Динаміка подій за період від 1.06.2011 - по 1.01.2012
Кількість подій за кожен місяць.
|
Подія Період |
червень |
липень |
серпень |
вересень |
жовтень |
Лист. |
грудень |
|
Візити |
0 |
1 |
2 |
0 |
1 |
0 |
0 |
|
Переговори |
5 |
0 |
0 |
6 |
3 |
8 |
2 |
|
Заяви |
2 |
1 |
1 |
3 |
2 |
1 |
2 |
|
Семінар/конфер./форум |
2 |
0 |
1 |
3 |
4 |
4 |
|
|
Підписання документів |
1 |
1 |
0 |
2 |
0 |
0 |
0 |
|
Результати досліджень |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
Дипломатичні відносини |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
Гуманітарна допомога |
0 |
2 |
2 |
0 |
1 |
1 |
0 |
|
Інші події |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
3 |
|
Всього |
10 |
6 |
8 |
16 |
13 |
16 |
11 |
Якість взаємовідносин Швеції із різними суб’єктами МВ.
|
Суб’єкти Події |
Візити |
Переговори |
Заяви |
Семінар/конфер./форум |
Підписання документів |
Результати досліджень |
Дипломатичні відносини |
Гуманітарна допомога |
Інші події |
|
|||||
|
ЄС |
|
****** |
*** |
* |
* |
|
* |
|
|
|
|||||
|
ООН |
|
** |
* |
|
* |
|
|
* |
|
|
|||||
|
МАГАТЕ |
|
|
|
|
|
|
|
|
* |
|
|||||
|
ОБСЄ |
|
|
|
* |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Рада Європи |
|
|
* |
* |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
ОЕСР |
|
|
|
|
|
* |
|
|
|
|
|||||
|
СОТ |
|
|
|
* |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Баренцево Євро - Арктичний регіон |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Співробітництво Північних держав |
|
**** |
|
|
* |
|
|
|
|
|
|||||
|
Співробітництво в регіоні Балтійського моря |
|
|
|
|
** |
|
|
|
|
|
|||||
|
Арктична Рада |
|
* |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Латинська Америка |
|
*** |
|
|
|
|
|
|
* |
|
|||||
|
Південний Кавказ |
|
* |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Росія |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Білорусь |
|
|
* |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
США |
|
* |
* |
|
|
* |
|
|
|
|
|||||
|
Канада |
|
* |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
Африка |
**** |
* |
* |
* |
** |
|
** |
*** |
|
|
|||||
|
Бл. Схід |
|
* |
** |
* |
* |
|
* |
** |
* |
|
|||||
|
Китай |
|
|
|
|
* |
|
|
|
|
|
|||||
|
Індія |
|
|
|
|
* |
|
* |
|
|
|
|||||
|
ОАЕ |
* |
|
|
|
* |
|
|
|
|
|
|||||
|
Далекий Схід |
|
* |
|
|
* |
|
|
|
* |
|
|||||
|
Східне партнерство |
|
*** |
** |
|
**** |
|
|
|
|
||||||
У ході контент-аналізу були використані статті різних інформаційних ресурсів, таких як: BBC, CNN, Bloomberg, Stratfor, Euronews, Business-politika, UNIAN, Укрінформ, Ура-Інформ, Ріановини, офіційний сайт МЗС Швеції, та ін.
Аналізуючи міжнародне життя Швеції від 1.06.2011 - до 1.01.2012, вдалося визначити пріоритетні напрямки її зовнішньої політики. Так як держава є достатньо розвиненою та впливовою, вона є членом багатьох міжнародних організацій. Тому за цей період вона проводила активну діяльність в межах таких інституцій як: ЄС, ООН, МАГАТЕ, ОБСЄ, Рада Європи, ОЕСР, СОТ, Співробітництво Північних держав, Співробітництво в регіоні Балтійського моря, Співробітництво Баренцево Євро - Арктичного регіону, та ін.
Швеція також проводила активну зовнішню політику відносно таких держав як: Вірменія, Азербайджан, Грузія, США, Канада, Іран, Ірак, Індія, Китай, ОАЕ, Малайзія, Індонезія. За цей період відбулося багато візитів, зустрічей, семінарів, конференцій та переговорів, які зміцнили відносини між суб’єктами.
У рамках «Східного партнерства» був проведений другий саміт. Захід був відзначений загостренням взаємин між Євросоюзом і Білоруссю, яка проігнорувала запрошення. Другою важливою темою саміту стала ситуація в Україні.
Окрім тісної співпраці в межах впливових міжнародних організацій та налагодження відносин з передовими країнами, Швеція також приділила увагу представникам «третього світу»: Афганістану, Палестині, країнам Африки (Кенія, Судан, Лівія, Ефіопія, Сомалі), надаючи їм гуманітарну допомогу.
