Податковий кодекс України вніс зміни до процесу справляння акцизного податку. Так, розширено коло платників акцизного податку. Новації полягають у тому, що платником податку акцизного податку визначається: особа, яка реалізує підакцизні товари, що конфісковані або визнані безхазяйними та перейшли у власність держави; особа, яка використовує підакцизні товари (продукцію), ввезені або отримані за нульовою ставкою акцизного податку (спирт, нафтопродукти) не за цільовим призначенням; особи, що отримують або ввозять підакцизні товари в режимі звільнення від оподаткування, у разі порушення таких режимів; особи, що ввезли або отримали підакцизну продукцію із звільнення від оподаткування як сировину для виробництва інших підакцизних товарів та використали її не за призначенням.
Змінився і характер платника - якщо раніше замовники виноматеріалів, вироблених на давальницьких умовах, були платниками акцизного податку до бюджету, то із запровадженням норм Кодексу вони, як і замовники з нафтопродуктів, вироблених із давальницької сировини, зобов’язані перерахувати акцизний податок виробнику - переробнику.
В Кодексі також закріплюється діючий перелік підакцизних товарів, встановлюються специфічні ставки акцизного податку в гривнях ( алкогольні напої та тютюнові вироби), в євро - на нафтопродукти та транспортні засоби, специфічні і адвалорні ставки одночасно - для оподаткування сигарет, що відповідає діючому законодавству і узгоджується з наявним світовим досвідом акцизного оподаткування, зокрема, в країнах-членах ЄС.
Новацією є й те, що перелік підакцизних товарів доповнено новим видом нафтопродуктів: скрапленим газом для використання транспортними засобами як моторного палива. Скраплений газ для потреб населення, що реалізується через аукціони, звільняється від оподаткування.
Напрямами подальшого вдосконалення оподаткування акцизного податку в Україні повинно стати:
обґрунтоване зростання ставок акцизного податку на лікеро-горілчані та тютюнові вироби;
з використанням світового досвіду, залучення до оподаткування даним податком товарів, які за своєю сутністю є підакцизними;
вдосконалення державного контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів;
підвищення ефективності акцизних складів на підприємствах-виробниках підакцизної продукції;
збалансування фіскальної та регулюючої складової використання акцизного податку з лікеро-горілчаної та тютюнової продукції;
створення системи оперативного обміну інформацією між ДПА України та ДМС України щодо зовнішньоекономічних операцій з підакцизною продукцією;
запровадження єдиної автоматизованої електронної системи моніторингу та контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів, що дозволить як підвищити ефективність державного контролю, так і дозволить оцінити реальну картину сучасного стану даного ринку;
запровадження системи контролю за виробництвом та обігом спиртовмісних рідин у безперервному потоці з метою унеможливлення виробництва спирту під виглядом спиртовмісних рідин.
В узагальненому вигляді основними
завданнями, які постають при реформуванні оподаткування акцизним податком в
Україні, є формування ефективної системи акцизного податку з використанням
економічно обґрунтованого рівня його ставок і забезпечення виконання ним
функції, пов’язаної з обмеженням споживання окремих товарів-шкідливих для
здоров’я людини. Реалізація зазначених заходів дозволить як підвищити фіскальну
роль акцизного податку в Україні, так і створить умови для забезпечення сталого
розвитку підприємств-виробників підакцизної продукції, а також захистити
вітчизняних споживачів від неякісної продукції як вітчизняного, так і імпортного
походження.
.1 Зарубіжний
досвід стягнення акцизного податку
У окремих країнах надходження від акцизних зборів є вагомою статтею бюджетних доходів. У Польщі, Чехії та Угорщині надходження від акцизних зборів становлять 10-15% усіх податкових надходжень, в Канаді - 9,9, в Японії - 7,3, у США - 6,8% . Значні загальні надходження від акцизних зборів і в країнах Європейського Союзу, зокрема в Бельгії за минулі чотири роки акциз становив 5% загальних доходів бюджету, в Греції - 22%, у Великій Британії, Ірландії, Фінляндії та Португалії цей показник був на рівні 12,2 - 13,3, у Німеччині та Франції - відповідно 8,4 і 6,4%.
