У більшості творів саме іронія є основним засобом творення характерів персонажів, а головний герой є типовим представником суспільства такий собі структураліст, що намагається у всьому не лише побачити щось нове, але й висловити думки, що передають його світобачення: We got a course in picknicking at the university, said Dr. Bourbon. It's called Geology, but it's really picknicking (3) Ми пройшли курс пікніка в університеті, сказав д-р Бурбон. Це називається «Геологія», але це справді пікнік.
Мова персонажів вирізняється колоритністю й поетичністю, навіть коли вони говорять про побутові речі. Однак прихована іронія стає явною й відкритою з порушенням більш важливіших проблем: Oh, it must be wonderful to be educated. What does it feel like? It's like having an operation, said Treece. You don t know you've had it until long after it's over (2) О, це має бути чудово бути освіченим. На що це схоже? Це як операція, сказала Тріс. Ви не знаєте, що вона відбулась, доки не вийдете з наркозу.
Оповідачі М. Бредбері торкаються різноманітних соціокультурних тем, які висвітлено завдяки сатирі і сарказму, що протягом існування англійської літератури були традиційними прийомами для вираження критичного ставлення письменників до навколишньої дійсності, соціальних і моральних вад в суспільстві [5, 39].
Своє розуміння сучасного мистецтва М. Бредбері висловив у романі «Професор Кримінале», де досить чітко відтворено культурну ситуацію в Європі кінця XX століття. Сприймаючи світ як століття пародії, він завдяки їй висловлюється з приводу ексцентричності сучасності: Unfortunately Marx said that the important thing is not to understand the world but to change it. Poor man, he got it the wrong way round. The important thing is not to change the world too much until you understand it (1) На жаль, Маркс вважав, що найголовніше не розуміти світ, а змінювати його. Бідолаха, він все сплутав. Найголовніше це осягнути світ перед тим, як почати його змінювати.
Ефективне пародіювання сприяло художній багатоплановості романів М. Бредбері, а з урахуванням історичної взаємодії текстів воно набуває культурноформуючого значення. Принцип функціонування цієї форми визначається прагненням зберегти традицію через її спотворення: One thing I have learned, myfriend, there is no such thing as the future. The future is just what we invent in the present to put an order over the past (1) Одну річ, я зрозумів, друже, не існує такого ніякого майбутнього. Майбутнє це те, що ми винаходимо сьогодні, щоб навести порядок в минулому.
Пародіювання є частиною художнього світовідчуття, невід'ємною рисою авторського стилю. Будучи літературним критиком, М. Бредбері сприймає сучасний світ як «час пародії». Пародія є формою дослідження сучасності, її форми слугують для опису сюжетів і розкриття характерів. Письменник використовує й інший бік пародії сміховий, за рахунок чого досягає ефекту приниження традиційного філософського діалогу [6, 11]. У цьому річищі він досить критично висловлюється про нові професії та види діяльності, що не потребують певних зусиль, проте з їх допомогою можна маніпулювати людьми: With sociology one can do anything and call it work (2) З соціологією можна робити все, що завгодно, і називати це роботою.
Досить саркастично автор сформулював думку про ґендерні стосунки і філософію шлюбу. Його персонажам не властиві романтичні почуття, вічне кохання та всеохоплююча відданість: Why is it that married people always say «Come in» when everything they do says «Get out?» They talk about their miseries and then ask you why you're unmarried (4) Чому одружені люди завжди кажуть «Ласкаво прошу», коли все, що вони роблять, це тільки говорять один одному «Забирайся звідси»? Вони постійно розповідають про свої страждання, а потім запитують вас, чому ви не одружені.
У художньому творі мовні одиниці виконують не лише інформативну й комунікативну функцію, у певних сполученнях вони можуть надавати додаткової образності та виразності. За допомогою мовностилістичних засобів або тропів письменник досягає яскравих іронічних і сатиричних ефектів. Зокрема, у досліджуваних текстах виділено метафору, яка є основою для створення поетичних образів та слугує джерелом емоційно-оцінного змісту, й метонімію, що вживається в повсякденному спілкуванні, роблячи комунікацію більш змістовною [1, 6-7]. Тонке почуття гумору, критичне мислення і точне володіння словом привели до того, що багато висловлювань М. Бредбері стали крилатими висловами й афоризмами. Метафоричні прийоми тонко розкривають сутність явищ і предметів через лексику, часто близьку за схожістю чи контрастністю. Письменник досить влучно висловився про шлюб: Marriage, the most advanced form of warfare in the modern world (4) Шлюб це найдосконаліша форма війни в сучасному світі; про людську вдачу: Everyone exploits somebody (4) Кожен експлуатує когось; про людську винятковість: People like make themselves matter (4) Людям подобається робити себе значущими; а також окреслив свої погляди на життя: You are an optimist and live on hope. I am a pessimist and live on experience (3) Ти оптиміст і живеш з надією. Я песиміст і живу з досвідом.
