Материал: Грошово-кредитне регулювання держави і його особливості в Україні

В Україні до М₃, тобто їх власного змісту, окрім М₂, належать кошти клієнтів за трастовими операціями банків та цінні папери власного боргу банків. Ні про великі внески (понад $100 тис.), як у США, ні про депозити у закордонних дочірніх банках, як у Німеччині, у нас не йдеться. У 2012 році грошова маса М₃ досягла 773.2 млрд. грн., але М₂, яке є складовою М₃, становило 726.3 млрд. грн. [6]. Отже, виходить, на власний зміст М₃, тобто на кошти клієнтів у довірчому управлінні та цінні папери власного боргу банків припадало 46,9 млрд. грн. Хоча порівняно з 2000 роком спостерігається позитивна динаміка - власний вміст М₃ зріс з 0,5% до 6% загального обсягу, - але все ж потрібні великі зусилля з інноваційного розвитку економіки, зростання національного капіталу, значного підвищення доходів населення, що тільки й може бути надійною основою утворення великих вкладів у банки, що забезпечить збагачення власного змісту вищого грошового агрегату. Не менш важливим чинником істотного поліпшення структури грошової маси є подальший розвиток кредитних відносин, фондового ринку, істотного збільшення і видів, і маси цінних паперів. На жаль, на цьому напрямі у нас ще багато чинників, які стримують розвиток і кредитних відносин, і фондового ринку. Динаміка облікової ставки НБУ наведена у додатку 2 (Додаток 2. Динаміка облікової ставки НБУ). Як видно, облікова ставка, середньозважена річна збільшилася з 6,5 % у 2014-му до 14 % на початку 2015 року, тобто більше ніж у 2 рази. Після 15 квітня 2014 року і облікова ставка НБУ, і ставка рефінансування підвищилися. Очевидно, це наслідок несприятливих процесів економічної кон'юнктури. Та для нас особливо важливими є умови кредитування, що має безпосереднє значення для розвитку підприємництва, здійснення розширеного відтворення. На жаль, тут зниження відсоткових ставок, а значить, розширення можливостей одержання кредиту відбувається повільніше. Якщо 2010 року відсоткова ставка дорівнювала 19,6 %, то на початок 2015 р. вона збільшилася і становила 24,16%. Це дуже висока плата за кредит. За березень облікова ставка НБУ зросла до 30%. Це прокоментувала глава Національного банку України: "Цим ми намагаємося зв’язати вільну ліквідність банків, щоб мінімізувати потенційний тиск на курс і ціни. Хоча деякі експерти і радили нам боротися з інфляційними процесами політикою дешевих грошей, але це рада з розряду гасіння пожежі бензином", - наголошується в тексті промови Валерії Гонтаревої. Згідно з текстом, глава НБУ нагадує, що регулятор істотно посилив монетарну політику шляхом підвищення облікової ставки до 30% річних і збільшення обов’язкових резервів банків. Жорсткість монетарної політики НБУ націлена на стабілізацію валютного ринку і курсу гривні, яка протягом минулого року за офіційним курсом подешевшала по відношенню до долара в 2 рази і ще в 1,8 рази - з початку цього року.

На додатку 3 (Додаток 3. Динаміка облікової ставки в іноземній валюті (на прикладі Англії, Німеччини і України)) ми спостерігаємо порівняння динаміки облікової ставки країн ЄС (Англії та Німеччини) і України. Вдала грошово-кредитна політика держав, проведення необхідних реформ і запровадження регулюючих законів стримує відсоток облікової ставки центрального банку на відносно низькому рівні. І тут не можна не вдатися до історичного порівняння.А. Сміт свого часу зауважив: коли б кредит надавався на основі високого відсотка (8-10 %, хоча ця норма набагато нижча за лихварський відсоток), то позиковий капітал не потрапив би до рук людей (тобто підприємців), які здатні дати йому вигідне й прибуткове застосування. Тому нам потрібно нарощувати економічні можливості, накопичувати капітал, аби створити сприятливі умови для розвитку кредитних відносин.

Розвиваючи і збагачуючи структуру грошової маси, не можна обмежуватися агрегатом М₃. Треба мати на увазі, що у США існує четвертий агрегат, власний зміст якого становлять банківські акцепти, ощадні облігації, короткострокові внески державної скарбниці і комерційні векселі. Інакше кажучи, розвиток економіки, посилення її капіталізації нерозривно пов'язані із зростанням фондового ринку, збільшенням і урізноманітненням цінних паперів, а значить, формами грошей.

