Коротше говорячи, основним фактором лідерства є здатність організовувати і робити вплив на спосіб життя членів організації.[27]
Лідерство - це досягнення цілей через діяльність людей. Це трапляється тоді, коли необхідно виконати якусь задачу чи досягти якоїсь цілі, причому для здійснення цього потрібна не одна людина. За визначенням, всі керівники ~ лідери: вони можуть виконати свою роботу тільки за підтримки своєї команди, яку потрібно надихнути чи переконати слідувати за ними.
Таким чином, лідерство полягає в підтримці і натхненні робітників і команд на те, щоб вони досягали бажаного результату самим кращим чином.
Головна ціль лідерів - досягнення поставленої задачі за допомогою своїх груп.
Для досягнення цієї головної цілі у лідерів є три основні задачі:
. Створити колектив і досягти кооперації команд.
. Привести групи в дію для досягнення обумовлених задач.
. Використати навики, енергію і таланти команди найкращим чином.
Лідери прагнуть змусити людей робити те, що, на їх думку, необхідно, шляхом добровільної кооперації, а не за допомогою примусового підкорення.
Вони створюють мораль своїх груп, яка буде вищою тоді, коли члени групи разом добре і продуктивно працюють. Зовсім не обов'язково створювати членам групи комфортну обстановку; насправді, вони підчас роблять більше, коли знаходяться під пресингом, ніж якщо б були надані самі собі. Однак якщо вони досягають чогось значного, працюючи разом, вони отримують від цього задоволення.
Гант вважав, що лідерство - у великій мірі набута якість. Перш за все лідер повинен володіти інтелектом, позитивним відношенням і поєднувати в собі такі якості, як сміливість, тверезість і здоровий глузд. Успішні лідери удосконалюють природні дані в міру набуття досвіду і розвитку широкого ряду навиків, які їм потрібні.
Далекоглядні лідери володіють даром створювати чи перетворювати організації для досягнення успіху. Вони здатні уявити, якою організація повинна стати в подальшому і що необхідно досягти, щоб це уявлення було здійснене. За словами Ганта: "Далекоглядність і її щоденна послідовна підтримка керівниками - це морський якір для того, щоб люди не розбіглися, коли хвилі кидають корабель вверх і вниз".
Далекоглядні лідери можуть бути шукачами, людьми, які бачать речі інакше і роблять їх по-іншому. Часто вони є прибульцями зі сторони, тобто тими, кого організація найняла, чи "неспокійними внутрішниками" - людьми з глибин організації, у яких є чіткі - відмінні від основного напрямку, - погляди на те, як повинна працювати організація. В якості прикладів можна привести Жана Карлсона з SAS, Джона Нарвей-Джонса з ІСІ, Лорда Кінга і Коліна Маршалла з British Airways, Баррі Саллівана з First Chicago і Джека Веліла з General Electric.
Білл Річардсон висловив точку зору, що геніальні лідери:
• Почувають себе відносно комфортно в невизначених ситуаціях і можуть жити без важких і швидких відповідей, поки не випливає загальний напрям і рішення.
• Рідкі оригінали - їх далекоглядність заснована на спостереженнях і вмінні слухати; їх нові підходи базуються на виявленні зв'язку між тим, що відбувається в іншому місці, і тим, як це можна застосувати в сласній сфері діяльності.
• Ті, що досягають бездоганності, вишукуючи неспівпадання між тим, як справи робляться і тим, як вони повинні бути покращені.
• Орієнтовані на дію - вони воліють перед тим як говорити, спочатку про це писати і спланувати.
• Переконливі оратори, здатні забезпечити обстановку, в якій вся організація розділяє значення і смисл їх бачення справи.
• Розраховано ризикові люди.
• Фіксатори в тому розумінні, який Том Петерс висловив наступним чином: "Вони фіксують те, що невірно, в будь-якому місці, де б вони не були"
• Незалежні - вони прислуховуються, але роблять по-своєму.
• Зорієнтовані на досягнення - їм визначено досягати результатів і знайти способи обійти перешкоди, які неминуче виникають при просуненні нових ідей.
• Зорієнтовані на заохочення - вони хочуть отримувати нагороди, грошові і негрошові, через які їх досягнення стануть відомі.
• Оптимістичні - вони переконані, що світ повен можливостей і що можливо багато що зробити.
Роль лідера
Лідери виконують дві основні ролі. Вони повинні:
2) підтримувати ефективні взаємовідносини - між самими лідерами і її членами їх груп і всередині самих груп. Ці взаємовідносини ефективні, якщо вони направлені на досягнення поставленої задачі. Їх можна розділити на ті, які пов'язані з командою, її моральним духом, почуттям загальності задачі, і ті, котрі пов'язані з окремими робітниками і їх спонукальними мотивами. [29]
Соціальна відповідальність бізнесу - відповідальне ставлення будь-якої компанії до свого продукту або послуги, до споживачів, працівників, партнерів; активна соціальна позиція компанії, що полягає в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із суспільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем:
· сприяє сталому розвиткові, у тому числі здоров'ю і добробуту суспільства;
· зважає на очікування зацікавлених сторін;
· відповідає чинному законодавству і міжнародним нормам поведінки;
· інтегрована у діяльність організації та практикується в її відносинах.
