Таким чином, 2 роки, які В. провів в психіатричному закладі, маютьбути зараховані як 2 роки позбавлення волі, а значить строк, на який було ув’язнено (4 роки) В. закінчився і суд повинен був звільнити В.
Задля охорони свого квітника електрик за фахом Т. загородив його непомітно сталевим дротом і підключив до електромережі. Один із сусідів Т., вмикаючи електричне освітлення вулиці, потрапив під напругу і був смертельно травмований.
Визначте форму та вид вини вчиненого Т. злочину.
Розв’язання
Ст. 23 КК України передбачає, що виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Тобто існує дві форми вини – умисел та необережність.
В КК умисел не визначається, але в ст. 24 вказується, що він ділиться на два види – прямий та непрямий. За ч. 2-3 цієї статті прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
В нашому випадку Т., як електрик за фахом, розумів суспільно небезпечний характер свого діяння у вигляді підключення сталевим дротом, який він огородив квітник, до електромережі – може вдарити током. Він передбачав суспільно небезпечні наслідки таких дій – удар током може спричинити навіть смерть, але, зрозуміло, що не бажав таких наслідків. Його бажання стосувалося охорони свого квітника. Т. навіть не припускав, що його дій можуть спричинити смерть.
Іншою формою вини є необережність. Вона також визначається в ККУ через кримінальну протиправну самовпевненість та кримінальну протиправну недбалість. За ч. 2-3 ст. 25 КК України необережність є кримінальною протиправною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. Необережність є кримінальною протиправною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.
В фабулі справи вказується, що Т. є фаховим електриком. Для охорони свого квітника він загородив його непомітно сталевим дротом і підключив до електромережі. Тобто він передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, оскільки був електриком за фахом, а значить проходив спеціальне навчання щодо дії току на організм людини. Але при цьому повинен був і міг їх передбачити, але не передбачив. Саме тому, коли один із сусідів Т., вмикаючи електричне освітлення вулиці, потрапив під напругу, то був смертельно травмований. Тобто в даному випадку це необережність та такий її вид, як недбалість.
2. Формула кваліфікації.
Дії Т. мають бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 119 КК України як вбивство через необережність.