У 1894-1897 рр. відбулося чергове загострення Східного питання. Внутрішні ускладнення в Османській імперії кінця XIX ст. привели до нової міжнародно-політичної кризи, одним із важливих аспектів якої стало вирішення питання про статус вірмен.
За Сан-Стефанським і Берлінським договорами 1878 р. «вірменське питання» отримало своє юридичне оформлення, стало важливим аспектом міжнародних відносин, розмінною монетою та знаряддям впливу провідних європейських держав на султанський уряд.
Скориставшись порушенням норм міжнародного права на Даунінг стріт в 1894 р. вирішили втрутитися у внутрішні справи Порти. Втручання Великобританії в діяльність султанського уряду могло привести до вторгнення британського флоту до Дарданелл, що представляло загрозу для Російської імперії та Франції. Перед Росією виникла б небезпека захоплення Проток. Для Франції активізація англійської політики в цьому регіоні ставила під загрозу її торгівлю по Суецькому каналу, і без того ослаблені позиції в Єгипті, а також долю французьких капіталовкладень в Османській імперії. Тому протягом 1894-1896 рр. між трьома державами, зацікавленими у цій ситації, зав'язалася боротьба: британський уряд прагнув посилити натиск на султана, а російський і французький - звести вимоги до нього до мінімуму.
Зважаючи на погіршення англо-німецьких відносин, у Лондонського кабінету в цей час спостерігалася тенденція до пом'якшення суперечностей з Санкт-Петербургом. Британський істеблішмент прагнув досягти угоди з російською стороною про сумісні дії проти султана і, можливо, про розділ Османської імперії. Але реалізувати ці задуми Великобританії не далося.
У грудні 1896 р. в Стамбулі розпочала роботу конференція послів з врегулювання внутрішньополітичної кризи в Османській імперії. За основу рішень конференції була прийнята французька пропозиція про розробку реформ і можливість введення англійського флоту в Протоки відпала.
лютого 1897 р. між учасниками конференції була досягнута угода, згідно з якою мала бути створена Верховна рада для поліпшення стану турецької адміністрації. Хоча проект реформ був вироблений послами, проте, так і не вручений султану - розпочалася греко-турецка війна 1897 р., і великі держави виступили спільно з Портою проти повстанців о. Кріт.
Після того як турецька армія, завдавши грецьким військам важкої поразки, наблизилась до воріт Аттіки, за ініціативою Уайтхоллу відбулося втручання великих держав. Уряди Російської імперії, Франції і Великобританії запропонували воюючим сторонам посередництво при укладенні греко-турецкого перемир'я і введенні на острові автономії.
Під час Близькосхідної кризи 90-х рр. XIX ст., частиною якої був національний рух на Кріті, Санкт-Петербург спільно з провідними європейськими кабінетами виступив за примирення крітських повстанців із Портою на основі виконання султаном міжнародних угод відносно острова. Російські можновладці побоювалися того, що вірогідна поразка греків у війні спричинить ультиматум держав Порті та спровокує введення британського флоту до Дарданелл, тому підтримали принцип «європейського концерту».
За миром, підписаним 18 вересня 1897 р. Греція сплачувала Османській імперії військову винагороду в розмірі 4 млн. лір; для спостереження за правильним та своєчасним надходженням державних боргів в Афінах створювалася міжнародна контрольна комісія; із Фессалії виводились грецькі війська. Порта визнала широку адміністративну автономію Кріту при гарантії життя і майна мусульман та збереженні турецького прапора на острові.
Таким чином, у результаті Близькосхідної кризи 1894-1897 рр. становище народів, які входили до складу Османській імперії практично не змінилося. Дотримуючись принципу збереження цілісності Порти, європейська дипломатія обмежилася формальними напівзаходами при вирішенні вірменського та крітського національних питань.
Проте, у цей час виявилися певні зміни в зовнішньополітичному курсі Великобританії та Росії. Незважаючи на те, що Уайтхолл зайняв провідну позицію у розв'язанні вірменської та крітської проблем, британський істеблішмент відходить від своєї звичної політики конфронтації з Санкт-Петербургом. Відстоюючи власні державні інтереси, Лондон намагається знайти компромісні варіанти вирішення спірних питань. У свою чергу російські урядові кола з обережністю сприймають зміни в британській зовнішній політиці. У звязку із загостренням вірменського питання на перший план перед російськими можновладцями знову виступає проблема статусу Чорноморських проток. Тому Санкт-Петербург проводить складну та виважену політику під час врегулювання Близькосхідної кризи 90-х рр. XIX ст. Але, незважаючи на це, складається парадоксальна ситуація: переслідуючи різні цілі уряди обох країн, чи не вперше, проводять дипломатичну діяльність у спільному напрямку.
