Материал: UnEncrypted

потенціальний бар'єр висотою qVп що сформувався в р-n-переході. Для цього вони повинні мати кінетичну енергію руху уздовж осі х, не меншу qVк . Згідно з (6.5) до р-n-переходу підходять такі потоки

p0n→p exp(-qVk /kT) дірок. Тому потоки основних носіїв, що проходять через р-n-перехід, рівні

На перших порах після уявного приведення n- і р-областей в контакт потоки основних носіїв значно перевершують потоки неосновних носіїв: nn→p np→n, pp→n pn→p. Але у міру зростання

об'ємного заряду збільшується потенціальний бар'єр р-n-переходу qVk і потоки основних носіїв згідно з (6.8) і (6.9) різко зменшуються. В той же час потоки неосновних носіїв, не залежні від qVk див. (6.6) і (6.7) залишаються незмінними. Тому відносно швидко потенціальний бар'єр досягає такої висоти j0= qVk, при якій потоки основних носіїв порівнюються з потоками неосновних носіїв:

nn→p = np→n ,

pp→n = pn→p .

Це відповідає встановленню в р-n-переході стану динамічної рівноваги.

Підставляючи в (6.10) з (6.8) і з (6.6), а в (6.11) з

З(6.14) і (6.15) витікає, що вирівнювання зустрічних потоків електронів

ідірок відбувається при одній і тій же висоті потенціального бар'єра j 0 . Цей

бар'єр тим вищий, чим більша відмінність в концентрації носіїв одного знака в n- і р-областях напівпровідника. На рис. 6.9,д показана зонна діаграма р- і

70

n-областей напівпровідника у момент уявного їх зіткнення, тобто до встановлення між ними рівноваги. Енергетичні рівні зображаються горизонтальними прямими. Це показує той факт, що енергія електрона, що знаходиться на даному рівні, наприклад, на дні зони провідності, в усіх точках напівпровідника однакова. Після встановлення рівноваги утворюється р-n-перехід з потенціальним бар'єром для основних носіїв, рівним φ0=qj0Vk. Електрони, перехідні з n- в р-область, долаючи цей бар'єр збільшують свою потенціальну енергію на φ0=qVk. Tому всі енергетичні рівні напівпровідника, скривлюючись в області р-n-переходу, підіймаються вгору на φ0, як показано на рис. 6.9, е. При цьому рівні Фермі μn і μp встановлюються на одній висоті, як і у разі контакту двох металів (рис. 6.7, б).

6.6 Випрямні властивості р-п-переходу

Розглянемо явища, що відбуваються при прикладанні до р-n-переходу зовнішньої різниці потенціалів (зовнішнього зсуву) V. Зсув, при якому плюс джерела напруги прикладається до n-області, а мінус – до р-області, тобто при якому напрям зовнішнього зсуву V збігається з напрямом контактної різниці потенціалів Vk називають зворотним. Зсув V, протилежний за напрямом Vk , називають прямим.

Чудовою властивістю р-n-переходу, яка лежить в основі роботи багатьох напівпровідникових приладів, є його здатність випрямляти змінний електричний струм.

У попередньому підрозділі було показано, що через рівноважний р-n-перехід протікають струми, утворені потоками основних і неосновних носіїв. Розглянемо детальніше, з яких компонентів складаються ці потоки. На рис. 6.10, а схематично подані потоки електронів через р-n-перехід. З р-області тече потік електронів 1, що з'явилися в цій області внаслідок теплової генерації і продифундувавших до області об'ємного заряду. Назустріч йому йде рівний за величиною потік електронів 3, які рекомбініруют в р-області. Крім того, р-n-перехід перетинає потік електронів 4, що йде з n-області і знов повертається в цю область у вигляді потоку 2, виникаючого унаслідок того, що електрони, зазнавши в р-області ряд зіткнень, випадково потрапляють в поле об'ємного заряду і виштовхуються ним в n-область.

Аналогічно формуються і потоки дірок через р-n-перехід. Обчислимо перш за все величину потоку 1 і відповідну йому густину

струму jns . Для цього виділимо на лівій межі 1 р-n-переходу (рис. 6.10, б) одиничну площадку S і побудуємо на ній циліндр із твірною, рівною Ln , де Ln – дифузійна довжина електронів в р-області.

71

Рисунок 6.10 – Потоки електронів через рівноважний р-n-перехід (а); до виведення виразу для струму, утвореного неосновними носіями, що

проходять через р-n-перехід (б)

Оскільки дифузійна довжина є середньою відстанню, на яку дифундує носій свого життя, то електрони, що з'являються у виділеному циліндрі в результаті теплової генерації, доходять до межі

1 р-n-переходу, де вони підхоплюються контактним полем ek і

перекидаються в n-область, стаючи тут основними носіями. Пов'язаний з ними заряд в n-області практично миттєво зникає за рахунок відходу носіїв в зовнішнє коло. Швидкість теплової генерації носіїв заряду в умовах теплової рівноваги рівна швидкості їх рекомбінації, тобто для електронів в р-області рівна np0 /tn. У виділеному об'ємі Ln з'являється таким чином Ln·np0/tn електронів за секунду. Вони доходять до одиничної площадки і перекидаються в n-область, утворюючи струм густиною

Так само можна обчислити і струм дірок jps, побудувавши циліндр з одиничною основою і твірною, рівною Lp на межі 2 р-n- переходу:

Прямий струм. Прикладемо до р-n-переходу прямий зсув V. Під дією цього зсуву висота потенціального бар'єра переходу для основних носіїв зменшується на величину qV (рис. 6.11, б). Тому

72

ехр ( qV / kT ) раз потоку основних носіївігустини струмів jn→p і jp→n, які відповідають цим потокам. Останні будуть рівні

Густина повного струму через р-n-перехід рівна:

Це співвідношення є рівнянням ВАХ р-n-переходу, що виражає кількісний зв'язок між густиною струму, який протікає через перехід, і різницею потенціалів, прикладеною до переходу. При цьому для прямого зсуву V позитивна, для зворотного негативна.

Проведемо аналіз цієї формули. При прикладанні зовнішньої різниці потенціалів у зворотному напрямі із збільшенням V експонента

називають густиною струму насичення. Практично вона досягається вже при qV 4kT, тобто при V=0,1 В.

При прикладанні до р-n-переходу зовнішньої різниці потенціалів V в прямому напрямі сила струму через перехід росте по експоненті і вже при незначних напругах досягає значної величини.

Підставляючи (6.25) в (6.24), одержуємо

j = js [exp(qV / kT )- 1] . (6.26)

На рис. 6.12 показаний графік ВАХ р-n-переходу, що відповідає рівнянню (6.26). Він викреслений в різних масштабах для прямої і

74