Материал: Дослідження розвитку та використання платіжних систем в Україні та за кордоном

Таблиця 2.2

Розподіл початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень, виконаних банками у 2011 році, в розрізі груп банків за активами

Від державної казначейської служби надійшло та оброблено 25 555 тис. документів (7.68% від загальної кількості), від інших учасників СЕП - 360 тис. (0.1% від загальної кількості). Частка початкових платежів за сумою платежу до 1 тис. грн. у 2011 році становила 67% від їх загальної кількості, а сума цих трансакцій - менше 1% від загальної суми здійснених через СЕП початкових платежів за цей період (рис. 2. 4)[2]

Рис. 2. 4. Початкові платежі в СЕП за 2012 рік

Середньоденний залишок коштів за рахунками учасників СЕП протягом 2012 року коливався від 17.94 млрд. грн. (жовтень) до 30 млрд. грн. (травень) і становив 24.2 млрд. грн. ( рис. 2.5). Середньодобовий коефіцієнт обігу коштів за рахунками учасників системи становив 1.7

СЕП надає можливість учасникам системи - юридичним особам для здійснення розрахунків самостійно визначати режим своєї роботи: за моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку чи за окремим кореспондентським рахунком.

Рис. 2.5. Середньодобові показники СЕП за 2012 рік

За станом на 1 січня 2013 року 44 юридичні особи - учасники СЕП (25% від їх загальної кількості) працювали в системі за однією з моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, а решта - 134 юридичні особи (75% від їх загальної кількості) працювали за окремим кореспондентським рахунком (рис.2. 6).

Рис. 2.6. Розподіл юридичних осіб - учасників СЕП, що працювали за моделями обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку та окремим рахунком за станом на 01.01.2013 р. Із 44 юридичних осіб - учасників

СЕП, що працювали за моделями, третю модель, яка передбачає використання внутрішньобанківської платіжної системи, обрав 31 банк, четверту - 7 банків, сьому модель - 5 банків. Державна казначейська служба працювала за восьмою моделлю обслуговування консолідованого рахунку. При цьому найбільше платежів у 2011 році виконано банками, що працювали за третьою моделлю (табл.. 2.3.)

СЕП має високий рівень безпеки та надійності проведення міжбанківських переказів коштів у національній валюті

Таблиця 2.3

Завантаженість СЕП за моделями обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку та окремим кореспондентським рахунком

Отже, з усього вище сказаного можна зробити висновок, що система СЕП надійна у використанні та набуває все більш широкого визнання серед банків нашої країни.

3. Шляхи вдосконалення використання платіжних систем України

Перебіг подій валютно-фінансової кризи 2008 року в Україні продемонстрував необхідність підвищеної уваги центральних банків до таких факторів, як управління потоками банківської ліквідності, стимулювання внутрішніх заощаджень та забезпечення довіри до банківської системи. Це вивело на перше місце питання, що стосуються мінімізації ризиків і підвищення ефективності платіжно-розрахункової системи (ПРС) як забезпечення безперебійного процесу платежів в економіці.[8]

Найбільшим попитом серед учасників СЕП користувалася третя модель обслуговування кореспондентського рахунку, за якою юридична особа має консолідований кореспондентський рахунок і внутрішньобанківську міжфілійну платіжну систему, що забезпечує проведення переказу коштів між філіями банку та взаємодію із СЕП для здійснення міжбанківського переказу коштів філіями банку.[12]

Аналіз статистичних даних роботи СЕП щодо переказу коштів між банками свідчить про те, що система протягом 2012 року задовольняла потреби її учасників у переказі коштів. Однак необхідність реформування ПРС зумовлена такими факторами:процесами розвитку у фінансовому й нефінансовому секторах економіки, що формують нові потреби в платіжних інструментах і послугах та створюють нові можливості їх використання, а саме появу нових банківських продуктів і послуг, створюють нові умови конкуренції, збільшують доступність фінансових послуг; усвідомленням зростаючих ризиків платіжної системи; значним рівнем відкритості економіки України та процесами входження країни в європейський платіжний простір [7].