Список використаних джерел та літератури
1. Авантюры русского царизма в Болгарии. Сборник документов / Сост. П. Павлович. М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1935. - 240 с.
2. Айрапетов О. Внешняя политика Российской империи (1801-1914). - М.: Европа, 2006. - 668 с.
3. Аргайльский, Джорж-Джон-Дуглас Ответственность Англии в Восточном вопросе (факты и воспоминания за сорок лет). - СПб.: Типография Бенке, 1908.- 178 с.
4. Афганское разграничение. Переговоры между Россией и Великобританией, 1872-1885. - СПб.: Типография A.C. Суворина, 1886. -381 с.
5. Бантыш-Каменский H.H. Обзор внешних сношений России (по 1800 г.). -М: Изд. комиссии печат. гос. грамот и договоре, 1894. - Ч. 1. Австрия, Англия, Венгрия, Голландия, Дания, Испания. - 304 с.
6. Бейлиз A.C. К вопросу о русско-болгарских отношениях в 80-е гг. XIX в. Уч. зал Львовского университета, 1949 - Т. XVII. - Вып. 4 - С. 77-129
7. Биржевые ведомости. - 1892. - 10 января.
8. Британски дипломатически документи по българския национален въпрос. / Сост. В. Трайков и др. - София, 1993. - Т. 1. 1878-1893. - 380 с.
9. Булхак Н.В. Военно-дипломатическая деятельность государственных органов России по обеспечению приоритета своей страны в решении «Восточного вопроса» в XIX в.: Автореферат дисертации на соискание ученой степени доктора исторических наук: 07.00.02 - М., 2006. - 37 с.
10. Вельтман М.П. Советская Россия и капиталистическая Англия (от эпохи царизма до правительства Чемберлена-Болдуина 1925 г.). - М.: Прометей, 1925.-202 с.
11. Вербовський В.В. Західна Вірменія в зовнішній політиці Великої Британії, 1914-1923 рр.: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук: 07.00.02 / Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля. - Луганск, 2006. - 20 с.
12. Виноградов В.Н. Британский лев на Босфоре. - М.: Наука, 1991. - 160 с.
13. Виноградов К.Б. Мировая политика 60-80 годов XIX века: События и люди. - Л.: Издадельство Ленинградского университета, 1991. - 168 с.
14. Виноградов К.Б. Очерки английской историографии нового и новейшего времени / Изд. 2-е, переработ и доп. - Л.: Государственный университет им. A.A. Жданова, 1975. - 224 с.
15. Вопросы историографии новой и новейшей истории. Сборник трудов. / Отв. ред. Е.А. Кургиян. - М.: Московский областной педагогический институт им. Н. К. Крупской, 1973. - 229 с.
16. В «Пороховом погребе Европы» 1878-1914 / Отв. ред. В.Н.Виноградов. - М.: Инрик, 2003. - 537 с.
17. Геноцид армян в Османской империи. Сборник документов материалов. / Под. ред. проф. М.Г. Нерсеняна. - Ереван.: Издательство АН Армянской ССР, 1966.-562 с.
18. Гончаренко A.B. Боснія та Герцеговина в зовнішній політиці Великобританії та Росії у період Східної кризи 1875-1878 рр.: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук: 07.00.02 / Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля. - Луганск, 2004. - 20 с.
19. Гончаренко A.B. Британська історіографія британсько-російських відносин у Східному питанні в 70-80-х рр. XIX ст. // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ: ЛНУ імені Тараса Шевченка. - 2009. - червень . - С. 18-21
20. Гончаренко A.B. Позиція Великобританії та Росії у Східному питанні на Берлінському конгресі 1878 р. // Історичні науки: Збірник наукових праць Сумського державного педагогічного університету ім. A.C. Макаренка. -Суми: СумДПУ ім. A.C. Макаренка, 2009. - С. 13-23
21. Гончаренко A.B. Російська дореволюційна та радянсько-російська історіографія британсько-російських відносин в контексті Східного питання у 70-80-х рр. XIX ст. // Сумська старовина. - Суми: - СумДУ. -2008.-№ XXV.-С. 54-60
22. Гончаренко A.B. Сан-Стефанський прелімінарний мирний договір 1878 р. в контексті британо-російських протиріч у Східному питанні // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. -Луганськ: ЛНУ імені Тараса Шевченка. - 2008. - № 15. - С. 38-50
23. Гончаренко A.B. Українська історіографія британо-російських протиріч у Східному питанні у 50 рр. XIX - 20 рр. XX ст. // Матеріали VII Сумської наукової історико-краєзнавчої конференції. - Суми: СумДПУ ім. A.C. Макаренка. - 2007. - С. 120-123
24. Горяинов С. Босфор и Дарданеллы. - СПб.: Тип. И.Н. Скороходова, 1907.-355 с.
