Печери Китаївського монастиря

Рукотворні печери в Китаєвському урочищі могли з’явитися в дохристиянські часи; вони слугували житлом і притулком стародавнім людям, і судити про їх первинне планування не є можливим. Деякі дослідники пов’язують виникнення печер з городищем і припускають, що захисники цитаделі могли використовувати підземні лабіринти як потайний вихід до посаду.

Сучасні археологічні знахідки в печерах датуються ХVII століттям, тобто тим часом, коли біля підніжжя гори, в районі посаду був побудований новий лаврський скит в Китаєво. Там з’явилися дерев’яні келії, церква. Тоді ж, швидше за все, розширили і упорядкували печери. Як відомо, в ХVII-XVIII століттях змінювалися конфігурація, загальний вид лаврських печер, і в пустині, що адміністративно підпорядковувалась Лаврі, могли бути проведені подібні роботи. Під час цієї і подальших перебудов зникали сліди раннього етапу історії печерного монастиря.

Національний музей народної архітектури "Пирогово"

Під Києвом, в Голосіївському районі, на 133 гектарах розташовано музей просто неба. Його називають по-різному: "Музей просто неба в Пирогові", "Пирогів", "Пирогівський музей" від назви села Пирогів або "скансен" - від назви першого у світі музею такого типа в Стокгольмі. Офіційно це Національний музей народної архітектури та побуту України, і в 2017 музеєві виповнилося 48 років. Тут можна на власні очі побачити архітектуру та побут українців минулих століть з усіх регіонів країни, в подробицях заглибитись і відчути сиве минуле. У 1957 році селище Пирогів включили до складу Києва, та стара назва залишилася за цією місцевістю назавжди.

Завдяки цьому музею Ви можете прогулятись по історії України і зазирнути в життя простих людей, селян, що складали більшість населення країни в XVI-XIX століттях. За один день Ви побачите стільки, скільки зможете пройти пішки, тож це варто враховувати і берегти сили. В ілюстрації вище ми наводимо план музею, за яким можна вирішити, куди в першу чергу Ви хочете піти. Місцевість, на якій розташований музей, рівнинна, тож екскурсія не видасться Вам надто складною, а враження від побаченого запам'ятаються на все життя. Туристи з усього світу відвідують Пирогів, щоб побачити красу й автентичність давніх хат, дерев'яних церков, млинів, тощо.

Впродовж семи років (від 1969 до 1976) музей збирав основну колекцію: хати, млини, колодязі, церкви та інші будівлі перевозили сюди з усіх куточків України, і перевозять дотепер. Музей щороку стає все популярнішим, а його колекція - все більшою й більшою. На сьогодні в Пирогові зібрано понад 270 архітектурних споруд різних регіонів і навіть часів, від XVI до XX століття.

Колекція експонатів етнічного мистецтва Національного Музею народної архітектури та побуту сьогодні складається з понад сорока тисяч костюмів, тканин, елементів вишивки, килимів, виробів з кераміки, металу, скла і дерева, господарських інструментів, музичних інструментів, картин та малюнків, тощо.

Найстаршій хаті тут - понад 400 років. Її перевезли з хутора (по-місцевому "куток") Верестя, поблизу села Самара Ратнівського району Волинської області. Мовою спеціалістів, це однокамерна споруда з трьома вікнами. У хаті нема сіней, а опалення було "курне" - без димоходу, бо за димоходи збирали окремі податки, тож всередині стоїть проста глиняна піч.

Серед предметів побуту, представлених у музеї, є скрині, рушники, лави, ікони, рядна, ткацькі та кухонні приладдя, тощо.

У музеї представлені головні етнографічні зони України (їх шість): Полісся, Наддніпрянщина, Слобожанщина, Карпати, Поділля і Таврія. Пирогово - це величезна жива казка, де змішалися українські хати, широкі поля, тінисті стежки, млини, язичницькі кам'яні ідоли і чорні від часу православні церкви. Чудовий куточок для відпочинку на мальовничій околиці Києва.

Висновки

Під час подорожі лише за один день було відвідано вісім цікавих історичних та природних об'єктів Київщини та пройдено мальовничими стежками Голосіївського природного парку.

В світі ще є багато цікавого.

Список інформаційних джерел

1. Сайт Національного університету фізичного виховання і спорту України: http://www.uni-sport.edu.ua/

2. Портал Київської Метрополії Української Православної Церкви: http://mitropolia.kiev.ua/

3. Офіційний сайт Свято-Покровського Голосіївського монастиря: http://goloseevo.com.ua/

4. Портал Спасо-Преображенської пустині Києво-Печерської лаври: http://s-p-p.church.ua/

5. А. Кудрицький. Вулиці Києва. «Українська енциклопедія» 1995.

6. Краєзнавчі змальовки бібліотеки ім. Марка Вовчка: http://clsgmarkovovkz.blogspot.com/

7. Портал «Мандрівка Україною»: http://www.travelua.com.ua/

8. Сторінка туроператора «Перше екскурсійне бюро»: http://www.primetour.ua