Материал: Екологічні аспекти формування талого та дощового поверхневого стоку міста

Доволі високими були показники схожості насіння у мікрорайоні ”Митниця” (107,8% у редиски і 109,5% у пшениці), що можна пояснити відсутністю забруднювачів безпосередньо на цій території. Показники проб з мікрорайону ”Дахнівка” (редис 89,2% і пшениця 97,2%) показали різну схожість, ймовірно, пояснюється погодними умовами березня, які були дуже контрастними, “хвилі тепла” чергувалися з “хвилями холоду” на фоні посилених вітрів, частих опадів у вигляді дощу. Результати схожості насіння з мікрорайону “Хімселище” (редис 74,1% і пшениця 90,6%) показали, що є істотні відмінності між складом атмосферних опадів, що випали в районі підприємств міста - значить є суттєві відмінності в технологічних процесах підприємств. Показники схожості з Південно-Західного району (редис 89% та пшениця 101,5%) ймовірно пояснюються межуванням з невеликими за розмірами промисловими об’єктами. Найнижчі показники схожості насіння (редис 82,1% і пшениця 83,9%) зафіксовано у пробі з центру міста. Вважаємо, що це спричинено значним забрудненням не лише викидами автотранспорту, а й зношеними покришками та власне самим асфальтним покриттям.

По-різному забрудненість території впливала на схожість насіння відібраних нами проб протягом 2014 року, що наведено у табл. 3.6.

Таблиця 3.6 Схожість насіння рослин-індикаторів в залежності від забрудненості території (15 квітня 2014 року)

Показники схожості насіння були доволі високими у мікрорайоні “Дахнівка” (107,6% у редису та 97,6% у пшениці). В порівнянні з іншими місцями відбору проб він характеризується, як помірно чистий мікрорайон міста. У місцях перехрестя автомагістралей з промисловими вузлами має місце накладання фону забруднення від викидів транспортних засобів на фон промислових підприємств з Південно-Західного району і мікрорайону “Хімселище” (89% і 89% у редису та 121% і 115,5% у пшениці), що пояснюється впливом автотранспорту, а також розташуванням підприємства поблизу місця відбору проб на придорожніх смугах. Результати схожості насіння з мікрорайону “Митниця” і центру міста (74% і 74% у редису та 112,3% і 107,3% у пшениці). Пояснюється це тим, що у цих місцях відбору проб переважають зони багатоповерхової забудови з асфальтованими вулицями та інтенсивним транспортним навантаженням, тобто для “вимивання” забруднюючих речовин із ґрунту, дорожнього полотна, з дахів будівель і змиву з газонів достатньо 10-15 хвилин інтенсивного випадіння атмосферних опадів.

3.3 Порівняльний аналіз фітотоксичності талих і дощових вод на території м. Черкаси

Ступінь і характер забруднення поверхневого стоку з житлових територій різні і залежать від санітарного стану басейну водозбору і приземної атмосфери, рівня благоустрою території, а також гідрометеорологічних параметрів опадів: інтенсивності і тривалості дощів, попереднього періоду сухої погоди, інтенсивності процесу весняного сніготанення.

На підставі результатів експериментальних даних було отримано залежності впливу дощової і талої води на схожість насіння тест-об’єктів відібраних нами проб протягом 2013-2014 років (рис. 3.1., 3.2.).

Рис. 3.1 Вплив поверхневого стоку на схожість насіння редису

Аналізуючи вплив забрудненості території на схожість насіння редису можна сказати, що дощовий поверхневий стік з концентрацією різних домішок по-різному проявляє свій вплив на схожість насіння редису, тобто чим менше шар опадів і триваліший період сухої погоди, тим концентрація основних домішок у дощовому стоці вище, і змінюється в процесі стікання дощових вод. Найбільші концентрації мають місце на початку стоку до досягнення максимальних витрат, після чого спостерігається їх інтенсивне зниження.

Отримані нами результати показали, що дощовий поверхневий стік характеризується нижчою схожістю насіння редису, аніж тала вода. Близькими до контролю виявилося більше місць відбору проб з талої води (мікрорайони “Митниця”, Хімселище та Південно-Західний район). Майже 100% схожість насіння редису з дощового поверхневого стоку ми отримали у результатах проб з мікрорайону “Дахнівка”.

Рис. 3.2. Вплив поверхневого стоку на схожість насіння пшениці

Проаналізувавши результати схожості насіння пшениці проб дощової та талої води варто відзначити, що пшениця інтенсивніше реагувала на токсичність проб.

Концентрація домішок в талих водах залежить від кількості опадів в холодну пору року, частки ґрунтових поверхонь в балансі площі стоку і припливу талих вод з прилеглих незабудованих територій. В усіх місцях відбору проб снігу концентрація домішок низька, адже схожість насіння пшениці перевищила 100%, тобто вище за контроль.

