Материал: Г.Л. Гант та його внесок в розвиток наукової школи менеджменту

Г.Л. Гант та його внесок в розвиток наукової школи менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

Г.Л. Гант та його внесок в розвиток наукової школи менеджменту

Вступ

гант управління лідерство

Актуальність теми дослідження. Необхідність в управлінській діяльності виникла ще на ранніх етапах становлення людського суспільства. Навіть первісні люди потребували певної організації своєї діяльності. Так, у процесі полювання, пошуку рослинної їжі виникала потреба у створенні груп мисливців, збирачів плодів тощо. З'являлися перші лідери (вожді), виникала необхідність в управлінських, хоч і примітивних, функціях (розроблення плану полювання, розташування мисливців під час полювання, заохочення членів колективу шляхом поділу здобичі та іншого). Але ця управлінська діяльність здійснювалася стихійно, непослідовно, непродумано. Тому, звичайно ми не можемо стверджувати, що наука про менеджмент зародилась у первісні часи. За рабовласницького ладу, і навіть за феодалізму певних стійких, теоретично обґрунтованих підходів та механізмів менеджменту не було створено.

Потреба в науці про менеджмент з'явилася наприкінці XIX - на початку XX століття, що в першу чергу було зумовлено появою та розвитком машинного виробництва. Саме тоді почали формуватися великі підприємства, на яких працювали десятки, сотні, навіть тисячі людей. У зв'язку з цим виникли проблеми планування їх діяльності, організації робочих місць, створення ефективної системи стимулювання працівників, розроблення технологічних процесів, забезпечення точного обліку, контролю тощо.

Саме розвиток машинного виробництва зумовив необхідність дослідження економістами, соціологами, психологами та технологами закономірностей управління людьми, з'ясування тенденцій розвитку виробничо-господарської діяльності під дією управлінського впливу, розроблення стандартних положень, інструкцій тощо. У процесі цих наукових досліджень було сформульовано перші принципові положення, вироблено механізми та рекомендації щодо управління виробничо-господарською діяльністю підприємств, що в кінцевому підсумку і склало основу нової науки менеджменту.

Таким чином, в процесі еволюції виробничих процесів та під впливом об’єктивної необхідності управління різними сферами діяльності на підприємстві, формувались наукові школи та течії менеджменту.

Теоретичні й практичні аспекти діяльності Г.Л. Ганта та його внеску в розвиток наукової школи менеджмету досліджували у своїх працях багато як вітчизняних, так і зарубіжних авторів. Проте, на нашу думку, дана проблема була розглянута недостатньо. Це і зумовило вибір теми курсової роботи.

Предметом дослідження виступає теоретико-методологічні та практичні вчення Генрі Лоуренса Ганта.

Об’єктом дослідження є процес функціонування здобутків Ганта у менеджменті.

Мета дослідження - аналіз впливу діяльності представника наукової школи менеджменту Генрі Лоуренса Ганта на теоретичні та практичні аспекти управлінських процесів.

Обрана мета обумовила необхідність вирішення таких основних завдань:

)        Розглянути постать Ганта;

2)      Оцінити теоретичні напрацювання дослідників менеджменту в процесі історичного розвитку;

3)      Проаналізувати напрями і результати праць Г.Л. Ганта;

4)      Дати оцінку ефективності концепцій Г.Л. Ганта вимогам даного часу.

Методи дослідження. Відповідно до визначених об’єкта, предмета дослідження та поставлених задач запроваджується певна методологія, яка передбачає використання декількох методів і підходів. В даному дослідженні застосовуються наступні методи: системного аналізу, синтезу, дедукції, індукції, аналогії, порівняння, узагальнення, абстракції та інших.

В результаті дослідження очікується сформувати власний погляд відносно обґрунтованості та ефективності практичного застосування вчень Генрі Лоуренса Ганта.

Робота складається із вступу, основної частини (трьох взаємопов’язаних розділів), висновків та списку використаних джерел.

