Причини запозичення термінів різноманітні:
- запозичання терміна разом з новим поняттям: бонус - “додаткова винагорода”, “додаткова цінова знижка”, “комісійна винагорода”;
паралельне використання власного і запозиченого терміна в різних сферах (наприклад, науковій і навчальній): іригація - зрошення; рамбурсувати - повертати борг; процент - відсоток; суфозія - вимивання; імпорт - ввіз;
пошук досконалішого терміна, внаслідок чого паралельно існують запозичені і власні терміни: пролонгація - продовження терміну чинності угоди;
відсутність досконалого
власного терміна, який би відповідав вимогам до терміна: ліквідат - юридична
особа-боржник, до якої висунуто фінансові вимоги у зв’язку з її ліквідацією.
Висновки до
розділу I
Отже, термін - це слово в особливій функції якого не тільки назвати предмет чи поняття, а дати йому точне визначення.
Терміни потрібно вживати лише зі значенням зазначеним у словнику (можуть мати кілька значень).
Освіта, наука, а особливо виробництво потребують єдиної, зручної, логічної української термінології.
Основними ознаками терміна є системність, точність, прагнення до однозначності у межах своєї терміносистеми, наявність дефініції, нейтральність, відсутність синонімів, інтернаціональний характер, стислість, здатність утворювати похідні слова.
РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ
2.1
Особливості перекладу термінів у професійному мовленні
Під час перекладу українською мовою наукових текстів неправильно добирають українські еквіваленти загальновживаних лексем російської мови, перекладають дослівно усталені словосполуки, а постійне тиражування одних і тих помилок у наукових текстах зумовлює до розхитування мовної норми.
У працях українських мовознавців та термінологів О. Курило, О. Кочерги, С. Караванецького, Т. Кияка, Б. Кінаша, О. Пономарева, С. Яреми та ін. запропоновано методи передавання термінів засобами української мови, створено чітку систему словотворчих правил, виведених із традицій української народної мови.
Для перекладу термінів варто послуговуватися словниками останніх років видання. Коли є кілька словників приблизно одного часу видання, то вибирати варто за такими пріоритетами: стандарт, галузева енциклопедія, галузевий словник, універсальна енциклопедія.
Переозначаючи терміни слід обов'язково зазначити, що нове значення буде вживатися або як "локальне", тобто лише в межах цього повідомлення, або як основне, що пропонується для всієї галузі.
Щодо нових термінів норми інші. Запропонований автором новий термін повинен задовольняти такі обов'язкові вимоги: мати означення; відтворювати суттєві ознаки поняття; бути однозначним (його вживання з іншим значенням допустиме лише в інших галузях); не мати синонімів; мати семантичні зв'язки з іншими термінами (в означення терміна повинні входити інші терміни цієї ж галузі); бути лінгвістично нормативним, тобто відповідати правилам орфографії; мати найвищу частоту вживання (порівняно з іншими словами, що можуть бути запропоновані як варіанти для утворення терміна).
В технічній науковій літературі, читаємо: «Більшість продуктів металургійного виробництва, а це передусім залізовуглецеві сплави, є одним з основних товарів України, що дозволяє не тільки поповнювати бюджет країни, але і робити продукцію українських металургійних підприємств відомою в усьому світі.»
Як бачимо, в одному реченні маємо: продукти і продукцію. А мова йде лише про залізовуглецеві сплави. То чим є залізовуглецеві сплави: продуктами чи продукцію?
Оскільки всі ці слова-терміни походять з латинської мови, то звернімося до відповідних словників. Так, у «Словнику іншомовних слів» значиться, що продукт (від лат. productus - вироблений) - це: 1) споживна вартість, матеріальний результат праці людини; 2) речовина, що її здобуто хімічним способом з інших речовин. Продукція (від лат. productio, від produco - виробляю) - означає: сукупність матеріальних благ, добутих чи створених унаслідок виробничої діяльності.
Візьмімо новіший словник іншомовних слів, у ньому читаємо: «Продукт [<лат. productus - вироблений] - результат людської праці (товар, наукове відкриття, ідея). Продукція [<лат. productio <produco - виробляю] - сукупність продуктів, вироблених за певний період часу (у світі, країні, галузі виробництва тощо).
В «Українсько-російському словнику»
значиться: «продукт, -ту продукт; -ти, -тів (съестные припасы) продукты; -ція -
продукция».
2.2
Дослідження знань термінів напрямку «Машинобудування»
Метою є дослідження рівня знань студентів технічного ВНЗ спеціальності «Машинобудування» щодо знань термінів у технічній сфері. Для проведення процедури дослідження були використанні такі методи:
· Соціолінгвістичні: збір інформації, аналіз, синтез, спостереження за мовцями, опитування, пояснення;
· Лінгвістичні: описовий метод.
Респондентами виступили студенти групи Маш13-1, які вже вивчили «Курс української мови за професійним спрямуванням»
Було запропоновано
підібрати до запропонованих термінів визначення та визначення рівня знань
правопису термінів (ДОДАТОК А)
Висновки до
розділу II
Будь-яка професія, будь-який вид трудової діяльності породжує свою термінологію. Термінологія належить до лексики професійної і наукової мови, яка є самостійним функціонуючим різновидом загальнонаукової мови.
