Материал: Аналіз Донецької області

Економіко-географічне положення регіону характеризується розвиненою мережею залізничних і шосейних шляхів, близькістю до зручних водних шляхів Дніпра, Дону і Азовського моря.

Вигідним є сусідство з важливими промисловими районами Північного Сходу, Придніпров’я і сировинними районами Криворізького і Нікопольського басейнів. Сприятливим є положення в межах степової зони з сприятливими грунтово - кліматичними умовами, багатством корисних копалин, сусідство з сільськогосподарськими областями.

Транспортні шляхи з'єднують район з усіма районами країни, мають важливе значення для транспортування вантажів в Росію. Використовуючи вихід до Чорноморського та Середземноморського басейнів здійснюються торгівельні відношення з країнами Балканського півострова, Близького Сходу, Африки, Центральної та Південно-Східної Азії.

Завдяки розвиненій мережі автомобільного, залізничного та повітряного сполучення інвестор отримує можливість ефективного обслуговування ринкового простору Східної та Центральної Європи, а також країн СНД.

Донецька область підтримує давні міжнародні торговельні відношення з партнерами понад 100 країн світу, які відіграють важливу роль в економіці регіону.

Фактори розвитку міжнародної торгівлі

Основними факторами високого рівня розвитку міжнародної торгівлі є:

Економіка області містить понад 150 галузей. Серед них металургія, машинобудування, хімічна та вугільна промисловість, сільське господарство та харчова промисловість, інші високодоходні галузі, що мають потужний ресурсний потенціал.

Високорозвинена інфраструктура з двома основними торгівельними воротами:

¾           міжнародний аеропорт, 70% вантажообігу якого складають міжнародні перевезення.

¾           Маріупольський торговельний порт, потужність якого складає до 12 млн. т вантажів на рік.

¾           Глибокі фарватери порта (середня глибина 12 м) надають можливість приймати суда вантажопідйомністю до 16 тис. т. До порту приписані 53 судна, загальна водотоннажність яких складає 462,4 тис. т.

СЕЗ «Азов» забезпечує перевалку і обслуговування транзитних вантажів, забезпечує ремонт і відновлення морських судів.

Донецька область веде торгівлю з понад 100 країнами світу. Основними торгівельними партнерами є Росія, Китай, країни Європейського Союзу, США та Туреччина.

Частка області в загальнодержавному експорті складає понад 20%.

Демографічне становище

Чисельність наявного населення Донецької області на початок 2014 склала 4343,9 тис. осіб. За 2013 вона зменшилася ще на 31,6 тис. осіб, у тому числі на 28,3 тис. осіб через перевищення числа померлих над числом народжених і на 3,3 тис. осіб - внаслідок міграційного відтоку.

За 2013 в області померли 69,3 тис. осіб, що на 1,6% менше, ніж за попередній рік, але в 1,7 рази більше, ніж народилося. Із загального числа померлих 24,2 тис. осіб, або кожен третій, померли, не доживши до 65 років. У їх числі 16,8 тисячі чоловіків і 7,4 тисячі жінок. Питома вага передчасних смертей серед померлих чоловіків дорівнює 49%, серед жінок - 21%. Середній вік померлих чоловіків склав 63,4 року, що на 10 з гаком років менше, ніж померлих жінок, - 73,8 року, тоді як в економічно розвинених країнах при більш високої тривалості життя і чоловіків, і жінок цей розрив удвічі менше [2, c. 56].

Основні показники природний приріст населення Донецького регіону на 2012 р.

У структурі причин смерті як і раніше перше місце займають хвороби системи кровообігу (64,7%), друге - новоутворення (14,6%), третє - зовнішні причини смерті (6,6%), до яких відносяться нещасні випадки, травми і отруєння. Питома вага померлих від хвороб органів травлення склав 5,4%, від інфекційних та паразитарних хвороб - 2,8%, від хвороб органів дихання - 2%. При цьому серед померлих від інфекційних хвороб 41,7% смертей викликано туберкульозом та 53% - вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).

У 2013 році в області померло 467 дітей віком до одного року, що менше, ніж у попередньому році, на 13,5%. За попередніми даними показник малюкової смертності становив 11,2 випадки на 1000 народжених живими, що нижче 2012 року (12,6 випадки), але вище, ніж у середньому по країні (7,9 випадку на 1000 народжених живими). Крім того, в 2013 році в області було зареєстровано 311 мертвонароджених.

