Швеція виступає важливим актором
сучасних міжнародних відносин, її авторитет буде постійно зростати за рахунок
фінансування міжнародних інституцій, допомоги країнам третього світу, та участі
у врегулюванні економічної кризи. Щодо нейтралітету, то в майбутньому він може бути
порушений внаслідок тісної співпраці з Північноатлантичним блоком. У разі
вступу в НАТО країна може набути значну кількість ворогів і втратити імідж
стабільної безконфліктної держави.
РОЗДІЛ 3. СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ВІДНОСИН ШВЕЦІЇ З УКРАЇНОЮ
швеція міжнародний політичний арена
Відносини Швеції з Україною мають далекі історичні корені. Ще 300 років тому Гетьман Іван Мазепа уклав військово-політичний союз зі шведським Королем Карлом ХІІ. Швеція на той час вже була однією з наймогутніших держав Європи, і такий союзник міг стати вагомим гарантом побудови незалежної української держави.
Поразка цього союзу на довгі століття відклала здійснення мрії українців, але невидимий зв’язок, взаємна симпатія і довіра між двома народами збереглися протягом віків. Дух взаєморозуміння та партнерства став характерною ознакою українсько-шведських відносин і на нинішньому історичному етапі, після здобуття Україною незалежності.
січня 1992 р. була підписана Угода між Україною і Королівством Швеція про встановлення дипломатичних відносин. З цього часу Швеція посіла в Україні провідні позиції в торговельно-економічній сфері. Ціла низка великих шведських компаній прийшла на український ринок з наміром тут закріпитися. Сьогодні Швеція - наш найбільший торговельно-економічний партнер в Північній Європі.
Обсяги двосторонньої торгівлі щороку збільшуються, поступово покращується і структура українського експорту. Швеція є одним з найбільших інвесторів в економіку України (близько $1,5 млрд.).
Однією з найбільш перспективних сфер двостороннього співробітництва є енергетична галузь, зокрема - використання відновлюваних джерел енергії, енергозбереження, в яких Швеція є безумовним світовим лідером.
Слід зазначити, що саме ці сфери співробітництва лягли в основу нової Стратегії співробітництва з Україною на 2009-2013 роки., що була затверджена Урядом Швеції у грудні 2008 року. Стратегія передбачає надання Швецією Україні технічної допомоги в розмірі в середньому $25 млн. щорічно на реалізацію проектів у сферах раціонального використання енергетичних ресурсів та збереження довкілля, а також демократичних перетворень, зокрема, в питаннях євроінтеграції. Протягом останніх кількох років особливої динаміки почала набувати політична складова двосторонніх відносин. Для України Швеція є пріоритетним партнером у регіоні Північної Європи, одним з найбільш послідовних провідників її євро інтеграційних сподівань серед країн «старої» Європи.
Своєю чергою, для Швеції, яка надає особливої ваги питанням демократичного розвитку, безпеки і стабільності в регіоні Східної Європи, Україна є ключовим партнером у цьому регіоні.
Динаміка двостороннього політичного діалогу завжди була показовою для рівня відносин між країнами. В цьому плані 2008 рік можна сміливо вважати важливим у розвитку українсько-шведського співробітництва. Головною подією безумовно став державний візит до України Короля Швеції Карла XVI Густава та Королеви Сільвії (30 вересня - 3 жовтня) на запрошення Президента України В.Ющенка.
Слід зазначити, що це був не лише перший візит шведського Короля до України, але й перший в історії нашої держави офіційний візит іноземного монарха загалом. Сам факт візиту став важливим сигналом представникам політичних і бізнесових кіл не лише Швеції, а й усієї Європи про успішність здійснюваних у нашій державі демократичних і ринкових реформ та важливість налагодження з нею якнайтіснішого співробітництва. Візит засвідчив високий рівень політичної довіри, який існує між двома країнами, а також підтвердив послідовну підтримку Швецією євро інтеграційного курсу України.
Крім того, в листопаді 2008 року відбувся офіційний візит до Швеції Прем’єр-міністра України Ю.Тимошенко, що став логічним продовженням переговорів у рамках візиту до Києва шведського Короля, практичним наповненням досягнутих раніше домовленостей. Знову ж - це був перший офіційний візит керівника українського Уряду за всю історію двосторонніх відносин. Головна увага протягом переговорів була приділена взаємодії двох країн на євро інтеграційному напрямі, а також активізації двостороннього співробітництва в енергетичній сфері.
До пріоритетів шведської політики належить і питання подальшого розширення ЄС, а також поглиблення співробітництва з країнами східноєвропейського регіону, зокрема, практична реалізація ініціативи “Східне партнерство ”.
