Материал: Апеннінський півострів

Флора Нової Зеландії налічує близько 2000 видів рослин.Ліси країни поділяються на два основних типи - змішані субтропічні й вічнозелені. Збереглися, хоча й значно скоротилися за час промислового освоєння лісів, зарості агатіса новозеландського (Agathis australis) тадакридіума кипарисового (Dacrydium cupressinum).

У штучних лісах, площа яких загалом становить близько 2 млн гектарів, росте здебільшого сосна промениста (pinus radiata), завезена до Нової Зеландії в середині XIX століття. Насадження променистої сосни в районі Kaingaroa Forest створили найбільший у світі штучно вирощений ліс.

Нова Зеландія має найбільшу кількість печінкових мохів у порівнянні з іншими країнами. На території країни їх налічується 606 видів, 50 % з них складають ендеміки. Поширені листостеблові мохи, бріофлора Нової Зеландії налічує 523 види листостеблових мохів. [1.]

Серед приблизно 70 відомих у природі видів незабудок (Myosotis), близько 30 є ендеміками Нової Зеландії. На відміну від незабудок в інших місцях планети, лише два види цих рослин у Новій Зеландії мають синій колір - Myosotis antarctica та Myosotis capitata.^..З 187 видів квіткових трав'янистих рослин природної флори Нової Зеландії 157 - ендеміки.

рис.6. Срібна папороть [5.]

У Новій Зеландії зустрічається незвичайно велика, у порівнянні з іншими територіями зі схожими кліматичними умовами, кількість папоротей. Циатея срібляста (Cyathea dealbata) (також відома в країні як срібнп папороть) є одним з національних символів, її зображено на гербі країни.

.2 Фауна

Тривала історична ізоляція і віддаленість від інших континентів створила унікальний і багато в чому неповторний природний світ островів Нової Зеландії, що відрізняється великою кількістю ендемічних рослин і птахів. Ще близько 1000 років тому, до появи на островах постійних поселень людини, історично повністю були відсутні ссавці. Виняток становили два види летючих мишей і кити, що мешкали в прибережних водах, морські леви (Phocarctos hookeri) та морські котики (Arctocephalus forsteri).

Одночасно з приходом на ці землі перших постійних жителів, полінезійців, на островах з'явилися полінезійські пацюки (Rattus exulans) і собаки. Пізніше перші європейські переселенці привезли свиней, корів, кіз, мишей і котів. Розвиток європейських поселень у XIX столітті викликав появу в Новій Зеландії все нових і нових видів тварин. Поява деяких з них справила вкрай негативний вплив на флору і фауну островів. До таких тварин слід віднести щурів, кішок, тхорів,кроликів (завезених у країну для розвитку мисливського промислу), горностаїв (завезених в країну для контролю над популяцією кроликів), поссумів (завезених у країну для розвитку хутряної промисловості). Не маючи природних ворогів у навколишній природі, популяції цих тварин досягали розмірів, що становили загрозу сільському господарству, здоров'ю населення, і ставили на межу вимирання природних представників флори і фауни Нової Зеландії. Лише тільки в останні роки зусиллями природоохоронних відомств Нової Зеландії деякі прибережні острови і були позбавлені від цих тварин, що дозволило сподіватися на збереження там натуральних природних умов. [9.]

З представників фауни Нової Зеландії найвідомішими є птахи ківі (Apterygiformes), що стали національним символом країни.

Рис.7. Птах ківі - національний символ Нової Зеландії. [4.]

Серед птахів також необхідно зазначити кеа (Nestor notabilis) (або нестор), какапо (Strigops habroptilus) (або совиний папуга), такахе (Notoronis hochstelteri) (або безкрила султанка).Тільки в Новій Зеландії збереглися рештки винищених близько 500 років тому гігантських нелітаючих птахів моа (Dinornis), що сягали висоти 3,5 м. Трохи пізніше, імовірно всього близько 200 років тому, було винищено й найбільшого серед відомих видів орлів - орла Хааста, що мав розмах крил до 3 метрів і важив до 15 кг.

Серед рептилій, що мешкають у Новій Зеландії, можна відзначити гатерію (Sphenodon punctatus) та сцинка (Scincidae). Єдиним представником комахоїдних, якого завезено в країну та адаптовано до вільних умов проживання в ній, є їжак європейський (Erinaceus europaeus). У Новій Зеландії немає змій, і з павуків отруйні тільки катіпо.У прісних водоймах країни мешкає 29 видів риб, 8 з яких перебувають на межі зникнення як наприклад, новозеландський прототрокт). У прибережних морях мешкає до 3000 видів риб та інших мешканців моря. [5.]

РОЗДІЛ 3. ВИДАТНІ ПРИРОДНІ ОБ’ЄКТИ

Мальовничий фіорд Мілфорд Саунд

Новозеландський фіорд Мілфорд Саунд сформувався двадцять тисяч років тому під впливом льодовича, що рухався до Тасманового моря. Розташований на південному заході острова Південний, в межах національного парку Фіордленд, він разом з іншими фіордами входить до числа об’єктів Всесвітньої спадщини Те-Уахіпоунаму.

Рис.8. фіорд Мілфорд Саунд [7.]

