3.Довести, що відношення R на множині M транзитивне тоді
йтільки тоді, коли R ° R R.
Припустимо, що R – транзитивне відношення, (x, y) R°R, тоді існує z такий, що (x, z) R і (z, y) R, отже, (x, y) R (за властивістю транзитивності R). Навпаки, нехай виконується включення R°R R. Розглянемо елементи (x, y) R і (y, z) R, тоді (x, z) R°R і з умови отримаємо (x, z) R. Отже, R – транзитивне відношення.
4.Довести, що композиція R1 ° R2 транзитивних відношень R1
іR2 є транзитивним відношенням, якщо R1 ° R2 = R2 ° R1.
Нехай для транзитивних відношень R1 і R2 виконується рів-
ність R1°R2 = R2°R1. Розглянемо елементи (x, y) R1°R2 і
(y, z) R1°R2. Тоді
(x, z)(R1°R2)°(R1°R2).
Використовуючи асоціативність операції композиції (для будьяких відношень R1, R2, R3 виконується (R1°R2)°R3 = R1°(R2°R3)), умову даної задачі, результат попередньої, а також приклад
2.25(5), отримаємо:
(R1°R2)°(R1°R2) = R1°(R2°R1)°R2 = R1°(R1°R2)°R2 =
=(R1°R1)°(R2°R2) R1°R2. Отже, (x, z) R1°R2.
5.Знайти помилку в наведених міркуваннях. Якщо R – симе-
тричне й транзитивне відношення на множині M, то R – рефлексивне, оскільки із того, що (a, b) R, послідовно випливає
(b, a) R і (a, a) R.
Якщо Pr1R ≠ M, то із симетричності й транзитивності відношення R не випливає його рефлексивність. Наприклад, відношення
R = {(1, 3), (3, 1), (1, 1), (3, 3)}
є симетричним і транзитивним, але не є рефлексивним на мно-
жині M = {1, 2, 3}.
6. Довести, що відношення
T = {(x, y) | | x – y | < 1, x, y R}
на множині дійсних чисел R є толерантним.
Рефлексивність T випливає із того, що для всіх дійсних x виконується нерівність | x – x | < 1, отже, (x, x) T. Симетричність T випливає із рівності | x – y | = | y – x |.
121
7. Довести, що для транзитивного відношення R виконується R(k) R для всіх k ≥ 1.
Доведення здійснимо методом математичної індукції. Для k = 1 твердження справджується, оскільки за означенням R(1) = R. Припустимо, що для транзитивного відношення R виконується R(k) R для всіх k ≤ n. Застосувавши до припущення ін-
дукції R(n) R результат задачі |
із |
прикладу |
2.25(5), маємо |
R(n)°R R°R, тобто R(n + 1) R°R. |
За |
критерієм |
транзитивності |
для відношення R виконується R°R R. Отже, R(n + 1) R. 8. Довести, що R+ = R(1) R(2) … R(k) … .
Якщо (a, b) R+, то за означенням транзитивного замикання
існує послідовність елементів a1, a2, ..., ak така, що a1 = a, ak = b і a1Ra2, a2Ra3, ..., ak – 1Rak. Звідси робимо висновок, що a1R(k – 1)ak,
тобто aR(k – 1)b для деякого k (k ≥ 2). Отже,
(a, b) R(1) |
R(2) |
... R(k) ... |
Навпаки, нехай (a, b) R(1) |
R(2) |
... R(k) .... Тоді (a, b) R(k) |
для якогось k, k = 1, 2, .... З означення відношення R(k) і властивостей операції композиції випливає, що існує набір елементів z1, z2, ..., zk + 1, для яких виконуються співвідношення z1 = a, zk + 1 = b і ziRzi + 1 для i = 1, 2, ..., k. Отже, (a, b) R+. ◄
Деякі відношення посідають особливе місце в математиці. Розглянемо ці відношення окремо в наступних параграфах.