Особливо пильної уваги потребує переклад термінів.
Отже, для того щоб уникнути неправильного вибору варіанта перекладу терміна, необхідно добре знати ту галузь науки, якої стосується переклад, розуміти зміст терміну.
Для перекладу термінів варто послуговуватися словниками останніх років видання. Коли є кілька словників приблизно одного часу видання, то вибирати варто за такими пріоритетами: стандарт, галузева енциклопедія, галузевий словник, універсальна енциклопедія.
ВИСНОВОК
У цій курсовій роботі ми розглянули особливості перекладу термінів, дослідили актуальні проблеми перекладу технічних термінів, проаналізували труднощі перекладу термінів у галузі «Машинобудування».
Ми виявили основні помилки перекладу технічних термінів: неправильно добирають українські еквіваленти загальновживаних лексем російської мови, перекладають дослівно усталені словосполуки.
Термін - це слово в особливій функції якого не тільки назвати предмет чи поняття, а дати йому точне визначення, вони складають основу наукової мови.
Терміни, які служать для точного визначення понять з області науки і техніки являються найвищим розрядом найменувань. Більшість дослідників признає, що термінологічність - одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мов науки.
Характеризуються терміни величиною точністю значення, емоційністю та експресивністю нейтральності. Основні ознаки терміна: системність, точність, тенденція до однозначності в межах своєї терміносистеми, наявність дефініції.
Термін повинен задовольняти такі обов'язкові вимоги:
мати означення;
відтворювати суттєві ознаки поняття;
не мати синонімів;
мати семантичні зв'язки з іншими термінами (в означення терміна повинні входити інші терміни цієї ж галузі);
бути лінгвістично нормативним, тобто відповідати правилам орфографії;
Термін повинен якнайповніше й найточніше передавати зміст поняття, яке він позначає, неточний термін може бути джерелом непорозумінь між фахівцями.
Переклад термінів налічує низку проблем. Перекладачеві потрібно знати і вміти користуватися (окрім словників) різними енциклопедичними довідниками, а також поширеною у всьому світі мережею Інтернет.
ЛІТЕРАТУРА
1. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. 3-те вид., доповнене / М.Г. Зубков. - Х.: Торсінг, 2003. - 448с.
2. Мацюк З. О. Українська мова професійного спілкування: навчальний посібник / З. О. Мацюк, Н. І. Станкевич. - К. : Каравела, 2012. - 352 с.
3. Шевчук С.В. Українська мова за професійним спрямуванням. / С.В. Шевчук., І.В. Клименко. - К.: Алерта, 2011. - 696 с. - Режим доступу: <#"808540.files/image001.gif">
Діаграма 2. Правопис термінів.
Діаграма 4. Важливість знання точного визначення термінів.
ДОДАТОК Б
А
Автоколебания - Автоколивання. Це такі вільні коливання системи, які збуджуються і підтримуються в нелінійній системі у процесі взаємодії постійних зовнішніх сил і сил опору.
Азотирование - Азотування. Процес хіміко-термічної обробки, при якому відбувається насичення поверхні деталей азотом.
Анодирование - Анодування. Електролітичне нанесення оксидної плівки на поверхню металевих виробів.
Б
Баббит - Бабит. Що не містить заліза підшипниковий сплав, винайдений Ісааком Баббітом в 1839 р В даний час під бабитом розуміють ряд сплавів на основі олова, що містять крім того різні кількості міді, сурми і свинцю. Також використовуються бабіти на свинцевій основі.
Балка - Балка. Це конструктивний елемент у вигляді стрижня (бруса), що зазнає здебільшого згину.
Бесшумность - Безшумність. Здатність конструкції працювати з шумами, які не перевищують межі гучності.
В
Волочение - Волочіння. Спосіб обробки металів тиском, що полягає у протягуванні вальцьованих або пресованих заготовок крізь отвір, поперечний переріз якого менший за поперечний переріз заготовки, а конфігурація отвору формує заданий профіль виробу.
Г
Гидравлика - Гідравліка. Прикладна наука, що вивчає закони рівноваги та руху рідини.
Гидроудар - Гідроудар. Різке підвищення тиску в трубопроводі в наслідок зміни швидкості руху рідини.
Д
Деформация - Деформація. Зміна розмірів та формитвердого тіла під впливом зовнішніх сил.
Долговечность - Довговічність. Властивість матеріалу чинити опір поступовому руйнуванню.
Ж
Железо - Залізо. Хімічний елемент з атомним номером 26, що позначається в хімічних формулах символом Fe.
Жесткость - Жорсткість. Здатність конструкції та її елементів протистояти деформуванню під дією зовнішніх навантажень.
З
Закалка - Гартування. Термообробка, яка полягає у нагріванні сталі до температури, вище критичної, витримці при цій температурі з наступним охолодженням.
Зацепление - Зачеплення. Тип зв’язку.
