Курсовая работа (т): Акцизний податок у системі оподаткування України

До дохідної частини державного бюджету з урахуванням міжбюджетних трансфертів надійшло 339,2 млрд грн, що на 6,8 млрд грн, або на 2,0%, менше

аналогічного показника 2012 року.

Виконання дохідної частини державного бюджету без урахування міжбюджетних трансфертів становило 337,6 млрд грн, що на 7,1 млрд грн, або на 2,1%, менше відповідного показника попереднього року.

Річний план (з урахуванням змін) не виконано на 11,9 млрд грн, або на 3,5%. План не виконано практично за усіма основними податковими джерелами надходжень. Зокрема, податок на прибуток підприємств перевиконано на 3,6 млрд грн, або на 6,2%, податок на додану вартість - на 7,4 млрд грн, або на 5,5%, акцизний податок з вироблених в Україні товарів - 4,4 млрд грн, або на 14,2%, ввізне мито - на 1,8 млрд грн, або на12,0%.

Єдиним значущим видом доходів державного бюджету, надходження за яким було перевиконано, стали кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України "Про Національний банк України". Їх надійшло на 5,2 млрд грн, або на 22,7%, більше, ніж було заплановано. Частка податкових надходжень у структурі загальних надходжень державного бюджету зменшилася на 1,9 в. п. (див. табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Структура доходів державного бюджету у 2010-2013 роках, %

До державного бюджету надійшло 262,8 млрд грн. податкових надходжень, що на 11,9 млрд. грн. або на 4,4%, менше відповідного показника минулого року, але на 1,2 млрд. грн більше, ніж у 2011 році, та на 95,9 млрд. грн більше, ніж у 2010 році. При чому до бюджету надійшло на 19,7 млрд грн, або на 7,0%, менше, ніж було заплановано.

Основним чинником невиконання став недобір податку на додану вартість. Невиконання плану було також зафіксовано й за такими видами платежів, як акцизний податок з вироблених в Україні товарів, ввізне мито та податок на прибуток підприємств. Надходження акцизного податку до державного бюджету становило 35,3 млрд грн, що на 1,9 млрд грн, або на 5,0%, менше відповідного показника минулого року. Рівень виконання річного плану становив 86,6%, або 5,4 млрд грн у номінальному виразі.

Частка надходжень акцизного податку з вироблених в Україні товарів становила 74,7% загальних "акцизних" надходжень, що на 1,0 в. п. більше, ніж у 2012 році. Структура акцизів представлена на діаграмі 2.1.

Диаграма 2.1. Структура надходжень акцизного податку до державного бюджету за 2010-2013 роки

Надходження акцизного податку до державного бюджету становило 35,3 млрд грн, що на 1,9 млрд грн, або на 5,0%, менше відповідного показника минулого року, але на 2,3 млрд грн більше, ніж у 2011 році, та на 7,7 млрд грн більше, ніж у 2010 році. Рівень виконання річного плану становив 86,6%, або 5,4 млрд грн у номінальному виразі.

Частка надходжень акцизного податку з вироблених в Україні товарів становила 74,7% загальних "акцизних" надходжень, що на 1,0 в. п. більше, ніж у 2012 році.

Основним чинником зменшення стало падіння обсягів надходжень акцизного податку з нафтопродуктів, які у 2013 році порівняно з попереднім роком знизились на 3,1 млрд грн, або на 27,5%. Це зменшення можна пояснити як зниженням обсягів переробки нафти, так і зменшенням обсягів ввезення мінерального палива за вказаний період. Так, у 2013 році обсяг ввезеної нафти становив 74,8% від минулорічних обсягів.

Крім того, було зафіксовано зменшення надходжень акцизного податку на спирт та алкогольні вироби на 0,5 млрд грн, або на 5,7%, що можна пояснити зменшенням їх виробництва у 2013 році на 10,9% порівняно з попереднім роком.

Водночас за вказаний період збільшилися надходження акцизного податку на транспортні засоби на 0,2 млрд грн, або на 17,5% та на тютюн і тютюнові вироби - на 1,3 млрд грн, або на 8,1%, що можна пояснити змінами у правилах адміністрування акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів, внесених Законом України від 20 листопада 2012 року №5503 "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо перегляду ставок деяких податків і зборів". Зокрема, зазначеним законом передбачена авансова сплата акцизного податку під час придбання акцизних марок, а також збільшено розмір мінімального акцизного податкового зобов’язання і специфічної ставки акцизу з одночасним зменшенням адвалерної складової.