25. Горяинов СМ. Разрыв России с Болгарией в 1886 г.- Пг.: Тип. И.Н. Скороходова, 1917. - 156 с.
26. Грицьких І.В. Експансія і демократія: еволюція британського суспільства (др. пол. XIX - поч. XX ст.): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук: 07.00.02 / Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. - Луганськ, 2004. - 24 с.
27. Дебидур А. Дипломатическая история Европы от Венского до Берлинского конгресса (1814-1878). В 2-х т. - М.: Иностранная литература, 1947. - Т. 1. Священный союз. - 484 с.
28. Дебидур А. Дипломатическая история Европы от Венского до Берлинского конгресса (1814-1878). В 2-х т. - М.: Госполитиздат, 1947. -Т. 2. Революция. - 544 с.
29. Деборин Г.А. Международные отношения в период складывающегося монополистического капитализма. 1871-1893 гг. - М.: Академия, 1940. -88 с.
30. Дегоев B.B. Внешняя политика России и международные системы: 1700-1918 гг. -М.: РОССПЭН, 2004.-496 с.
31. Дранов Б.А. Черноморские проливы. Международно-правовой режим. -М.: Госюриздат, 1948. - 239 с.
32. Жигарев С. Русская политика в Восточном вопросе (ее история в XVI-XIX веках, критическая оценка и будущие задачи). - М.: Университетская типография, 1896. - Т. 1. - 465 с.
33. Жигарев С. Русская политика в Восточном вопросе (ее история в XVI-XIX веках, критическая оценка и будущие задачи). - М.: Университетская типография, 1896. - Т. 2. - 532 с.
34. Ерусалимский A.C. Внешняя политика и дипломатия германского империализма в конце XIX века. Изд. 2-е, доп. - М.: АНСССР, 1951. -604 с.
35. Ерусалимский A.C. Борьба держав за проливы в конце XIX века // Вопросы истории. - 1947. - № 9. - С. 84-104.
36. Золотухин М.Ю. Россия и болгарский кризис 1885-1886 гг.: Автореферат дисертации на соискание ученой степени кандидата исторических наук: 07.00.02 / Московский государственный университет имени М.В.Ломоносова.-М., 1983.-22 с.
37. Золотухин М.Ю. Россия, западноевропейские державы и Османская империя в период международных кризисов на Балканах (1885-1888 гг.). - М.: Наука, 1993. - 320 с.
38. История XIX века / Под. ред. Лависса и Рамбо. Пер. с фр. - М.: ОГИЗ, 1938.-Т. 7.-467 с.
39. История XIX века / Под. ред. Лависса и Рамбо. Пер. с фр. - М.: Государственное социально-економическое издательство, 1937. - Т. 8. -340 с.
40. История внешней политики России (конец XV в. - 1917 г.): В 5 т. / А.Н. Сахаров (отв. ред.). - М.: Международные отношения., 1999. - Т. 4. Вторая половина XIX века (от Парижского мира 1856 г. до русскофранцузского союза) / Отв. ред. В.М. Хевролина. - М: Международные отношения, 1999. - 384 с.
41. История внешней политики России (конец XV в. - 1917 г.): В 5 т. / А.Н. Сахаров (отв. ред.). - М.: Международные отношения., 1999. - Т. 3. Первая половина XIX века (От войн России против Наполеона до Парижского мира 1856 г.). - 447 с.
42. История дипломатии: В 5 т. / Под. ред. А.А Громыко, И.Н. Земскова, В.А. Зорина, B.C. Семенова, С.Д. Сказкина, В.М. Хвостова. Изд. 2-е переработ, и доп. - М.: Госполитиздат, 1959. - Т. I. Дипломатия с древних времен до 1871 г. - 896 с.
43. История дипломата: В 5 т. / Под. ред. А.А Громыко, И.Н. Земскова, В.А. Зорина, B.C. Семенова, СД. Сказкина, В.М. Хвостова. Изд. 2-е переработ, и доп. - М: Госполитиздат, 1963. - Т. И. Дипломатия в новое время 1871-1914 гг. - 820 с.
