Материал: Формування ІТ-компетентності майбутніх фахівців в межах реалізації моделі педагогічної системи

Формування ІТ-компетентності майбутніх фахівців в межах реалізації моделі педагогічної системи

Івано-Франківський національний медичний університет

Формування ІТ-компетентності майбутніх фахівців в межах реалізації моделі педагогічної системи

Добровольська А.М.

У статті акцентовано увагу на понятті «педагогічна система». Визначені етапи формування інформаційно- технологічної компетентності (ІТ-компетентності) майбутніх лікарів і провізорів під час навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки (ДПНП). Розроблено модель педагогічної системи формування ІТ-компетентності майбутніх лікарів і провізорів у процесі вищої освіти, яка складається з цільового, змістовного, діяльнісного і результативного структурних компонентів. З’ясовано роль дидактичного забезпечення, представленого в межах створених навчально-методичних комплексів, у процесі формування ІТ-компетентності майбутніх фахівців під час навчання ДПНП за умови реалізації розробленої моделі педагогічної системи. Схарактеризовано структуру діяльності викладачів, а також майбутніх лікарів і провізорів у процесі формування ІТ-компетентності під час навчання ДПНП у межах функціональних гностичного, проектувального, конструктивного, комунікативного, організаційного, оцінного і прогностичного компонентів розробленої педагогічної системи. З метою з’ясування ефективності функціонування педагогічної системи в межах розробленої моделі проведене дослідження, під час якого вивчався вплив посібників, створених і запроваджених для навчання майбутніх фахівців ДПНП, на процес формування їх ІТ-компетентності. Отримано висновок, що впровадження розробленої моделі педагогічної системи формування ІТ-компетентності в межах навчання ДПНП з використанням створених посібників сприяє підвищенню ефективності фахової підготовки майбутніх лікарів і провізорів.

Ключові слова: ІТ-компетентність, модель, навчально-методичний комплекс, педагогічна система, посібник, структура, етапи.

інформаційний компетентність посібник фахівець

Постановка проблеми. Галузеві стандарти вищої освіти визначають пріоритетні напрямки освіти майбутніх лікарів і провізорів, обумовлені розвитком наукоємних технологій і впровадженням інновацій. Завдяки цьому відбувається переосмислення завдань, які стоять перед системою вищої медичної і фармацевтичної освіти, оскільки на сьогоднішній день без систематичного підвищення рівнів освітньої і професійної підготовки фахівців неможливий розвиток медичної і фармацевтичної галузей України, що супроводжується безперервним упровадженням новітніх досягнень науки і техніки. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває питання підвищення рівня професійної компетентності лікарів і провізорів, від якого залежить якість наданих ними допомоги і послуг.

Через стрімке збільшення обсягу знань у наш час передавання і засвоєння інформації за допомогою тільки традиційних способів і засобів є неможливим. Тому необхідно шукати такі з них, котрі дозволяють за менші терміни навчання в профільних ВНЗ формувати в майбутніх фахівців більше знань, умінь, навичок і досвіду практичної діяльності.

Вирішення даної проблеми ми бачимо в підготовці майбутніх лікарів і провізорів, які вміють кваліфіковано вибирати і застосовувати інформаційні технології в навчальній і майбутній професійній діяльностях.

Одним із можливих шляхів вирішення сформульованої проблеми є широке впровадження в практику роботи профільних ВНЗ ефективних інновацій, заснованих на застосуванні нових інформаційних технологій у процесі навчання, а також у професійній діяльності майбутніх фахівців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання застосування інформаційних технологій у навчальному процесі досліджували Ю. Бадюк, В. Волинський, Р. Гуревич, А. Гуржій, М. Жал-дак, М. Кадемія, Т. Коваль, В. Коцур, Ю. Маш- биць, С. Сисоєва, М. Смульсон, Л. Сущенко, Л. Шевченко [8; 9; 14; 15; 19; 23] та інші.

Практичний досвід формування професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій вивчали Р. Гуревич, А. Гуржій, М. Жалдак, Л. Карташова, Л. Коно- шевський, В. Лапінський, О. Овчарук, С. Раков, Ю. Рамський, М. Рафальська [6; 7; 10; 11; 16; 28] та інші.