У країнах Європейського Союзу найважливішим джерелом надходжень від акцизу залишається акциз на енергетику. В Італії акциз на енергетику становить 80% всіх надходжень від акцизу, а в Ірландії - 41,2%, у Франції, Німеччині та Великій Британії - відповідно 71, 69 та 54% [4, c. 164].
Традиційні акцизи на алкогольні напої (вино, ігристі вина, пиво, дистильований і етиловий спирт) та тютюнові вироби (в основному сигарети) є найдавнішими акцизами, дія яких спрямована на дискримінацію користувачів цих продуктів (їх назва перекладається з англійської мови як "податок на гріх").
Проте в окремих країнах цей показник суттєво відрізняється. Так, в Італії він становить 20%, в Німеччині та Великій Британії - 40, в Ірландії - 58%. Крім того, такі країни по-різному підходять до оподаткування акцизом алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Швеція та Фінляндія, наприклад, використовують дуже високі акцизні ставки на алкогольні вироби (надходження становлять 70% доходів від "податків на гріх"), а в Італії, Люксембурзі, Греції, Австрії та Португалії більше уваги приділяється оподаткуванню тютюнових виробів (надходження становлять 83-89% доходів від "податків на гріх").
У всіх країнах об’єктом акцизного оподаткування є пиво. При цьому в Німеччині, Іспанії, Люксембурзі застосовують надзвичайно низькі ставки. Дещо вищі вони в Австрії, Бельгії, Греції, Франції. Інші країни оподатковують пиво за ставками, вищими за рівень у названих вище країнах в 6-40 раз (Португалія, Німеччина, Данія). Міцні алкогольні напої обкладаються найвищими акцизами.
Акцизи на енергоносії на бензиновій основі, що використовуються як пальне в країнах Європейського Союзу, нижчі від пального, що містить свинець, і далі відповідно по групах - пальне без вмісту свинцю, дизельне пальне, гас, рідкий паливний газ. При цьому навіть найнижча ставка перевищує мінімальний розмір на 10-20%.
Досить помітним є
процес вирівнювання акцизних тарифів у розрізі країн Європейського Союзу. Це
більше стосується продуктів, призначених для промислового використання та
опалювання. Причиною цього є той факт, що окремі країни (Австрія, Данія,
Італія, Португалія, Швеція) проводять політику накладання акцизів на однакові або
подібні продукти незалежно від сфери їх використання з метою зведення до
мінімуму ризику зловживань та зменшення вартості контролю. Водночас інші країни
(Бельгія, Велика Британія, Фінляндія, Люксембург та Нідерланди) здійснюють
політику низьких акцизів на більшість продуктів, призначених для промислового
використання або опалювання згідно з директивами Європейського Союзу
Висновки
Ефективність і сталість системи оподаткування залежить насамперед від запровадження та відповідного використання оптимальної моделі формування достатньої доходної бази бюджетів різних рівнів, в тому числі і за рахунок основного їх джерела - податкових надходжень. Одним з бюджетоформуючих податків в Україні є акцизний податок, однак, на сучасному етапі розвитку України в механізмі його адміністрування наявні певні проблеми та неузгодженості. Про такі проблеми свідчить як рівень тіньового обігу підакцизних товарів, так і наявні диспропорції між економічними показниками відповідних секторів економіки та фіскальною ефективністю застосування акцизного податку для оподаткування окремих груп вказаних товарів. Вирішення проблем в адмініструванні акцизного податку є одним зі шляхів зростання надходжень до бюджету даного податку без зростання рівня відповідного податкового навантаження.
Здійснивши дослідження теми курсової роботи, є можливість сформулювати певні висновки та пропозиції.