Як один з авторів цього амбіційного проекту, Швеція належить до головних рушійних чинників у реалізації ініціативи, що має охопити шість східноєвропейських держав (Україна, Білорусь, Молдова, Грузія, Азербайджан та Вірменія).
“Східне партнерство ” передбачає створення на сході Європи єдиного простору стабільності, безпеки та добробуту, що ґрунтується на європейських політичних, економічних, соціальних нормах і стандартах, а також можливість укладення угод про асоціацію, нового покоління планів дій, створення поглиблених і всеохоплюючих зон вільної торгівлі, лібералізацію візового режиму між ЄС і країнами-партнерами.
Проте події останнього року призвели до погіршення відносин. Швеція як і більшість європейських країн гостро відреагувала на вирок Печерського суду щодо засудження на 7 років тюремного ув'язнення екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Голова Міністерства закордонних справ Швеції Карл Більдт вважає, що винесений вирок поставить під загрозу толерантні стосунки між Україною та Європейським Союзом.
19 грудня 2011 року в Києві відбувся саміт <http://newsru.ua/ukraine/19dec2011/brussel1.html> України-ЄС. Під час саміту президент Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу і голова Європейської Ради Херман ван Ромпей озвучили критичні зауваження щодо політичної ситуації в Україні. У зв’язку з цим угода про асоціацію не була підписана. Україна знову втратила свій черговий шанс стати на крок ближче до ЄС.
Подальші відносини України зі
Швецією та ЄС будуть залежати від того, чи прислухається наша держава до
європейських порад щодо удосконалення законодавчих норм та врегулювання
конфлікту навколо Юлії Тимошенко. Нинішні стандарти судочинства суперечить
європейським уявленням про демократію. Верховенство права в Україні в небезпеці
з Віктором Януковичем, який стає більш авторитарним керівником. На шляху до ЄС
уряд повинен підтримувати український народ і громадянське суспільство та
наполягати на дотриманні базових демократичних стандартів і верховенства права.
ВИСНОВКИ
На сьогоднішній день існує безліч підходів до розуміння сутності політики, шляхів її дослідження та способів отримання нових знань про політичне життя суспільства.
Наукові уявлення про політику вміщуються сьогодні у сфері фундаментального і прикладного вивчення реальних процесів, що набули особливого значення з середини XX ст.
Як і в інших областях сучасної науки, прикладні та фундаментальні дослідження політики розрізняються головним чином з тієї мети, яку вони перед собою ставлять: вирішення універсальних концептуальних або конкретних практичних завдань. [15]
Для того щоб дослідження виявилось найбільш ефективним необхідно поєднувати фундаментальні та прикладні методи у ході аналізу зовнішньої політки держави. Теорія є інструментом мислення, що використовується для організації певного логічного порядку вивчення універсальної картини світу. Вона також може служити інструментом опису, пояснення або передбачення певних подій.
Як складова частина політичної науки прикладна політологія спирається на ті самі загальнонаукові підходи і принципи аналізу, що й теоретичні дослідження.
Однак домінуюча роль тут належить засобам мікрополітичного аналізу, де переважають індуктивні методи дослідження, що ґрунтуються на вивченні окремих явищ і можуть допомогти впоратися з тим чи іншим питанням, що постає перед суспільством.
У ході виконання роботи застосування методу контент-аналізу надало можливість виявити головні напрямки політики Швеції, оцінити її місце на політичній арені світу. Як виявилось, вона є вагомими і впливовим членом багатьох міжнародних організацій. Завдяки могутньому економічному потенціалу та стабільному політичному становищу, Швеція виступає гарантом миру та безпеки в світі. SWOT - аналіз показав, що використовуючи свої сильні сторони, держава спроможна подолати внутрішні конфлікти та нейтралізувати зовнішні загрози.
Політика «неприєднання» убезпечила країну від появи ворогів. Досліджуючи документи, можна було переконатись, що держава дійсно не має гострих конфліктів з іншими суб’єктами міжнародних відносин. Проте така ситуація може змінитись найближчим часом, через тісну співпрацю з НАТО. У разі вступу у воєнно-політичний блок країна може набути значну кількість ворогів і втратити імідж стабільної безконфліктної держави.
Щодо відносин з Україною, Швеція виступає старим надійним партнером. Про це свідчить велика кількість двосторонніх угод щодо співпраці в економічній, політичній, екологічній, правовій, гуманітарній, науковій, та інших сферах. [33]
Для України Швеція є пріоритетним партнером у регіоні Північної Європи, одним з найбільш послідовних провідників її євро інтеграційних сподівань серед країн «старої» Європи.
У свою чергу, для Швеції, яка надає особливої ваги питанням демократичного розвитку, безпеки і стабільності в регіоні Східної Європи, Україна є ключовим партнером у цьому регіоні.