Загальне число народжених в 2013 році склало 41 тис. дітей, що в порівнянні з 2012 роком менше на 4,2%. Кількість народжень скоротилося майже у всіх вікових групах матерів, крім жінок у віці від 30 до 40 років, де в 2013 році спостерігалося зростання кількості новонароджених на 1,2% порівняно з 2012 роком.

Зменшення числа народжених, високий рівень смертності у порівнянні з народжуваністю, значні масштаби передчасної смертності, особливо серед чоловіків, збільшення міграційного відтоку населення, все це продовжує негативно позначатися на демографічній ситуації і веде до подальшого скорочення чисельності населення області. [1, c. 23].

Миграционное рух населення 2012 р., чол.

Промислово-географічне положення

Промислові вузли:

¾           Донецько-Макіївський промисловий вузол (вугільна промисловість, чорна металургія, легка та харчова промисловість).

¾           Маріупольський промисловий вузол (виробництво залізничних цистерн і металургійного устаткування, легка та харчова галузі промисловості).

¾           Горлівсько-Єнакієвський промисловий вузол (вугільна, хімічна, коксохімічна, металургійна, цементна і машинобудівна галузі промисловості, декілька підприємств легкої і харчової промисловості).

¾           Краматорсько-Костянтинівський промисловий вузол (важке та електротехнічне машинобудування, чорна і кольорова металургія, легка, скляна та хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів, видобуток вогнетривких глин і кам’яної солі).

¾           Луганський промисловий вузол (важке машинобудування, виробництво інструментів, верстатів, деталей до автомобілів і сільськогосподарських машин, санітарно-технічного обладнання, труб, легка, меблева і харчова промисловість).

¾           Лисичансько-Рубіжанський промисловий вузол (вугільна, хімічна, скляна галузі промисловості, промисловість будівельних матеріалів, а також легка і харчова).

¾           Стаханово-Алчевський промисловий вузол (вугільна, коксохімічна промисловість, чорна металургія, хімічна, машинобудівна, легка, харчова промисловість) [5, c. 23].

Агро-географічне положення

Галузі спеціалізації промисловості

АПК орієнтований передусім на задоволення потреб міського населення. Рівень сільськогосподарської освоєності дуже високий. Розораність досягає 86%. У структурі сільського господарства тваринництво переважає над рослинництвом. У тваринництві провідне місце належить скотарству молочно-м’ясного напряму. У рослинництві переважає зернове господарство.

На базі сільського господарства розвинена харчова промисловість. Тільки соляна галузь має загальнодержавне значення. У районі видобувається 75% солі в країні. За межі району відправляють соду і лікеро-горілчану продукцію, шампанські вина. Один з найбільших в Європі заводів шампанських вин розташований в Артемівську.

Центри промисловості

Артемівськ (найбільший в Європі завод шампанських вин). Донецьк, Макіївка, Луганськ, Маріуполь, Горлівка, Шахтарськ Єнакієве, Дебальцеве, Луганськ, Краматорськ, Слов'янськ, Костянтинівка.

Транспорт

За загальним обсягом перевезень Донецький район посідає перше місце в країні. Перше місце за перевезенням вантажів і пасажирів посідає залізничний транспорт. Висока густота міських поселень і великі обсяги перевезень сировини і готової продукції зумовлюють найгустішу в країні мережу залізниць, що становить 56 км на 1000 км² території. Основні залізниці: Ясинувата - Чапліно - Дніпропетровськ - Кривий Ріг, Іловайськ - Слов’янськ - Лозова - Харків, Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь.

Друге місце за перевезенням вантажів і пасажирів посідає автомобільний транспорт. Головні автостради: Донецьк-Дніпропетровськ, Донецьк-Артемівськ-Харків, Луганськ-Дебальцеве-Красний Луч-Ростов-на-Дону, Луганськ-Старобельськ-Білолуцьк. Розвинені також морський і трубопровідний транспорт.

. Характеристика системи розселення, що склалася

Табл. 4.1 - Характеристика розселення Донецького регіону

5. Опорний каркас регіону

Сукупність міських поселень країни (регіону), особливо великих і середніх, разом з лініями комунікацій між ними утворює опорний каркас міського розселення. Ідею опорного каркаса території висловив М. Баранський. На його думку, в економічній географії основний малюнок країни чи району утворюють дороги і міста. З економіко-географічної точки зору, міста плюс дорожня мережа - це каркас, на якому тримається все інше, він формує територію, надає їй визначеної конфігурації. Ідею, поняття і концепцію опорного каркаса розвинув російський учений Г. Лаппо. Вузли і лінії опорного каркаса творять вершини і хребти економічного рельєфу території [4, c. 67].

