Аналіз
впливу інтернет-середовища на процес соціалізації особистості
ВСТУП
соціалізація інтернет спілкування
Сьогодні помітна тенденція, коли підростаюче покоління ліпше розуміється в використанні комп’ютера та Інтернету зокрема, ніж їхні старші й досвідченіші в інших життєвих питаннях родичі. Таким чином, актуальність питання впливу інтернет-середовища на особистість, а саме на особистість в процесі соціалізації, щоденно зростає.
Актуальність обраної теми дослідження спричинено тим, що науково-технічний прогрес з кожним днем набирає оберти, вводячи в життя все нові блага. Одним з див розвитку стала саме мережа Інтернет, де сьогодні можна знайти все: від дитячих віршиків до рецепта виготовлення справжньої бомби в домашніх умовах.
Не можна не відмітити, що поступовий розвиток суспільного виробництва, його постійне вдосконалення є фундаментальними закономірностями економічного життя людства. Цей розвиток ґрунтується на прогресі науки й техніки, що в свою чергу, використовуючи за основу широке пізнання і освоєння зовнішніх сил природи, продукує не лише промислові, а й побутові зміни в житті людини й суспільства загалом. Людина,будучи біосоціальною істотою, поєднує в собі таку систему поведінки, що в своєму змісті є симбіозом біологічних і соціальних факторів. З одного боку - людина хоч і є представником високого рівня організації, але водночас, говорячи мовою біологів, вона й тварина, тобто біологічний організм. З іншого боку - це істота, що володіє соціальними, політичними, культурними та іншими унікальними навичками. Тому саме ця особливість дозволяє вважати людину саме біосоціальною істотою, тобто, говорячи словами Аристотеля, «політичною твариною».
Саме частину отого «політичного» з аристотелівського визначення представляє собою суспільство й соціум загалом. Різні типи суспільства формують у людей різні світогляди, ґрунтуючись на специфіці культури, економічних відносин, державного устрою, релігії, традицій і звичаїв, закріплених у них.
Людина і суспільство пов’язані між собою глибинними зв’язками: і те, і інше набувають своїх власних якостей лише на основі соціальних процесів, тобто в процесі зміни природи Ї як тої, що оточує людину, так і тої, що діє в самій людині і постає її природними потенціями та завдатками.
Людина не може бути людиною поза суспільством , оскільки:
•Лише суспільство здатне накопичувати, зберігати та передавати від покоління до покоління, від людини до людини те, що здобуте як спільним, так і індивідуальним досвідом життєдіяльності;
•Лише суспільство здатне розвивати різноманітну людську діяльність одночасно в різних напрямках;
•Лише суспільство здатне ставити перед людиною цілі, завдання, сенси, що перевершують її індивідуальні потреби і бажання;
•Лише суспільство може культивувати деякі надскладні види діяльності, так, наприклад, як наука, промисловість, містобудівництво, військова справа, здійснення екологічних програм;
•Лише в суспільстві виробляються засоби людської комунікації знакові та символічні форми для передавання інтелектуального змісту, норми та стандарти людської поведінки.
Однак не варто забувати, що суспільство, перебуваючи в процесі постійного розвитку не лише власне себе, а й всього навколишнього середовища зокрема, яскраво впливає й на людину, її розвиток, життя й буття загалом.
Важливість процесу соціалізації для ефективної життєдіяльності людини зумовила підвищену увагу до неї дослідників, які здійснили значний внесок у розробку даної проблематики (Н.В. Абдюкова, Б.Г. Ананьєв, Дж. Бек, В.М. Бехтєрєв, С.А. Бєлічева, М.Й. Боришевський, І. Валлерстайн, Л.С. Виготський, І.С. Кон, О.З. Лютак, С.Д. Максименко, В.В. Москаленко, А.В. Мудрик, Л.Е. Орбан-Лембрик, А.В. Петровський, М.І. Пірен, Є. Прохоренко М. Уейд, В.Т. Циба, Н.В. Чепелєва, В.А. Ядов, К. Янг, та ін).