Отже, можна зробити висновок, що
зовнішня політика держави є багатовекторною. Швеція співпрацює з багатьма
країнами світу. За виділений проміжок часу не було виявлено жодного конфлікту.
Це явище підтверджує, що Швеція є стабільною розвиненою країною, яка є
провідником миру та безпеки в світі.
2.2 SWOT-АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ
ШВЕЦІЇ
|
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
територія; високорозвинена економіка; збройні сили; членство в міжнародних організаціях; соціальний захист населення; технології. |
велика кількість іммігрантів; релігійні конфлікти; безробіття; старіння нації. |
|
Можливості |
Загрози |
|
членство в НАТО; зростання авторитету в МО; повна відмова від нафти; перспективи врегулювання світової кризи. |
втрата лідируючих позицій серед розвинених держав; внутрішня нестабільність; економічна криза в ЄС; тероризм. |
Матриця №1 Співвідношення сильних та слабких сторін.
|
1.1. Обмежувати в’їзд емігрантів на певні території. |
2.1. Використовувати іммігрантів як дешеву робочу силу. |
3.1. Впровадити більш жорстке регулювання в’їзду іммігрантів. |
|
|
1.2. Розміщувати релігійні общини на певних ділянках у в залежності від віросповідання. |
2.2. Надавати релігійним угрупуванням матеріальну допомогу, задля усунення невдоволень. |
3.2. Розміщення збройних сил в місцях найбільших сутичок між представниками різних віросповідань. |
|
|
1.3. Надсилати кваліфіковані кадри на місця, де їх не вистачає. |
2.3. Створювати робочі місця для молодих спеціалістів та іммігрантів. |
3.3. Проведення політики заохочення молодого населення до участі у військових угрупуваннях. |
|
|
1.4. Заохочувати молодь до покращення демографічної ситуації шляхом надання пільг на нерухомість. |
2.4. Забезпечити підвищення кар’єрного росту у разі народження дитини. |
3.4. Ввести вікові обмеження військової служби. |
|
|
4.1. Впровадити обмеження, щодо в’їзду емігрантів на територію ЄС, Співробітництва Північних держав. |
5.1. Зробити соціальну підтримку іммігрантів більш жорсткою. |
6.1. За допомогою технічних засобів відстежувати найбільш небезпечних представників національних меншин з метою попередження злочинів. |
|
|
4.2. Забезпечити дотримання прав і основних свобод людини з приводу віросповідання та поваги до інших релігій. |
5.2. Захищати права усіх осіб незалежно від віросповідання. |
6.2. Досліджувати діяльність релігійних груп, прогнозувати можливості їх виникнення та попередньо усувати. |
|
|
4.3. Надати робочі місця в представництвах МО як на території держави, так і поза її межами. |
5.3. Зменшити соціальні виплати безробітному працездатному населенню. |
6.3. Збільшити частку зайнятих в науково-технологічній та інформаційній сферах. |
|
|
4.4. Сприяти політиці підтримки молодого покоління шляхом розповсюдження програм по всьому світові через МО. |
5.4. Підвищити соціальний захист молоді. |
6.4. Винайти технології, які б затримували старіння. |
|
Матриця №2 Співвідношення сильних сторін та загроз.
|
1.1. Розмістити на своїй території представництва МО, та здійснювати контроль за їх діяльністю. |
2.1. Підтримувати та нарощувати економічну потужність, фінансувати програми МО та контролювати їх виконання. |
3.1. Провести інформаційну операцію для дестабілізації внутрішнього становища успішнішої країни і в цей час випередити її показники. |
|
1.2. Здійснювати постійний контроль за проблемними територіями. |
2.2. Зайняти населення професійною діяльністю. |
3.2. Посилити контроль за національними меншинами. |
|
1.3. Ефективно використати ресурси власної території задля отримання найбільшого прибутку. |
2.3. Надати економічну допомогу(кредити) найбільш страждаючим від кризи державам. |
3.3. Зменшити витрати на збройні сили та направити цю частину грошей на подолання кризових явищ. |
|
1.4. Посилити захист найпривабливіших, з точки зору тероризму, територій. |
2.4. Фінансувати проекти та заходи, що протидіють тероризму. |
3.4. Зміцнити захист стратегічно-важливих об’єктів. |
|
4.1. За рахунок підтримки держав-членів МО (фінансової допомоги) підвищити свій економічний потенціал. |
5.1. Зменшити соціальні виплати, та направити ці кошти на покращення економічної ситуації. |
6.1. За рахунок передових технологій випередити економіки конкурентів. |
|
4.2. Залучити колег до вирішення питань міграційної політики держав-членів ЄС. |
5.2. Забезпечити іммігрантів необхідними соц. виплатами заради зменшення їх агресії. |
6.2. За допомогою технічних засобів здійснювати стеження за підозрілими об’єктами. |
|
4.3. Запропонувати стратегію виходу із кризи, у разі потреби здійснити фінансову допомогу потребуючій країні. |
5.3. Зменшити соціальні виплати на період подолання кризи. |
6.3. Надавати консультації (ноу-хау) за приводу вирішення проблемних питань. |
|
4.4. Сприяти створенню програм та жорстких заходів, щодо протидії міжнародному тероризму. |
5.4. Створити фонд по боротьбі з тероризмом. У разі виявлення загрози виплатити премію. |
6.4. Вдосконалити засоби стеження. |
Матриця №3 Співвідношення сильних сторін та можливостей.
