Материал: Антибактеріальна активність фітонцидів та гемоглютинуюча властивість лектинів деяких голонасінних рослин

.6 Методика САН

Методика САН призначена для оперативної оцінки самопочуття, активності, настрою. Суть методики полягає в тому, що піддослідних просять співвіднести свій стан з рядом ознак по багатоступеневій шкалі. Шкала складається з індексів (3 2 1 0 3 2 1) і розміщена між тридцятьма парами слів протилежного значення, що характеризують рухливість, швидкість та темп протікання функцій (активність), силу, здоров'я, втому (самопочуття), а також характеристики емоційного стану (настрій). Піддослідний повинен вибрати і відмітити оцінку, яка найбільш точно відображає його стан в момент дослідження.

При обробці ці цифри перекодовуються наступним чином: індекс 3, який відповідає незадовільному самопочуттю, низькій активності та поганому настрою, приймається за 1 бал; наступний за ним індекс 2 - за 2; індекс 1 - за 3 бали і так до індексу 3 з протилежної сторони шкали, який, відповідно, приймається за 7 балів.

Отже, позитивні стани завжди отримують високі бали, а негативні - низькі. Згідно цих «наведених» балів і розраховується середнє арифметичне як в цілому, так і окремо по активності, самопочуттю та настрою. Наприклад, середні оцінки для учнів Москви дорівнюють: самопочуття - 5,4; активність - 5,0; настрій - 5,1.

Текст методики

Прізвище, ініціали      

Стать         Вік..

Анкета для визначення показників подана у таблиці 3.6. (Додаток В)

.7 Вплив ефірної олії Picea abies на психоемоційний стан людини

Підрахувавши середні арифметичні показників САН піддослідних до впливу ефірної олії Picea abies та після впливу ефірної олії Picea abies отримані результати, представлені у табл. 3.7.1. (Додаток Г)

Перевівши середні арифметичні вищенаведених показників САН до впливу та після впливу ефірної олії ялини європейської у відсотки отримуємо наступне: табл. 3.7.2. (Додаток Г)

Отже, показники САН після впливу ефірної олії Picea abies збільшилися, а саме: С на 4,3 %, А на 5,7 %, Н на 7 %. (Додаток Ґ, діаграма 3.7.)

Отримані результати свідчать про те, що ефірна олія Picea abies може застосовуватися як тонізуючий, антидепресивний, седативний засіб. її можна використовувати для створення шкільного фітобару. Вищезгадану ефірну олію рекомендується застосовувати в кабінеті психолога при індивідуальному підході до учня, а також перед заняттями у середніх навчальних закладах з метою активізації уваги та підвищення працездатності.

Для досягнення поліпшення самопочуття, активності та настрою ефірну олію Picea abies слід використовувати тільки зовнішньо для випару в аромалампі, масажу, розтирання, компресу, пов'язки, під час інгаляції, при приготування аромаванни, лазні та сауни.

3.8 Вплив ефірної олії Pinus sibirica на психоемоційний стан людини

Підрахувавши середні арифметичні показники САН піддослідних до та після впливу ефірної олії Pinus sibirica отримали результати, представлені у табл. 3.8.1. (Додаток Д)

Перевівши середні арифметичні вищенаведених показників САН до впливу та після впливу ефірної олії кедра сибірського у відсотки отримуємо наступне: табл. 3.8.2. (Додаток Д)

Отже, показники САН після впливу ефірної олії Pinus sibirica збільшилися, а саме: С на 5,9; А 5,9; Н 8,4. (Додаток Е, діаграма 3.8.)

Проаналізувавши діаграму 3.8. можна зробити висновок про те, що ефірна олія Pinus sibirica є седативним, антидепресивним, таким, що підвищує розумову і фізичну активність засобом. Семеро піддослідних після впливу вищезгаданої ефірної олії сказали, що в них загострилося почуття голоду. Двоє учнів, котрі страждали від застуди, доповіли, що їхнє самопочуття покращилося. Тому ефірну олію Pinus sibirica можна використовувати з метою поліпшення апетиту, при лікуванні застуди, а також для створення шкільного фітобару.

Вищезгаданий засіб, подібно олії ялини європейської, може бути використаним шкільним психологом. Ефірну олію кедра сибірського рекомендується застосовувати учням не лише перед відвідуванням занять, але й вдома для зняття стресу та лікування невротичних станів.

Для досягнення покращення самопочуття, активності та настрою ефірну олію Pinus sibirica слід використовувати аналогічно ефірній олії Picea abies. Застосовувати вищенаведені препарати внутрішньо не можна, так як вони призначені виключно для зовнішнього застосування.

ВИСНОВКИ

Як свідчить проведений експеримент, ялинова ефірна олія має універсальні антибактеріальні властивості проти грам негативних та грампозитивних бактерій. Ряд антибактеріальної активності вищезгаданої олії по відношенню до певних видів бактерій має вигляд: Proteus vulgaris > Pseudomonas aeruginosa > Escherichia coli > Staphylococcus aureus. У зв'язку з цим ефірну олію ялини європейської можна використовувати у лікарнях, санаторіях по лікуванню видільної, травної, дихальної систем.

Кедрова ефірна олія характеризується антибактеріальною активністю до кожного з досліджуваних мікроорганізмів. За шкалою антибактеріального впливу кедрової олії всі досліджувані культури можна розташувати в такий самий ряд. Отже, і кедрова олія, і ялинова є активними по відношенню до грамнегативних бактерій. Тому їх можна рекомендувати для знезараження повітря побутового, навчального та лікувального спрямувань.