Об’єкт дослідження - особистість в межах процесу соціалізації
Предмет дослідження - соціально-психологічна специфіка впливу мережі Інтернет на процес соціалізації особистості.
Мета дослідження полягає у з’ясуванні місця мережі Інтернет у процесі розвитку сучасного суспільства, вивчення характеристик процесу соціалізації сучасних дітей та молоді та впливу кіберпростору на соціалізацію особистості.
Відповідно до поставленої мети були визначені основні завдання дослідження:
. Виконати теоретичний аналіз проблеми соціалізації особистості, висвітлити роль спілкування у цьому процесі, виявити специфіку соціалізації сучасного суспільства
. Розкрити зміст комунікації та взаємодії індивідів в мережі Інтернет, окреслити їх взаємозв’язок з процесом соціалізації
. Емпірично дослідити місце мережі Інтернет в сучасному суспільстві методом опитування
Курсова робота складається з 2 розділів, 5 підрозділів та 27 позицій з списку використаної літератури.
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
соціалізація інтернет спілкування
1.1 Поняття особистості
Перш ніж розглядати поняття особистості, слід проаналізувати такі поняття, як людина, індивід, індивідуальність, особистість.
Людина розумна (лат. Homo sapiens) - вид роду Люди (Homo) із родини гомінід в ряді приматів, єдиний з наявних в теперішній час. Від сучасних людиноподібних мавп, крім анатомічних особливостей, відрізняється значним ступенем розвитку матеріальної та нематеріальної культури (включаючи виготовлення та використання знарядь праці), здатністю до мови та розвиненому абстрактному мисленню. Вид людина розумна сформувався у ході довгого і складного історико-еволюційного прогресу (антропогенезу). [7]
Поняття "людина" вказує лише на якісні відмінності людей від тварин і майже нічого не говорить про соціально обумовлені відмінності між самими людьми.
Індивід - це окремий, відособлений член соціальної спільності: народу, суспільства, даної соціальної групи. В соціології поняття "індивід" вживається в тих випадках, коли розглядаються окремі представники соціальних спільностей, вибіркової сукупності (в емпіричному аналізі), які описуються за належністю до даної сукупності. Соціолог Ігор Кон відзначає, що словом "індивід" називають людину просто як одиничного представника певного цілого (біологічного роду або соціальної спільності, групи); специфічні особливості реального життя і діяльності конкретної людини в зміст поняття не входять. [3]
Термін "індивідуальність" означає те особливе, специфічне, що відрізняє таку людину від усіх інших, включаючи природні і соціальні, соматичні і психічні якості. [3]
За визначенням психолога Бориса Ананьєва, індивідуальність ̶ це вищий рівень розвитку індивіда, як особистості.
Що ж стосується терміну «особистість»,, то різні науковці по різному трактують зміст цього поняття. А саме:
Особистість - це:
)суспільний індивід, об’єкт і суб’єкт історичного процесу (Б.Г. Ананьєв);
) спосіб буття людини у суспільстві індивідуальна форма існування і розвитку соціальних зв’язків (Л.І. Анциферова);
) система властивостей, яку набуває індивід у предметній діяльності і спілкуванні, що характеризує його з боку включення у суспільні відносини (А.В. Петровський);
) соціальна властивість індивіда (Б.Ф. Ломов);
) особлива якість, яку набуває індивід у суспільстві (О.М. Леонтьєв).
Поняття "особистість"
допомагає охарактеризувати в людині соціальну основу її життєдіяльності, ті
властивості і якості, які людина реалізує в соціальних зв'язках, соціальних
інститутах, культурі, тобто в суспільному житті, в процесі взаємодії з іншими
людьми. Поняття особистості показує, як в кожній людині індивідуально
відображаються соціально значимі риси і проявляється її сутність як сукупність
всіх суспільних відносин. Соціологія прагне виявити соціальні засади формування
особистісних якостей, соціальний зміст і соціальні функції різних типів
особистостей, тобто вивчити особистість як джерело суспільного життя та його
реального носія.[3]
.2 Поняття про соціалізацію
Соціалізація - складний і тривалий процес включення індивіда до системи соціальних зв'язків та відносин, його активної взаємодії з оточенням, у результаті якої він засвоює зразки поведінки, соціальні норми і цінності, необхідні для його успішної життєдіяльності у даному суспільстві. [4]
В процесі соціалізації формуються основні властивості особистості, які забезпечують її життєдіяльність у суспільстві.