Дещо вищий ступінь фітотоксичності мають проби дощової води, що можна прослідкувати у мікрорайоні “Дахнівка” та центрі міста. Концентрація домішок в дощовому стоці залежить від кількості опадів, частки ґрунтових поверхонь в балансі площі стоку і припливу дощової води з прилеглих незабудованих територій.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1.   Мета і завдання дотримання положень з охорони праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності [12].

Стан справ з охороною праці у світі стає все більш актуальною проблемою як для профспілок, так і для міждержавних структур, насамперед Міжнародної організації праці. МОП розглядає цю тему як частину своєї Програми гідної праці. Підвищена увага до проблем безпеки праці пояснюється в першу чергу тим, що з кожним роком, незважаючи на заходи, що вживаються, у різних країнах зростає рівень виробничого травматизму, у тому числі зі смертельними наслідками, і кількість профзахворювань. Причому це стосується і тих країн, де їм приділяється, здавалося б, підвищена увага. До сфери безпеки праці все більшою мірою залучаються питання, пов’язані з самопочуттям працівника, і фактори, що побічно впливають на трудову діяльність.

Державна політика України в галузі охорони праці спрямована на створення безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Вона базується на ряді принципів, основними з яких є пріоритет життя і здоров’я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення безпечних та належних умов праці, підвищення рівня промислової безпеки, комплексне розв’язання завдань з охорони праці, соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань [12].

Важливість вивчення дисциплін охорони праці пояснюється необхідністю навчання людей безпечним методам життя та праці, необхідно навчати починаючи з дитячого віку і до похилого. Для цього були створені спеціальні освітні програми, які стали обов’язковими складовими світових стандартів освіти. Україна в освітньому плані приєдналася до Європейської програми навчання з ризиків FORM-OSE. Узагальнюючи знання з охорони праці, цивільної оборони, екології, валеології, фізіології, гігієни, філософії, теології, фізики, хімії, біології, інженерних наук, технічних предметів, електроніки, медицини, психології, ергономіки, педагогіки, соціології, економіки, права та інших наук безпека життєдіяльності відкриває нові горизонти використання основних положень цих наук для створення належних і безпечних умов праці та побуту. Тому кожна людина і, безперечно, людина з вищою освітою повинна усвідомлювати важливість питань уникнення ризиків у житті та праці [12].

4.2.   Нормативно-правова база

Фундаментальні та прикладні наукові дослідження потребують значних фізичних та розумових затрат, обізнаності його із технікою безпеки у галузі виконання його досліджень, що передбачає певний індивідуальний ризик під час виконання науково-дослідної роботи. Тому з метою зведення цього ризику до мінімуму, а також відповідно до Типового положення, затвердженого Державним комітетом України з нагляду за охороною праці, студенти перед виконанням досліджень повинні пройти інструктаж щодо техніки безпеки. Вищесказане обумовлюється також положеннями Закону України “Про охорону праці”, нормативно-правовими актами з охорони праці, що стосуються роботи в лабораторіях, науково-дослідних лабораторіях, установах та організаціях, лабораторіях вищих навчальних закладів. Правилами проведення туристичних походів, експедицій та екскурсій з учнівською і студентською молоддю України (затверджено наказом Міносвіти України №52 від 03.03.99 р.); влаштуванням та обладнанням кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах (Державні санітарні правила і норми ДСАНПіН 5.5.6.009-98) [12].

Протягом виконання досліджень у польових умовах проводиться декілька інструктажів. Зокрема, перед початком досліджень проводиться вступний інструктаж, за програмою, що розроблена відповідно до вимог галузевих стандартів освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми напряму підготовки 0708 екологія поводження студентів під час польової практики. Проведення вступного інструктажу із студентами реєструється у журналі з техніки безпеки.

Оскільки еколого-ботанічні дослідження передбачають камеральну обробку зібраного матеріалу, то інструктаж з питань охорони праці, на робочому місці, зокрема в лабораторії, проводиться старшими лаборантами, безпосередня участь яких пов’язана з обслуговуванням лабораторного обладнання, застосуванням інструменту, використанням і зберіганням сировини, матеріалів тощо, який також реєструється у журналі з техніки безпеки. Доцільно через три місяці повторити інструктаж. Усі види інструктажу завершуються перевіркою знань студентів усним опитуванням, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці.