На збільшення надходжень акцизного податку до загального фонду державного бюджету у 2013 році проти попереднього року вплинуло підвищення специфічних ставок акцизного податку на:

спирт та лікеро-горілчані вироби - на 7,9%;

виноробну продукцію (крім коньяку) - на 7,9%;

коньяк - на 7,4%;

пиво - на 7,4%.

Крім того, у 2013 році відбулися зміни в оподаткуванні акцизним податком тютюнових виробів, зокрема:

запроваджено сплату акцизного податку з тютюнових виробів при придбанні акцизних марок, тоді як у попередніх роках акцизний податок з тютюнових виробів сплачувався щомісячно протягом 10 днів після подання податкової декларації;

збільшено мінімальне акцизне податкове зобов’язання та специфічні ставки на тютюнові вироби з одночасним зменшенням впливу адвалорної ставки.

.2 Роль акцизного податку в податкових надходженнях

Проблематика акцизного оподаткування займає досить вагоме місце в дослідженнях вчених різних країн. Питання становлення акцизного оподаткування, зокрема, розмірів податкових ставок, визначення критеріїв їх диференціації, порядку впровадження та застосування, встановлення переліку підакцизних товарів у контексті їхнього впливу на зростання суспільного добробуту на сьогодні є актуальними. В останні роки проблемним питанням акцизного оподаткування присвячується чимало праць.

Акцизний податок - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включають до ціни цих товарів (продукції). Товари, оподатковувані акцизами, володіють загальною характерною рисою: попит на ці товари мало еластичний щодо рівня доходу. Крім того, ці товари можуть мати монопольно високі ціни, які слабко впливають на попит.

Акцизний податок належить до категорії специфічних акцизів і є найбільш давньою формою оподаткування через відносну просту оцінку та порядок стягнення. Він стягується за ставками, диференційованими за окремими групами товарів.

У деяких країнах система акцизного оподаткування вельми широка і включає значний перелік товарів. Так, Індія і Пакистан застосовує велику кількість акцизів у зв’язку з тим, що, на відміну від податку з продажів, надходження акцизів зараховуються до централізованого бюджету країни і є досить значним джерелом доходів. Серед розвинених країн, які застосовують широкий спектр підакцизних товарів, можна виділити Данію і Японію, де акцизами обкладено 18 товарних груп (у тому числі сірники, чай, кава, цукор, спеції, звукозаписи, електроенергія тощо).

В Україні акцизним збором обкладаються спирт, лікеро-горілчана продукція, виноробна продукція, пиво, тютюн та тютюнові вироби, окремі транспортні засоби, деякі нафтопродукти.

Існує три основні етапи становлення та розвитку системи акцизного оподаткування в нашій країні починаючи з 1996 р.

Перший етап - з 1996 по 1999 рр. - акцизним збором обкладався широкий перелік товарів, який, крім загальноприйнятих товарних позицій, включав у себе коло високорентабельних і монопольних товарів, які мали високі ставки податку з обороту.

Другий етап - у 2000 році з переліку підакцизних виключено 14 умовних товарних груп. Система акцизів набула рис, притаманних оптимальній організації оподаткування - фактично її склад обмежився такими товарами: алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти, автомобілі та ювелірні вироби.

Третій етап - з 2003 року. Зі складу підакцизної продукції виключено ювелірні вироби - останню позицію з товарів, на які було встановлено адвалерні ставки акцизного збору. Крім того, вперше в практиці українського акцизного оподаткування впроваджено змішані ставки акцизного збору (поєднують оподаткування за специфічними та адвалерними ставками) - на тютюнові вироби. Надходження від акцизного оподаткування тютюнових виробів в розвинутих країнах перебуває на рівні 0,5-0,9% ВВП (у Польщі - 1,0% ВВП), а у Україні - лише 0,4% ВВП. Це опосередковано свідчить про наявність в Україні широкого "тіньового" сектору, слабкого митного контролю, а також є наслідком застосування низьких податкових ставок. У країнах Євросоюзу якщо й використовується диференціація ставок акцизного збору, то її критерієм є не ціна підакцизних товарів, а інші чинники, наприклад, вміст шкідливих речовин (вміст сірки в моторному дизельному пальному), вміст алкоголю (при визначенні ставок акцизного збору на пиво).

На сьогодні законодавство України з питань акцизного податку вимагає удосконалення, оскільки різною є база оподаткування: в одних випадках це вартість підакцизних товарів, в інших - величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару, об’єму циліндрів двигуна автомобіля, тобто натуральних показниках, а також змішана, яка поєднує вартісні і кількісні показники.

Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення акцизного оподаткування в Україні

Адміністрування податків є управлінською діяльністю органів державної виконавчої влади, яка пов’язана з організацією процесу оподаткування та заснована на державних законодавчих та нормативних актах, одним з негативних аспектів в системі адміністрування акцизного збору є те, що його стягнення регулюються більше як 230 нормативно-правовими актами. Вказана ситуація значно ускладнює роботу як суб'єктів підприємництва, так і контролюючих органів України, а також не дозволяє ефективно здійснювати заходи державного контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів.

Незважаючи на численні зміни до законодавства, що регулює виробництво та обіг підакцизних товарів, сьогодні зберігається тенденція до використання різноманітних схем ухилення від сплати акцизного податку та інших податків економічними агентами, які пов’язані з даною сферою. Наявність таких схем викликана як недосконалістю законодавчої бази, так і проблемами в адмініструванні акцизного податку в Україні. Головним чинником втрат бюджету від ненадходження акцизного податку є суттєва величина незаконного виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що є також одним із каналів відтоку грошових коштів до "тіньового" сектора економіки. За окремими оцінками експертів лише по лікеро-горілчаній продукції величина "тіньового" сектора досягає 30%

Можна виділити й інші схеми зниження величини об’єкту оподаткування акцизним податком. Зокрема, це стосується: ввезення підакцизних товарів поза митним контролем; здійснення "псевдоекспорту" підакцизних товарів; декларування товарів на фіктивні фірми; заниження митної вартості імпортованих товарів; переміщення товарів за фіктивними документами; використання не облікованого спирту при виробництві лікеро-горілчаної продукції; використання підроблених марок акцизного податку; заміна при маркуванні безпосереднього об’єкту оподаткування та ін.

Зважаючи на фіскальне значення, особливу увагу органів державної податкової служби при адмініструванні акцизного податку на алкогольні напої спрямовано на забезпечення безпосереднього контролю за відпуском спирту етилового спиртовими заводами, повнотою його отримання виробниками алкогольних напоїв та подальшим використанням у виробничому процесі. З метою забезпечення та контролю на вказаних підприємствах створені акцизні склади, однак, на відміну від європейської практики, їх діяльність не дає належного ефекту, адже навіть у такій складній багаторівневій системі контролю залишаються можливості для виробництва та реалізації алкогольних напоїв без сплати акцизного податку.

Якщо порівнювати вітчизняне акцизне законодавство із законодавством ЄС, то в нашій законодавчій базі відсутнє таке поняття, як "режим припинення оподаткування". В Україні схоже за своєю суттю, але не за змістом є використання механізму сплати акцизного податку з використанням податкових векселів. Сфера застосування акцизних складів в Україні звужена до місць виробництва і зберігання етилового спирту, горілки і лікеро-горілчаних виробів. Їх форма за своєю суттю не відповідає нормам, які діють в країнах-членах ЄС, де акцизні склади є платниками податків.

Ще однією проблемою, яка сьогодні і існує в системі оподаткування акцизним податку, є визначення оптимальних ставок оподаткування даної продукції. Рівень диференціації таких ставок є предметом дискусії як науковців, так і практиків. Серед аргументів "проти" наводяться: ускладнення адміністрування і обліку, негативний вплив на структуру попиту тощо. Однак, зважена диференціація дозволить державі регулювати споживання окремих видів товарів, а також підтримувати розвиток відповідних галузей національної економіки.

Крім того, одним із аспектів реформування оподаткування акцизним податком в Україні повинно стати поступове підвищення рівня виконання ним функції обмеження споживання шкідливих для здоров’я людини товарів, адже саме диференціація податкових ставок податку та їх високий рівень суттєво впливають на структуру ринкових цін. Вказана тенденція спостерігається в країнах ЄС, в Україні останніми роками також здійснюються відповідні заходи, однак їх впровадження не носить системного характеру, що унеможливлює стратегічне планування як доходів бюджету, так і безпосередньо господарської діяльності підприємств-виробників підакцизної продукції.

Ще одним питанням, яке потребує розгляду при реформуванні акцизного податку є використання пільг. Основною відмінністю вітчизняного законодавства, що регулює стягнення акцизного податку, є наявність галузевих пільг. Так, в Україні основними "споживачами" пільг з акцизного податку є автомобілебудування та виноробна промисловість .

Вдосконалення потребує і режим виробництва та обігу спеціальних марок акцизного податку. Незважаючи на всі намагання посилення ефективності їх використання в Україні, зберігаються випадки використання марок акцизного податку в схемах ухилення від сплати акцизного податку, особливо це стосується операцій з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів імпортного походження.