У розвиток загальної теорії систем вагомий внесок зробили дослідження В. Афанасьєва, А. Уємова та інших [1; 29].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Проблемами освіти майбутніх лікарів і провізорів займалися багато вчених, а саме Ю. Вороненко, Л. Кайдалова, Н. Кравець, Л. Муц, О. Хвисюк, О. Швидкий [4; 18; 20; 25; 31; 32] та інші, але питання формування інформаційно- технологічної компетентності (ІТ-компетентності) фахівців медичної і фармацевтичної галузей під час вищої професійної освіти в межах функціонування педагогічної системи не проводилися.

Метою статті є теоретичне обґрунтування, практичне розроблення і з’ясування ефективності функціонування моделі педагогічної системи формування ІТ-компетентності майбутніх лікарів і провізорів у процесі їх вищої освіти в профільних ВНЗ, основу якої складає навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки (ДПНП) «Європейський стандарт комп’ютерної грамотності» («ЄСКГ») «Медична інформатика» («МІ»), «Інформаційні технології у фармації» («ІТФ»), «Комп’ютерне моделювання у фармації» («КМФ») з використанням створених посібників.

Виклад основного матеріалу. У зв’язку з упровадженням високотехнологічного обладнання і нових інформаційних технологій у систему охорони здоров’я України практично щодня зростає потреба у висококваліфікованих лікаряхі провізорах, компетентних у вирішенні будь- яких завдань під час професійної діяльності.

Зауважимо, що в умовах інформатизації суспільства, медичної і фармацевтичної галузей,ви- щої медичної і фармацевтичної освіти в професійній діяльності лікарів і провізорів з’являється нова інформаційно-технологічна функція, виконання якої із залученням потенціалу нових інформаційних технологій забезпечує для них:

формування спеціальних знань, умінь і навичок;

розвиток особистісних якостей;

підвищення рівня творчих здібностей;

розвиток альтернативного і логічного мислення, здібностей до самоосвіти.

У межах такого процесу лікарі і провізори повинні вміти працювати з сучасними апаратними і програмними засобами, усвідомлено застосовувати інформаційні технології в професійній діяльності, тобто володіти /Т-компетентністю.

Врахуємо, що /Т-компетентність лікарів і провізорів досить часто слід розглядати як сукупність їх професійних якостей, в основі яких лежать здібності, знання, вміння і навички в галузі освоєння нових інформаційних технологій, а також досвіду їх застосування в професійній діяльності.

Також слід мати на увазі, що на сьогодні стрижньовим показником рівня кваліфікації сучасних фахівців медичної і фармацевтичної галузей є їх професійна компетентність. Тому в умовах інформатизації вищої медичної і фармацевтичної освіти нову складову професійної компетентності лікарів і провізорів, а саме їх /Т-компетентність, потрібно формувати вже під час навчання в профільних ВНЗ.

Варто зазначити, що тенденція реалізації компетентнісного підходу у вищій медичній і фармацевтичній освіті простежується порівняно недавно. Але, не дивлячись на достатній обсяг теоретичних і практичних досліджень у цьому напрямку на сьогодні, /Т-компетентність у них здебільшого розглядається тільки в контексті використання інформаційних технологій у навчально-практичній діяльності майбутніх фахівців.

Проведений аналіз планів навчання майбутніх лікарів і провізорів у профільних ВНЗ показав, що їх інформаційна підготовка активно здійснюється в межах ДПНП «М/», «/ТФ», «КМФ», а також ДПНП за вибором «ЄСКГ». За рахунок навчання зазначеним ДПНП у контексті реалізації положень Болонської декларації створюються сприятливі умови для підвищення якості навчання майбутніх фахівців, а також розвивається їх бажання самостійно здобувати інформаційно- технологічні знання, набувати вмінь і навичок у межах цього процесу.

Реалізація в навчально-виховному процесі медичного чи фармацевтичного ВНЗ педагогічної системи формування /Т-компетентності, на нашу думку, дозволить здійснювати відповідну сучасним вимогам інформаційно-технологічного суспільства підготовку майбутніх лікарів чи провізорів, здатних до виконання фахових завдань на високому професійному рівні за допомогою інформаційних технологій. У зв’язку з цим до вищої освіти майбутніх фахівців висуваються підвищені вимоги, головною умовою для виконання яких у профільних ВНЗ є використання інформаційнихтехнологій під час навчально-виховного процесу, що забезпечує всебічний розвиток його учасників.

Вперше системний підхід, який ґрунтується на понятті «система», до педагогічних досліджень був застосований Ф. Корольовим і Е. Юді- ним [27, с. 10].

