У місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні
керуватися сигналами чи регулювальника пішохідного світлофора, а при його
відсутності - транспортного світлофора.
4.4. Загальні
положення дотримання правил пожежної безпеки в приміщеннях
Пожежа - це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров’ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.
Пожежна небезпека - можливість виникнення та (або) розвитку пожежі в будь-якій речовині, процесі, стані. Слід зазначити, що пожеж безпечних не буває, якщо вони і не створюють прямої загрози життю та здоров’ю людини, то завдають чи призводять до значних матеріальних втрат. Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі, то вона може потрапити під дію наступних небезпечних та шкідливих факторів:
· токсичні продукти згорання;
· вогонь;
· підвищена температура середовища;
· дим;
· недостатність кисню;
· руйнування будівельних конструкцій;
· вибухи, витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі;
· паніка.
Метою пожежної безпеки об’єкта є попередження виникнення пожежі на визначеному чинними нормативами рівні, а у випадку виникнення пожежі обмеження її розповсюдження, своєчасне виявлення, гасіння пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.
Дуже важливо виконання елементарних правил пожежної безпеки під час перебуванняна робочому місці:
- меблі та обладнання необхідно розміщувати таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення (завширшки не менше 1 м). Евакуаційні шляхи та виходи необхідно постійно утримувати вільними;
- електромережі, електроприлади і апаратуру експлуатувати тільки у справному стані з урахуванням вказівок та рекомендацій підприємств-виготовлювачів. У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та інших електровиробів слід негайно вимкнути їх та вжити необхідних заходів щодо приведення в пожежобезпечний стан;
- документи, папір та інші горючі матеріали слід зберігати на відстані не менше 1 м від електрощитів; 0,5 м від електросвітильників; 0,6 м від сповіщувачів автоматичної пожежної сигналізації та 0,15 м від приладів центрального водяного опалення;
- засоби протипожежного захисту слід утримувати у справному стані.
Відстань від найбільш віддаленого місця приміщення до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м.
У разі, якщо пожежі не вдалось уникнути, необхідно:
· терміново повідомити пожежну охорону по телефону 101, вказати при цьому адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, своє прізвище;
· організувати евакуацію людей та матеріальних цінностей;
· повідомити про виникнення пожежі адміністрацію та чергового (за його наявності);
· вимкнути, у разі необхідності, струмоприймачі та вентиляцію;
· розпочати гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння;
· організувати
зустріч підрозділів пожежної охорони й надати їм консультаційну та іншу
допомогу в процесі гасіння пожежі [13].
4.5. Безпека
в надзвичайних ситуаціях
Ефективність захисту населення у НС може бути досягнута тільки на основі усвідомленого урахування принципів забезпечення безпеки у надзвичайних ситуаціях і ефективному використанні всіх засобів і способів, що послаблюють її негативні впливи та збільшують безпеку населення. Принципи забезпечення безпеки в умовах НС за ознаками їх реалізації умовно ділять на три групи.
Перша - це завчасна підготовка і накопичення засобів захисту (колективних та індивідуальних) від небезпечних і шкідливих чинників, забезпечення їхньої готовності для використання населенням, а також підготовка до проведення заходів щодо евакуації населення з небезпечних зон (зон ризику).
Друга - диференційований підхід у забезпеченні повного обсягу захисних заходів в залежності від виду джерел небезпечних і шкідливих чинників, а також від місцевих умов.
Третя - комплексне ефективне застосування засобів і способів, які забезпечують надійний захист від наслідків НС, узгоджене здійснення усіх заходів, що гарантують безпеку життєдіяльності в сучасному техносоціальному середовищі [11].
Основний засіб захисту населення в надзвичайних ситуаціях - це евакуація населення, його укриття в захисних спорудах, наприклад у бомбосховищах, використання засобів індивідуального захисту і медичної профілактики.
Захисні споруди - це інженерні об’єкти, спеціально призначені для захисту населення від фізичних, хімічних, біологічно небезпечних і шкідливих чинників. В залежності від захисних властивостей їх ділять на захисні і протирадіаційні укриття (ПРУ), які повинні відповідати будівельним нормам і правилам (СНіП 2.01.51-90).