Акцизний податок є потужним джерелом податкових надходжень. Фіскальна ефективність акцизного податку з року в рік зростає.
Акцизний податок має також значний регулюючий потенціал. Шляхом зміни ставок та введення пільг на товари не першої необхідності справляється вплив на обсяги їх споживання. Особливої ваги цей факт набуває у питаннях споживання шкідливих для здоров’я товарів - алкоголю та тютюну.
Акцизний податок є одним з найбільш ризикових податків з погляду на його вплив на формування дохідної частини бюджету, що викликано: специфікою функціонування підакцизної продукції на ринку, постійними змінами законодавчого поля, а також рівнем ефективності державного контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів. Як засвідчують офіційні дані, специфічні акцизи відіграють визначну роль у формуванні податкових надходжень до бюджетів багатьох країн світу. В Україні превалююче значення в формуванні загальних надходжень акцизного податку мають надходження акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Основними проблемами щодо оподаткування акцизним податком в Україні є велика кількість нормативно-правових актів, що регламентують його стягнення (хоча Податковий кодекс дещо і спростив дану процедуру); використання різноманітних схем ухилення від сплати акцизного збору, а також інших податків у сфері обігу підакцизних товарів; визначення оптимальних ставок оподаткування даної продукції; складність контролю за відпуском спирту етилового спиртовими заводами, повнотою його отримання виробниками алкогольних напоїв та подальшим використанням у виробничому процесі; недостатнє виконання акцизним податком функції обмеження споживання шкідливих для здоров’я людини товарів; необґрунтовано велика кількість пільг. Податковим кодексом України вже внесено певні зміни до порядку справляння акцизного податку, зокрема, розширено коло платників акцизного податку, розширено коло підакцизних товарів, встановлено специфічні ставки для нафтопродуктів та тютюнових виробів.
Основним завданнями удосконалення оподаткування акцизним податком в Україні є формування ефективної системи акцизного податку з використанням економічно обґрунтованого рівня його ставок і забезпечення виконання ним функції, пов’язаної з обмеженням споживання окремих товарів-шкідливих для здоров’я людини. Важливим аспектом є наближення механізму справляння акцизного податку до вимог відповідного законодавства ЄС.
Акцизна політика повинна бути спрямована на більш ефективне використання бази оподаткування, поступове підвищення частки акцизу в ціні реалізованих виробів шляхом підвищення ставок та адаптації податкового законодавства України з акцизного оподаткування до законодавства ЄС.
Акцизний податок, у зв’язку з
обмеженим колом підакцизних товарів, здійснює незначний вплив на загальний
рівень цін в країні, проте водночас, за рахунок диференціації ставок, змінює
структуру ринкових цін і споживання.
Список використаних джерел
1. Азаров М.Я. Все про податки: Довід. - К.: ЕКСПЕРТ-Про. - 2000, с. - 492.
2. Акцизний контроль // Податковий, банківський, митний консультант. - 2009.
3. Василик О.Д. Податкова система України: Навчальний посібник.-К.: Поліграфкнига. - 2004, с. - 478.
4. Д’яконова І.І. Податки та податкова політика України: Підручник - К.: Наукова думка 2005, с. 486.
5. Іванов Ю.Б. Система оподаткування в схемах і таблицях: Навчальний посібник. - Х.: Інтек. - 2005, с. - 288.
6. Лазоренко Л.В. Роль акцизів у формуванні доходної частини бюджету // Формування ринкових відносин в Україні, - 2004. - №5 - С. 34.
7. Мігунов І.В. Акцизний збір // Вісник податкової служби України. - 2008. - №1-2. - С. 19-20.
8. Педь І. Непрямі податки в податковій системі України: навч. посіб./ Педь І.; [за ред. Лисенкова Ю.М.]. - К.:Знання, 2008. - 348с.
9. Податковий кодекс України // Ред. від 07.09.2014, підстава 1654-18).