Досліджуючи, ми зважали на думку В. Афа- насьєва, що система - це сукупність компонентів, взаємодія котрих породжує нові (інтегративні, системні) якості, не притаманні її твірним [1].

Зважаючи на те, що в системах розрізняють елементи-об’єкти та їхню взаємодію, тобто, структури і функції, під час дослідження ми враховували, що система - це сукупність елементів, які перебувають між собою у взаємозв’язку, взаємозалежностях і створюють певну ієрархічну, структуровану цілісність і єдність [17, с. 144].

Автори Б. Вульфов і В. Іванов розглядають педагогічну систему як систему, в котрій здійснюється педагогічний процес - складний процес, під час якого відбувається сукупність внутрішньо пов’язаних багатьох процесів і дій, сутність котрих полягає в тому, що соціальний досвід перетворюється в якості особистості, яка формується [5].

Варто зазначити, що основи теорії педагогічних систем розкриває в своїх наукових працях В. Беспалько [27, с. 12]. На його думку педагогічна система - це сукупність взаємодіючих засобів, методів і процесів, необхідних для створення планомірного, цілеспрямованого і заздалегідь обдуманого педагогічного впливу на формування особистості з певними якостями [2].

Досліджуючи, ми також дослухались до думки Н. Кузьміної, згідно з якою педагогічна система - це множина взаємопов’язаних структурних і функціональних компонентів, підпорядкованих меті формування в осіб, котрі навчаються, готовності до самостійного, відповідального і продуктивного вирішення завдань у наступній системі [22, с. 13-14].

Дослідниця вважала, що структурні компоненти - це основні базові характеристики педагогічних систем, сукупність яких:

по-перше, утворює ці системи;

по-друге, вирізняє ці системи серед інших (не педагогічних) систем [24, с. 11].

На думку Н. Кузьміної для створення педагогічної системи необхідні і достатні такі структурні компоненти:

мета навчально-виховної діяльності;

навчальна інформація;

засоби педагогічної комунікації;

особи, які навчаються;

педагоги;

оцінний елемент;

подальша освітня система [21, с. 145; 26].

Н. Кузьміна вважала, що відсутність хоча б одного з цих компонентів призводить до руйнування системи [24, с. 13]. На її думку функціональні компоненти - це стійкі базові зв’язки основних структурних компонентів, що виникають у процесі діяльності педагогів і осіб, які навчаються, котрі обумовлюють рух, розвиток, вдосконалення педагогічних систем і внаслідок цього їх стійкість, життєстійкість, виживаність. У педагогічних системах дослідниця запропонувала виокремлювати гностичний, проек-

тувальний, конструктивний, комунікативний, організаційний, оцінний і прогностичний функціональні компоненти [21, с. 151; 24, с. 16].

Підсумовуючи вище викладене, можна стверджувати, що під педагогічною системою формування /Т-компетентності майбутніх лікарів і провізорів доцільно розуміти динамічно функціональний комплекс діалектично пов’язаних між собою компонентів, котрі створюють оптимальні умови для вирішення завдань навчання, освіти і виховання майбутніх фахівців у профільних ВНЗ, а також підпорядкованих меті формування в осіб, які навчаються, готовності до самостійного, відповідального і продуктивного вирішення завдань у майбутній професійній діяльності.

З метою розроблення моделі педагогічної системи формування /Т-компетентності майбутніх фахівців у процесі їх вищої освіти в профільних ВНЗ у межах дослідження спочатку були визначені етапи формування цієї компетентності під час його реалізації (табл. 1 і табл. 2).

Таблиця 1

Етапи формування /Т-компетентності майбутніх лікарів у процесі вищої освіти

Джерело: розроблено автором

Таблиця 2

Етапи формування /Т-компетентності майбутніх провізорів у процесі вищої освіти

Джерело: розроблено автором

З урахуванням вище викладеного була розроблена модель педагогічної системи формування /Т-компетентності майбутніх лікарів і провізорів у процесі їх вищої освіти в профільних ВНЗ (рис. 1).

Розробляючи модель зазначеної педагогічної системи, ми мали на увазі, що педагогічна діяльність будь-якого рівня в межах її функціонування повинна починатись з вивчення й аналізу:

початкового стану педагогічної системи;

можливостей осіб, котрі навчаються;

власних наявних ресурсів суб’єктів освітнього процесу;

результатів попереднього етапу розвитку системи.