У період структурних трансформацій України стратегія розвитку платіжної системи має бути спрямована на чітке визначення ролі банківського сектору та НБУ в розвитку платіжної системи; ефективне планування й реалізацію реформ у сфері розвитку СЕП; розвиток інституційної структури, необхідної для забезпечення стабільності платіжної системи; розробку надійної та ефективної платіжної інфраструктури.

У зв’язку із законодавчо визначеною відповідальністю НБУ за стійкість національної валюти йому належить центральна роль у розвитку використання грошей як ефективного засобу платежу. НБУ може сприяти підвищенню ефективності й надійності СЕП такими шляхами: надавати та розвивати платіжні й кредитні послуги: емітуючи готівкові гроші як безпосередній платіжний документ і депозитні вимоги як розрахунковий актив для міжбанківських платежів; керуючи розрахунковими рахунками й надаючи розрахунковий кредит для учасників системи; ініціювати, координувати, проводити дослідження і консультації щодо дизайну, функціонування СЕП та розробляти відповідну політику і законопроекти щодо розвитку СЕП здійснювати моніторинг діючих і проектних ПРС, оцінювати їх надійність та ефективність; проводити консультації та давати рекомендації. Провідну роль у реалізації зазначених напрямів відіграє НБУ, стимулюючи приватний сектор й органи управління до конкретних реформ [13].

Таким чином, за результатами проведеного дослідження можна зазначити, що для розвитку механізмів взаємодії при наданні платіжних послуг необхідною є активна діяльність НБУ щодо координації дії користувачів і провайдерів на окремих та взаємопов’язаних ринках платіжних послуг створення умов для ефективного ціноутворення на ринку; забезпечення прозорого й ринкового інформування про платіжні інструменти та послуги; забезпечення справедливих і рівних можливостей та стимулів для участі фізичних осіб й організацій у діяльності ринків платіжних послуг.[5]

Отже, ключовими напрямами розвитку системи роздрібних операційних платежів мають стати: підвищення доступності платіжних систем як протягом операційного дня, так і в просторі; розширення переліку стандартизованих паперових чи електронних інструментів, особливо інструментів кредитного переказу; підвищення безпечності та конфіденційності передачі платіжної інформації; удосконалення операційної взаємодії між пунктами роздрібної торгівлі для певних видів платіжних інструментів, зокрема між мережами платіжних карток і банкоматів.[9]

Вирішення зазначених правових, технічних, економічних та організаційно-інституційних проблем у процесі вдосконалення НБУ і всієї банківської платіжно-розрахункової системи дозволить прискорити платежі, мінімізувати ризики їх проведення, оптимізувати рух коштів банків на кореспондентських рахунках, спрямувати ресурси, що вивільнилися, на фінансовий ринок і, зрештою, підвищити рентабельність діяльності банків, а отже, й ефективність монетарної політики.

Висновки

В результаті проведеного дослідження платіжної системи України можна зробити такі висновки.

На міжнародному ринку електронні платіжні системи набрали вже широкого розмаху. Люди все більше і більше починають користуватись цим типом розрахунків, що значно є ефективнішим ніж здійснювати оплату, наприклад, за товари, роботи, послуги готівкою

Платіжна система становить основну інфраструктуру сучасної ринкової економіки. Саме її ефективність і стабільність є інструментами безперебійного функціонування економічної системи країни, у тому числі грошових та фінансових ринків. Платіжна система є важелем ефективного управління економікою, зокрема щодо втілення монетарної політики, яку здійснює центральний банк або уряду. У разі порушення функціонування платіжних систем найвирогіднішим є настання тяжких наслідків на фінансових ринках, які обслуговуються такими системами, оскільки нині практично всі економічні операції відбуваються саме через платіжні системи.