10.Про оподаткування акцизним збором// Податковий, банківський, митний консультант. - 2009. - №41. - С.3.
11.Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. - К.: Центр Навчальної Літератури, 2003. - 312 с.
12.http://www.ibser.org.ua/
13.http://www.kmu.gov.ua/
14.httр://www.me.gov.ua/
15.http://minrd.gov.ua/
16.http://www.minfin.gov.ua/
17.http://ukrstat.gov.ua/
18.http://www.bank.gov.ua/control/uk/index.
Додатки
Додаток 1
|
Об'єкт оподаткування (п. 213.1) |
Не підлягають оподаткуванню (п. 213.2) |
Звільнені від оподаткування (п. 213.3) |
|
1 |
2 |
3 |
|
- реалізація вироблених в Україні підакцизних товарів; - реалізація (передача) підакцизних товарів для власного споживання, промислової переробки, здійснення внесків до СФ, а також своїм працівникам; - ввезення підакцизних товарів на митну територію України; - реалізація конфіскованих та визнаних безхазяйними підакцизних товарів, а також підакцизних товарів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та тих, які за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави; 1 |
- вивезення підакцизних товарів за межі митної території України - якщо це засвідчене належно оформленою митною декларацією; - ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів, у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру. У цьому випадку такі підакцизні товари ввозяться експортером без подальшої реалізації на митній території України 2 |
- реалізація легкових автомобілів для інвалідів, у тому числі дітей-інвалідів, оплата яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів, коштів фондів соцстрахування, а також легкових автомобілів спецпризначення*, оплата вартості яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів; - ввезення підакцизних товарів на митну територію України, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами іноземних держав, консульськими установами іноземних держав та для особистого використання членами дипломатичних представництв іноземних держав, консульських установ іноземних держав виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави**; - ввезення підакцизних товарів на митну територію України, якщо при цьому не справляється ПДВ у зв'язку з розміщенням товарів у митних режимах: транзиту, митного складу, знищення або руйнування, відмови на користь держави, магазину безмитної торгівлі, тимчасового ввезення, переробки на митній території України***; - безоплатна передача для знищенняпідакцизних товарів, конфіскованих за рішенням суду та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку; - реалізація підакцизних товарів (крім нафтопродуктів, вироблених на митній території України), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів; 3 |
|
- реалізація (передача у володіння, користування чи розпорядження) підакцизних товарів, які були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством відповідно до п. 213.3 ПКУ; - обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів, що перевищують встановлені норми втрат (з урахуванням п. 214.6 ПКУ) |
|
- ввезення на митну територію України підакцизних товарів, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів, за умови пред'явлення органу державної митної служби ліцензії на право виробництва (крім виробництва нафтопродуктів); - ввезення фізособами на митну територію України підакцизних товарів в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення, встановлених законом; - реалізація безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі(підставою для звільнення від сплати акцизного податку є ВМД, що оформляється під час відвантаження продукції від такого виробника); - ввезення на митну територію України підакцизних товарів (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, або як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону "Про гуманітарну допомогу"; - ввезення акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на виробництво тютюнових виробів, еталонних (моніторингових) чи тестових зразків тютюнових виробів (не призначених для продажу вроздріб) для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну); - реалізація скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для населення у порядку, встановленому КМУ |
Додаток 2
Відповідальність за основні порушення податкового законодавства згідно з Податковим кодексом України
|
Порушення |
Санкція за перше порушення |
Санкція за повторне порушення |
Порядок застосування повторності штрафів |
Стаття ПКУ |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Неподання банками або іншими фінансовими установами органам ДПС у встановлений строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків |
340 грн |
340 грн |
- |
118.1 |
|
Неподання у строки та у випадках, передбачених законодавством, заяв або документів для взяття на облік в органах ДПС, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів, подання їх з помилками чи у неповному обсязі |