1. Характеристика особистості Г.Ганта

1.1 Передумови становлення Г. Л. Ганта як науковця

Американський інженер  Генрі Гант в 1906 році працював у честорській сталеварній компанії і був запрошений в 1908 році в компанію " Банкрофт ", що виробляла бавовняні тканини для консультацій з "трудовим проблемам ". Підставою для такого запрошення було те, що мав уже певний досвід в області консультування з управління. Між 1904 і 1908 рр.. він реорганізував кілька компаній, на підприємствах яких оздоблювальні операції були схожі з застосовуваними в компанії " Банкрофт ". Гантт ввів систему Тейлора і запропонував кількох механіків для допомоги в обробці бавовняних тканин. Цю роботу Гантт проводив у " Сейлс Блічері ".

На фабриці " Банкрофт " Г. Гантт пропрацював близько двох років. За цей короткий період він домігся значного прогресу, особливо стосовно  робіт з фарбування набивних тканин, ввівши департамент планування та свою систему " норма - премія". ^[1]

Певний інтерес представляє зміст звіту Г. Гантта, в якому зазначено наступне:

порядок, в якому повинна виконуватися робота, визначається тепер в офісі, а не фарбувальником;

точний запис кращого методу фарбування в будь-який відтінок зберігатися в офісі і більше не залежить від записної книжки фарбаря або його пам'яті;

заснований метод систематичного навчання фарбаря;

розроблений метод зниження кількості зайнятих у процесі фарбування тканин до мінімуму;

всі фарбарі і машиністи заохочуються матеріально залежно від того, чи дотримуються вони своїх інструкцій, або навпаки, не отримують матеріальної винагороди, коли вони не роблять цього. Ця умова буде постійною, якщо буде належним чином виконуватися.

Гант досліджував роботу текстильниць, які складали, упаковували і маркували готову продукцію і виявив, що ці секції підприємства створювали головні проблеми, які зумовили його запрошення в якості консультанта. Він дійшов висновку, що ця ділянка роботи перевантажена робочою силою і дезорганізована, хоча часто були понаднормові роботи. Після реорганізації була введена нова система руху продукції. Текстильниці були переведені на відрядну систему оплати праці. При цьому при значному скороченні робочого дня на 25-30% збільшився вихід продукції, а заробітна плата зросла на 20-60%. Однак реорганізація призводила до скорочення персоналу, що викликало опір робітників нововведень Г. Ганта.

Гант застосував аналітичні методи для дослідження окремих виробничих операцій. Він розробив методи планування послідовності виробничих операцій. Ці методи не втратили своє значення і в сучасних умовах. Дослідження системи людина -машина дозволило Ганту зв'язати організаційний і мотиваційний аспект виробництва.

Графіки Гантта знайшли широке застосування в промисловості і інших галузях.

Генрі Гантт швидко вловив і зрозумів сутність системи Тейлора і, не дивлячись на окремі розбіжності, став головним учнем Тейлора. Починаючи з 1901 року, працював консультантом і розвивав теорію. Він мав більше 150 публікацій, включаючи три книги, запатентував більше десятка винаходів, читав лекції в університетах, залишаючись одним з найбільш успішних консультантів з управління.^[2]