Визначення СВБ з Зеленої книги Європейського союзу (2001 рік):
СВБ означає “інтеграцію соціальних та екологічних аспектів у щоденну комерційну діяльність підприємств та в їхню взаємодію з зацікавленими сторонами на добровільні основі».
Для бізнесу задля соціальної відповідальності (BSR) СВБ означає “досягнення комерційного успіху засобами, які передбачають дотримання моральних цінностей та повагу до людей, спільнот і навколишнього середовища».
Міжнародний форум лідерів бізнесу (IBLF) розуміє СВБ як сприяння відповідальній діловій практиці, яка дає вигоду бізнесу та суспільству й допомагає досягти соціального, економічного та екологічно усталеного розвитку через максимальне збільшення позитивного впливу бізнесу на суспільство з одночасною мінімізацією його негативного впливу.
Всесвітня ділова рада за сталий розвиток (WBCSD) визначає СВБ як “зобов’язання бізнесу сприяти усталеному економічному розвитку, працюючи з робітниками, їхніми сім’ями, місцевою громадою та суспільством у цілому для поліпшення якості їхнього життя».
Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) - це відповідальність тих, хто приймає бізнес-рішення, за тих, на кого безпосередньо чи опосередковано ці рішення впливають. Соціальна відповідальність - це концепція, що заохочує компанії враховувати інтереси суспільства, беручи на себе відповідальність за вплив діяльності компанії на споживачів, стейкохолдерів, працівників, громади та навколишнє середовище в усіх аспектах своєї діяльності.
СВБ є добровільною діяльністю компаній приватного і державного секторів, спрямованою на дотримання високих стандартів операційної та виробничої діяльності, соціальних стандартів та якості роботи з персоналом, мінімізацію шкідливого впливу на навколишнє середовище тощо, з метою вирівнювання наявних економічних і соціальних диспропорцій; створення довірливих взаємовідносин між бізнесом, суспільством і державою; покращання результативності бізнесу та показників прибутковості у довгостроковому періоді.
СВБ тісно пов’язана з діяльністю компаній з досягнення ділової досконалості та якості в організації виробництва. Ці аспекти діяльності компаній переважно регулюються міжнародними стандартами серії ISO 9000.
У сучасному світі соціально відповідальна діяльність бізнесу є загальноприйнятим правилом, якого дотримується значна кількість великих, середніх і навіть малих компаній по всьому світу. З огляду на надзвичайну суспільну та економічну користь, що містить у собі соціальна відповідальність бізнесу, питання її розвитку належать до сфери особливої уваги органів державної влади багатьох країн світу та провідних міжнародних організацій. Проявом цієї уваги є розроблення стандартів СВБ і заходів зі стимулювання бізнесу до соціально відповідальної діяльності.[31]
Соціальна відповідальність бізнесу - відповідальне ставлення будь-якої компанії до свого продукту або послуги, до споживачів, працівників, партнерів; активна соціальна позиція компанії, що полягає в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із суспільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем.
У широкому розумінні СВБ може бути представлена як система цінностей, заходів і процесів, що мають на меті поширення позитивного впливу діяльності компанії в економічній, екологічній, соціальній сферах як усередині організації, так і в навколишньому середовищі. Реалізація соціально відповідальних стратегій має орієнтуватися не лише на зменшення та запобігання негативним наслідкам діяльності, а й на досягнення економічного, екологічного та соціального ефектів (т.зв. стратегія потрійного впливу), що може розглядатися як основа підвищення конкурентоспроможності окремих компаній і національної економіки загалом.[32]
За визначенням Європейської Комісії («Зелена книга з корпоративної соціальної відповідальності», 2001 р.), корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) - це «концепція, згідно з якою компанії інтегрують соціальні та екологічні питання у свою комерційну діяльність та взаємодію із заінтересованими сторонами на добровільній основі». Надзвичайно важливе значення у сфері СВБ має концепція «потрійного критерію», що містить у собі розширення меж звітності організацій та додання соціальних і екологічних аспектів до фінансових показників діяльності.
Соціальна відповідальність бізнесу: Гант вважав, що підприємства мають зобов'язання перед суспільством, і повинні бути відповідальними використання різних ресурсів, і зокрема свого персоналу.