Завдання для самостійної роботи
1. Нехай на множині всіх людей P означено відношення:
|
F = {(x, y) x, y P та x – батько y}, |
||
|
D = {(x, y) x, y P та x – донька y}. |
||
Описати такі відношення: |
|
(є) F–1 ° F ; |
|
(а) D ° F; |
(в) F° D; |
(д) D° F–1; |
|
(б) D° D; |
(г) D–1° F–1; (е) F–1 ° D–1; |
(ж) D–1 ° F. |
|
2. Довести, що для довільного відношення R на множині M |
|||
виконується: |
|
|
|
(а) Pr2R = Pr1R –1; |
(б) Pr1R = Pr2R –1; |
||
(в) Pr1R = M iM R ° R–1; (г) Pr2R = M iM R–1 ° R.
122
3.Довести, що для довільних відношень R1 і R2 виконується R1 ° R2 = тоді й тільки тоді, коли Pr2R1 ∩ Pr1R2 = .
4.Визначити, для яких відношень R на множині M виконується рівність:
(а) R°iM = iM; (б) R°iM = R; (в) R –1°R = iM; (г) R°iM°R = iM;
(д) iM°R°iM = iM; (е) R°R = iM.
5. На множині M = {1, 2, 3, 4} задано відношення:
R1 = {(1, 1), (1, 3), (2, 2), (2, 4), (3, 1), (3, 3), (4, 2), (4, 4)}; R2 = {(1, 1), (2, 2), (2, 3), (2, 4), (3, 1), (3, 3), (4, 1), (4, 4)}; R3 = {(1, 3), (1, 4), (2, 1), (1, 2), (3, 1), (3, 3), (4, 1)};
R4 ={(1, 1), (1, 2), (1, 4), (2, 2), (2, 4), (3, 3), (3, 4), (4, 2), (4, 3), (4, 4)}; R5 = {(1, 2), (1, 3), (2, 3), (2, 4), (4, 1), (4, 3)}.
Визначити, які з цих відношень:
(а) рефлексивні; (б) антирефлексивні; (в) симетричні; (г) антисиметричні; (д) транзитивні.
Побудувати графіки, графи й матриці заданих відношень.
6.Проінтерпретуйте властивості відношень за допомогою їх матриць, графіків і діаграм.
7.Довести, що коли R1 R2, тоді для довільного відношення Q виконується:
(а) R1 ° Q R2 ° Q; |
(б) R1–1 R2–1. |
8. Довести, що відношення R на множині M є рефлексивним
тоді й лише тоді, коли: |
|
|
(а) iM R; |
(б) iM ∩ R = iM; |
(в) iM R = R. |
9.Навести приклад двох антирефлексивних відношень R1 і R2 на множині M = {1, 2, 3}, композиція R1°R2 яких буде рефлексивним відношенням.
10.Довести, що відношення R є симетричним тоді й тільки тоді, коли:
(а) R = R –1; |
(б) R–1 R; |
(в) R R–1. |
11. Довести, що композиція R1 ° R2 симетричних відношень R1 і R2 є симетричним відношенням тоді й тільки тоді, коли
R2 ° R1 R1 ° R2.
12.Довести, що відношення R на множині M антисиметричне тоді й тільки тоді, коли R ∩ R –1 iM.
13.Довести, що об'єднання R1 R2 антисиметричних відношень R1 і R2 на множині M є антисиметричним відношенням то-
ді й лише тоді, коли R1 ∩ R2–1 iM.
123
14.Довести, що рефлексивне відношення R є транзитивним тоді й тільки тоді, коли R°R = R.
15.Довести, що перетин транзитивних відношень є транзитивним відношенням.
16.Довести, що для довільних толерантних відношень R1 і R2 відношення
R1 R2, R1 ∩ R2, R1–1, R1°R2 R2°R1 і R1°R2 ∩ R2°R1
будуть також толерантними.