Тейлорівські ідеї взаємних інтересів між робочою силою і менеджментом, наукового підбору робітників, детальних інструкцій по роботі, як і інші, а також концептуальний підхід Тейлора отримали широке відображення в роботах Ганта. Він винайшов роботу над завданнями з преміями - систему, яка давала робітникові премію в 50 центів на день, якщо він робив всю свою роботу, призначену протягом будь-якого конкретного дня. Далі, для мотивації майстра йому призначалася премія за кожного робітника, що виконував норму і ще додаткова премія, якщо всі його підлеглі домагалися такого ж результату. По суті справи, у даному випадку ми маємо першу відому спробу зацікавити майстра в навчанні робітників правильним методам роботи. Нововведення Ганта полягало в більш прямому мотивуванні менеджерів шляхом прямого фінансового інтересу. Зі свого власного викладацького досвіду Гант розумів важливість навчання і відчував, що система премій до значення ролі майстра водія на викладача і помічника своїм підлеглим. У цьому переході від занепокоєння за виробництво до неспокою за робочого через інструктаж і, згодом, поліпшення виробництва Ганта є ранньою віхою в людській поведінковій думці. Навчаючи робочого, вважав Гант, майстер повинен робити щось більше, ніж підвищення майстерності і знань робітника. Він вважав, що майстер зобов'язаний проводити і промислове утворення, назване звичками промисловості. Ці звички мають бути наступними: працьовитість і співробітництво, які спростять отримання решти знань.

Як колишній викладач, Гант орієнтувався на передачу даних шляхом графічних засобів. Одним з його ранніх об'єктів графічного відображення було встановлення звичок промисловості через горизонтальні смужки, що показують прогрес робітників у досягненні рівня норми. Графік служить як допомога в контролі як для менеджменту, так і для робітника. Прогрес в роботі цеху або відділу може побачити кожен, як діаграму, яка містить більше чорних ліній. Оскільки цей метод діаграм допоміг у підвищенні продуктивності, Гант поширив свої наочні посібники в щоденний баланс виробництва, контроль над рівнем витрат, кількістю роботи на кожній машині і кількістю роботи на людину в порівнянні з початковими оцінками і т. п. Однак, його головне велике досягнення у створення графіків було зроблено, коли він служив консультантом у Відділі Армії, під час Першої світової війни. Перша створена Гантом діаграма зображувала п'ять виробів військових матеріалів і планування необхідних замовлень, виконання замовлень, а також наявність залишків на складі. В управлінській думки того періоду графічні посібники Ганта були революційними для планування управління і самого управління. На готовій графічній формі управління можна було побачити, як виконувалися плани і зробити необхідні дії, щоб контролювати їх виконання вчасно і їх бюджет. Усі наступні дошки та діаграми контролю з виробництва були запозичені у Ганта.

1.2 Г.Л. Гант як представник школи наукового управління

Генрі Лоуренс Гант був прихильником використання наукових методів у менеджменті замість суб'єктивної думки як умови забезпечення високого рівня продуктивності праці. Досліджував не тільки окремі операції і дії, а й виробничі процеси в цілому.

Гант написав книги: «Праця, заробітна плата і дохід » (1910), «Промислове керівництво» (1916), «Організація праці» (1919).

Гант запропонував систему заробітної плати з елементами погодинної і відрядної форми оплати, преміями за високу продуктивність.

Вчений вважав, що перед кожним робітникам має бути поставлена ​​конкретна виробнича задача з перспективою отримання премії за її своєчасне і точне виконання. Якщо робочих систематично навчати навичкам промислового праці, то стає можливим не тільки удосконалювати їх продуктивні здібності, а й розвивати ефективну систему кооперації між робітниками і прикажчиками.

Розробив систему планових графіків (графіки Ганта, діаграми Ганта), що дозволяють завдяки їх високій інформованості здійснювати контроль за запланованим і складати календарні плани на майбутнє.^[6]

Гант використовував свої діаграми (картосхеми) для того, щоб графічно відобразити більшою мірою час, ніж обсяг виробництва, що давало можливість менеджеру відобразити прогрес в роботі проекту та вжити відповідних заходів в разі відставання від плану. Ці графіки являють собою короткий перелік запланованих на певні відрізки часу робіт. Гантт виділив два принципи, на яких базуються його методи використання діаграм:

Перший принцип: будь-яка робота може бути оцінена за часом, необхідного для її виконання.

Другий принцип: простір, яким представляється на схемі час, має відповідати тому обсягу робіт, який повинен бути проведений в цей час.