Проведений аналіз природи грошей і кредиту дає змогу зробити такі висновки: по-перше, перехід від грошей-товару до кредитних грошей, грошей-капіталу означає, що гроші, як і раніше, мають матеріальний характер, вони є формою руху позикового капіталу, а їхній розвиток визначається зростанням та удосконаленням економіки, товарно-кредитних відносин, посиленням капіталізації економіки. Монетарні методи відіграватимуть тим більшу роль, чим повніше і активніше сприятимуть кількісному зростанню економіки та її якісному удосконаленню, підвищенню її ефективності. Ці процеси, у свою чергу, визначають істотне поліпшення структури грошової маси, зміну співвідношення між готівкою і безготівковими грошима, зростання у грошовій масі депозитних сертифікатів, цінних паперів, наближення нашої грошової маси до структури грошей розвинених країн. По-друге, переростання товарно-грошового господарства в товарно-кредитне означає, що кредит став системо утворювальною категорією, він визначає форму суспільного виробництва, істотно змінює систему виробничих відносин, створює сприятливі умови для зростання продуктивних сил, раціонального використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів, підвищення ефективності економіки. Становлення і розвиток товарно-кредитного господарства потребує подальшого удосконалення кредитних відносин: нарощування і раціонального використання позикового капіталу, зменшення облікової ставки НБУ, відсоткових ставок за кредитами, що надаються комерційними банками, подальшого розвитку фондового ринку, збагачення форм цінних паперів, перетворення фондової біржі на активний механізм переливу капіталів та здійснення структури зрушень в економіці.

2.3 Економічне становище м. Києва за січень 2015 року

Зовнішньоекономічна діяльність

Обсяг експорту товарів та послуг м. Києва за січень-грудень 2014р. становив 14808,1 млн. дол. США (90,5% від рівня січня-грудня 2013р.), імпорту - 22636,0 млн. дол. (75,9% від рівня січня-грудня 2013р.). Від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу становило 7827,9 млн. дол. (за січень-грудень 2013р. також від’ємне - 13456,6 млн. дол.).

У січні-грудні 2014р. оборот зовнішньої торгівлі товарами в м. Києві склав 31645,8 млн. дол. США і зменшився проти січня-грудня 2013р. на 18,9%. Експортовано товарів на 11469,8 млн. дол., імпортовано - на 20176,0 млн. дол. У порівнянні з січнем-груднем 2013р. обсяги експорту зменшились на 7,0%, обсяги імпорту - на 24,4%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 8706,2 млн. дол. (за січень-грудень 2013р. також від’ємне - 14342,8 млн. дол.).

Порівняно з січнем-груднем 2013р. експорт товарів зменшився до Франції на 34,1%, Ізраїлю - на 28,7%, Російської Федерації - на 27,1%, Німеччини - на 22,6%, Єгипту - на 18,4%, Індії - на 12,8%, Нідерландів - на 8,7%, Казахстану - на 2,6%, Італії - на 1,4% та Бельгії - на 0,6%. Утім, спостерігалось збільшення експортних поставок до Угорщини в 11,3 рази, Кіпру - в 5,2 рази, Пакистану - в 2,1 рази, Саудівської Аравії - в 1,5 рази, Польщі - на 41,1%, Великої Британії - на 33,5%, Кореї, Республіки - на 26,5%, Ірану, Ісламської Республіки - на 24,5%, Китаю та Білорусі - на 17,5% кожна країна, Туреччини - на 8,1% та Іспанії - на 4,8%.

Зменшились проти січня-грудня 2013р. імпортні поставки зі Швейцарії на 49,6%, Японії - на 43,2%, Великої Британії - на 37,2%, Німеччини - на 33,8%, Нідерландів - на 33,7%, США - на 31,0%, Італії - на 30,4%, Російської Федерації - на 28,0%, Франції - на 27,6%, Румунії - на 26,0%, Польщі - на 25,3%, Угорщини - на 23,8%, Китаю - на 21,0%, Індії - на 15,5%, Туреччини - на 14,1%, Австрії - на 13,3%. Одночасно спостерігалось збільшення імпортних поставок з Литви та Білорусі відповідно на 15,4% та 7,3%.