Найпоширенішими є такі опорні каркаси розселення:

¾           центровий, найчастіше з радіально-кільцевою структурою (каркаси Франції, Угорщини);

¾           агломераційний ґратчастий з численними центрами різної величини в місцях перетину ліній (транспортних комунікацій) «ґрат» (каркаси Південної Німеччини);

¾           лінійний у вигляді морського фасаду країни чи району (яскраво виражені такі каркаси в Бразилії, ПАР, на Каліфорнійському узбережжі США);

¾           басейновий тип каркаса (характерний для вугільно-металургійних районів Рур, Верхня Сілезія, Донбас).

¾           Г. Лаппо виокремлює такі просторові форми регіональних опорних каркасів міського розселення:

¾           радіально-кільцева - в ній існує одне велике головне ядро, а інші ядра розміщені на радіальних лініях, що йдуть від головного і часто з'єднані кільцями (їхніми частинами, хордами);

¾           прямокутно-регулярна, ґратчаста в ній міські поселення і лінії, що їх з'єднують, візуально утворюють сукупність прямокутників. У кутах цих фігур розташовані значні за людністю міські поселення;

¾           лінійно-вузлова - більшість значних поселень цього каркаса розміщені на одній лінії вздовж потужної залізничної чи річкової магістралі;

¾           приморська - ядра зосереджені вздовж морського узбережжя;

¾           нерегулярна (багатоядерна) - ця форма характерна для гірничовидобувних регіонів, у яких важко виявити якусь закономірність у розміщенні більш-менш значних за людністю міських поселень.

Ланки каркаса концентрують у собі провідні елементи виробничих сил, на них, як правило, припадає більша частина промислового виробництва, транспортних потоків і сфери послуг.

Економічне зближення різних частин країни відбувається завдяки вузловій (у містах) і лінійній (на магістралях) концентрації господарських функцій і зв'язків.

Функціонування опорного каркаса розселення країни дає змогу одержати додатковий економічний, соціальний і екологічний ефект. Г. Лаппо виділяє три основні складові каркасні ефекти: 1) ефект агломерації; 2) ефект магістралізації; 3) композиційний ефект.

Ефект агломерації дає змогу використовувати потенціал великого міста. Агломерація, як правило, формує локальні виробничо-територіальні системи з високою часткою економічних ближніх зв'язків.

Ефект магістралізації, з одного боку, знижує витрати і скорочує час на перевезення, а з іншого, - підвищує ефективність роботи транспорту.

Композиційний ефект виникає як наслідок поступового просторового зближення вузлів, завдяки чому значно скорочуються обсяги транспортних перевезень між великими містами. Зближення провідних центрів, а в результаті - економія відстаней при побудові каркаса дають підстави твердити про дію закону економії відстаней.

Яскраво виражений центровий вид каркасу.

Структура - радіально-кільцева.

Опорний каркас Донецької області характеризується рівномірним розташуванням опорних господарських центрів, центровими тенденціями в соціально - економічних зв’язках і розвитку, різким домінуванням головного центру з чітко позначеним його центральним положенням.

Ефект каркасу - агломераційний, тобто дає змогу використати потенціал великого міста. Агломерація формує локальні виробничо - територіальні системи з високою часткою економічних ближніх зв’язків.

6. Міста Донецького регіону

У Донецькій області 52 міста:

·              Авдіївкаэ

·              Амвросіївкаэ

·              Артемівськ

·              Артемове

·              Білицькеэ

·              Білозерське

·              Волновахаэ

·              Вуглегірськэ

·              Вугледар

·              Гірникэ

·              Горлівкаэ

·              Дебальцевеэ

·              Дзержинськ

·              Димитровэ

·              Добропілляэ

·              Докучаєвськэ

·              Донецькэ

·              Дружківкаэ

·              Єнакієвеэ

·              Жданівка

·              Зугресэ

·              Іловайськэ

·              Кіровськеэ

·              Комсомольськеэ

·              Костянтинівкаэ

·              Краматорськэ

·              Красний Лиманэ

·              Красноармійськэ

·              Красногорівкаэ

·              Кураховеэ

·              Макіївка

·              Мар'їнкаэ

·              Маріуполь

·              Миколаївкаэ

·              Моспинеэ

·              Новоазовськэ

·              Новогродівкаэ

·              Родинськеэ

·              Світлодарськэ

·              Святогірськэ

·              Селидове

·              Сіверськ

·              Слов'янськэ

·              Сніжнеэ

·              Соледарэ

·              Торезэ

·              Українськэ

·              Харцизькэ

·              Часів Яр

·              Шахтарськэ

·              Юнокомунарськэ

·              Ясинуватаэ