Материал: ГЕМОЛІТИЧНА ХВ
Лікування
Консервативне:
1. Фототерапія світлом з довжиною хвилі 
450-460 нм, тривалість 72-96 год. по 8 год.з перервою 2-3 години. Обов’язкова 
умова – захист очей та статевих органів,
забезпечення додаткового об’єму рідини
(10-15 мл/кг/доба). Показання до
проведення фототерапії наведені на малюнку. Тривалість фототерапії визначається її ефективністю та рівнем
білірубіну в сироватці крові. Ступінь
забарвлення шкіри не відповідає рівню
білірубіну в сироватці крові під час проведення фототерапії та 24 г. після її
завершення.
Моніторинг під час фототерапії:
-оцінка клінічного стану дитини 3
рази/добу (вимірювання температури тіла кожні 3 год., контроль ваги тіла);
-повторне визначення загального білірубіну сироватки крові через 4-6 год.
після початку фототерапії.
Лікування
Консервативне:
2. Інфузійна терапія: перша доба - 5% розчин глюкози
50 мл/кг з введенням діуретиків (еуфілін – 0,1 мл/кг),
потім додають по 20 мл/кг щоденно до 150
мл/кг/добу.
3. Адсорбенти білірубіну з кишечника та холекінетики
(очисна клізма в перші 2 год. після народження, 5%
розчин сульфата магнія, холестирамін);
4. Активатори функції глюкоранілтрансферази 
(фенобарбітал, клофібрат).
Лікування
Оперативне (ОЗПК):
Показання:
-поява симптомів білірубінової енцефалопатії незалежно від рівня
загального білірубіну сироватки крові;
-неефективність фототерапії, якщо рівень білірубіну є вищим від
зазначеного на попередньому малюнку;
-анемія на першу добу життя (незалежно від рівня білірубіну): Hb <100 г/л,
гематокрит менше 35 %;
-рівень гіпербілірубінемії 350 мкмоль/л в будь-яку добу життя протягом 1-го
тижня;
-загальний білірубін у пуповинній крові >80 мкмоль/л;
-погодинний приріст білірубіну (при умові проведення фототерапії) при
несумісності за резус-фактором ≥7 мкмоль/л, при несумісності за АВО
системою ≥ 10 мкмоль/л (використовують значення загального
білірубіну);
-Співвідношення рівня загального білірубіну сироватки крові (мкмоль/л) та альбуміну (г/л) в залежності від маси дитини: менше 1250 г – 6,8; 1250-1499 г – 8,8; 1500-1999 г – 10,2; 2000-2500 г – 11,6; більше 2500 г – 12,2.
Лікування
Оперативне (ОЗПК)
При конфлікті по резус-фактору використовують резус-негативну кров 0(І)
групи, при несумісності крові за системою АВ0 використовують
резус-позитивну кров 0(І) групи або еритромасу 0(І) групи та плазму
АВ(ІV) у співвідношенні 2:1. ОЗПК проводиться в об’ємі 2 ОЦК. Види ЗПК:
-
-
-
просте. Об’єм 2 ОЦК, проводиться при неускладненій гіпербілірубінемії;
ізоволемічне. Об’єм 2 ОЦК, але кров вводиться через пупкову вену, а виводиться через пупкову артерію. Показано при серцевій недостатності;
часткове. Об’єм <2 ОЦК. Показано при набряковій формі.
До і після ОЗПК у крові визначають рівень загального кальцію, натрію, хлору, рН, рСО2, проводять клінічний аналіз крові з визначенням лейкоцитарної формули, гематокриту та тромбоцитів. Рівень білірубіну контролюють через 2, 4 та 6 год. після операції, а потім кожні 6 год. Після вливання кожних 100 мл крові вводять 1 мл 10% розчину глюканату кальцію та 10 мл 20% розчину глюкози. Всередині та в кінці операції вводиться 4% розчин гідрокарбонату натрію 5 мл /кг/доба. Після ОЗПК – обов’язково антибактеріальна терапія.
Ускладнення ОЗПК
1. Серцеві (гостра серцева недостатність, аритмія, зупинка серця).
2. Судинні (повітряна емболія, тромбоз та спазм судин нижніх 
кінцівок, інфаркти життєво важливих органів).
3.Інфекційні (сепсис, гепатит, ЦМВ-інфекція).
4.Коагулопатії.
5.Анемії (механічна або термічна травма тромбоцитів, гемоліз
алоантитілами).
6.Електролітні порушення (гіпоглікемія, метаболічний ацидоз або
алкалоз, гіперкаліємія, гіпокальціємія).
7.ЯНЕК.
8.Гіпотермія.
9.Геморагічний синдром (тромбоцитопенія, дефіцит
прокоагулянтів, надлишкова гепаринізація).
10.Реакція “трансплантант проти господаря”.
11.Ускладнення трансфузії (внутрішньосудинний гемоліз з
гематурією, гостра ниркова недостатність, трансфузійний шок).