Доповненням графа G = (V, E) називають граф
G = (V, V (2) \ E).
Отже, граф G має ту саму множину вершин V, що й граф G, а вершини графа G суміжні тоді й лише тоді, коли вони несуміжні в G. Для графа G із n вершинами виконується G = Kn \ G.
Графи G1 i G2 ізоморфні тоді й тільки тоді, коли ізоморфні їхні доповнення G1 i G2 .
Приклад 4.8. Об'єднання й перетин графів H1 і H2 із прикладу 4.6 подано на рис. 4.4, а доповнення графів G2 i H2 – на рис. 4.5.
Граф G, ізоморфний своєму доповненню G, називають са
модоповнювальним.
Приклад 4.9.
1. Граф G = (V, E), у якому
V = {a, b, c, d} і E = {(a, b), (b, c), (c, d)},
самодоповнювальний.
2. Чому дорівнює кількість ребер у графі G, якщо граф G має
n вершин і k ребер?
n(n – 1)/2 – k (див. приклад 4.7(1)).
|
|
|
a |
b |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f |
|
c |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
H1 H2 H1 ∩ H2 |
|
|
e |
d |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
G2 |
|
|
|
H2 |
|||
Рис. 4.4 |
|
|
|
|
|
|
Рис. 4.5 ◄ |
||
3.Визначити, скільки існує попарно неізоморфних графів, які мають 8 вершин і 25 ребер.
Доповнення кожного з таких графів матиме 8 вершин і 3 ребра (див. попередній пункт). Існує тільки 5 попарно неізоморфних графів з такими параметрами. Доповнення кожного із цих п'яти графів задовольняють умову задачі.
4.Довести, що кількість вершин будь-якого само доповню-
вального графа дорівнює або 4k, або 4k + 1, k N.
167
Якщо m – кількість ребер самодоповнювального графа G = (V, E) з n вершинами, то n(n – 1)/2 – m = m, тобто
n(n – 1) = 4m.
Із того, що число n(n – 1) кратне 4, випливає, що n = 4k або n = 4k + 1, k N. ◄
Завдання для самостійної роботи
1. Накресліть діаграму повного графа з n вершинами Kn для: (а) n = 2; (б) n = 3; (в) n = 4; (г) n = 5.
2. Чи існує повний граф, у якого кількість ребер дорівнює: (а) 21; (б) 27; (в) 500…0500…0 (у кожній групі k нулів); (г) 8k 2 + 2k, k N?
3.Довести, що для довільного графа G об'єднання G G є повним графом.
4.Нехай графи G1 = (V, E1) i G2 = (V, E2) задано за допомогою матриць суміжності A1 та A2, відповідно (|V | = n). Визначити матрицю суміжності A для графа:
(а) G1 G2; |
(б) G1 ∩ G2; (в) G1 \ G2; |
(г) |
G1 |
. |
5. Довести, що ізоморфне відображення ϕ графа G1 = (V1, E1) на граф G2 = (V2, E2) установлює певне взаємно однозначне відображення ψ множини ребер E1 на множину ребер E2.
6.Довести, що ізоморфні графи мають однакову кількість вершин та однакову кількість ребер.
7.Довести, що графи ізоморфні тоді й тільки тоді, коли ізоморфні їхні доповнення.
8.Визначити, скільки існує попарно неізоморфних графів, які мають:
(а) 8 вершин і 26 ребер; (б) 5 вершин і 78 ребер; (в) 6 вершин і 12 ребер.
9.Знайти нетривіальний самодоповнювальний граф із найменшою кількістю вершин.
10.Довести, що довільний самодоповнювальний граф містить або 4k 2 − k, або 4k 2 + k ребер, k N.
168
4.3. Графи та бінарні відношення
Між множиною всіх графів із множиною вершин V і множиною всіх антирефлексивних симетричних бінарних відношень на V існує взаємно однозначна відповідність: графу G = (V, E) відповідає таке відношення R на V, що (v, w) R тоді й тільки тоді, коли (v, w) E, v, w V. Зокрема, порожньому графу G = (V, ) відповідає порожнє відношення на V (R = ), а повному графу − відношення (V V) \ iV, де iV – діагональне (тотожне) відношення: iV = {(v, v) | v V }.
Очевидно, що операціям об'єднання, перетину й доповнення графів відповідають аналогічні операції для відношень. Якщо графам G1 i G2 відповідають відношення R1 i R2, то гра-
фам G1 G2, G1 ∩ G2 і G1 – відношення R1 R2, R1 ∩ R2 i
R1 \ iV = (V V) \ (R1 iV).
Якщо R – транзитивне відношення, то у відповідному графі G для кожної пари ребер (v, w), (w, u) E існує замикальне ребро
(v, u) E.