Виділяють такі стадії соціалізації:
. Первинна соціалізація, або стадія адаптації (від народження до підліткового періоду дитина засвоює соціальний досвід некритично, адаптується, пристосовується, наслідує).
. Стадія індивідуалізації (з'являється бажання виділити себе серед інших, критичне ставлення до суспільних норм поведінки). У підлітковому віці стадія індивідуалізації, самовизначення “світ і я” характеризується як проміжна соціалізація, тому що усе ще не стійке у світогляді і характері підлітка.
Юнацький вік (18-25 років) характеризується як усталено концептуальна соціалізація, коли виробляються стійкі властивості особистості.
. Стадія інтеграції (з'являється бажання знайти своє місце в суспільстві, “вписатися” у суспільство). Інтеграція проходить благополучно, якщо властивості людини приймаються групою, суспільством. Якщо ж не приймаються, можливі такі виходи:
збереження своєї несхожості і поява агресивних взаємодій (взаємовідносин) з людьми і суспільством;
зміна себе (стати як всі);
конформізм, зовнішнє угодовство, адаптація.
. Трудова стадія соціалізації охоплює весь період зрілості людини, весь період її трудової діяльності, коли людина не тільки опановує соціальний досвід, але й відтворює його за рахунок активного впливу людини на середовище через свою діяльність.
. Післятрудова стадія соціалізації розглядає похилий вік як вік, що робить істотний внесок у відтворення соціального досвіду, у процес передачі його новим поколінням.[12]
Більш детальний аналіз процесу формування особистості можливий на основі виділення для кожного віку тієї провідної діяльності, що обумовлює головні зміни в психічних процесах і особливостях особистості дитини на даній стадії її розвитку (додаток 1).
Кожній соціокультурі властивий особливий стиль виховання, і визначається він тим, чого очікує суспільство від дитини. На кожній стадії розвитку дитина або інтегрується у товариство, або відторгається.
Агенти соціалізації - це люди та установи, діючі соціальні суб'єкти, за допомогою яких людина соціалізується завдяки процесам навчання, комунікації, прилучення до культури. [4]
Першим й неймовірно важливим агентом у житті кожної людини є сім'я, що слугує місцем першочергової соціалізації. Саме виховання, отримане від батьків, та його результати являються визначною складовою, що впливають на особистість та її подальше суспільне життя. Вагомим фактором впливу є і взаємодія з іншими людьми,зокрема з однолітками, що в свою чергу слугує засобом формування відповідальної, самостійної, принципової, здатної до співпраці особистості. Від результатів цієї взаємодії залежить вміння у подальшому оптимально вибудовувати взаємини з оточенням.
В зв’язку з постійним освоєнням людиною нових ролей та функцій, процес соціалізації є постійним, тобто не завершується в дитинстві, Різні умови навколишнього середовища та умов життєдіяльності продукують необхідність людини звикати й адаптуватись до цих змін, а також виробляти додаткові вміння та навички, засвоювати нові необхідні зразки поведінки.
Первинною соціалізацією називається соціалізація, що відбувається в дитинстві. Соціалізація, що триває в подальшому житті за рахунок засвоєння нових ролей, знань, цінностей та досвіду називається вторинною соціалізацією (ресоціалізація).
Перехід від одного періоду до іншого - це зміна свідомості і ставлення дитини до оточуючої дійсності та провідної діяльності, це критичні, перехідні віки, коли відбувається ломка старих соціальних взаємовідносин дитини і оточуючих. У період критичної фази важковиховувані діти, виявляють упертість, негативізм, неслухняність, непокору. Хворобливість і різкість критичних віків посилюється з вини дорослих, якщо в них відсутнє уміння гнучко перебудовувати взаємовідносини з дитиною у зв'язку зі зміною її особистості і розвитком самостійності.