Діаграма Гантта стала популярна в період між світовими війнами. Використовувалася у великих проектах. До шестидесятих років діаграми перестали використовуватися за труднощів в обробці великих обсягів інформації на виробництві. Повернення діаграм Гантта пов'язано з поширенням комп'ютерних програм управління проектами.

На діаграмі Гантта завдання, складові план проекту, зображуються на шкалі часу у вигляді відрізків, початок і кінець яких відповідають планованим датам початку і закінчення виконання завдань. Кожна задача розташовується в окремому рядку. Завдання, пов'язані умовою послідовного виконання, з'єднують стрілками (це нововведення з'явилося тільки недавно, в 90 -і рр..)

У MS Project діаграма Ганта (Gantt Chart) є основним засобом візуалізації плану проекту. Ця діаграма являє собою графік, на якому по горизонталі розміщена шкала часу, а по вертикалі розташований список завдань. При цьому довжина відрізків, що позначають завдання, пропорційна тривалості завдань. При наведенні миші на будь-який елемент діаграми відображається спливаюча підказка.

Рис.1

Так виглядає діаграма Ганта в MS Project

На діаграмі Ганта поруч з відрізками може відображатися додаткова інформація (наприклад, поруч із завданнями відображаються назви задіяних у них ресурсів та їх завантаження при виконанні завдання). Її склад визначається настройками діаграми, і в MS Project входять кілька заздалегідь налаштованих версій діаграми Ганта, на яких поряд з відрізками відображається різна інформація.^[7]

Також Генрі Лоуренс розробив теорію лідерства. " З усіх проблем менеджменту найбільш важливою є проблема людського фактору". Гантт зазначав провідну роль людського фактора для виробництва, вважаючи за необхідне надати робочому можливість не тільки заробляти кошти для існування, а й отримувати відчуття задоволеності.

Розробив концепцію соціальної відповідальності бізнесу: він вважав, що підприємства мають зобов'язання перед суспільством і повинні бути відповідальні за використання різних ресурсів, і зокрема свого персоналу. Основу концепції складає ідея про розподіл доходу рівномірно і пропорційно факторам виробництва, вилучення надприбутки у монополій на користь суспільства або благодійності ділових компаній.

Хід його міркувань коротко такий: суспільство потребує послуги і товари незалежно від того, кому дістанеться прибуток від їх продажу, оскільки від товарної маси залежить саме його існування; бізнесмени стверджують, що для них більш важлива прибуток, а не віддача суспільству; проте в очах суспільства, крім тих послуг і товарів, які вони йому надають, підприємці не мають ніякого іншого підстави для існування. Тому « система бізнесу повинна сприйняти соціальну відповідальність і присвятити себе, перш за все, служінню суспільству, в іншому випадку, суспільство, в кінцевому рахунку, зробить спробу розтрощити її, щоб вільно діяти у відповідності зі своїми власними інтересами ».

Через концепції соціальної відповідальності відбувся розкол з Тейлором.

2. Аналіз теоретичних розробок Г. Ганта

2.1 Характеристика системи заробітної плати за Г. Л. Гантом

Система Гантта являє собою комбінацію погодинної і відрядної форм оплати, що застосовуються в залежності від досягнутих рівнів виробітку. При виробленні до 100% високої норми - оплата погодинна за встановленою основної тарифної ставки. Починаючи з вироблення, рівний 100% високої норми, - оплата відрядна за підвищеною ставкою. Зовні ситуація представляється так: працівники, які досягли рівня виробітку, рівного 100% норми, отримують премію (бонус). Насправді ж ця премія являє собою різницю між тарифними ставками повременщика і сдельщика.

Система передбачає нерідко й різний відсоток надбавки до ставки почасового для різних робіт: від 10 до 15% для робітників, зайнятих налагодженням устаткування; 30-40% для робітників, що виконують роботи, що вимагають підвищеної уваги і напруги.^[10]

Система Ганта відрізняється від інших тим, що нормативний час для виконання завдання спеціально встановлюється на рівні, що вимагає великих зусиль для виконання.