Метонімія за своєю суттю є образним висловом у переносному значенні, де предмет замінюється іншим відповідно до наявних між ними семантичних зв'язків. Використанням метонімії автор обережно уникає прямолінійності та безпосереднього звертання до конкретних людей: 1) Most beds aren't as intimate as people think they are (4) Більшість ліжок не такі вже й інтимні, як всі думають; 2) I think of man as a noble creature who has only to extend himself to the full range of his powers to be civilized and good (2) Я думаю про людину як про благородну істоту, якій варто лише скористатися своїм даром, щоб бути цивілізованою та доброю.
Також варто відзначити антитезу, яка передає гостре протиставлення образів й суджень, полярних за природою, але з'єднаних між собою загальним внутрішнім змістом. У літературних творах антитеза є узгодженням контрастних чи зовсім протилежних характеристик образів і понять, що підсилює внутрішні відчуття від прочитаного та робить текст більш цікавим. Використана для іронічних описів й характеристик, вона допомагає глибше вникнути в проблему чи сутність явища: There are no travelers now, only tourists. A traveler comes to see a reality that is there already. A tourist comes only to see a reality invented from him, in which he conspires. (1) Зараз немає мандрівників, лише туристи. Мандрівник подорожує, щоб побачити реальність, яка вже існує. Турист приїжджає лише для того, щоб побачити вигадану для нього реальність, де можна сховатися.
Лексика, вжита у прямому і переносному значенні, також сприяє образності та індивідуальності. Так, прикметник dark може позначати колір сукні: ... an elderly lady in a dark dress staggered in and climbed onto the platform (1) ...літня дама в темній сукні, похитуючись, піднялась на майданчик; колір волосся жінки: Miss Callendar turns, her dark head down (1) Міс Календар повертається, опустивши чорняву голову. У метафоричному значенні dark відображає політичне протистояння двох мегадержав: ... main square over the dark Cold War years (1) ...головна площа в темні роки холодної війни; психологічний стан людей: Humanities to the dark and mass of Social Science (1) Гуманітарні науки створені з темних мас соціології.
Завдяки граматичній конструкції the age of автор змалював картину катастрофи у світовому масштабі: Twenty-five years after that, the age of disaster resumed (1) Через двадцять п'ять років потому, знову розпочався вік катастрофи; домінування в культурі Заходу інтелектуального руху: It was the Age of Deconstruction, and how, there on the green Sussex chalk downs, we deconstructed (1) Це була епоха Деконструкції, як там на зелених скелястих пагорбах у Сассексі ми займалась деконструкцією; хворе суспільство, яке потребує лікування: And we all need treatment. It's the age of treatment (1) І ми всі потребуємо лікування. Це доба лікування.
Слушним буде акцентувати на вдалому й доречному використанні у творах М. Бредбері порівнянь, що викликають сміх та знімають напругу. Так, порівнюючи диявола із собою, мовець таким чином принижує свої інтелектуальні здібності, але водночас насміхається зі співбесідника: You have a faculty for defining the simplest in terms of the grandiose, so that a poor devil like me can't understand it (2) У вас є здатність перетворювати все просте в грандіозне так, що такий нетямущий чорт, як я, не здатен цього зрозуміти.
Яскравості, емоційності й жартівливості творам надає гіпербола. Навмисні перебільшення увиразнюють і посилюють думку автора, підкреслюючи при цьому комічність діалогу. Так, Барбара сміється над Говардом, який планує влаштувати грандіозну вечірку: 1) You've had all the people you can eat, says Barbara (4) У тебе вже стільки людей, скільки ти можеш проковтнути, каже Барбара; 2) Your idea of a good party, says Barbara, is to invite the universe (4) Твоя ідея гарної вечірки, каже Барбара, полягає у запрошенні Всесвіту.
Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі
Британський письменник М. Бредбері, тонко відчуваючи новітні постмодерністські настрої, зумів поєднати загальнолюдські досягнення літературознавства XX століття з власними оригінальними відкриттями. У результаті нашого дослідження виявлено, що концепція гумору, передаючи авторське бачення реальності та розуміння естетико-філософських цінностей, інструментарієм на письмі використовує низку спеціальних мовновиражальних засобів. Сила комічного у творах письменника залежить від прийомів, на вибір яких вплинула тематика творів, світогляд письменника та, звичайно, панівні постмодерністські тенденції. Для досягнення комічного ефекту автор удається до різних видів комічного (іронії, сатири, сарказму, пародії), що не лише уможливлюють розкриття соціальних тем й філософських питань, а й викликають сміх у читача комічними ситуаціями, прихованими повідомленнями. За рахунок лінгвостилістичних засобів (метафори, метонімії, антитези, порівняння, гіперболи) авторові вдалося зробити певні узагальнення моральних цінностей, уникнути прямолінійності, розкрити складність сучасності крізь призму гумору.
гумор бредбері вербальний сатиричний
Література
1. Борбенчук І. Метафора і метонімія у структурі поетичного тексту Катулла. Науковий вісник Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія : Філологічні науки (мовознавство) : зб. наук. праць. Дрогобич, 2019. № 11. С. 5-8.
2. Дробіт І. Іронія історії у романі М. Бредбері «До Ермітажу». Питання літературознавства. Чернівці, 2006. № 71. С. 20-28.
3. Дробіт І. Структура та семантика історичного дискурсу у британському романі 80-90 років ХХ ст. Питання літературознавства. Чернівці, 2008. № 75. С. 128-136.
4. Квасник Г В. Багатовимірність гумору: актуальні дослідження психологічного феномену. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г С. Сковороди. Психологія. 2014. № 47. С. 87-96.
5. Коновалов С. История сатирической традиции в английской литературе. Веснік БДУ. Минск, 2007. Сер. 4. № 1.
С. 34-39.
6. Сысоева Ю. Полиструктурность художественной формы романа М. Брэдбери «Профессор Криминале»: автореф. дисс. на соиск. учёной степени канд. филол. наук : 10.01.03. Воронеж, 2005. 24 с.
7. Bradbury M. Unsent letters. Irreverent notes from a literary life. Penguin books, 1989. 256 с.
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Bradbury M. Doctor Criminale. URL: https://6lib.ru/books/read/ Doctor-Criminale-192651
2. Bradbury M. Eating People is Wrong. URL: https://www.academia.edu/ 20651493 /Eating_People_Is_Wrong_or_How_ We_Decide_Morally_What_to_Eat
3. Bradbury M. Stepping Westward. URL: https://sites.google.com/site/cuddlytail398bq8u/get-stepping-westward-a-novelby-malcolm-bradbury-ebook
4. Bradbury M. The History Man. URL: https://books.online.com.ua/index.php?author=Bradrury %Malcolm.
REFERENCES
1. Borbenchuk, I. (2019). Metafora I metonimia u strukturi poetychnoho tekstu Katulla [Metaphor and metonymy in Catullus' poetic works]. Naukovyj visnykDrohobyckoho derzhavnohopedahohichnoho universytetu imeniIvanaFranka. Seria: “Filolohochni nauky” (movoznavstvo): zb. nauk. prats. Drohobych, 11, 5-8 [in Ukrainian].
2. Drobit, I. (2006). Ironia istorii u romani M. Bradbury “Do Ernitazhu” [The irony of history in the novel by M. Bradbury “To the Hermitage”]. Pytannia literaturoznavstva. Chernivci, 71, 20-28 [in Ukrainian].
3. Drobit, I. (2008). Struktura ta semantyka istorychnoho dyskursu u brytanskomu romani 80-90 rokiv XX st. [Historical Discourse in British Novel of 1980-90 s. XX AD]. Pytannia literaturoznavstva. Chernivci, 75, 128-136 [in Ukrainian].
4. Kvasnik, G. V. (2014). Bahatovymirnist humoru: aktualni doslidzhennia psykholohichnoho fenomenu [Humor's multidimensionality: current research of psychological phenomenon]. Visnyk Kharkivskoho natcionalnoho pedahohichniho universytetu imeniH. S. Skovorody. Psykholohiia, 47, 87-96 [in Ukrainian].
5. Konovalov, S. (2007). Istoria satiricheskoj tradiczii v anglijskoj literature [History of the satirical tradition in English literature]. VesnikBDU. Minsk, 4 (1), 34-39 [in Russian].
6. Sysojeva, Yu. (2005). Polistrukturnost hudozhestvennoy formyi romana M. Bradbury “Professor Kriminale” [Polystructurality of the art form of M. Bradbury's novel “Professor of Crime”]. (Avtoreferat dysertatsii kandydata filolohichnykh nauk). Voronezh [in Russian].