Крім цього колективного способу захисту, важливі засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) населення від потрапляння всередину організму, на шкірні покрови та одяг радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів.
Важливу роль в цьому відіграють медичні засоби індивідуального захисту, які призначені для профілактики і надання медичної допомоги населенню, постраждалому у НС. За їх допомогою можна зберегти життя, попередити або значно зменшити ступінь розвитку поразки людей, підвищити стійкість організму людини до впливу деяких небезпечних і шкідливих чинників (іонізуючих випромінювань, токсичних речовин і бактеріальних засобів). До них відносяться радіопротектори (наприклад, цистамін, що знижує ступінь впливу випромінювань), антидоти (речовини, що попереджують або послаблюють дію токсичних речовин), протибактеріальні засоби (антибіотики, інтерферони, вакцини, антитоксини), а також засоби часткового санітарного опрацювання (індивідуальний перев’язувальний пакет, індивідуальний протихімічний пакет).
Велике значення для забезпечення безпеки життєдіяльності населення у НС має завчасне здійснення заходів, адекватних виниклої ситуації. Для цього необхідно навчити населення, робітників діям у НС, організувати своєчасне оповіщення про загрозу виникнення НС, проведення радіаційної, хімічної і бактеріологічної розвідки, а також дозиметричного і лабораторного (хімічного) контролю; проведення профілактичних протипожежних, протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів, створення запасів матеріальних засобів для проведення рятувальних невідкладних аварійних робіт (РНАВР), які необхідно провести після аварії.
Для зменшення негативних наслідків аварії на підприємстві важливим є порядок оповіщення. При аварії, масштаби якої не виходять за межі санітарно-захисної зони (СЗЗ) об’єкту сповіщаються чергові зміни аварійних служб, невоєнізована охорона, цехи, які потрапляють в зону хімічного зараження, керівний склад та штаб ЦЗ об’єкту, керівництво підприємства, установи, організації, в тому числі тих, які розташовані поблизу СЗЗ [11].
Оповіщення про аварію проводиться черговим диспетчером по об'єктовій системі оповіщення з використанням гучномовців та електросирен. Черговий диспетчер повинен доповісти черговому по відділу з надзвичайних ситуацій (НС) підприємства та міста (області).
Якщо масштаби аварії виходять за межі СЗЗ об’єкту черговий диспетчер в першу чергу сповіщає чергову зміну аварійно-технічних служб, керівництво цехів, які потрапляють в зону хімічного, біологічного, радіаційного зараження. Необхідно сповістити керівний склад та штаб ЦЗ об’єкту, органи державної адміністрації, чергових по відділу з НС міста (області) та по відділу внутрішніх справ. Це необхідно для швидкого оповіщення підприємств, установ, організацій (в першу чергу дитячі заклади і школи) та населення. Текст звернення до працівників і службовців та населення повинен бути розроблений завчасно і затверджений начальником цивільної оборони міста (району, області).
Своєчасне попередження
населення про виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється за допомогою сирен,
гудків промислових підприємств, що означає: “Увага всім!”. За цим сигналом всі
повинні включити радіотрансляційні точки, радіо-, телеприймачі і прослухати
повідомлення. Щоб орієнтуватися у власних діях, необхідно знати зміст сигналів,
характерних для НС на кожному небезпечному об’єкті і виконувати суворо
визначені дії. Всі повідомлення штабу ЦО повторюють на протязі 5 хвилин.
ВИСНОВКИ
1. З’ясовано, що основними забруднюючими компонентами поверхневого стоку, що формується на урбанізованих територіях є продукти ерозії ґрунту, які змиваються з газонів і відкритих ґрунтових поверхонь; побутове сміття, компоненти дорожніх покриттів і будівельних матеріалів, що зберігаються на відкритих складських майданчиках, а також нафтопродукти, що потрапляють на поверхню водозабору в результаті несправності автотранспорту та іншої техніки.