И
Индентор - Індентор. Це виготовлений з алмаза, твердого сплаву або загартованої сталі наконечник приладу, використовуваного для вимірювання твердості.
Инженер - Інженер. Особа, що професійно займається інженерією, тобто на основі поєднання прикладних наукових знань, математики та винахідництва знаходить нові рішення технічних проблем.
К
Ковкость - Ковкість. Технологічна властивість матеріалів, що характеризує їх здатність до обробки деформуванням: куванням, вальцюванням, штампуванням без руйнування.
Корозия - Корозія. Руйнування металу під дією зовнішньогосередовища.
Л
Латунь - Латунь. Сплав міді та цинку.
Литье - Лиття. Технологічний процес виготовлення виливка, суть якого в заповненні ливарної форми розплавленим матеріалом (ливарним сплавом, пластмасою, деякими гірськими породами) з подальшим затвердінням.
М
Манипулятор - Маніпулятор. Технічний пристрій для відтворення робочих функцій руки людини.
Механика - Механіка. В загальному розумінні наука про механічний рух та рівновагу тіл і взаємодію, що виникає при цьому між тілами.
Н
Нагрузка - Навантаження. 1) Кількість (маса, об’єм, обсяг) оброблювального матеріалу, який надходить на апарат або транспортний пристрій за одиницю часу. 2) Дія або сукупність дій, операцій до значення “навантажити”, “навантажувати”.
Нормализация - Нормалізація. Вид термічної обробки сталі, що застосовується для підвищення міцності, ударної в'язкості, однорідності структури та покращення оброблюваності низьковуглецевої сталі, а також, для виправлення структури зварного з'єднання та зменшення внутрішніх напружень.
О
Отказ - Віказ. Втрата працездатності.
Отпуск - Відпуск. операція термічної обробки, яка полягає в нагріванні загартованих сталей до температур, що не перевищують температури утворення аустеніту (Ас1), витримуванні при цих температурах для перетворення мартенситу гартування у рівноважніші структури та наступного охолодження.
Обработка - Обробка. Це дія спрямованана зміну властивостей об’єкта під час виконання технологічного процесу.
П
Ползучесть - Повзучість. Здатність металу повільно і безперервно подовжуватися під постійною дією на нього сил, менших за ті, що спричиняють пластичну деформацію.
Полировка - Полірування. Це процес чистової обробки дрібнозернистим амбразивом, нанесеним на поверхню круга або стрічки з м’якого еластичного матеріалу.
Р
Редуктор - Редуктор. Самостійний вузол, що встановлюється між електродвигуном і машиною (механізмом).
Резьба - Різьба. Один або декілька рівномірно розташованих ґвинтових виступів постійного перерізу, які утворені на бічній поверхні прямого циліндра або прямого конуса.
С
Сопротивление - Опір. Властивість провідника протидіяти напряму руху заряджених часток.
Стойкость - Стійкість. Здатність довго зберігати і виявляти свої властивості, не піддаватися руйнуванню, псуванню, витримувати зовнішній вплив, протидіяти чомусь.
Т
Теплостойкость - Теплостійкість. Здатність матеріалу зберігати експлуатаційні властивості (твердість, механічну жорсткість тощо) при підвищених температурах, а також, здатність матеріалу зберігати структурний і фазовий стан в діапазоні робочих температур.
Точение - Точіння. Спосіб отримання деталей циліндричної форми різанням.
У
Ультразвуковая сварка - Ультразвукове зварювання. Зварювання тисненням із прикладенням ультразвукових коливань, технологічний процес отримання нерознімного з'єднання двох матеріалів, часто розглядається як подальший розвиток технології холодного зварювання.
Упругость - Пружність. Властивість тіл відновлювати свої форму й об'єм (тверді тіла) або лише об'єм (рідини й гази) після припинення дії зовнішніх сил (або причин, наприклад нагрівання), що спричинили їхню деформацію.
Х
Храповый механизм - Храповий механізм. Зубчастий механізм переривчастого руху, створений для перетворення зворотно-обертового руху у переривчастий обертовий рух в одному напрямі.
Хромирование - Хромування. Дифузійне насичення поверхні сталевих виробів хромом, або процес осадження на поверхню деталі шару хрому з електроліта під дією електричного струму.
Ц
Цементация - Цементація. Вид хіміко-термічної обробки, що полягає у поверхневому дифузійному насиченні маловуглецевої сталі вуглецем з метою підвищення твердості та зносостійкості.
Центрифуга - Центрифуга. Машина до розділення гідросумішей (пульп, суспензій) на тверду та рідку фази під дією відцентрової сили. Призначена для отримання зневодненого продукту (осаду) та рідкої фази (фугату).
Ш
Шероховатость (поверхности) - Шорсткість. Характеристика нерівностей, виражена у числових величинах, що визначають ступінь їхнього відхилення на базовій довжині від теоретично гладких поверхонь заданої геометричної форми.
Шестерня - Шестірня. Зубчасте колесо, яке передає обертальний рух від одного вала механізму до іншого.