Материал: Будівництво (реконструкція) осушувальної меліоративної системи

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Будівництво (реконструкція) осушувальної меліоративної системи

Зміст

Вступ

. Будівельно-конструктивна характеристика гідромеліоративних споруд та видів робіт

1.1Характеристика споруд та умови виконанняробіт

.2Склад будівельних процесів та обґрунтування обсягів робіт

.2.1 Розрахунок обсягів робіт при будівництві каналів

.2.2 Розрахунок обсягів робіт при будівництві дренажу

.2.3Розрахунок обсягів культуротехнічних робіт

.2.4 Розрахунок обсягів робіт при будівництві гідротехнічних споруд

. Комплексна механізація та технологія будівельно-меліоративних робіт

.1 Вибір і обґрунтування способів комплексної механізації

.2 Вибір і обґрунтування будівельної техніки для будівництва каналів

.2.1 Обґрунтування комплектів машин

.2.2 Техніко-економічне порівняння способів виконання робіт

.2.3 Визначення економічного ефекту

.3 Вибір і обґрунтування будівельної техніки для будівництва дренажу

.3.1 Обґрунтування комплектів машин

.4 Вибір і обґрунтування будівельної техніки для виконання культуртехнічних робіт

.4.1 Обґрунтування комплектів машин

.4.2 Техніко-економічне порівняння способів виконання робіт

Література

Вступ

В даному курсовому проекті основна увага повина бути приділена технологічним питанням з реконструкції осушувальної меліоративної системи. При реконструкції системи постають питання не тільки будівництва нових каналів, колекторно-дренажної мережі, а й питання освоєння і окультурення земель. В 1996 р. було прийнято державну програму зі збереження природних ресурсів України. Згідно цієї програми здійснювати будь-які меліоративні заходи на ще не освоєних землях заборонено. Тому нині основним завданням меліорації є утримання вже побудованих меліоративних систем та реконструкція існуючих.

В курсовому проекті необхідно розробити розрахунково -пояснювальну записку та графічну частину роботи. Графічна частина (технологічна карта №2 на культуртехнічні роботи) приводиться на ватмані формату А1 (841х594). Аналіз вихідних даних та результатів розрахунків представляємо в табличній формі, у вигляді паспорту системи.

Паспорт системи

№ з.п.

Найменування показників

Одиниці вимір.

Кількість

1

Площа осушувальної системи:

 

 

 

Брутто

га

330

 

Нетто

га

310

2

Загальна довжина колекторно-дренажної мережі, в тому числі:

м

141900


3.1. Діаметром 150 мм

м

3000

 

3.2. Діаметром 125 мм

м

4000

 

3.3. Діаметром 100 мм

м

7800

 

3.4. Діаметром 75 мм

м

10700

 

3.5. Діаметром 50 мм

м

116400

3

Гідротехнічні споруди:



 

4.1. РТК

шт

7

 

4.2. ТП

шт

11

 

4.3. Колодязів

шт

21





 

4.4. Гирл

шт

56

1. Будівельно-конструктивна характеристика гідромеліоративних споруд та видів робіт

Основною ознакою, що зумовлює вид робіт є матеріал, з яким доводиться працювати при виробництві будівельної продукції. Для водогосподарського будівництва найбільш характерні наступні види робіт: земляні, бетонні і залізобетонні, монтажні, гідроізоляційні, пальові, кам'яні, дерев'яні, культуртехнічні, транспортні.

.1Характеристика споруд та умови виконання робіт

Будівництво (реконструкція) осушувальної меліоративної системи пов'язане з підготовкою території будівництва та з безпосереднім будівництвом елементів системи. Будівництво осушувальної системи необхідно виконувати в теплий період року.

До початку дренажних робіт проводиться очистка території від кущів та дрібнолісся, дерев, пеньків, каміння, а також будується мережа відкритих осушувальних каналів.Колекторна мережа будується від каналу-приймача з похилом у бік гирла. Колектор підключається до каналу за допомогою гирлової споруди. Після прокладання колектора від нього прокладають дрени. Після закінчення дренажних робіт (в тому числі будівництва колодязів, трубчатих шлюзів-регуляторів та переїздів) виконується первинний обробіток осушених земель.

Тип ґрунту на масиві, площі брутто і нетто. Ґрунт ділянки - суглинок важкий. Площі  , .Осушувальні канали на масиві системи будують у земляному руслі. Параметри каналу, необхідні для визначення обсягів робіт наводяться нижче.