|
1.1. Швеція може надати можливість військам НАТО розташовуватись на своїй території у разі виникнення конфліктів в межах північного регіону. |
2.1. Швеція має достатній авторитет та економічну потужність для входження в НАТО і його подальшого фінансування. |
3.1. Використовувати свій військовий потенціал для ведення операцій НАТО. |
|
1.2. Дозволити розміщення представництв МО на території своєї держави. |
2.2. Збільшити фінансування організаційних структур. |
3.2. Посилити свою присутність в МО за рахунок збройних сил. |
|
1.3. Розміщувати альтернативні джерела енергії в місцях їх найефективнішого застосування. |
2.3. Фінансувати проекти щодо введення і використання альтернативних джерел енергії. |
3.3. Використовувати у військовій галузі тільки альтернативні джерела енергії. |
|
1.4. Доцільне використання територіальних ресурсів для підвищення економічних показників. |
2.4. Здійснити фінансову допомогу для вирішенні найбільш гострих питань. |
3.4. Надіслати військовий контингент до місць, де проходять збройні конфлікти, що заважають стабільному економічному розвитку країни. |
|
4.1. Використати свій авторитет в МО для вступу в НАТО. |
5.1. Здійснювати додаткові виплати військовим, які приймають участь в операціях НАТО. |
6.1. Надавати свою техніку (літаки, автомобілі, кораблі) для користування військами НАТО. |
|
4.2. Збільшити вплив у МО, за рахунок впровадження нових проектів та програм. |
5.2. Розповсюджувати «швецьку модель» розвитку по всьому світу через МО. |
6.2. Використовувати технології для швидкісного та якісного обміну даними в інформаційному просторі організацій. |
|
4.3. Пропагувати відмову від нафти в межах ЄС. |
5.3. Надавати кредити та знижки на придбання автомобілів-гібридів. |
6.3. Розробляти нові технології переробки сировини для отримання недорогої, доступної всім енергії. |
|
4.4. Займаючи серйозні позиції в МО, Швеція може регулювати заходи, щодо виходу Європи з кризи. |
5.4. Скоротити соціальні виплати, використати зекономлену частку для внеску у заходи подолання кризи. |
6.4. Ділитись досвідом з країнами, що розвиваються, надати їм технічну допомогу у вирішенні економічних проблем. |
Матриця №4 (критична)
Співвідношення слабких сторін та загроз. Що може відбутися у разі накладення зовнішньої загрози на слабкість системи.
.1. Іммігранти можуть погіршити внутрішнє становище, почастішають конфлікти, у результаті держава не зможе ефективно керувати міжнародними організаціями, а зосередить свою увагу на розв’язанні власних проблем.
.2. Представники національних меншин будуть бунтувати, що може призвести до воєнного повстання та громадянської війни.
.3. Іммігранти самі не бажають працювати та заважають це робити звичайному населенню, тому економічна стабільність може опинитися під загрозою, а в результаті - зниження економічних показників, втрата лідируючих позицій в рейтингу розвинених країн, послаблення впливу в МО, занепад держави.
.4. Вихідці із країн Близького Сходу становлять найбільшу загрозу, тому що вони найчастіше виступають учасниками терористичних актів. Якщо збільшиться їх присутність в країні, то відповідно почастішають випадки порушення миру та безпеки держави.
.1. При збільшенні кількості конфліктів між представниками різних віросповідань держава на зможе зосередитись на вирішенні міжнародних проблем, не вирішивши свої внутрішні.
.2. Протиріччя з приводу релігійної неоднорідності погіршують внутрішню ситуацію, що може призвести до масових страйків, заворушень та переворотів, які значно погіршать заслужений упродовж багатьох століть імідж стабільної держави.