Вихідною методологічною базою охорони праці під час виконання науково-дослідної роботи є концепція діяльності. Основною ознакою чинника є характер взаємодії його з людиною. У цьому контексті чинники, які діють на студента під час проведення науково-дослідної роботи, камеральної обробки зібраного матеріалу, статистичної обробки результатів дослідження та оформлення кваліфікаійної роботи поділяються на активні, пасивно-активні та пасивні. У контексті наших досліджень до активних чинників належать ті, що містять у собі енергетичний ресурс. За видом енергії ця група чинників поділяється на наступні підгрупи: механічні, термічні, електричні, електромагнітні, біологічні. До активно-пасивних факторів, які активізуються за рахунок енергії, носієм якої є студент (гострі нерухомі елементи, нерівні або з малим тертям поверхні, по яких пересувається студент під час польових досліджень, ухили, підйоми) [12].

4.3.   Правила та техніка безпеки під час проведення еколого-ботанічних досліджень

При виконанні трудових обов’язків на студента діє навколишнє повітряне середовище. Зокрема, параметри метеорологічних умов - температура, відносна вологість, швидкість руху повітря.

Висока відносна вологість повітря при низьких температурах погано впливає на терморегуляцію організму, може викликати його переохолодження, тому оптимальна вологість при яких можна проводити дослідження у природі становить 30-60% при температурі 18-20°С.

Туман погіршує видимість і може призвести до втрати орієнтації. Перебуваючи у віддалених районах необхідно точно орієнтуватися за допомогою компаса, карти і в обов’язковому порядку контролювати правильність визначення свого місцезнаходження [12].

Дощ погіршує пересування, ускладнює техніку руху людей і транспорту, піднімає рівень води в річках, струмках тощо. Для захисту від дощу необхідно мати одяг, що не промокає.

Гроза небезпечна тим, що може вразити людину блискавкою. Необхідно припинити рух. Металеве спорядження слід тримати подалі від себе. Не можна стояти під поодинокими деревами.

Яскраве сонце в літній жаркий день - причина сонячних ударів, опіків тіла, сліпоти. Необхідно обов’язково покривати голову легким головним убором (бажано білого кольору), застосовувати сонцезахисні окуляри, одягати легкий світлий одяг із натуральних тканин.

Сильний вітер може стати причиною каменепадів, падіння дерев на схилах, тому у дуже вітряну погоду слід обирати безпечний маршрут пересування.

Враховуючи таку велику роль погодних умов при роботі в польових умовах, потрібно вміти проводити елементарні спостереження за температурою повітря, тиском, напрямом і силою вітру, характером хмарності, вологістю повітря, станом сонця, місяця, зірок і вміти робити з цих спостережень правильні практичні висновки для себе, для своїх подальших дій.

При роботі у великих лісових масивах за найменшої ознаки лісової пожежі (запах гару, втеча лісових тварин і переліт птахів в одному напрямку) слід негайно залишити небезпечний район. Крім того, слід самому обережно поводитись з вогнем: не кидати сірників, що горять, недопалків, не розводити багать без спеціальних запобіжних засобів. Обов’язково гасити багаття, заливаючи їх водою і засипаючи землею.

Працюючи у польових умовах, слід пам’ятати про можливе існування в цьому районі отруйних земноводних, плазунів та членистоногих, а тому дотримуватися обережності під час руху та оглядати одяг після повернення.

Камеральна обробка матеріалу зібраного матеріалу та статистичне опрацювання результатів дослідження вимагає роботи у приміщенні. Щоб уникнути протягів, швидкість руху повітря повинна бути в наступних межах: 0,1-0,5 м/с при загальній вентиляції та 0,7-2,0 м/с при місцевій вентиляції. Допустима норма вуглекислого газу в приміщенні 0,1-0,2%, а в робочих місцях - 0,5% [12].

Під час проведення польових та лабораторних досліджень потрібно керуватися основними положеннями Закону України “Про пожежну безпеку”.

Під час проведення стаціонарних або маршрутних польових досліджень, до місця дослідження потрібно добиратися громадським або власним транспортом. Категорично забороняється використовувати транспорт, який не призначений для перевезення пасажирів. Пішоходи повинні рухатися по тротуарах пішохідним доріжкам, а при їхній відсутності - по узбіччях. При відсутності тротуарів, пішохідних чи доріжок узбіч, а також у випадку неможливості рухатися по них пішоходи можуть рухатися по велосипедній чи доріжці йти в один ряд по краю проїжджої частини (на дорогах з розділовою смугою - по зовнішньому краю проїжджої частини).

Пішоходи повинні перетинати проїжджу частину по пішохідних переходах, у тому числі по підземних і надземних, а при їхній відсутності - на перехрестях по лінії чи тротуарів узбіч.

При відсутності в зоні видимості чи переходу перехрестя дозволяється переходити дорогу під прямим кутом до краю проїжджої частини на ділянках без розділової смуги й огороджень там, де вона добре проглядається в обидва боки.