За результатами дослідження впливу лектинів на мембрани еритроцитів 4-х груп крові можна зробити такі висновки: Лектини Pinus sibirica мають низький титр гемаглютинації, що дозволяє використовувати її сировину майже для будь-якого типу людей, адже склеювання клітин мінімальне(найвищий бал гемаглютинації 15), на відміну від лектинів Picea abies(найвищий бал гемаглютинації 25), що не може бути використана, як універсальна, адже спричинює різку гемаглютинацію, що може призвести до погіршення самопочуття а згодом і до загального погіршення здоров`я.

Результати вивчення показників САН дозволяють зробити висновок про те, що ефірна олія Picea abies може застосовуватися як тонізуючий засіб. Так, після впливу даної ефірної олії показники самопочуття, активності та настрою збільшилися на С 4,3 %; А 5,7 %; Н 7 %. Тому ефірну олію Picea abies можна рекомендувати для застосування в кабінеті психолога, а також перед заняттями у середніх (вищих) навчальних закладах з метою активізації уваги та підвищення працездатності.

Ефірна олія Pinus sibirica є антидепресивним, таким, що підвищує розумову і фізичну активність засобом. Про це свідчать результати дослідження за методикою САН. Так, після впливу даної ефірної олії показники самопочуття, активності та настрою збільшилися на збільшилися на С 5,9 %; А 5,9 %; Н 8,4 %.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Боєчко Ф. Ф. Біологічна хімія: Навч. Посібник. - К .:Вища школа. 1995. - 536 с.

. Васильев А. Е., Воронин К. С., Еленевский А. Г., Серебрякова Т. И. Ботаника. Анатомия и морфология растений. - М.: Просвещение,2008. - 341 с.

. Дроботько В. Г. Антимикробные свойства растений, употребляемых в пищу. - К.:ИАН УССР, 1959. - 97 с.

. Зелепуха С. И. Антимикробные свойства растений употребляемых в пищу. - М.: Просвещение, 1983. - 391 с.

. Фитонциды, их роль природе и значение для медецины: Сб. под. ред. Б. П. Токина. - Ленинград: ЛГУ, 1957. - 59 с.

. Фитонциды в медецине: Сб. под. ред. Дроботько В. Г. - К.: АН УССР, 1959. - 93 с.

. Токин Б. П. Бактерициды растительного происхождения (фитонциды),

М.: Медицина, 1942. - 58 с.

. Токин Б. П. Губители микробов - фитонциды. - М.: Советская Россия, 1960. - 73 с.

. Токин Б. П. Фитонциды. - М.: АМН СССР, 1956. - 338 с.

. Цингер Н. В., Размологов В. П. Биохимия и филогения растений. - М.: Наука, 2002. - 354 с.

. Антибиотики: Сб. исследований под. ред. В. Г. Дроботько, К.: АН УССР, 1958. - 67 с.

. Липа О. Д., Добровольський І.А. Ботаніка. Систематика нижчих і вищих рослин. - К.: Вища школа, 2004. - 392 с.

. Мусієнко М. М. Фізіологія рослин: Підручник. - К.: Вища школа, 2005. - 503 с.

. Ковалева Л.В., Комарова З.Н., Выскребенцева И.Э. Лектины клеточных стенок// Физиология растений, 1999.-№1.-с.98-101.

. Кафели В.И. Природные ингибиторы роста как факторы регуляции роста.

Фитогормональная регуляція роста и развития растения. - К.: Наук. думка., 1991. - с. 110-116.

. Королев Н. П. Функции лектинов в клетках. Итоги науки и техники// Общие проблемы фізико-химиеской биологии. - М.: ВИНИТИ. - 1987.-т. 1. - 349с.

. Королев Н.П., Выскребенцева И.Э. Функции эндогенных лектинов. Изучение и применение лектинов. Лектины в биологии и медицине// Труды по химии. - Тарутский ун-т, 1989. - Вып.8 - с. 19-323.

. Антитела растительного происхождения и некоторые вопросы их иследования// Успехи современной биологии, 1963. -т.5.-Вип.2.-с. 191-203.

. Луцик М.Д., Панасюк Е.А., Луцик А.Д. Лектины. - Львов: Вища школа. 1982. -212с.

. Линеви Л.И. Лектины и углевод-белковые соединения на разных уровнях организации живого// Успехи современной биологии, 1978. - т.20. -с. 71-95.

ДОДАТОК А

Таблиця 3.3.

Результати дослідження фітонцидних властивостей ефірної олії Picea abies

ДОДАТОК Б

Таблиця 3.4.

Результати дослідження фітонцидних властивостей ефірної олії Pinus sibirica

ДОДАТОК В

Таблиця 3.6.

Анкета для визначення показників

ДОДАТОК Г

Таблиця 3.7.1.

Результати визначення впливу ефірної олії Picea abies на САН людини

Таблиця 3.7.2.

Результати визначення впливу ефірної олії Picea abies на САН людини

ДОДАТОК Ґ

Діаграма 3.7.

Відсоткове співвідношення показників САН до та після впливу ефірної олії Picea abies

ДОДАТОК Д

Таблиця 3.8.1.

Результати визначення впливу ефірної олії Pinus sibirica на САН людини

Таблиця 3.8.2.

Результати визначення впливу ефірної олії Pinus sibirica на САН людини

ДОДАТОК Е

Діаграма 3.8.

Відсоткове співвідношення показників САН до та після впливу ефірної олії Pinus sibirica