Ідея корпоративної соціальної відповідальності набула закінченого вигляду декілька десятків років тому, коли на всесвітньому економічному форумі в Давосі Генеральний секретар ООН Кофі Анон звернувся до лідерів найбільших компаній світу із закликом приєднатися до міжнародної ініціативи - Глобального договору - в рамках якого створюються умови для співпраці бізнесу з установами ООН, профспілками, неурядовими організаціями для втілення в життя загальних принципів соціальної рівності та збереження довкілля. Спираючись на перевагу спільних дій, Глобальний договір поставив завдання розвитку принципів соціальної відповідальності бізнесу, забезпечення його участі у вирішенні найгостріших проблем глобалізації. Таким чином, приватний бізнес, приєднавшись до договору в співпраці з іншими соціальними партнерами, зможе сприяти реалізації ідеї формування стійкої і відкритої глобальної економіки.
Основними характеристиками СВБ є добровільність; інтегрованість у бізнес-стратегію організації, компанії; системність; користь для всіх заінтересованих сторін: співробітників, споживачів, акціонерів, громади тощо, а також для самого підприємства; внесок у процес сталого розвитку. Соціальна відповідальність не обмежується благодійністю.
Соціальна відповідальність бізнесу містить у собі процедури і практики компаній з семи аспектів діяльності:
. організаційне управління;
. права людини;
. трудові відносини;
. етична операційна діяльність;
. захист навколишнього середовища;
. захист прав споживачів;
. розвиток місцевих громад
і співпраця з ними.
3. Сучасне застосування наукових здобутків Г.Л.
Ганта
3.1 Ефективність графіків Г. Л. Ганта у
виробництві
Діаграма Ганта на виробництві, вона ж графік Ганта, - це досить поширений тип діаграм, що використовуються в якості ілюстрації різних планів, графіків або робіт в рамках конкретного проекту. Вона також є одним з методів планування різних проектів.
Діаграма Ганта отримала свою назву на честь американського інженера Генрі Лоуренса Ганта. Вона знайшла своє застосування в промисловості, бізнесі та ряді інших сфер. Перший її варіант з'явився в 1910 році. До слова, самому Ганту були ідейно близькі думки " батька наукового менеджменту" Фредеріка Тейлора.
Що стосується винаходу діаграми, то він вивчав менеджмент на фактичному матеріалі з будівництва військових кораблів з 1914 по 1918 роки, тобто саме під час Першої світової війни. Саме тоді він представив свою діаграму, яка складалася з відрізків, що символізували конкретні завдання, і точок, які були віхами - завершальними завданнями. Саме це винахід допоміг зробити процес виробництва більш наочним.
Для використання діаграми Ганта на виробництві одним з основних моментів є віха. Віха - це важлива для конкретного виробничого процесу мітка, яка з'єднує дві і більше завдання. З їх допомогою можна наочно продемонструвати всю важливість синхронізації виробничих процесів, а також показати правильні послідовності у виконанні певного комплексу робіт. Водночас віхи, як і інші кордони, що знаходяться на діаграмі, не є датами календаря.
Саме це відсутність жорсткої прив'язки до календаря, тобто прихильності справ до абсолютних дат і часу, і не дозволяє називати діаграму Ганта чітким графіком робіт. Багато хто називає цю неможливість основним недоліком діаграми. Разом з цим, вона не здатна демонструвати пріоритетність того чи іншого бізнес-процесу або проекту, а також нічого не говорить про їх ресурсоємності і трудових витратах. Більш того, чим складніше і крупніше проект, тим бесполезнее для нього діаграма Ганта, так як вона стає вкрай об'ємною і " великовагової ". Говорити в таких умовах про її наочності навіть не доводиться.
Незважаючи на всі описані вище недоліки, діаграма Ганта фактично є стандартом в теорії і практиці менеджменту проектів. Вона дозволяє наочно продемонструвати структуру всіх етапів роботи, які необхідно буде провести в рамках проекту.
Для свого часу - 20 -і роки XX століття - діаграма Ганта стала проривом. Дуже швидко вона була впроваджена практично повсюдно. Так, наприклад, вона знайшла своє місце навіть у таких потужних проектах, як будівництво греблі Гувера або створення в Сполучених Штатах Америки мережі швидкісних доріг.
Для хорошого менеджера одним з основних ресурсів є якраз час. І діаграма Ганта давала менеджерам можливість наочно відстежувати процес виконання робіт, а також стежити за термінами їх готовності. Діаграма Ганта була гарна ще й тим, що дозволяла наочно показувати весь робочий процес. Враховуючи той факт, що більшість людей на землі візуали, це значно спрощувало сприйняття інформації, яка до цього передавалася великою кількістю тексту або таблиць.[33]
Силу і універсальність діаграми Ганта яскраво
демонструє один приклад з її історії. З моменту своєї появи в 1910 -і і до 1990
-х років, незважаючи на весь потужний технічний прогрес, вона залишалася
незмінною. Тільки в 1990 -х для того, щоб докладніше описати взаємозв'язки між
робочими процесами, в неї додали зв'язують лінії, які проводилися між
завданнями.
3.2 Теорія лідерства у сучасному вигляді
Соціально відповідальна ділова практика в Україні походить від багатьох різних факторів.