. История международных отношений и внешней политики СССР (1870-1957) / Ред. Зуева Ф. Г. - М., 1957. - 580с.
. Карамян К.Н. Положение западных армян. «Армянский вопрос» и международная дипломатия в последней четверти XIX в. и начала XX в.: Автореферат дисертации на соискание ученой степени доктора исторических наук. - Ереван, 1972. - 80 с.
. Кареев Н.И. История западной Европы в новое время. - СПб, 1910. - Т.6.: Последняя треть XIX в. - Ч. 2. 1880-1900 гг. - 630 с.
. Кареев Н.И. Новейшее время (от 1859 до 1914 гг.). - П.: Наука и школа, 1923.- 121 с.
. Карцов Ю.С. Семь лет на Ближнем Востоке. 1879-1886. Воспоминания политические и личные. - СПб.: Экономическая типолитография, 1906. - 393 с.
. Киняпина Н.С. Кавказ и Средняя Азия во внутренней политике России (вторая пол. XVIII - 80-е гг. XIX в.) / Н.С. Киняпина, М.М. Блиев, В.В. Дегоев. - М.: Издательство МГУ, 1984. - 328 с
50. Киняпина Н.С. Внешняя политика России второй половины XIX века. -М.: Высшая школа, 1974. - 280 с.
51. Киняпина Н.С. Восточный вопрос во внешней политике России (конец XVIII - начало XX в.). - М.: Наука , 1978. - 434 с.
52. Киракосян А.Д. Английская политика в отношении Западной Армении и общественное мнение Великобритании (90-е годы XIX века).: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата исторических наук: 07.00.02 / Армянский ордена Трудового Красного Знамени государственный педагогический институт им. X. Абовяна. -Ереван, 1981. - 26 с.
53. Кожекина М.Г., Федорова И.Е. Политика Великобритании и США на Среднем Востоке в английской и американской историографии. (Очерки) / АН СССР, Институт востоковеденья. - М: Наука, 1989. -174 с.
54. Колониальная политика и национально-освободительные движения (из новой и новейшей истории Балкан, Ближнего и Среднего Востока). Сборник статей / Отв. ред A.C. Силин. - Кишинев, 1965. - 363 с.
55. Королев А.Г. Международные отношения 1870-1918 гг. Сборник документов. / Под ред. В.М. Хвостова. - М.: Академия, 1940. - 408 с.
56. Косев Д. Новая история Бьлгарии. - М.: Издательство иностранной литературы, 1952. - 523 с.
57. Кургиян Е.А. Внешняя политика и общественное движение в странах Западной Европы в кон. ХІХ-ХХ вв.: К вопросу историографии и источников. Сборник трудов. / Московский обласной педагогический институт им. Н. К. Крупской. - М.: Б. н., 1977. - 131 с.
58. Ламздорф В.Н. Дневник В.Н. Ламздорфа (1886-1890) / Под ред. Ф.А. Ротштейна. - М.-Л.: Гос. изд., тип. Печатный Двор в Ленинграде, 1926.-396 с.
59. Лісов О.С. Зовнішньополітичний курс Російської імперії щодо відміни нейтралізації Чорного моря (1856-1871 pp.) // Історичні науки: Збірник наукових праць Сумського державного педагогічного університету ім. A.C. Макаренка. - Суми: СумДПУ ім. A.C. Макаренка, 2008. -С. 75-82.
60. Лісова В.О. Болгарське питання в російсько-британських відносинах у 1878-1886 рр. // Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференнції. - Полтава: «ІнрерГрафіка», 2008. - С. 56-58.
. Лісова В.О. Роль Російської імперії та Великобританії у врегулюванні Близькосхідної кризи 1894-1897 рр. // Історичні науки: Збірник наукових праць Сумського державного педагогічного університету ім. A.C. Макаренка. - Суми: СумДПУ ім. A.C. Макаренка, 2009. - С. 56-67.
. Манфред А.З. Внешняя политика Франции. 1871-1891. - М.: АН СССР, 1952.-591 с.
63. Манфред А.З. Образование русско-турецкого союза. - М.: Наука, 1975. -375 с.
64. Мартене Ф.Ф. Собрание трактатов и конвенций, заключенных Россией с иностранными державами. В XV т. - СПб.: Типография министерства путей собщения, 1888. - Т. VIII. Трактаты с Германией. 1825-1888. -748 с.