2. Встановлено, що найвищими показниками схожості насіння рослин-індикаторів з відібраних нами проб снігу характеризується мікрорайон “Митниця” (96,5%, 122,4%, 105%, 85% у редису та 107,3%, 103%, 95%, 120,6% у пшениці) та Південно-Західний район (97,3%, 83,5%, 100%, 123,6% у редису та 109%, 108,6%, 99%, 122% у пшениці). Найнижчі показники схожості насіння спостерігалися у центрі міста (101,2%, 74,5%, 89,5%, 96,3% у редису та 90,3%, 105,7%, 88%, 128% у пшениці).
. Встановлено, що найвищий показник схожості насіння тестових рослин проб дощової води зафіксовано у мікрорайонах “Митниця” (107% і 74% у редису та 109,5% і 112,3% у пшениці) та “Дахнівка” (89,2% і 107,6% у редису та 97,2% і 97,6% у пшениці). Найнижчими показниками схожості насіння характеризуються центр міста (82,1% і 74% у редису та 83,9% і 107,3% у пшениці) та мікрорайон “Хімселище” (74,1% і 89% у редису та 90,6% і 115,5% у пшениці).
. Проведений аналіз впливу поверхневого стоку міста протягом 2013-2014 рр. свідчить, що дощова і тала вода по-різному проявляє свій вплив на схожість насіння редису та пшениці. Встановлено, що дощовий поверхневий стік характеризується вищим ступенем фітотоксичності, аніж тала вода.
. Дослідження проводилися відповідно до
положень Закону України „Про охорону праці”, нормативно-правових актів з
охорони праці, що стосуються роботи в лабораторіях вищих навчальних закладів та
дотриманням правил поведінки та техніки безпеки під час еколого-ботанічних
досліджень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексеев М. И. Оценка загрязненности дождевого стока и выбор рациональных технологий его очистки / М. И. Алексеев, В. П. Верхотуров, О. М. Ильина // Известия высших учебных заведений. Строительство. - 2003. - №7. - С. 103-108.
2. Бакланов П. Я. География Примоского края / П. Я. Бакланов, Ю. Б. Зонов, М. Т. Романов; [под общ. ред. П. Я. Бакланова]. - Владивосток : Уссури, 1997. - 80 с.
. Безуглая Э. Ю. Метеорологический потенциал и климатические особенности загрязнения воздуха городов / Э. Ю. Безуглая. - Ленинград : Гидрометеоиздат, 1980. - 184 с.
. Берлянд М. Е. Современные проблемы атмосферной диффузии и загрязнения атмосферы / М. Е. Берлянд. - Ленинград : Гидрометеоиздат, 1975. - 448 с.
. Бугаев В. А. Образование струйного течения в атмосфере под влиянием горных массивов Средней и Центральной Азии / В. А. Бугаев // Метеорология и гидрология. - 1958. - №5. - С. 3-10.
. Булгаков Н. Г. Контроль природной среды как совокупность методов биоиндикации, экологической диагностики и нормирования / Н. Г. Булгаков Проблемы окружающей среды и природных ресурсов: Обзорная информация. - ВИНИТИ. - 2003. - №4. - С. 33-70.
. Бурксер Е. С. Роль химического состава атмосферных осадков в формировании природных вод / Е. С. Бурксер, Н. Е. Федорова // Гидрохимические материалы. - 1955. - №24. - С. 81-83.
. Владимирова Е. Г. Особенности загрязнения атмосферы города Одессы газообразными примесями и его прогноз / Е. Г. Владимирова. - Одесса, 1991. 176 с.
. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього середовища / В. С. Джигирей. - К. : Знання, 2004. - 480 с.
. Зайков Г. Є. Кислотні дощі і навколишнє середовище / Г. Є. Зайков, Н. А. Маслов, В. Л. Рубайло. М. : Хімія, 1991. - 150 с.
. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” № 1809-III від 08.06.2000 // Відомості Верховної Ради. - 2000. - № 40, - 337 с.
. Закон України “Про охорону праці”. - К.: Основа, 1993. - 40 с.
. Закон України “Про пожежну безпеку”. Пожежна безпека. Нормативні акти та інші документи. Т.1. - Київ, 1997 - 560 с.