Платіжні системи відіграють важливу роль у фінансовому механізмі будь-якої країни. Вони привертають дедалі більшу увагу, що зумовлено перш за все, потребою в обмеженні ризиків при паралельній фінансовій лібералізації та швидкому зростанню фінансових ринків. Платіжна система забезпечує функціонування усіх інших підсистем, тому навіть незначне нераціональне втручання або збій у розрахункових потоках можуть призвести до колапсу економіки

Проте, в Україні ситуація щодо електронних платіжних систем тільки починає розвиватись. На нашу думку, перш за все, в країні необхідно створити відповідні умови для легкого користування електронними платіжними системами, це зокрема і вільний доступ до мережі Інтернет будь-яким користувачам, а також здійснювати вже самими компаніями дієву рекламу, заохочувальні маневри, для того, щоб привернути увагу аудиторії споживачів до використання електронних платіжних систем. Це дозволить розширити мережу учасників та користувачів системи, удосконалити і розширити інфраструктуру платіжних систем шляхом залучення до без ризикових технологій нових надавачів торговельних та сервісних послуг.

Список використаних джерел

1.   Закон України «Про платіжні системи і переказ грошей в Україні» від 05.04.01 р. N 2346-ІІІ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2346-14.

2.      Закон України «Про Національний банк України» № 679-XIV від 20.05.1999 р. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

3.   Горідько Н.П. Підходи до добору членів платіжних систем // Збірник наукових праць Української академії банківської справи. - Суми: УАБС, 2006. - Вип. 16. - С. 196-200

4.      Домрачев В. М. Міжнародні банківські розрахунки: Навч. посіб. / В. М. Домрачев - К. : Видавництво Європейського ун-ту, 2005. -       90с.

5.   Д`яконова І. І. Удосконалення банківських операцій і попередження ризиків як умова зміцнення банківської системи України : Монографія. - Суми : Університетська книга, 2007. - 88 c.

6.      Карчева Г. Особливості функціонування банківської системи України в умовах фінансово - економічної кризи // Вісник НБУ. - 2009. - № 11. - С. 10-16.

7.   Кірєєва К. Необхідність створення Єдиного національного платіжного простору в Україні // Вісник НБУ. - 2010. - № 9. - С. 21-25

8.      КозикВ.В .Міжнародні економічні відносини : навч. посібн. / В.В. Козик, Л.А. Панкова, Н.Б. Даниленко. - К. : Вид-во "Знання", 2008. - 406 c

.        КоробкінаС. Безготівкові розрахунки та шляхи їх вдосконалення / С. Коробкіна // Банківська справа. - 2009. - № 12. - С. 49-50.

10. Костюк Д. Негрошові розрахунки за участі цінних паперів // Податки та бухгалтерський облік. - 2009. № 17. - С. 40-45

11.    Мозговий О. М. Міжнародні фінанси: Навч. посібник / Київський національний економічний ун- т ім. Вадима Гетьмана / О.М. Мозговий, Т.Є. Оболенська, Т.В. Мусієць, Ю.М. Руденко, О.О. Павлюк - К. : КНЕУ, 2005. - 502с.

12. Лапко Н. Підготовлено відкритий звіт про платіжні системи та систему розрахунку за операціями з цінними паперами в Україні // Вісник НБУ. - червень, 2010. - с.5

13.    Лук’янов В. Розвиток міжнародних платіжно-розрахункових відносин та їх вплив на платіжні системи в Україні / В. Лук’янов // Банківська справа. - 2010. - № 2-3. - С. 86-95.

.        Пиріг С.О. Платіжні системи. Навч. посібн. / С.О. Пиріг. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 240 с.

.        Чмелик Г. Розвиток внутрішньодержаних небанківських платіжних систем в Україні // Вісник НБУ. - 2006. -№ 3. - С. 30-33.

.        . .ШелудькоН.М. Реструктуризація банківського сектора в умовах світової фінансовоїкризи: міжнародний досвід і доцільність його використання в Україні // Економіка і прогнозування. - 2009. - № 1. - С. 24-34

17. Шумило І.Теоретичні і практичні аспекти аналізу стану фінансової системи економіки // І. Шумило, В. Міщенко, Р. Лисенко // Вісник Національного банку України. - 2006. - № 3. - С. 6-11.

18.    Види безготівкових розрахунків [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://radnuk.info/komentar/chky/chky-knuga5/chky-knuga5-pozd3/168-gk-glava74/2833--1088---.html

19. ЖалілоЯ.А. Економічна криза в Україні: виміри, ризики, перспективи / Я.А. Жаліло, 2009. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Evu/ 2009_ 13/Palatna.pdf (02.02.2010).