17.Побудувати толерантні відношення R1 і R2 на множині M = {1, 2, 3}, композиція R1 ° R2 яких не є толерантним відношенням.
18.Довести, що для довільного транзитивного відношення R і для будь-якого k = 0, 1, 2, … відношення R(k) є транзитивним.
19.Довести, що коли R – рефлексивне і транзитивне відношення, тоді R(k) = R для всіх натуральних k.
20.Довести, що для довільного відношення R на скінченній множині M (| M | = n) має місце рівність R+ = R(1) R(2) … R(n).
21.Довести, що відношення R транзитивне тоді й тільки тоді, коли R+ = R.
22.Нехай C – матриця відношення R, заданого на скінченній множині M ( | M | = n). Побудувати матрицю C(k) відношення R(k), k = 0, 1, 2, … .
2.7.Відношення еквівалентності
Відношення R на множині M називають відношенням екві валентності (або просто еквівалентністю), якщо воно рефлек-
сивне, симетричне й транзитивне.
Зважаючи на важливість відношення еквівалентності, дамо розгорнуте означення цього поняття. Відношення R на множині
M є відношенням еквівалентності, або еквівалентністю, якщо воно має такі властивості:
1)aRa для всіх a M (рефлексивність);
2)якщо aRb, то bRa для a, b M (симетричність);
3)якщо aRb і bRc, то aRc для a, b, c M (транзитивність).
124
Приклад 2.28.
1.Відношення рівності iM на будь-якій множині M є відношенням еквівалентності. Рівність – це мінімальне відношення еквівалентності, оскільки з видаленням принаймні одного еле-
мента з iM відношення припиняє бути рефлексивним, отже, і відношенням еквівалентності.
2.Відношення подібності на множині всіх трикутників є еквівалентністю.
3.Важливу роль відіграє в математиці відношення мають однакову остачу при діленні на k, або конгруентні за модулем k,
яке є відношенням еквівалентності на множині N натуральних
чисел для будь-якого фіксованого k N. Відношення конгруент ності за модулем k часто позначають
a ≡ b (mod k)
a та b конгруентні за модулем k.
Цьому відношенню належать, наприклад, пари натуральних чи-
сел (17, 22), (1221, 6), (42, 57) для k = 5, тобто 17 ≡ 22 (mod 5), 1221 ≡ 6 (mod 5), 42 ≡ 57 (mod 5).
4 . На множині M = N N означимо відношення R: ((a, b), (c, d)) R a + d = b + c.
Довести, що R – відношення еквівалентності на множині M. Рефлексивність R випливає із того, що a + b = b + a; симетри-
чність – із того, що коли a + d = b + c, то c + b = d + a. Для обґрунтування транзитивності розглянемо пари ((a, b), (c, d)) R і ((c, d), (e, f)) R. Тоді, додавши почленно рівності a + d = b + c і c + f = d + e, отримаємо a + f = b + e, тобто ((a, b), (e, f)) R.
5. Нехай M = N N. Означимо на множині M відношення R: (a, b) R (c, d) тоді й тільки тоді, коли ab = cd. Довести, що R є еквівалентністю на M. Виписати всі елементи класів еквівалент-
ності [(1, 1)], [(2, 2)], [(4, 3)], [(1, 23)] і [(6, 8)] за відношенням R.
Для доведення, що R є еквівалентністю на множині M, див. попередню задачу. Класу еквівалентності [(a, b)] належать усі такі пари (c, d) натуральних чисел, що cd = ab. Отже,
[(1, 1)] = {(1, 1)}, [(2, 2)] = {(1, 4), (4, 1), (2, 2)},
[(4, 3)] = {(1, 12), (12, 1), (2, 6), (6, 2), (3, 4), (4, 3)}, [(1, 23)] = {(1, 23), (23, 1)},
[(6, 8)] = {(1, 48), (48, 1), (2, 24), (24, 2), (3, 16), (16, 3), (4, 12), (12, 4), (6, 8), (8, 6)}.
125