Довжина фіорду Мілфорд Саунд становить дев’ятнадцять кілометрів, ширина - три, максимальна глибина - п’ятсот дванадцять метрів. Навколишня місцевість має яскраво виражений гірсько-лісовий ландшафт. Прибережні скелі досягають висоти в півтора кілометра і опускаються під воду на глибину до чотирьохсот метрів. [6.]

Природний спа-відпочинок: дивовижний пляж Hot Water Beach

Нова Зеландія - барвиста країна, де кожен знайде для себе розвагу до душі. Первозданна природа, шикарні гори і озера, дивовижні льодовики і неповторні ліси … Проте справжнім відкриттям для відвідувачів цієї країни стане пляж з гарячою водою (Hot Water Beach), розташований на східному узбережжі півострова Coromandel. Природний феномен пояснюється тим, що під час відливу на поверхню піднімається вода з підземного геотермального джерела.

Рис.9. пляж Hot Water Beach [7.]

Відпочити на природному спа-курорті щорічно приїжджає близько 130 000 чоловік. Люди створюють собі всі умови для того, щоб повною мірою насолоджуватися геотермальними джерелами: відпочиваючі викопують в піску великі ями, я і поступово наповнюються гарячими струменями води. Невеликий п’ятачок над джерелом розташований між кордонами низької і високої води, тому він прихований океаном весь час, за винятком 3-4-х годинного інтервалу під час самого відпливу. [6.]

Вулкан Таранакі

 Північний острів у Новій Зеландії знаменитий однієї з дивовижних природних пам’яток - вулканом Таранакі, що входять до складу гори Егмонт висотою в 2518 метрів. Це досить молодий діючий вулкан, який став активним 135000 років тому. Останній раз він прокидався і вивергався 160 років тому

Рис,.10. Вулкан Таранакі [7.]

Гора Таранакі знаходиться в самому центрі Національного парку Егмонт. Тут є дуже багато цікавих способів проведення часу для туристів і мандрівників. Наприклад, лижний курорт Мангануі, для любителів лижного спорту та сноубордингу. Протягом літніх місяців можна також відправитися в дорогу до самої вершини Таранакі, або просто насолоджуватися природою в околицях гори [6.]

Висновок

Незважаючи на те що Нова Зеландія постійно знаходиться в гігантській тіні свого сусіда, Австралії, в ній є шарм, подібний якому не знайти в усьому світі. У Нову Зеландію приїжджають, щоб пізнати екзотику і насолодитися дивовижною природою. Нова Зеландія славиться своїм охайним, зеленим і 100% чистим іміджем (англ. "Clean, green and 100% Pure New Zealand"), який старанно зберігається. Саме тому питання охорони навколишнього середовища - одне з головних у розвитку цієї країни. Звісно, досягти ідеальної "чистоти" дуже важко, але тому, як жителі Нової Зеландії охороняють свій зелений дім, можна лише позаздрити.

Чверть країни займають природні території, які підлягають захисту та збереженню. Серед них найбільш великими і значущими формами є національні парки (у тому числі морські парки), природні, наукові, екологічні і туристичні заповідники і резервати. Всього в Новій Зеландії створено 14 національних парків, 4 морських парків, 21 морських і прибережних заповідників і більше 3 000 резерватів. Їх загальна площа складає біля 6,5 млн. га.

В Новій Зеландії дійсно є що охороняти - це і унікальні флора та фауна, і різноманітність форм рельєфу, зосереджені на невеликій острівній території. Тривала історична ізоляція і віддаленість від інших континентів створили унікальний і багато в чому неповторний природний світ островів Нової Зеландії, який відрізняється великою кількістю ендемічних рослин і тварин .

Окрім незвичайного рослинного і тваринного світу, Нова Зеландія також багата на дивовижні пейзажі. Завдяки особливим геологічним та географічним умовам в цій країні багато річок і озер. Більшість річок короткі (менше 50 км). Вони беруть початок у горах і швидко спускаються до рівнин, де сповільнюють свою течію. Щодо озер, то їх у Новій Зеландії нараховується 3820, і це лише ті, які за площею перевищують 1 га.

Рельєф Нової Зеландії переважно являє собою височини і гори. Більше 75% території країни лежить на висоті більше 200 м над рівнем моря. Найвища точка Нової Зеландії - Гора Кука. Її висота становить 3754 м. Гора Кука має й іншу назву - Aoraki, що дослівно перекладається як "велика біла хмара". Але славиться гора не тільки своїми хмарами, але і величезними льодовиками. Найбільший льодовик Нової Зеландії - Тасманський, простягається на 27 км в довжину, і до 3 км в ширину..

зеландія рослинний тваринний рельєф

Список використаної літератури:

1. Детская энциклопедия по географии. Москва, изд-во "Аванта+", 2009г, 369 с.

2. Рубцов Б.Б. Новая Зеландия. Москва, изд-во "Наука", 2010г, 270с.

. Петров, В. В. Четыре недели в Южном полушарии : Впечатления ботаника / В. В. Петров. - М. : Мысль, 2008, 320с.

4.режим доступу до сайту: http://uk.wikipedia.org/

. режим доступу до сайту http://www.eco-live.com.ua/

. режим доступу до сайту http://vsviti.com.ua/

7. режим доступу до сайту http://cikavo.com/

. режим доступу до сайту http://uk.wikivoyage.org/

. режим доступу до сайту http://www.geograf.com.ua/

. режим доступу до сайту http://geografica.net.ua/