.3. Релігійні конфлікти будуть псувати внутрішню ситуацію, при гальмується діяльність та виробництво найбільш важливих суб’єктів економічної галузі. Швеція не зможе надавати фінансову допомогу іншим державам, бо доведеться вирішувати власні проблеми. 2.4. Представники ісламу зазвичай виступають найбільшими агресорами терористичних актів, при зростанні їх кількості почастішають конфліктні ситуації.
.1. Безробіття є одним з недоліків будь-якої економічної системи. Якщо не вирішити це питання шляхом створення нових робочих місць, населення не буде працювати на благо суспільства, тобто не приноситиме користь, а виступатиме тільки як тягар для держави. Відповідно, працювати буде нікому, економіка почне занепадати, і в результаті Швеція втратить свої позиції в рейтингу провідних країн світу.
.2. Зі збільшенням безробіття збільшується кількість невдоволеного населення, дії яких можуть мати агресивний характер, що призводить до загострення внутрішньої ситуації в країні.
.3. Якщо не вирішити проблему безробіття, кризові явища набудуть ще гострішого характеру. І тоді подолання кризи стане менш реальним та займе більший період часу.
.4. Люди, які не обтяжені відповідальністю та соціальних обов’язком більш схильні до протиправних та небезпечних вчинків. Тому у разі збільшення рівня безробіття, може збільшитись кількість злочинців, які будуть прагнути отримати гроші за рахунок комп’ютерного тероризму.
.1. Старе населення хоча і наділене великим досвідом ведення справ, проте не має сучасного бачення світу. Представники старшого покоління не зможуть пристосуватися до нових умов існування та віднайти більш ефективні шляхи утримання лідируючих позицій Швеції на міжнародній арені.
.2. Люди похилого віку фізично не зможуть стримати атаки з боку молодих іммігрантів. Тому представникам національних меншин буде набагато легше здійснити повстання.
.3. Пенсіонери не зможуть принести користь державі, тому економічні показники будуть падати, криза загостриться, план виходу із кризи ускладниться, економіка занепаде.
.4. Люди похилого віку менш адаптовані до останніх надбань науки і техніки, тому вони не в змозі стримати комп’ютерних злочинців, які за останній час набувають все більшої популярності.
Проаналізувавши сучасне становище Швеції за допомогою методу SWOT, вдалося визначити сильні та слабкі сторони держави, можливості та загрози, що можуть надходити із оточуючого середовища. Проведене дослідження дає змогу розробити три сценарії розвитку подій на майбутнє.
Сценарій №1.
Можна залишити все як є, нічого не змінювати. Враховуючи загрози, які є на сьогоднішній день, ситуація може значно погіршитись. Якщо не врегулювати еміграційну політику, з часом представники національних меншин будуть погіршувати внутрішнє становище, а згодо можуть здійснити переворот та захопити владу в державі. Економіка занепадатиме, Швеція не зможе виділяти грошову допомогу, припиниться фінансування міжнародних інституцій, в яких вона займає лідируючі позиції, в результаті країна втратить свій вплив на світ і перестане існувати як провідна економічно-розвинена держава, яка є гарантом стабільності та сталого розвитку як в Європі, так і по всьому світові.
Сценарій №2.
Використовуючи сильні сторони та можливості, можна подолати слабкості та загрози. У разі створення та впровадження більш жорсткої політики міграції, країна може убезпечити себе від небажаних іммігрантів та здійснити депортацію найбільш підозрілих і небезпечних представників національних меншин. При відсутності конфліктів держава зможе спокійно впроваджувати необхідні реформи, долати безробіття, нарощувати економічний потенціал, зміцнювати лідерство на регіональному та глобальному рівнях. Вирішивши внутрішні проблеми, Швеція зможе здійснювати вплив на стратегічно важливі об’єкти прямо та через участь у міжнародних організаціях, виступати провідником стабільності та безпеки у світі.
Сценарій №3.
Швеція може вирішити проблеми з іммігрантами, але жорсткі обмеження будуть викликати ще більше невдоволення та осуд з боку населення. Тому еміграційна політика повинна бути ретельно продумана. Вже приймаються певні міри, тому поступовими кроками в майбутньому ця ситуація може змінитися на краще, проте повному зникненню проблема не підлягає. Рівень безробіття впаде, економічна модель країни є однією з найкращих у світі, тому всі питання, що стосуються цієї галузі будуть легко вирішені. Вдосконалюючи виробництво біопалива та використання відновлюваних джерел енергії, у найближчі 10 років державі вдасться повністю відмовитись від нафти, замінивши її альтернативними видами палива і таким чином позбутися залежності від країн-експортерів чорного золота.