Довжина каналу L=11300 м, глибина каналу h=2,6 м, ширина каналу по дну b=1,8 м, коефіцієнт закладання укосів m=2,0.

Регулююча мережа системи проектується у вигляді дрен та колекторів. Дрени передбачити з гончарних чи пластмасових трубок Æ50 мм, а колектори - із гончарних трубок Æ75...150 мм. У місцях поворотів колекторів та під’єднання до колекторів старшого порядку колекторів молодшого порядку потрібно передбачити будівництво оглядових колодязів, а в місцевих пониженнях в проекті розробляються заходи із їх засипки. На окремих ділянках масиву осушення необхідно виконати культуртехнічні роботи, пов’язані з розчищенням території та її первинним освоєнням.

Для регулювання рівнів води в каналах осушувальної мережі у випадках попереджувального або зволожувального шлюзування передбачене будівництво шлюзів-регуляторів типу РТК їх кількість 7 шт.(регулятор трубчастий, з коробчатим затвором).

У місцях, де польові дороги перетинаються з каналами відкритої мережі, і де нема потреби у встановленні споруд типу РТК, передбачається будівництво трубчатих переїздів типу ТП їх кількість 11 шт. Проектом необхідно передбачити засипку ґрунтом мікропонижень з тимчасових кавальєрів, які утворюються при будівництві каналів. Об’єм рослинного ґрунту, що знімається з поверхні понижень складає 9700 м3 , перед їх засипкою та відстань його переміщення, об’єм мінерального ґрунту, який треба забрати для засипки понижень та відстань його переміщення задаються вихідними даними. Рослинний ґрунт для рекультивації поверхні понижень використовується той же, що був знятий з їх поверхні.

.2 Склад будівельних процесів та обґрунтування обсягів робіт

Визначення обсягів робіт та склад будівельних процесів і операцій при будівництві елементів об'єкта встановлюється на основі аналізу конструкції споруд, складових частин об'єкта.Ці будівельні процеси будуть проаналізовані для конкретних типів споруд, згідно вихідних даних і на основі цього будуть здійсненні розрахунки об’ємів робіт, які представлятимуться у табличній формі. При цьому можна скористатись літературою [7, 12].

.2.1 Розрахунок обсягів робіт при будівництві каналів

Технологія будівництва осушуваних каналів має свої особливості через умови їх влаштування, експлуатації, наявність складних ґрунтових умов.

Технологія будівництва відкритих осушувальних каналів передбачає виконання наступних процесів і операцій:

зрізку рослинного ґрунту з траси каналів з переміщенням у тимчасові кавальєри за допомогою бульдозерів;

розробку мінерального ґрунту у виїмці каналів з вкладанням у тимчасові кавальєри за допомогою одноківшових екскаваторів-драглайн;

розрівнювання кавальєрів мінерального ґрунту на приканальних смугах за допомогою бульдозерів;

розрівнювання тимчасових кавальєрів рослинного ґрунту на поверхні мінерального ґрунту для рекультивації приканальних смуг за допомогою бульдозерів;

планування укосів каналу за допомогою одноківшових екскаваторів-драглайн.

До початку будівництва необхідно здійснити виніс траси каналу в натуру з розбиттям пікетів згідно проектної документації.

Будівництво каналу включає в себе також глибоку оранку приканальних смуг або їх фрезерування та кріплення укосів каналу, в основному посівом багаторічних трав, (в курсовому проекті ці процеси не передбачаються).

На рис. 1.1. приведено схему переміщення ґрунтових мас при будівництві каналу.

Рис. 1.1. Схема переміщення ґрунтових мас при будівництві каналу

Залежно від розмірів каналу і наявної будівельної техніки його будівництво може проводитись за двома схемами: поперечною і поздовжньою. На даному етапі курсового проектування ми проводимо обрахунки для поздовжньої схеми при будівництві каналу. На рис. 1.2. наведено схему до визначення обсягів земляних робіт при будівництві каналу за повздовжньою схемою.

Розрахунок обсягів робіт та технологічних параметрів при будівництві каналу виконується у вигляді таблиці 1.1Обов'язково слід враховувати розпушення ґрунту при розробці і переміщенні його з виїмки в насип. Коефіцієнти розпушення, залежно від виду ґрунту, наведені в довідковій літературі [3, 13].