Обсяг експорту зовнішньої торгівлі послугами м. Києва за січень-грудень 2014р. становив 3338,3 млн. дол. США, імпорту - 2460,0 млн. дол. У порівнянні з січнем-груднем 2013р. обсяги експорту зменшились на 16,9%, імпорту - на 21,5%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами становило 878,3 млн. дол. (у січні-грудні 2013 р. також позитивне - 886,2 млн. дол.).

Основними партнерами в експорті послуг від підприємств та організацій м. Києва були такі країни: Російська Федерація - 18,1% від загального обсягу експорту послуг, США - 12,3%, Велика Британія - 9,4%, Швейцарія - 9,2%, Німеччина - 8,7%, Об’єднані Арабські Емірати - 3,1%, Кіпр - 2,8%, Італія та Естонія - по 2,2%, Франція, Корея, Республіка та Польща - по 1,8%, Казахстан - 1,6% та Туркменістан - 1,5%.

Порівняно з січнем-груднем 2013р. обсяг експорту послуг зменшився до Туркменістану на 47,5%, Об’єднаних Арабських Еміратів - на 29,0%, Франції - на 24,3%, Кіпру - на 23,5%, Німеччини - на 20,3%, Великої Британії - на 17,6%, Російської Федерації - на 15,7%, США - на 12,8%, Казахстану - на 12,2%, Кореї, Республіки - на 7,8%, Швейцарії - на 3,7% та Італії - на 1,5%. Утім, спостерігалось збільшення експорту послуг до Естонії в 4,2 рази та Польщі - на 9,9%.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі імпорту послуг мали: Російська Федерація - 16,8%, Кіпр - 11,8%, Велика Британія - 9,9%, Швейцарія - 7,7%, Німеччина - 6,3%, Австрія - 4,5%, Туреччина - 4,2%, Мальта - 3,4%, США та Нідерланди - по 3,1%, Об’єднані Арабські Емірати - 2,9%, Франція - 2,8% та Польща - 2,0%.

Порівняно з січнем-груднем 2013р. скоротились обсяги імпорту послуг з Кіпру на 42,8%, США - на 36,8%, Нідерландів - на 33,9%, Австрії - на 26,1%, Франції - на 23,2%, Великої Британії - на 21,3%, Туреччини - на 19,9%, Німеччини - на 18,3%, Російської Федерації - на 16,1%, Об’єднаних Арабських Еміратів - на 9,0% та Польщі - на 4,8%. Одночасно зросли обсяги послуг, одержаних з Мальти в 26,1 рази та Швейцарії - на 0,4%.

У структурі зовнішньої торгівлі послугами переважали транспортні послуги, послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги, ділові послуги, послуги, пов’язані з подорожами, роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності, послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю, послуги з переробки матеріальних ресурсів.

Станом на 31.12.2014р. з початку інвестування в економіку міста надійшло прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) обсягом 22733,0 млн. дол. США, в т. ч. з країн ЄС - 16628,6 млн. дол. США (73,1% загального обсягу акціонерного капіталу), з інших країн світу - 6104,4 млн. дол. США (26,9%).

За видами економічної діяльності найвагомішу частку (41,3%) усіх прямих інвестицій, що надійшли в економіку міста, спрямовано в розвиток підприємств та організацій, що здійснюють фінансову та страхову діяльність. Значний обсяг прямих інвестицій вкладено також в оптову та роздрібну торгівлю; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (16,6%), професійну, наукову та технічну діяльність (10,4%), операції з нерухомим майном (9,0%), інформацію та телекомунікації (7,7%), промисловість (5,2%), будівництво (4,1%).

Станом на 31.12.2014р. в економіку м. Києва інвестиції надійшли зі 117 країн світу. Найбільшими країнами-інвесторами є Кіпр (6824,0 млн. дол. або 30,0%), Нідерланди (2916,7 млн. дол. або 12,8%), Російська Федерація (2384,6 млн. дол. або 10,5%), Австрія (2014,8 млн. дол. або 8,9%), Велика Британія (1127,0 млн. дол. або 5,0%), Італія (889,8 млн. дол. або 3,9%), Віргінські острови (Брит.) - 843,3 млн. дол. або 3,7%).

Станом на 31.12.2014р. обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) підприємств міста в економіку країн світу становив 686,0 млн. дол. США.

Внутрішня торгівля

Оборот роздрібної торгівлі (до якого включено роздрібний товарооборот підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках та фізичними особами-підприємцями) за січень 2015р. становив 9386,9 млн. грн., що на 18,0% менше обсягів січня 2014р.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі за січень 2015р. становив 6042,7 млн. грн., що на 21,4%1 менше, ніж за відповідний період попереднього року.

