Итак, лексема home становится внутренней составной частью более общего понятия - Family. По сравнению с русским или иным европейским фрагментом мироздания, home в английском языкознании персонифицируется в большем объёме. Сам же концепт «Home» по отношению к «Family» становится прямым репрезентантом людей, которые проживают в нём. Иными словами, «Home» становится лексическим синонимом концепта «Family». И с точки зрения развития коммуникативного процесса эти лексемы-концепты конкретно в речи нейтрализуются. Вот почему как в русском, так и английском языках есть расхожее идиоматическое выражение - «дружить домами», синонимичное «дружить семьями». Характерно, что М.М. Влюбчак в одной из своих статей называет эти идиоматические выражения «гиперконцептами, так как они представляют собой самостоятельные сущности, кодирующие фрагменты национальных и ментальных пространств» [4, с. 59].
Действительно, концептуальные признаки лексемы «Family» существенно расширяются благодаря определённому местонахождению людей в доме (концепту «Home»). Легче всего подтвердить это положение, конечно же, на примере английских произведений. Так, в вышеназванной эпопее Голсуорси лексема «Father», помимо своего номинативного значения, осложнена ещё и его авторитетом. Ведь отец - глава семейства - является хозяином большого родового дома-поместья. Более того, дом поглощает его лучшие человеческие качества, поэтому автор намеренно уводит своего героя от каких-либо забот и беспокойств по отношению к детям. The latter greeted his father with a curt good-morning, and, taking an envelope from his pocket, said...
Правда, мы должны констатировать, что Голсуорси уделяет не очень большое внимание концепту «Home» с психологических позиций. С сугубо литературоведческой точки зрения автор обозначает дом как место рождения или место проживания в нём героев со своими семьями. Тем не менее, с точки зрения лингвистики, здесь реально присутствуют темы и мотивы несчастья, экзистенциальной отверженности, неодобрения светским английским обществом поведения главных действующих лиц романа. Вот почему так силён здесь и мотив потери дома и временных разлук. Последнее обстоятельство свидетельствует о ещё более тесной спаянности концептов «Family» и «Home».
Литература
1. Аллахвердиева Г.Т. Понятие «концепт» в изучении семантических систем национальных языков. Материалы международной научно-практической конференции. Баку : БСУ 19-20 мая, 2017 года. С. 30-31.
2. Баба-заде С.Г. К адаптированию произведения Мири Мейпс Доджа «Серебряные коньки». Тезисы докладов ежегодной научной конференции, посвящённой итогам плановых научных работ сотрудников Бакинского Славянского Университета. Баку : БСУ, 2003. С. 19-20.
3. Большая Советская Энциклопедия. Москва: Российская Энциклопедия, 1995.
4. Влюбчак М.М. Особенности репрезентации концепта «СЕМЬЯ» FAMILY» в языковом сознании русскоязычных и англоязычных респондентов. Учёные записки Хакасского государственного университета им. Н.Ф. Катанова. Серия : Язык и литература. 2014. № 3. С. 55-62.
5. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. Т. 4. Москва : Советская энциклопедия, 1980.
6. Кострубина Е.С. Гипер-концепт «Семья / Дом» - Family / Home в русской и английской лингво-культурах : автореф. дисс. ... канд. филол. наук. Москва, 2001. 28 с.
7. Магеррамова С.А. Концепт «насекомое». Русский язык и литература в Азербайджане. 2014. № 3. С. 9-12.
8. Мечковская Н.Б. Семиотика. Язык. Природа. Культура. Москва : Наука, 2004.
9. Мирзафарова РН. Концепто-сфера и персоно-сфера в романе XXI века. Материалы международной научно-практической конференции. Баку : БСУ, 19-20 мая, 2017 года. С. 227.
10. Осман-заде А.О. Компаративный подход к изучению языковых концептов в разных языках: дидактически возможности. Материалы международной научно-практической конференции. Баку : БСУ, 19-20 мая, 2017 года. С. 254-255.
11. Словарь современного русского литературного языка : в 17 т. Москва : АН СССР, 1954, Т. 13.
12. The American Heritage Dictionary. New York, 1987.
13. New Webster's Dictionary of the English Language 1988.
Анотація
Представлена стаття присвячена цікавою й актуальною темою. Серед різних концептів, що становлять основу для численних статей із мовознавства, обрана «Сім'я». На початку статті автор спирається на цілий ряд російських і англійських словників, в яких дано визначення проблеми. У статті з'ясовується, що у цього концепту є деякі значення, які тематично не перетинаються. Це дало можливість автору застосувати до обраної теми т. зв. когнітивно-семасіологічний підхід. З одного боку, відбувається відділення термінів концепт від поняття.
З іншого - «Сім'я (Family)» диференціюється залежно від сфери свого вживання. Так, із матеріалів статті стає зрозумілим, що концепт «Сім'я» в англійській мовній картині світу може бути застосований не лише до людей (родичів, власне членів сімей), а й до флори, фауни і т. д.
Справжня парадигма виникла відносно недавно і, поряд із лінгвістикою функціональною, стала результатом вдумливого творчого переосмислення деяких теоретико-методологічних установок, які займали міцне місце в лінгвістиці протягом більшої частини XX ст. Сучасні лінгвістичні методи, які в центр досліджень ставлять людину, свідчать про гуманістичну переорієнтацію мовознавства. Концепт визначає той чи інший фрагмент мовної картини світу. Саме він стає носієм мови й одночасно - суб'єктом комунікації. У заслугу автора статті слід також поставити той факт що він активно підтверджує ті чи інші теоретичні положення прикладами з художніх творів англійських письменників різних часів.
Ключові слова: концепт, сім'я, когнітивна лінгвістика, англійська мова, мовна картина світу, лінгвокультурний спільність, термін.
Summary
Concept “Family” in the English language picture of the world
Asgarova S., teacher
The presented article is devoted to an interesting and relevant topic. Among the various concepts that form the basis for numerous articles on linguistics, “Family” was chosen. At the beginning of the article, the author relies on a number of Russian and English dictionaries, in which a definition of the desired problem is given. In the course of the article, it turns out that this concept has some meanings, which essentially do not intersect thematically.
This made it possible for the author of the work to apply the so-called cognitive-semasiological approach to the chosen topic.
The author reveals, explains, comments and confirms with specific examples. Figuratively speaking, “two birds with one stone are killed with one shot”. On the one hand, there is a separation of the terms concept from concept.
On the other hand, the family (Family) differentiates depending on the scope of its use. So, from the materials of the article it becomes clear that the concept of a family in the English language picture of the world can be applied not only to people (relatives, actually family members), but also to flora, fauna, etc. It is noteworthy that the work relies on the opinion of some leading Russian and Azerbaijani linguists.
The present paradigm has emerged relatively recently and, along with functional and other linguistics, has been the result of thoughtful creative rethinking of some theoretical and methodological settings that have taken a strong place in linguistics for much of the 20th century.
Modern linguistic methods that place human beings at the center of research are the summaries of the humanistic reorientation of linguistics. The concept defines a particular fragment of the linguistic picture of the world. He becomes the native speaker and at the same time the subject of communication.
The author of the article should also be credited with the fact that he actively confirms certain theoretical principles with examples from the literary works of English writers of different times. In this, you can watch some novelty.
Key words: concept, family, cognitive linguistics, English, linguistic picture of the world, linguistic and cultural community, term.