Хоча події попереднього року значно зіпсували ставлення європейського лідера до нас, багаторічний досвід тісних зв’язків не дозволив погіршити стосунки. Сьогодні існує декілька перепон на шляху до європейського суспільства, це перш за все, судові вироки проти Тимошенко Ю.В. та Луценка Ю.В.
Швеція, як борець за права і свободи людини, дуже негативно ставиться до подібних явищ. Таким чином наша влада сама ж гальмує інтеграційні процеси, шляхом ігнорування вимог і порад західних партнерів.
Тому налагодження зв’язків і
поглиблення співпраці з європейським регіоном можливе тільки у разі задоволення
поставлених вимог. Допоки Україна не вирішить внутрішні проблеми, що негативно
відображаються на іміджі держави, такі як корупція, зловживання владою, занепад
економіки, Європа не буде «горіти бажанням» прийняти її до себе. Те, що Угода
про асоціацію парафована, ще нічого не значить. Термін її остаточного
підписання залежить від прагнень нашої влади змінити ситуацію на краще.
Сьогодні не можна дати однозначної відповіді на питання: чи стане Україна членом
ЄС? Змінюється влада - змінюється вектор. Перші кроки зроблено. Час покаже…
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА
ЛІТЕРАТУРИ
1. Методы политических исследований: Учеб. пособие для студентов вузов/К. П. Боришполец. - М: Аспект Пресс, 2005. - 221 с.
. Цыганков П.А. Международные отношения. - М., 1996. - С. 75.
. Мальський М. 3., Мацях М. М. Теорія міжнародних відносин: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 461 с.
. Бєлов Г. А. Політологія: сучасні концептуальні підходи та методи дослідження / / Кентавр, 1993. № 5.
. Політологія: Навчально - методичний комплекс: За ред/ Ф. М. Кирилюка. - К., 2005 р
. В. П. Горбатенко, І. О. Бутовська. Політичне прогнозування: Навч. посібник. - К.: МАУП, 2005. -152 с. - Бібліогр.: с. 140-146.
. Политический анализ: Учебное пособие. - М.: Логос, 2002 - 152 с.: ил.
. Овсій І. О. Зовнішня політика України (від давніх часів до 1944 року): Навч. посібник. - 2-ге вид. - Київ: Либідь, 2002. - 240 с.
. Основи наукових досліджень : Навчальний посібник / Марцин В.С., Міценко Н.Г., Даниленко О.А. та ін. - Л.: Ромус-Поліграф, 2002.- 128 c.
. Щедрова Г.П., Барановський Ф.В., Новакова О.В., Пашина Н.П. та ін. “Основи політології”: Навчальний посібник. - Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2005. - 170 с.: табл. 4., 135 назв.
. Політологія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 1999. - 108 с.
. Гаджиев К.С. Политическая наука. - М. - 1994.
. Бебик В. М. Політологія для політика і громадянина: [Монографія]. - К.: МАУП, 2003. - 424 с.: іл. - Бібліогр.: с. 406-422.
. Ярош О.Б. Загальна теорія політики: Навч. посіб. для студ. спец. "Політологія" вищ. навч. закладів. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту Ім. Лесі Українки, 2005,- 240 с
. Алексеева Т.А. Современные политические теории. - М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2000. - 479 с.
. Богатуров А. Д., Косолапое II. А., Хрусталев М. А. Очерки теории и политического анализа международных отношений. М.. 2002.
. Косолапое Н. А. Международные отношения: эпистемология и методы исследования // Международная экономика и международные отношения (МЭ и МО), 1988. № 3.
. Теория и методы в социальных науках / Под ред. С. Ларсена. М., 2003.
. Дегтярев А. А. Политический анализ как приклад-пая дисциплина: Предметное поле и направления разработки // Полис, 2004
. Балуев Д. Г. Введение в политический анализ. Нижний Новгород, 2000.
21. Про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Королівством Швеція : Угода, 1 січня. 1992 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/752_014>
. BBC News [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.bbc.co.uk/search/sweden>
. CNN Breaking news[Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://edition.cnn.com/>
. Bloomberg [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://search1.bloomberg.com/search/?content_type=all&page=1&q=sweden>
. Stratfor [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.stratfor.com/>
. International news [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://ru.euronews.com/>
. Business-politika [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.business-politika.net/sweden_news.php>
. Government Offices of Sweden [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.sweden.gov.se/sb/d/7210>
. Інформаційне агентство UNIAN [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.unian.net/>
. Укрінформ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.ukrinform.ua/>
. Незалежне інформаційно-аналітичне видання Ура-Інформ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://ura-inform.com/politics/2011/09/17/shvetsija>
. Ріановини [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://rian.com.ua/>
. Посольство України в Королівстві Швеція [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.mfa.gov.ua/sweden/>