Для фіз. осіб - 170 грн. Для юр. осіб - 510грн. |
Для фіз. осіб - 340 грн. Для юр. осіб - 1020 грн. |
Протягом року уразі неусунення таких порушень або після накла-дення штрафу за перше порушення |
117.1 |
|
Здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів) до отримання повідомлення органу ДПС про взяття рахунку на облік в органах ДПС |
10% суми всіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, але не менш як 850 грн. |
- |
118.2 |
|
|
Неповідомлення фізичними особами - підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку або іншій фінансовій установі при відкритті рахунку |
340 грн. |
340 грн. |
- |
118.3 |
|
Неподання або порушення порядку подання платником податків - фізичною особою інформації для формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків |
85 грн. |
170 грн. |
Протягом року після накладення штрафу за перше порушення |
119.1 |
|
Неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не у повному обсязі, 3 недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих на користь платника |
510 грн. |
1020 грн. |
Протягом року після накладення штрафу за перше порушення |
119.2 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Неподання або несвоєчасне подання платником податків чи іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій чи розрахунків |
170 грн. |
1020 грн. |
Протягом року після накла-дення штрафу за перше порушення |
120.1 |
|
Оформлення документів, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, суми утриманого з них податку |
170 грн. |
|
119.3 |
|
|
Виявлення платником податків факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів |
3% від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання у випадку подання платником уточнюючого розрахунку; 5% від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання у випадку відображення суми недоплати у складі податкової декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання.В таких випадках інші штрафи, не застосовуються |
- |
50.1 |
|
|
Невиконання платником податків умов самостійного внесення змін до податкової звітності |
5% від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання. В такому випадку інші штрафи, не застосовуються |
- |
120.2 |
|
|
Незабезпечення зберігання первин-них документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської і статис-тичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених законодавством строків або ненадан-ня контролюючим органам оригіна-лів документів чи їхніх копій |
510 грн. |
1020 грн. |
Протягом року після накла-дення штрафу за перше порушення |
121.1 |
|
Несплата фізичною особою - платником єдиного податку 1 та 2 груп авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ |
50% ставки єдиного податку |
|
- |
122.1 |
|
Визначення суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування або від'ємного значення суми ПДВ платника податків контролюючим органом самостійно |
25%* |
50%* |
Протягом 1095 днів після накла-дення штрафу за перше порушення |
123.1 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Використання платником податків або його посадовими особами сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання податкової пільги, або застосування її не за призначенням або всупереч умовам чи цілям її надання |
25% зазначених сум та стягнен-ня до бюджету суми податків, зборів, що підлягали нара-хуванню без застосування податкової пільги |
50% зазначе-них сум та стягнення до бюджету су-ми подат-ків, зборів, що підлягали нарахували без застосу-вання податкової пільги |
Протягом 1095 днів після накла-дення штрафу за перше порушення |
123.2 |
|
Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу ДПС |
штраф в розмірі вартості відчу-женого майна |
- |
- |
124.1 |
|
Несплата суб'єктом підприєм-ницької діяльності сум збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності |
50% ставки збору |
- |
- |
125.1 |
|
Несплата узгодженої суми грошового зобов'язання протягом наступних строків: - при затримці до 30 календарних днів включно; - при затримці понад 30 календарних днів |
10% 20% |
- |
- |
126.1 |
|
Ненарахування, неутримання або несплата податків платником податків, у т.ч. податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків |
25%** |
50%** - при порушенні вдруге, 75%** - при порушенні втретє |
Протягом 1095 днів після вчинення попереднього правопорушення |
127.1 |
|
Неподання або подання з порушен-ням строку податкової інформації банками чи іншими фінансовими установами органам ДПС |
170 грн. |
340 грн. |
Протягом року після накладен-ня штрафу за перше порушення |
128.1 |
|
* Від суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування ** Від суми податку, яку належить нарахувати або сплатити до бюджету |
|
|||