Ціни і тарифи

Динаміка цін споживчого ринку столиці у січні 2015р. визначалася збільшенням цінових показників на 3,6% (січень 2015р. до грудня 2014р.). Підвищення цін на продукти харчування та безалкогольні напої зареєстровано за такими товарними групами: овочі - на 21,3%, фрукти - на 15,3%, риба та продукти з риби - на 8,1%, хліб і хлібопродукти - на 6,0%, макаронні вироби - на 2,2%. Зростання цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 0,3% відбулося за рахунок збільшення вартості утримання та ремонту житла на 2,7%. У сфері охорони здоров'я ціни зросли на 4,0%, що зумовлено підвищенням вартості фармацевтичної продукції, медичних товарів та обладнання на 5,4%. Підвищення цін на транспорт у цілому на 0,9% пов'язано з подорожчанням перевезень автодорожнім пасажирським транспортом на 0,9% та зростанням вартості палива та мастил на 0,4%.

Ціни у сфері відпочинку та культури зросли на 3,4% в основному через подорожчання туристичних послуг на 2,6%.

Доходи населення

Середньооблікова кількість штатних працівників підприємств, установ, організацій (з кількістю найманих працівників 10 осіб і більше) у грудні 2014р. становила 1161,6 тис. осіб. Середній розмір їхньої заробітної плати становив 6414 грн., що у 5,3 рази вище рівня мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (1218 грн.). Порівняно з листопадом 2014р. розмір заробітної плати збільшився в середньому на 16,8%, а порівняно з груднем 2013р. - на 14,2%.

Нарахування за одну оплачену годину у грудні 2014р. порівняно з листопадом 2014р. збільшилися на 3,3% і становили 37,97 грн.

За розміром середньої заробітної плати найбільш оплачуваними в економіці були працівники фінансової та страхової діяльності; сфери інформації та телекомунікацій; професійної, наукової та технічної діяльності, а серед промислових видів діяльності - підприємств з виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, де заробітна плата перевищила середній показник по економіці в 1,4-1,8 рази. Водночас абсолютний розмір заробітної плати працівників, зайнятих на підприємствах текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів; сфери тимчасового розміщування й організації харчування; виробництва комп’ютерів, електронної та оптичної продукції; діяльності у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування, а також будівництва, не перевищував 58,0% від середнього рівня по економіці.

У січні-грудні 2014р. субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначено 85,0 тис. сімей, що становило 96,3% від загальної кількості сімей, які звернулися за субсидіями. У грудні 2014р. субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг отримували 40,9 тис. сімей міста. Середній розмір призначеної субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на одну сім’ю у грудні 2014р. збільшився у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 146,0% і становив 439,6 грн. Загальна сума субсидій, призначених сім’ям для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, у січні-грудні 2014р. становила 23249,0 тис. грн., що на 116,1% більше відповідного показника 2013р.

Ринок праці

Упродовж січня 2015р. статус зареєстрованого безробітного в державній службі зайнятості мали 19,5 тис. осіб, що на 8,9 тис., або у 1,8 рази, більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Кількість зареєстрованих безробітних збільшилася упродовж січня 2015р. на 0,3% і на кінець місяця становила 17314 осіб. Допомогу по безробіттю отримували 82,4% осіб, які мали статус безробітного.

Із загальної кількості безробітних 62,8% складали жінки, 44,6% - молодь у віці до 35 років.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по м. Києву на кінець січня 2015р. становив 0,9% населення працездатного віку.

На кінець 2014р. серед зареєстрованих безробітних, які не працювали менше року, більшість (62,5%) була звільнена з попереднього місця роботи за угодою сторін; кожен п'ятий - у зв’язку зі змінами в організації виробництва та військовослужбовці, звільнені за скороченням чисельності або штату без права на пенсію; кожен одинадцятий - за власним бажанням.

Середня тривалість зареєстрованого безробіття на кінець 2014р. становила 4,1 місяці. Лише 1,6% безробітних шукали роботу за допомогою державної служби зайнятості понад рік, для кожного третього пошук тривав від 1 до 3 місяців, для кожного четвертого - від 3 до 6 місяців.

Кількість вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених роботодавцями до державної служби зайнятості, у січні 2015р. порівняно з груднем 2014р. збільшилася на 0,5% і на кінець місяця становила 7,5 тис.