Виділяють великі кризи (новонародженість, криза З років, підліткова криза 13-14 років) і малі кризи (криза 1 року, 7 років, 17-18 років). При великих кризах перебудовуються відносини дитини і суспільства. Малі кризи зовнішньо проходять спокійно, пов'язані з наростанням умінь, самостійності дитини. Позитивне значення критичних віків - у переході до нового, вищого періоду розвитку особистості. Мабуть, немає сім'ї, де б не виникали хоч короткочасні конфлікти між батьками і дітьми. Часто повинні в цьому самі батьки, якщо вони не розуміють особливостей психіки дітей, не знають їхніх типових поведінкових реакцій.
Впродовж життя людини роль агентів соціалізації виконують такі інститути:
• дошкільні установи,
• неформальні організації,
• навчальні заклади,
• армія,
• трудовий
колектив.
1.3 Вітчизняна історія мережі Інтернет та проблематика розвитку мережі Інтернет в Україні
Сьогодні Інтернет - всесвітня мережа дальніх зв'язків, якаяка здатна з’єднувати людей з інших частин земної кулі. Інтернет є безспірним фактором сьогодення, який вагомо впливає на різні сторони життя. Беручи до уваги швидкість та розміри поширення комп'ютеризації у світі, історію людства навіть поділяють на дві ери - до та після появи мережі Інтернет. Сьогодні до Інтернет підключено мережі, які охоплюють всі континенти, включаючи навіть Антарктику, і з'єднують переважну більшість міст на планеті.
Глобальна iнформацiйна мережа Інтернет уже давно є невід’ємною часткою та основною рушійною силою розвитку сучасної цивiлiзацiї. Завдяки Інтернету людство дістало можливість налагодити ефективні комунiкативнi зв'язки. Саме Інтернет забезпечує негайний доступ до будь-яких iнформацiйних продуктiв i баз даних, дозволяючи приймати, вiдправляти й опрацьовувати iнформацiю в активному режимi i реальному часi.
Інтернет став середовищем функціонування електронної економіки нового типу. Технічні можливості сучасного Інтернет, що дозволяють мати доступ до глобальної мережі Інтернет в повному обсязі в довільній точці планети і цілодобово, є достатні для функціонування глобальної Електронної Комерції. В зв’язку з чим вимоги до надійності функціонування мережевої інфраструктури значно зростають.
Водночас зростає важливість змістовної частини Інтернет: інформаційні ресурси, довідкові системи, пошукові системи, інформаційні директорії, - які мають властивість приваблювати користувачів мережі як потенційних покупців до певних джерел інформації.
Глобальний характер Інтернет і інтернаціональність інформаційних ресурсів вимагає більшої уваги до так званої інтернаціоналізації Інтернет, яка полягає як в підтримці національних мов і культурних середовищ, так і в можливості роботи технічних засобів Інтернет з багатьма мовами і перетворенні представлення змістовної частини (переклад, перекодування, тощо) в залежності від переваг користувача.
Перші користувачі мережі Інтернет з'явились на території України ще за радянських часів. У 1990 році було створено перші три вузли доступу до мережі. У тому ж році було розпочато деяку підтримку української частини доменного простору мережі Інтернет - домену .ua. Спочатку домен підтримувався неформально при маршрутизації пошти співробітниками московського АТ "Релком", на той час відомого як Інтернет-вузол Іституту атомної енергії ім. Курчатова.
І, нарешті, 1 грудня 1992 року домен .ua було офіційно делеговано Україні. З цього часу і прийнято вести відлік історії українського сегменту мережі Інтернет.
Основні події цієї історії:
· 1992 рік - делегування домену .ua Україні: адміністрування домену доручено співробітникам Київського ТОВ "Комунікаційні Системи";