Відстань розрівнювання мінерального ґрунту визначається виходячи з товщини шару розрівнювання (0,5…0,8 м), приймаємо - 0,7 м, а для рослинного - з розрахунку, щоб ширина смуги розрівнювання рослинного ґрунту дорівнювала ширині смуги розрівнювання мінерального ґрунту .

Технологічні запаси,  на маневрування будівельної техніки приймаємо в межах 3…5 м, при чому  - конструктивно, приймаємо - 5 м, - відповідно до розрахунків залежновід розрахункової ширини розрівнювання мінерального ґрунту.

Обсяги земляних робіт на всю довжину каналу розраховуються множенням відповідного об'єму 1 п.м. на всю довжину каналу.

Розрахунок об’ємів робіт та технологічних параметрів при будівництві каналів виконуємо на основі поздовжньої розрахункової схеми (рис 1.2).

Розрахунок обсягів робіт та відстаней преміщення грунту при будівництві каналу за повздовжньою схемою

Глибину розробки мінерального грунту у виїмці каналу, Нм визначаємо за формулою:


Ширину каналу, Вк по верху визначаємо за формулою:

м

де b - ширина каналу по дну в м (згідно вихідних даних b=0,8м);- коефіцієнт закладання укосу каналу (згідно вихідних даних m=2,0);- глибина каналу в м (згідно вихідних даних h=2,6м);зр - товщина зрізки рослинного ґрунту 0,3…0,4м;

Об'єм мінерального ґрунту, Vм у виїмці на 1 п.м визначаємо за формулою:


Об'єм кавальєру мінерального ґрунту,Vкм на 1 п.м. визначаємо за формулою:



де крм - коефіцієнт початкового розпушення мінерального ґрунту, який приймається згідно додатку 1 ЕНиР 2.1 стр.206 (оскільки ґрунт на ділянці - суглинок легкий, то крм=1,2);

Висоту кавальєру мінерального ґрунту,hкм визначаємо за формулою:


Ширина кавальєру мінерального ґрунту, bкм визначаємо за формулою:


де m1- коефіцієнт закладання укосів кавальєру мінерального грунту;

Відстань від початку основи площі поперечного перерізу мінерального ґрунту до укосу каналу без врахування зрізки рослинного ґрунту, згідно рекомендацій приймається рівною с=3…5 м. Приймаю с=5 м. Відстань розрівнювання мінерального ґрунту визначаємо виходячи з товщини шару розрівнювання, яка приймається рівною hроз. до 1 м. Приймаю hроз.=0,7 м.

Ширина приканальних смуг, Врозр визначається за формулою:


) Ширина додаткового розрівнювання, а ,м;


де: а - відстань від кінця основи площі поперечного перерізу кавальєру мінерального ґрунту до початку основи площі поперечного перерізу відвалу рослинного ґрунту в м.

) Ширину зрізки рослинного ґрунту, Взр визначаємо за формулою:


10) Об'єм зрізки рослиного грунту,Vзр на 1 п.м. каналу:

3

11) Об'єм тимчасового кавальєру рослиного грунту, Vkp на 1п.м . каналу.

3

kрр - коефіцієнт початкового розпушення рослиного ґрунту, kрр=1,2;

) Висота тимчасового кавальєру рослинного ґрунту,hkp визначається за формулою:


13) Ширину тимчасового кавальєру рослинного ґрунту по низу,bkp визначаємо за формулою:


де m1,m3- коефіцієнти закладання укосів кавальєру рослиного грунту;

) Товщина шару розрівнювання рослинного ґрунту по мінеральному,hpозр.p визначається за формулою:



15) Довжина планування укосів,ly:


16) Відстань переміщення рослинного ґрунту при зрізуванні,Lзp визначається за формулою:


) Відстань переміщення мінерального грунту, А визначаємо за формулою:

А = к + с bкмm1 = 11,4 + 56,16 =21,1м

18) Відстань розрівнювання мінерального грунту,Lpм визначаємо за формулою:

Lрм.=к +  = м

19) Відстань розрівнювання рослиного грунту,Lpp визначаємо за формулою,м:

Lрек = m2hкр + Bроз = 3  1,08+ 13,58 = 10,03 м

20) Загальний обсяг зрізки рослиного грунту,Wp визначається за формулою:

де Lк - загальна довжина каналів, яка задається у вихідних даних Lк=11300 м.

) Загальний обсяг розробки мінерального грунту,Wм визначається за формулою:


22) Загальний обсяг розрівнювання мінерального грунту,Wкм визначається за формулою: