на виплати працівникам.

Вирішення проблеми якісного виконання аудиту розрахунків з оплати праці на підприємствах пов’язано з удосконаленням організаційно-методичних аспектів перевірки, таких як відбір прийнятних контрольних, оціночних та аналітичних процедур, детальне описання порядку їх проведення, стандартизація робочих документів аудитора.

Внутрішній аудит виплат працівникам доповнюється аудитом ефективності та іншими завданнями згідно з потребами керівництва, що покладено в основу формування його методичних аспектів. Його метою є виконання контрольних, оціночних та аналітичних заходів для використання їх результатів у процесі управління витратами на оплату праці й запобігання виникненню помилок і порушень законодавства та внутрішніх регламентів щодо розрахунків з оплати праці та інших виплат працівникам.

З метою вдосконалення методики аудиту розрахунків з оплати праці розроблено ефективний підхід до його виконання в умовах КІС. Автоматизація бухгалтерського обліку та інших управлінських функцій підприємства, з одного боку, і автоматизація аудиту, з іншого, докорінно змінюють проведення аудиту на конкретному економічному об’єкті. Проведення аудиту в умовах автоматизованих систем обліку залежить від таких факторів: рівень автоматизації бухгалтерського обліку, контролю й аудиту; ступінь доступності облікових даних, складність обробки інформації.