4.4. Степені вершин графа
Степенем δ(v) вершини v називають кількість інцидентних їй ребер. Вершину степеня 0 називають ізольованою, а вершину степеня 1 − кінцевою (або висячою).
Кубічним називають граф, степені всіх вершин якого дорівнюють 3.
У будь-якому графі G = (V, E) виконується рівність
∑δ(v) = 2 E . |
(4.1) |
v V |
Справедливість цього твердження випливає з того, що кожне ребро графа інцидентне двом вершинам, тому воно вносить у суму степенів усіх вершин рівно дві одиниці.
Приклад 4.10.
1. Як визначити степінь певної вершини графа G за його матрицею суміжності A?
169
Степінь вершини v із номером i дорівнює сумі елементів i-го рядка матриці A, оскільки ця сума визначає кількість вершин, суміжних із вершиною v.
2. Нехай A − матриця суміжності графа G із n вершинами. Довести, що i-й діагональний елемент матриці A2 дорівнює степеню δ(vi) i-ї вершини графа G, i = 1, 2, …, n.
Елемент аіі(2) матриці A2
аіі(2) = ∑aik aki = ∑aik2 = ∑aik , k k k
оскільки aik = aki і aij{0, 1}.
Отже, аіі(2) = δ(vi) (див. попередню задачу).
3. Довести, що в будь-якому графі з n вершинами (n ≥ 2) завжди знайдуться принаймні дві вершини з однаковими степенями.
Припустимо, що існує граф G із n вершинами, усі степені вершин якого попарно різні. Ці степені можуть дорівнювати 0, 1, 2, ..., n – 1. Однак якщо в графі G є вершина степеня 0 (ізольована), то в ньому не може бути вершини степеня n – 1. Отже, степені принаймні двох вершин збігаються.
4. Визначити, чи існує граф із шістьма вершинами, степені
яких дорівнюють: |
|
|
(а) 1,1,2,3,4,4; |
(б) 2,3,3,4,4,4; |
(в) 0,0,2,3,3,4. |
(а) Такий граф не існує, тому що сума степенів усіх його вершин непарна, що суперечить рівності (4.1).
(б) Такий граф існує, його матриця суміжності
0 0 0 1 0 1 |
|
||
|
0 0 1 1 1 1 |
|
|
|
0 1 0 1 0 1 |
|
|
A = |
1 1 1 0 1 0 |
. |
|
|
|
||
0 1 0 1 0 1 |
|||
|
|
||
|
1 1 1 0 1 0 |
|
|
(в) Граф із такими степенями вершин не існує. За умовою він має дві ізольовані вершини, отже, максимальне значення степеня для будь-якої з решти чотирьох вершин – 3, тобто в такому графі не може бути вершини зі степенем 4.
5. Довести, що доповнення жодного кубічного графа не є кубічним графом.
170
Припустимо, що такий кубічний граф G із n вершинами існує. Тоді із того, що степені всіх вершин графа G і його доповнення дорівнюють 3, випливає, що (n – 1) – 3 = 3, тобто n = 7. Звідси
∑ іδ(vі ) = 2 7 = 21,
що суперечить рівності (4.1). ◄
Завдання для самостійної роботи
1.Чому дорівнює степінь кожної вершини у повному графі з n вершинами?
2.Як визначити степінь певної вершини графа G за його матрицею інцидентності B?
3.Скільки вершин має бути в кубічному графі? Скільки ребер
утакому графі?
4.У графі з n вершинами тільки дві вершини мають однакові степені. Чи можуть обидві ці вершини мати степінь 0 або степінь n – 1?
5.У футбольному турнірі беруть участь 15 команд. Довести, що в будь-який момент знайдеться команда, яка зіграла парну кількість матчів.
6.Довести, що в ізоморфних графів кількість вершин степеня k однакова для довільного k.
7.Визначити, чи існує граф із шістьма вершинами, степені яких дорівнюють:
(а) 1, 1, 2, 3, 4, 5; |
(б) 1, 1, 3, 3, 3, 5; |
(в) 1, 2, 3, 3, 4, 5; |
(г) 0, 2, 3, 3, 4, 4. |
4.5. Шлях у графі. Зв'язність графів
Маршрутом (або шляхом) у графі G = (V, E) називають послідовність
v1, e1, v2, e2, … , ek, vk + 1 |
(4.2) |
вершин vi і ребер ei таку, що кожні два сусідні ребра в ній мають спільну вершину, отже, ei = (vi, vi + 1), i = 1, 2, …, k. Вершину v1 називають початком, а вершину vk + 1 − кінцем шляху. Усі інші вершини цього шляху називають проміжними, або внутрішніми.
171