14. Звягінцева Г. В. Методика з оцінки екологічних ризиків при забрудненні навколишнього природного середовища /Г. В. Звягінцева // Вісник Донецького національного університету. Серія А: Природничі науки. - 2009. Вип. 2. - С. 307-316.
. Израэль Ю. А. Экология и контроль состояния природной среды / Ю. А. Израэль. - Ленинград : Гидрометеоиздат, 1984. - 465 с.
. Израэль Ю. А. Кислотные дожди, Ю. А. Израэль, И. М. Назаров, А. Я. Прессмен // Л. : Гидрометеоиздат. - 1989. - С. 269-271.
17. Корнелюк Н. М. Природні фактори аеротехногенного забруднення м. Черкаси важкими металлами / Н. М. Корнелюк, О. О. Мислюк // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. - 2007. - №590. - С. 260-269.
18. Косовець-Скавронська О. О. Динаміка вмісту мінеральних речовин у атмосферних опадах на території України, О. О. Косовець-Скавронська, С. І. Сніжко. - К. : ВГЛ “Обрії”, 2008. - 452 с.
19. Косовець-Скавронська О. О. Надходження хімічних речовин з атмосферними опадами на територію України та оцінка їх ролі у формуванні хімічного складу у формуванні річкових вод : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук : спец. 11.00.07 “Гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія” / О.О. Косовець-Скавронська. - К., 2010. - 180 с.
. Краєзнавство. Географія. Туризм / Кліматичні умови на Черкащині. - 2004.- №8. - С. 7-8
. Криворучко М. О. Роль дифузних джерел забруднення у формуванні якості поверхневих вод / М. О. Криворучко // зб. наукових праць Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем. - 2009. - С.46-52.
. Курганов А. М. Закономерности движения воды в дождевой и общесплавной канализации / А. М. Курганов. - М. : Стройиздат, 1982. - 72 с.
. Кучерявий В. П. Урбоекологія / В. П. Кучерявий. - Львів : Світ, 1999. - 360 с.
. Маджд С. М. Оцінка хімічного забруднення атмосферного повітря на основі аналізу стану атмосферних опадів в зоні аеропорту / С. М. Маджд, Л. С.Кіпніс, Г. М. Франчук // К. : НАУ. - 2003. - С. 486-489.
. Матвеев Л. Т. Основы общей метеорологии. Физика атмосферы / Л. Т. Матвеев. - Ленинград : Гидрометеоиздат, 1965. - 876 с.
. Маячкина Н. В. Особенности биотестирования почв с целью их экотоксикологической оценки // Н. В. Маячкина, М. В. Чугунова // Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского. - 2009. - №1. - С. 84-93.
. Молоков М. В. Отведение дождевих вод с территории городов / М. В. Молоков // Матер. науч.-техн. совещ. по вопросам внедрения достижений науки и техники в городское хозяйство. - М., 1959. - Вып. 2. - С. 24-28.
. Найманов А. Я. Сучасні проблеми поверхневого стоку в Україні / А. Я. Найманов, О. В. Яковенко // Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури. - 2012. - Вип. №3(95). - С. 52-55.
. Ніщук В. С. До проблеми забруднення міських водойм та прилеглих до них територій / В. С. Ніщук, П. І. Берова // Містобудування та терит. планув. 2004. - Вип. 19. - С. 158-163.
. Осадчий В.І. Вплив урбанізованих територій на хімічний склад поверхневих вод басейну Дніпра / В. І. Осадчий, Н. М.Осадча, Н. М. Мостова Наук. праці УкрНДГМІ. - 2002. - Вип. 250. - С. 242-261.
. Оценка поступления веществ из атмосферы с пылью и атмосферными осадками / [О. М. Башмакова, В. И. Ткачева, Л. М. Крученя, А. А. Матвеев] // Качество вод и научные основы их охраны. - Л. : Гидрометеоиздат, 1973. - С. 15-24. - (Труды IV Всесоюзного гидрологического съезда; Т. 9).
. Павлов Е. Х. Охрана труда / Е. Х. Павлов. - K. : Книжный мир, 2003. - С. 512.